Матеріали до семінару керівників ЗНЗ " Здоров'язберігаючі технології"
Глухівський навчально-виховний комплекс: дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І ступеня №5
Глухівської міської ради Сумської області
« Центр розвитку дитини. Впровадження здоров'язберігаючих технологій в навчально-виховний процес »
Попова Світлана Володимирівна
директор НВК №5
.
Впровадження здоров'язберігаючих технологій в навчально-виховний процес у початковій школі та ДНЗ.
Мета: - ознайомити вчителів, вихователів, батьків зі здоров’язберігаючими технологіями;
- забезпечити всебічну і ґрунтовну підготовку вчителів початкових класів, вихователів ДНЗ до процесу формування культури здоров’я учнів, вихованців;
- формувати сприятливе внутрішнє середовище закладу для збереження та зміцнення здоров’я учнів, вихованців;
- систематизувати методичні рекомендації щодо формування культури здоров’я молодших школярів та вихованців ДНЗ;
- сприяти проведенню в початкових класах уроків, в ДНЗ занять психологічного розвантаження, релаксаційних пауз, елементів арт-терапії, фізкультхвилинок, руханок тощо;
- подати клопотання про матеріально-технічне забезпечення програми «Здоров’язберігаючих технологій навчання та виховання»
1. Проблема та її актуальність
Проблема збереження і зміцнення здоров'я населення й особливо дітей залишається однією з найбільш актуальних для держави. Про це свідчать закони та постанови уряду.
У Конституції України, «Основах законодавства України про охорону здоров'я», програмі «Діти України» наголошується на необхідності збереження та зміцнення здоров'я молоді. У Концепції фізичного виховання в системі освіти України відзначається різке погіршення стану здоров'я і фізичної підготовки молоді. 90 % учнів мають хронічні захворювання і фізичні відхилення в розвитку. З усією гостротою перед державою постає проблема боротьби за збереження здоров'я нації.
Сучасна школа виконує не тільки традиційні освітні функції, але й готує дітей до життя. Тому однією з актуальних проблем сьогодні є виховання особистості, здатної обирати здоровий спосіб життя як пріоритетний для досягнення успіху в ньому.
Актуальність зазначеної проблеми зумовила необхідність розгляду використання здоров'язберігаючих технологій у контексті дошкільної та початкової освіти.
Державний стандарт початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів від 20 квітня 2011р. № 462) розроблено відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів. І здоров'язбережувальні технології стають невід'ємною частиною навчально – виховного процесу.
До проблеми формування здорової особистості дитини зверталися, психологи, педагоги, зокрема В. Сухомлинський.
Твердження Василя Олександровича Сухомлинського, що турбота школи про те, щоб учень не хворів, і його організм був несприйнятливий до хвороб, так само важлива, як і турбота про інтелектуальний та естетичний розвиток його вихованців, червоною стрічкою висвітлює провідну ідею виставки « Школа сприяння здоров’ю», яка була подана за декількома напрямками, а саме:
- Здоров’я через освіту: науково-методичний супровід.
- З досвіду роботи Шкіл сприяння здоров’ю.
- Формування здорового способу життя.
- Творчі роботи вчителів.
- Творчі роботи вихователів.
- Творчі роботи учнів.
Актуальні питання щодо здоров’язберігаючої функції освіти, а саме: охорони та зміцнення фізичного, психічного здоров’я дітей різних вікових категорій. Роль батьків, учителів, вихователів у цьому процесі.
2. Теоретичні аспекти проблеми.
Одним із актуальних шляхів вирішення зазначеної проблеми є впровадження освітніх технологій формування й збереження здоров'я, і
розпочинати впровадження здоров'язберігаючих технологій в навчально-виховний процес необхідно з дитячого садочка, де престиж здоров'я на високому рівні.
Науковці вважають, що здоров'язберігаючими освітніми технологіями в широкому розумінні цього слова необхідно вважати всі педагогічні технології, які не шкодять здоров'ю дітей, створюють їм безпечні умови для перебування, навчання і праці в дошкільному закладі та школі.
