Матеріали для створення лембуку на тему "Математика навколо нас"

 

 

 

Кожен день нам доводиться стикатися з математикою. І це не дивно, адже не випадково її називають царицею наук. Цифри переслідують нас всюди і без них неможливо уявити сучасний світ. Зараз ми розглянемо найцікавіші факти про математику, які будуть цікаві для всіх і зрозумілі навіть дітям. Взагалі треба сказати, що наукові факти завжди дуже цікаві і корисні для розвитку

1. Мить - це кількість часу рівне 0,01 секунди.
2. Сума цифр числа 18 вдвічі менше його самого. У цьому плані воно єдине в своєму роді.
3. Першою жінкою, що займається математикою, вважається Гипатия з Олександрії.
4. Знак рівності з'явився в 16 столітті.
5. Якщо скласти числа від 1 до 100, то вийде 5050.
6. У Тайбеї, що на Тайвані, жителям офіційно дозволяється не використовувати четвірку, оскільки в перекладі ця цифра означає слово «смерть». Більш того, там у багатьох спорудах відсутній 4 поверх, і після третього відразу йде 5 поверх.
7. 
   Знаменитий професор математики Стівен Хокінг, наш сучасник, неодноразово говорив про те, що він навчався математики тільки в школі. Коли ж Стівен викладав в університеті, він просто заздалегідь читав підручник, за яким збирався вчити студентів.
8.  Софії Ковалевської Кюрі довелося офіційно вступити у фіктивний шлюб в ім'я науки. Це було пов'язано з тим, що в Російській імперії жінкам заборонялося вести наукову діяльність. В результаті єдиним законним способом займатися наукою стало її заміжжя.
9. Незважаючи на те, що в Римській імперії жили дуже освічені люди, в їх математики не існувало числа 0. Як вони без нього обходилися - складно уявити.
10. 
    А цей цікавий факт про математику ви могли вже десь чути. Джордж Данциг, коли він ще вчився в університеті, одного разу спізнився на лекцію. Побачивши на дошці якісь рівняння, він помилково прийняв їх за домашнє завдання. Прийшовши додому, він вирішив їх, хоча знайшов завдання досить складним. Принісши їх на наступне заняття він дізнався, що це були 2 завдання, які до того моменту вважалися нерозв'язних незважаючи на те, що над ними билися кращі уми планети багато років.
11.  У 1900 р абсолютно все математичні підрахунки могли розміститися в 80 книгах. На сьогоднішній день математика настільки розвинена, що навряд чи вміститься в книгах, що перевищують зазначену цифру в 100 разів.
12. Негативні числа з'явилися тільки в 19 столітті.
13. Стародавні єгиптяни не використовували дроби.
14.  Якщо скласти всі числа рулетки, то вийде містичне число 666.
15.  Накресливши на сфері трикутник, ви побачите, що всі його кути виявляться прямими.
16. Квадратні рівняння з'явилися в Індії ще 15 століть тому.
17.  Серед простих чисел, що закінчуються на 2 і 5, відомі лише 2 і 5.
18.              Евклід залишив після свого життя безліч праць з математики, якими ми користуємося дотепер. Цікавий факт, що відомостей про самого Евкліда не виявлено.
19.              Рене Декарт ввів поняття дійсного і уявного числа.
20.              Математик вручається Нобелівська премія з математики, оскільки так захотів сам Альфред Нобель. Кажуть, що один з математиків повів його дружину, тому Нобель не мав охоти до цієї науки.
21. Цікавий факт, що великий імператор Наполеон Бонапарт залишив після своєї смерті деякі математичні праці.
22.  Індійський учений Будхайяна, що жив в 6 столітті, вважається першим, хто використав число Пі.
23.  Ян Видман перший записав класичні знаки додавання і віднімання. Це сталося приблизно 500 років тому.

 

Колекція шкільних усмішок з книги "Вовчик з нами" 

(хранитель колекції - Олександр Зимін)
 

Вовчик повертається зі школи, в нього на лобі слід від укусу.
—    Вовчику, що сталося?
—    Не знаю, мабуть, я сам себе вкусив.
—    Але як ти міг дістати свого лоба?
—    Очевидно, заліз по драбині.

 

* * *

Вовчик прийшов додому зі школи й розповідає батькові, що на уроці хімії він проводив дослід, після чого стався вибух реактиву.
—    І що, вчитель знову поставив двійку? — запитує батько.
—    Ні, він просто не встиг.

