Матеріали до педради "Майстерність вчителя – вияв творчої особистості педагога".

Матеріали до педради

« Майстерність вчителя – вияв творчої  особистості педагога»

 

Творчість учителя – це повсякденний процес. Різні професійні заходи дають можливість отримати позитивні емоції від своїх творчих знахідок і поділитися ними одне з одним.

Традиційно в березні у закладі проходить вернісаж педагогічної творчості - це своєрідний звіт досвідчених учителів, учителів - методистів, старших учителів, а також молодих учителів, які демонструють свої доробки, показують, що вміють і чого навчилися. Адже перші успіхи окриляють і надихають.

Підготовчий етап розпочинається з початку навчального року і навіть раніше.

Це:

•                 проведення відкритих уроків майстрами – педагогами;
•                 проведення позакласних виховних заходів;
•                 виставки творчих робіт, досягнень учнів , звіти творчих груп у формі  методичних  тижнів інтерактивних і проектних технологій;
•                 анкетування вчителів;
•                 участь у конкурсах, фестивалях, конференціях, семінарах, виставках педагогічного досвіду.

Важливою умовою успішної роботи кожного вчителя є систематичне підвищення рівня професійної майстерності.

Досягнення висот педагогічної майстерності потребує від кожного вчителя максимальних зусиль, енергії, природних схильностей і здібностей, величезної працездатності і найголовніше – безмежного бажання стати педагогом – майстром.

Педагогічна майстерність – це високе мистецтво навчання і виховання, доступне кожному педагогові, який постійно вдосконалюється; це єдність знань, методичних умінь, мовної культури, педагогічної техніки, такту й оптимізму.

Практика свідчить, що лише за координації своїх зусиль усього педагогічного колективу, зосередження його уваги на вирішенні конкретної педагогічної науково – методичної проблеми можна значно підвищити ефективність і результативність навчально – виховного процесу. Кожен працює над своєю науково-методичною проблемою, яка тісно пов’язана з єдиною обласною: «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства»

УМОВИ, за яких робота над науково - методичною проблемою (НМП) буде результативною:

•                 проблема має бути актуальною, значущою для педагогічного колективу та співзвучною із сучасними педагогічними ідеями
•                 проблема має бути комплексною, охоплювати широкий спектр питань навчання й виховання учнів:

Доцільно цю роботу планувати перспективно (3-5 років), виділяючи ключові напрями на кожний рік. У плані має бути передбачено поетапне вирішення питань

•                 вивчати різні джерела науково – методичної інформації, проводити її науковий аналіз;
•                 вивчати існуючий досвід роботи над аналогічними проблемами;
•                 виробляти новий досвід на основі досягнень науки і практики, перевіряти його ефективність, аналізувати вплив роботи над науково – методичною проблемою на результати навчально – виховного процесу.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА педагога над науково – методичною темою містить;

•                 тему, що має узгоджуватися із науково – методичною проблемою закладу;
•                 мету індивідуальної роботи;
•                 зміст діяльності із самоосвіти , а саме;

- вивчення джерел науково – методичної інформації;

- вивчення стану проблеми на практиці;

- осмислення педагогічного досвіду;

- проектування власної діяльності (знання, способи їх досягнення, професійні вміння тощо);

- конструювання нового досвіду;

- експериментальну апробацію власних проектів;

- презентацію результатів індивідуальної роботи педагогів ( виступи на засіданнях педради, методичного об’єднання, науково – практичній конференції, друкування статті у професійному виданні тощо).

Індивідуальна робота педагога над науково – методичною проблемою сприяє набуттю навичок аналізу своєї педагогічної діяльності, оволодінню прийомами науково – методичної діяльності, удосконаленню теоретичної і практичної підготовки, необхідної для практичної діяльності, актуалізації потреби в оновленні  роботи з учнями.

Індивідуальна робота педагога над науково – методичною проблемою стає чинником, спрямованим на удосконалення системи підвищення рівня кваліфікації педагогічних кадрів загалом, удосконалення навчально виховного процесу в закладі.

Педагогічний досвід як результат роботи вчителів над науково – методичною програмою є зазвичай результатом творчих пошуків , у ньому зливаються воєдино творче, новаторське і водночас традиційне начала.

Під поняттям «педагогічний досвід» ( ПД) розуміють сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально – виховної роботи, Для його виявлення користуються  системою критеріїв; актуальність, новизна, результативність, стабільність, перспективність.

Презентація педагогічного досвіду повинна містити розділи:

•                 зміст;
•                 вступ;
•                 основна частина;
•                 висновки;
•                 література;
•                 додатки.

 

Опис педагогічного досвіду

 

Досвід описується в загальній формі і має містити такі розділи.

 

Вступна частина (1/8 усього тексту, має довільну форму), у якій висвітлюється актуальність і соціальна значущість досвіду, робляться посилення на психолого – педагогічні джерела з теми досвіду та близьких до неї проблем.

Основна частина, у якій описуються форми й методи роботи , здобутки творчої діяльності, науково – методичні розробки (елементи); обґрунтовується ефективність нових прийомів і засобів навчання, аналізується їх результативність.  

Завершальна частина, у якій формулюються загальні висновки і пропозиції.

(Додатки вміщують ілюстративний, дидактичний матеріал (приклади), поурочні плани, граф – схеми теми, фрагменти занять тощо).

 

 

 

Показники результату роботи вчителя над науково – методичною проблемою:

•                 підвищення рівня професійної компетентності, посилення творчої складової в діяльності педагога, орієнтація на посилений пошук нового та самовдосконалення;
•                 використання набутого досвіду на практиці;
•                 удосконалення змісту, форм і методів науково – методичної роботи в закладі;
•                 високий рівень навчальних досягнень вихованців, розвиток учнівських (дитячих) колективів.

 

Навчальний заклад зобов’язаний не лише давати ґрунтовні знання , а й гартувати волю випускника, виховувати в нього високі моральні якості, прагнення до самоосвіти й пошуку.

Отже, сучасний учитель повинен зробити все, щоб розкрити здібності й таланти учня, виявити й закріпити найкращі людські риси. А для цього  потрібен педагогічний талант та педагогічна творчість.

Розвиток інтересу в навчанні – проблема освіти XXI століття, яка хвилює кожного сучасного вчителя. Інтерес стимулює волю й увагу, зацікавлені учні легше й міцніше запам’ятовують, тому необхідно повернути учням інтерес до шкільних предметів, посилити бажання навчатися. Метою закладу є створення системи максимально сприятливих умов для інтелектуального, духовного, морально-етичного, естетичного, фізичного розвитку випускників на різних етапах становлення особистості. Необхідно розвивати в учнів критичне мислення, творчій потенціал європейського рівня, багатий словниковий запас, який ґрунтується на глибокому розумінні гуманітарних знань, уміння самостійно приймати рішення та розв’язувати різноманітні проблеми, а також формувати активну громадянську позицію, тому що саме вона підсилює позицію громадянина в суспільстві і сприяє прогресу та вдосконаленню особи.

 

 

Література:

1. Ковганич Г. Робота над єдиною науково-методичною проблемою // Завуч-2015-№17 с.19

2. Холод М. Педагогічний досвід // Завуч-2015-№17 с.30

3. Ямковий В. Розвиток творчого потенціалу вчителя // Завуч-2015-№17 с.36

4. Ланько А.М., Гавриленко О.О. Проект «Творчість» // Завуч. Усе для роботи. – 2009. - № 4 c.23