Інші науковці під здоров’язберігаючими технологіями пропонують розуміти:
• сприятливі умови виховання дитини у дошкільному закладі ,навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
• оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
• повноцінний та раціонально організований руховий режим.
Отже поняття “здоров’язберігаючі технології ” об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я вихованців, учнів.
Така діяльність закладу лише тоді може вважатися повноцінною й ефективною, якщо в повній мірі професійно й творчо в єдиній системі реалізуються здоров'язберігаючі технології.
Аналіз класифікацій існуючих здоров’язберігаючих технологій дає можливість виокремити такі типи (О. Ващенко):
- здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі, розподілу навчального навантаження в ДНЗ та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;
- оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я дітей, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартовування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;
- технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання, гурткової роботи та додаткової освіти;
- виховання культури здоров’я – виховання в дітей особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.
Тут наведено одну з деяких запропонованих науковцями класифікацій здоров’язберігаючих освітніх технологій. Однак слід зазначити, що поняття “здоров’язберігаюча” можна віднести до будь-якої педагогічної технології, яка в процесі реалізації створює необхідні умови для збереження здоров’я основних суб’єктів освітнього процесу –вихованців, учнів та педагогів. І саме головне, що будь-яка педагогічна технологія має бути здоров’язберігаючою.
Знання, володіння і застосування здоров’язберігаючих технологій є важливою складовою професійної компетентності сучасного педагога.
К. Ушинський сформулював основний закон дитячої природи: «Дитина
потребує діяльності, безперестанно і втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю. Змусьте дитину сидіти, і вона дуже швидко втомиться;
лежати - те саме; йти вона довго не може, не може ні говорити, ні співати, ні читати і найменше – довго думати; але вона пустує і рухається цілий день, змінює і змушує всі ці діяльності й не втомлюється ні на хвилину, чим молодший вік, тим різноманітнішою має бути діяльність».
Напевне, ніхто не сумнівається в тому, що рух має величезне значення в житті дитини. Справді, коли вона рухається – ходить, бігає, стрибає, кидає м’яч, катається на велосипеді тощо, дихання її прискорюється, серце б’ється частіше, а це означає, що й організм краще працює, активізуються процеси, які сприяють росту і розвитку.
Отже, діти відчувають величезну потребу в русі, що є для них засобом пристосування до життя, пізнання навколишнього світу.
Завдяки загальному зусиллю вчителів, учнів і батьків щодо Здоров’язбереження, завдяки систематичній, послідовній і творчій роботі з організації фізкультхвилинок, динамічних пауз та ін. технологіям забезпечується достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та систем організму дітей на уроці, їхній загальний бадьорий стан.
Педагоги закладу використовуватимуть в навчально-виховному процесі здоров’язберігаючі форми роботи:
Ранкова гімнастика;
* фізкультхвилинки, руханки;
*вправи-енергізатори;
*дихальна гімнастика;
*пальчикова гімнастика;
*звукова гімнастика;
*ігри та ігрова терапія;
*казки та казкотерапія;
*гімнастика для очей;
*кольоротерапія;
*релаксаційні паузи (звуки музики
у поєднанні зі звуками природи:
спів пташок, шум води);
вправи для зняття напруження,покращення осанки;
* тематичні виховні години, свята.
* зустрічі з медичними працівниками
* оформлення стендів, стіннівок;
* фітотерапія;
* аромотерапія;
*арт-техніка;
* уроки, заняття в природі.
Розглянемо деякі з них детальніше.
Починаємо робочий день з зарядки
Самий найкращий спосіб розпочати учбовий день із… ранкової гімнастики. Вона може бути представлена, як фізкультурною паузою, або дихальною гімнастикою, або у вигляді сміхотерапії. Варіантів багато, головне, в цьому прийомі, що уся школа збирається разом та налагоджується на робочий лад,
отримує позитивні емоції, які допоможуть зробити робочий день кращим, а ще допоможуть «зберегти» перший урок від ранкових пробуджень.