 

* * *

На урок зоології вчителька принесла кавуна.
—    Що це таке, діти? — запитує.
—    Ха, та це ж кавун, Маріє Іванівно! — вигукує Вовчик.
—    Ні, це мічурінське яблуко,— з єхидною посмішкою каже вчителька.
Наступного дня вчителька приносить диню.
—    Діти! Що це?
—    Диня! — каже Вовчик.
—    Неправильно! Це мічурінська слива.
Вовчик на третій день приносить портфель раків і, висипавши їх на стіл учительки, запитує:
—    Маріванно, а оце що таке?
—    Як що? Звичайно ж, раки!
—    Ні, Маріванно, неправильно! Це мічурінські таргани! :))

 

 

 

 

* * *

У класі захворіла вчителька. Вовчику доручили провідати її. 
Наступного дня вовчик заходить до класу й оголошує:
—    Становище безнадійне! Маріванна завтра прийде до школи!
 

* * *

Вовчик розповідає:
«До П’ятачка прибігає Вінні й каже:
—    Чуєш, П’ятачок! Нам прислали десять банок варення — по вісім банок кожному!
—    Як це по вісім?
—    Не знаю — свої вісім я вже з’їв!»

 

* * *

«Хто знайшов щоденника учня 6-А, прошу не повертати. Вовчик».

 

* * *

«Бажаючим вивчати англійську мову в досвідченого викладача за помірну плату уступлю місце у 8-Б класі. Запитати, де сидів Вовчик».

 

* * *

—    Володю, чому ти вчора не був у школі?
—    Я хворів: у мене була температура тридцять вісім градусів нижче нуля!

 

* * *

На уроці української мови вчителька викликала Вовчика й попросила придумати речення з однорідними присудками. 
Вовчик довго думав, потім обвів поглядом клас, побачив Руслана, що жував, і сказав:
—    Руслан їсть булку й посміхається!..
Тут Руслан поперхнувся, перестав посміхатися і заховав булку.

 

* * *

 

Одного разу на уроці літератури Аркадій Петрович прочитав таку фразу: «Людина — це звучить гордо!» Потім запитав:
—    Як ви розумієте цей вислів? І що ви розумієте під словом «гордість»?
Вовчик вмить підняв руку й пояснив:
—    Це коли людина не йде на поводу в дівчиська!

 

* * *

 

 

Він ніколи не піде гуляти, не виконавши уроки, а сяде біля телевізора.

 

 

* * *

І ще він ніколи не візьме чуже, не спитавшись, якщо, звичайно, це не японський фломастер.

 

* * *

—    Давай гратися в школу?
—    Давай. Цур, я вчитель!
—    А я директор!
—    А я замміськвно!
—    А я замоблвно!
—    А я міністр!
—    А я батько міністра.
—    А я... Так, твоя взяла.

 

* * *

Маленький Вовчик батькові:
—    Цей дядечко, мабуть, учитель:
—    Як ти здогадався?
—    Бо, перш ніж сісти, він уважно оглянув стільця.
 
 

* * *

Йдуть заняття з цивільної оборони. Вчителька:
—    Коли я скажу: раз, два, три,— всім потрібно заховатися під парти. Раз! Два! Три!
Усі заховались, крім Вовчика.
—    Діти! Вовчик не зрозумів, що він може загинути. Давайте ще.
—    Раз! Два! Три!
Знову всі заховалися, крім Вовчика.
—    Вовчику! Подумай про батьків. Як же вони плакатимуть, коли ти загинеш! Спробуємо ще: раз, два, три!
Та Вовчик не послухався і втретє.
—    Вовчику! В чому справа?
—    А що, хіба герої перевелися?

 

* * *

Учителька скаржиться Вовчиковому батькові:
—    Ваш син намалював на парті муху, і я відбила об неї руку.
—    Це що,— каже батько.— Він недавно крокодила у ванні намалював, то я через намальовані двері вискочив.

 

* * *

—    Маріє Іванівно,— запитує Вовчик учительку після уроків,— що ми сьогодні проходили?
—    Яке безглузде запитання!
—    Спасибі. Дозвольте послатися на вас, коли увечері мене про це запитають батьки.

 

* * *

Вигнала Марія Іванівна Вовчика з класу. 
Йде директор:
—    Вовчику, чому ти не на уроці?
—    Учителька за батьком послала.
—    А де твій батько працює?
—    У ЦеКа.
—    Не потрібно, Вовчику, йти за батьком. Йди в клас і скажи, що я з учителькою ще поговорю!
Вовчик приходить додому:
—    Тату, твоя центральна котельна знову мене врятувала.