Ранкова гімнастика починається з ходьби. Комплекс ранкової гімнастики включає вправи для різних груп м’язів. Спочатку – для м’язів плечового пояса і рук – потягування, розведення рук в сторони, обертання перед грудьми. Потім вправи для тулуба й ніг – нахили, повороти,присідання, стрибки. Закінчується ранкова гімнастика бігом або підскоками, що переходять у ходьбу.
Фізкультхвилинка
Руханки необхідно проводити на всіх уроках, особливо це важливо для шестирічних першокласників, в яких основним видом діяльності в дошкільному періоді була гра. На уроках письма рекомендуємо проводити такі фізпаузи:
- Фізична вправа «Потягування»: сидячи розкрити руки, підняти вгору, потягнутися назад, потім вперед, вправо, вліво (3 рази).
- Фізична вправа «Оберти»: сидячи випрямити руки вперед, зробити калька обертів кистями рук.
- Фізична вправа «Нахили»: встати, руки на пояс і під рахунок вчителя зробити нахили вправо, вліво і назад (2 рази).
- Гра «Коник». Руки на поясі. Підстрибуючи на двох ногах, пересуватися вперед у напрямі до дошки, а потім у зворотному напрямі.
- Гра «Вітер». Школярі уявляють, як вітер колише дерева, піднімають руки вгору, роблять нахили разом з тулубом вправо і вліво, імітуючи при цьому шум вітру.
На уроках математики краще використовувати фізпаузи із називанням чисел. Граючись, дитина краще осмислює, сприймає, запам’ятовує навчальний матеріал. Це дасть змогу закріпити лічбу до 10 чи 20, а слабшим учням опанувати її (1-2 класи). Наприклад:
Раз, два—дерева (встали),
Три, чотири—вийшли звірі,
П'ять, шість — пада лист (нагнулися),
Сім, вісім — птахи в лісі (помах руками в сторони),
Дев'ять, десять—це сунички (підняли руки і голови вгору)
Підняли червоні личка.
Оздоровчі хвилинки під час уроків повинні комбінувати в собі фізичні вправи для осанки, вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор. Наприклад:
- Зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною; теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени.
Вправи – енергізатори
Слід зауважити, що в дитини є певні межі працездатності, і чим менший учень, то швидше вона знижується. Це пов’язано з виснаженням нервових клітин, зумовленим нестійкістю нервових процесів, підвищеною збудливістю кори головного мозку. Ось чому важливо запобігти виникненню втоми, своєчасно виявити перші її ознаки та якомога швидше її зняти. Для цього проводяться енергізатори, ретельно підібрані педагогами. Вони мають відповідати віковим особливостям учнів, бути простими, цікавими і доступними, зручними для виконання на обмеженій площі, емоційними, досить інтенсивними і теж знайомими дітям.
Енергізатор – це коротка вправа, що відновлює енергію класу.
Призначення енергізаторів на уроці – створення позитивної психологічної атмосфери в класі, відновлення енергії та посилення групової активності.
Енергізатори корисні для послаблення монотонності, збудження активності учнів й заохочення їх до подальшої праці.
Майже кожен енергізатор містить елемент фізкультхвилинки, але не кожна фізкультхвилинка є енергізатором, оскільки останній використовується не лише для зняття втоми, але й для релаксації. Наприклад, вправа «Колективний крик». Всі стають в круг. Керівник просить всіх присісти. По сигналу керівника всі починають тягнути звук, одночасно піднімаючись. В процесі вставання шум повинен зростати. Піком являється підстрибування з підняттям рук вверх. Потім шум поступово стихає з момента повернення в вихідне положення.
Вправа «Квітка». «Теплий промінь упав на землю і зігрів у землі насіннячко. З насіннячка проклюнувся паросток. З паростка виросла прекрасна квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляючи теплу і світлу кожну свою пелюстку, повертаючи голівку слідом за сонцем».
(Виразні рухи: сісти навшпиньки, голову й руки опустити, піднімається голова, розпрямляється корпус, руки піднімаються у сторони – квітка розцвіла, голова злегка відкидається назад, повільно повертається слідом за сонцем, очі напівзакриті, усмішка, м’язи обличчя розслаблені).