 

* * *

Учителька задала твір на тему: «Що б я зробив, якби одержав мільйон?»
Через півгодини Вовчик піднявся з місця і підійшов до вчительки, тримаючи в руках два аркуші з якимись розрахунками.
—    Пробачте, Маріє Іванівно,— сказав він,— а чи не можна додати ще сто тисяч?

 

* * *

—    Вовчику, ким би ти хотів стати?
—    Левом чи тигром!
—    Навіщо?
—    Щоб мене всі боялися.
—    Навіть учителька?
—    Ну, ні! Нашу вчительку нічим не налякаєш!

 

* * *

Учитель розповідає на уроці:
—    Цифри ми взяли в арабів, календар — у візантійців, монету та банківський чек — в італійців. Хто ще знає подібні приклади?
—    Я,— відповів Вовчик.— Телевізор ви взяли у брата, а долари, щоб купити машину, позичили в дядька.

 

* * *

Учитель не міг відучити Вовчика звертатися до нього на «ти». І задав Вовчику завдання — п’ятдесят разів написати речення: «До свого вчителя потрібно звертатися на «Ви».
Наступного дня, перевіривши завдання, вчитель здивовано запитав:
—    Чому ти переписав не п’ятдесят, а сто разів?
—    Щоб тебе порадувати,— люб’язно відповів Вовчик.

 

* * *

Учитель:
—    Завдяки силі води рухаються турбіни, що виробляють електричний струм. Електрика засвічує ліхтарі та лампи. А як ще за допомогою води одержати світло?
Вовчик:
—    Помити вікна у своїй квартирі.

 

* * *

 

 

На урок зоології вчителька принесла вужа.

—    Діти, що це за тварина? 
Маша піднімає руку:
—    Мабуть, їжачок.
—    Неправильно.
Сашко піднімає руку:
—    Тоді це хом’ячок.
—    Неправильно.
Вовчик піднімає руку:
—    А можна до нього доторкнутись?
—    Прошу, доторкнись. 
Вовчик підходить до столу, гладить вужа і замислено каже:
—    Ось що зробила школа із Змія Горинича!

 

 

 

 

* * *

Викладач історії:
—    Уявляєте — в наших прадідів не було ні електрики, ні радіо, ні телебачення...
Вовчик:
—    Тому вони й померли.

 

* * *

Учитель:
— Володю, скажи мені, куди ми потрапимо, якщо свердлитимемо Землю на екваторі наскрізь?
Вовчик:
—    У будинок для божевільних!

 

* * *

Вовчик ревно молиться перед шкільним обідом. 
Петро, здивований:
—    Ти що, і вдома молишся?
—    Навіщо? Мама завжди готує із свіжих продуктів

 

* * *

—    Діти, що таке трансформатор?
—    Це мій тато,— відповідає Вовчик.— Одержує двісті тисяч, мамі віддає лише сто тисяч, а на решту «гуде».

 

* * *

Викладач астрономії:
—    Зараз я покажу вам на карті неба зірку, світло від якої йде до нас десять тисяч років.
Вовчик:
—    Ну, тоді ми його не дочекаємось!

 

* * *

— Володю,— під час уроку,— каже вчитель розбуди свого сусіда.
—    Чому я? Адже це ви його приспали!

 

* * *

Вовчику на уроці задають запитання на кмітливість: 
—    Чим відрізняється кущ від злочинця?
Вовчик подумав і відповів:
—    Кущ на початку посадять, а потім він виросте. А злочинець спочатку виросте, а потім його посадять.

 

* * *

Вовчик запитує вчителя:
—    Ким, по-вашому, мені краще стати?
—    Учителем глухонімих. Вони від тебе напевне навчаться говорити, а ти від них, може, мовчати...

* * *

Вовчик прийшов зі школи значно раніше, ніж завжди.
—    Що, знову завинив? — запитує мати.
—    Учителька сама винна. Вона сказала: поводьтесь, як удома. Я так і зробив. Тоді вона мене відправила додому.

 

* * *

На уроці вчителька каже учневі:
—    Слухай мене уважно! Я дам одне яблуко Вовчику й попрошу розділити його між чотирма товаришами. Яка частина яблука дістанеться кожному?
—    Ніякої!
—    Сідай, «двійка». Ти зовсім не знаєш арифметики.
—    Може. Зате ви не знаєте Вовчика.

 

* * *

—    Мамо,— перелякано каже Вовчик, дивлячись у вікно,— он іде тато! Що ми йому спочатку покажемо — твоє нове плаття чи мій щоденник?

 

* * *

Учитель музики каже Вовчику:
—    Попереджаю, якщо не поводитимешся як належить, я скажу твоїм батькам, що в тебе є талант.

 

* * *

Учитель запитав:
—    Чому лелека стоїть на одній нозі?
Вовчик відповів:
—    Якби він підняв обидві — то впав би.

 

* * *

Вовчик повернувся зі школи, й батько запитав його:
—    Ну, синку, які в тебе сьогодні оцінки?
—    Та годі, тату, справжні чоловіки про такі дрібниці не говорять.

 

* * *

—    Тату, що таке байка?
—    Байка?.. Це, Вовчику, коли тварини, наприклад, свиня з ослом, розмовляють, як ми з тобою...

 

* * *

Вовчик повертається зі школи й з порога кричить матері:
—    Мамо, я сьогодні здійснив хороший вчинок!
—    Дуже приємно, а який?
—    Вітько підклав учителю кнопку, а я в останню секунду, коли той уже сідав, висмикнув з-під нього стільця!

 

* * *

—    Вовчику, я купила тобі глобус, а він увесь у пилюці!
—    Не можу ж я, мамо, витирати пилюку з усієї земної кулі...

 

* * *

Широко розкинувши обидві руки, Вовчик розповідає батькові — любителю риболовлі:
—    Тату, я сьогодні от-та-ку дванадцятку одержав.

 

* * *

—    Скажи, Вовчику, який предмет тобі найбільше подобається в школі?
—    Дзвоник, тату.

 

* * *

 

Вовчик розповідає:
«Одного разу цар звірів зібрав своїх підданих та й каже:
—    Зізнавайтесь, хто з вас убив останнього мамонта.
Йому ніхто не відповів.
Він ще раз запитав. Знову мовчання.
Цар звірів розлютився:
—    Я востаннє запитую — хто вбив мамонта?!
Тут вийшла мурашка і промовила:
—    А він перший почав!»

 

 

* * *

Учитель запитує маленького Вовчика:
—    Твій піджак з чого зроблений?
—    З сукна.
—    Правильно, а сукно з чого виготовляють?
—    З вовни.
—    Молодець! А вовну хто нам дає?
—    Вівці.
—    Розумник! Отже, хто дав тобі піджак?
—    Тато.

* * *

Учителька Вовчику:
—    Я задала твір про молоко на чотири сторінки, а ти написав лише півсторінки.
Вовчик:
— Я писав про згущене молоко.

 

* * *

Учитель задав тему твору: «Складіть оповідання, вживаючи назви усіх днів тижня». 
Вовчик написав: «У неділю тато пішов на полювання. Він приніс такого величезного зайця, що ми його їли в понеділок, вівторок, середу, четвер, п’ятницю, ще й залишилося на суботу».

 

* * *

На уроці історії. Учителька запитує:
—    Вовчику, хто взяв Ізмаїл?
Вовчик перелякано:
—    Я не брав, чесне слово. Запитайте, може, це Петров узяв!
Учителька обурено розповідає про цю розмову завучу.
Завуч заспокоює:
—    Ну що ви хвилюєтесь! Це ж діти: побавляться й віддадуть! 
Учителька йде до директора й передає йому розмову із завучем. Директор (діловито):
—    А який це був клас?
—    Шостий «Б».
—    Ні, ці не віддадуть!

 

* * *

Учитель сварить Вовчика:
—    Невже ти тільки вмієш рахувати до десяти? Не збагну, ким ти думаєш стати...
—    Суддею з боксу!

 

 
За матеріалами: "Вовчик з нами". Хранитель колекції анекдотів - Олександр Зимін. Малюнки Тетяни Юрченко. Бібліотека "Однокласника", №5 (47), 1994 рік, 16 с.

 

 

Інші смішинки про школу дивіться на нашому сайті за посиланнями :

 

Народні усмішки та жарти про школу та навчання

Азбука

— Ти, Галинко, вже знаєш азбуку?
— Авжеж знаю.
— Тоді скажи мені, будь ласка, яка буква йде після «А»?
— Всі інші букви.

(з народного)

 

Ще трохи гумору про школу (з журналу "Антологія дитячого анекдоту. Учителі та учні")

 

"Учитель фізики будить учня, що заснув:
—    І кого ти бачив уві сні?
—    Ломоносова.