Дихальна гімнастика
Уроки гімнастики корисно розпочинати з дихальної гімнастики, яка добре очищає дихальні органи, покращує їх роботу, розвиває уяву.
Також вправи для розвитку дихання тренують різні види видихів.
Ось деякі вправи для розвитку дихання.
- «Свічка». Візьміть вузеньку смужку паперу й, уявили, що це свічка, дмухайте на неї. Струмінь видиху повинен бути без різких коливань – папір контролює рівність видиху.
- «Надування кульки». Імітування надування кульки.
- «Рубання дров». Діти стають прямо, ноги ширші за плечі. Руки опущені, пальці зчеплені в замок. Піднімають руки вгору, вдихають, прогинаються назад. Потім, різко видихають, зі звуком «ха» нахиляються, опускають руки, як під час удару сокирою, поміж ніг і відразу піднімають їх угору. Повторити 5-10 разів. Дуже важливо, щоб звук «ха!» був результатом різкого видиху, ішов із грудної клітки. Вправа добре очищає дихальні органи, покращує їх роботу.
Пальчикова гімнастика
Ігри з пальцями були створені для дітей дошкільного віку, але ними досить доречно користуватися у початковій школі, вони допоможуть вчителю не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а також знімуть психічне навантаження, стануть у пригоді для створення робочого ритму впродовж дня.
1) «Піаніно», «Віяло», «Рибка», «Нам холодно» і т. д.
Я «пальчикову» гімнастику використовую, як додаткову паузу відпочинку на уроках, де дітям доводиться багато писати. Це уроки математики, української та російської мови. Виконуємо різні рухи для відпочинку м’язів рук та для поліпшення настрою всього класу:
«Ми писали, ми трудились…»
Звукова гімнастика
Ми правильно вимовляємо різні звуки завдяки доброї роботи органів артикуляції (язик, губи, нижня челюсті та м’яке піднебіння). Точність та сила дій цих органів у дитини розвивається поступово, у процесі мовної діяльності. Тому у початковій школі буде досить доречно впроваджувати саме звукову гімнастику. Ціль якої полягає у ви робітці правильних рухів органів артикуляційного апарату, необхідних для вимовляння звуків.
Проводити таку гімнастику потрібно кожен день, для того щоб навики дітей закріпилися, але робити це потрібно у ігровій формі, до того ж не слід за раз виконувати більш трьох вправ. Такі вправи дуже корисні для всіх учнів особливо у перших класах. Цей прийом можна використовувати на уроках читання та мови, він надасть можливість розвити правильну вимову звуків, сприятиме підвищенню чистоти та правильності вимови. До звукової гімнастики відносяться чисто мови, скоромовки, мовні розминки та ін.
Чистомовки
Ши – ши – ши – чистомовку допиши.
Ша – ша – ша – гарна дуже школа наша.
Шу – шу – шу – вправно приклади пишу.
Ші – ші – ші – вчу цікаві тут вірші.
Додаємо звукотерапію. (Учні набирають через ніс максимальну кількість повітря в легені. Видихаючи, промовляють певний звук або звуки.)
Учень продовжує:
- звук «О» – оздоровлює серце, печінку, шлунок;
- звук «А» – посилює діяльність щитовидної залози, зору, слуху;
- звуки «О», «У», «М» – посилюють вібрацію мозку, комплексно оздоровлюють всі органи й функціональні системи організму.
Ігри та ігрова терапія
Гра - найулюбленіша форма роботи для дітей, особливо молодшого шкільного віку. Існують багато ігор, які можна назвати терапевтичними. Такі ігри корисні для будь-яких дітей, тому що вчать дружному спілкуванню, порозумінню, знижують напруження та формують певні моральні принципи. Завдяки ігрової терапії дитина привчається сміливо висловлювати свою думку, самостійно приймати рішення.
Чим цікавіші ігрові події, які використовуються на уроках, тим непомітніше, але ефективніше учні закріплюють, узагальнюють, систематизують отримані знання.
Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, є неодмінною умовою кожної колективної діяльності. У процесі гри у дітей формуються поняття та норми громадянської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: вони доступні дітям різних вікових груп. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті. Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють будову тіла: зміцнюють м’язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу. Можна назвати такі рухливі ігри: «Ми веселі діти», «Гуси – лебеді», «Горобчики – стрибунчики», «Мисливці», «Другий зайвий» та ін.
Розважальні ігри – це ігри – забави (ігри з ляльками, предметами, танцювальні ігри) святкові розважальні ігри, театральні ігри.
Такі ігри розширюють інтереси школяра, формують культуру спілкування, виховують почуття гумору. Театральні ігри наділяють учнів повними ролями при розіграші казок, історій.
В такі ігри грають будь-які класи. «Еврика», «КВК», різні пантоміми, «Юний детектив», «Країна казок», осінні свята. Ці та багато інших ігор залишаються найулюбленішою розвагою учнів впродовж усього шкільного життя.
Гра-фантазія – у таких іграх дитяча уява реалізується у рольовій поведінці за допомогою різноманітних засобів безпредметної ігрової дії. Тобто міміки, малюнків, інтонації.
Розвиваючі ігри – це особливий вид ігор, базований на цілеспрямованому розвитку, вдосконаленні інтелекту, на передачі важливої інформації. Такими прийомами можна успішно користуватися не тільки на заняттях психолога, а й на будь-яких уроках (математиці, фізиці, читанні та письмі). Розвиваючі ігри вчать дітей бачити міжпредметні зв’язки, загальні риси, схожість та різність речей. Наприклад, на уроках іноземної мови часто можна зустріти завдання: «знайдіть із списку речей зайві речі», або «розподіліть наступні слова по трьох категоріях».
Успішність розвитку дитини залежить від оволодіння спеціальними знаннями, вміннями та навичками. У зв’язку з цим особливе значення має дидактична гра. Такі ігри допоможуть вчителю сформувати дитячий колектив, де обов’язковими умовами є уміння грати разом, допомагати один одному, радіти успіхові товариша, знаходити компроміси. Важливо, щоб дитина, яка відчуває себе неловкою і не знає як себе поводити у таких іграх, грала разом з дітьми, які вже оволоділи цими навичками і здатні допомогти іншому.
Наприклад, у ході гри «Математичні струмочки» кожен учень стежить за математичними обчисленнями, які виконують товариші, придумує свій приклад на додавання чи віднімання. Це він виконує відповідно до правил гри: отримав м’ячик – склади приклад. Якщо правило не виконується – гра не виходить: не розв’яжеш попередній приклад, не придумаєш свій – команда не розв’язує ігрову задачу («струмочки» не досягнуть озера).
Кольоротерапія
Як же впливають кольори на організм людини?
Червоний-надає впевненості, заряджає енергією. Але тривале «спілкування» з цим кольором може викликати агресію. Колір звертає увагу на основне, підкреслює головне.
Жовтий-надає оптимізму, життєвих сил, бадьорить, підвищує соціальну активність, викликає радість, лікує нервове виснаження.
Зелений-заспокоює, врівноважує, допомагає відпочити очам, зняти нервове перенапруження.
Синій-допомагає сконцентруватися, логічно вирішити проблеми. Гарний для стомлених очей. Особливо корисний для людей розумової праці.
Блакитний-заспокоює, утихомирює, знімає втому очей та м’язів.
Фіолетовий-колір свідомої енергії, підсилює інтуїцію, допомагає осягнути суть речей, стимулює інтелект.
Помаранчевий-відновлює сили, заряджає позитивом, підвищує настрій, зміцнює волю.
Рожевий-заспокоює, покращує настрій, додає мрійливості.
Білий-нейтральний колір, колір очищення і примноження.
Чорний-колір самотності, іноді байдужості..
Так, якщо треба зняти зорову втому, я використовую карти зеленого та блакитного кольору. Достатньо учням 2 хвилини подивитися на ці насичені
кольори -і зникає напруження очей. Ще пропоную учням протягом 1-2 хвилин розглянути картину, ілюстрацію, пейзаж. А якщо у класі є проектор з екраном, то хвилинку психологічного і зорового розвантаження можна
поєднати з хвилинкою розвитку мовлення. Можна запропонувати учням зробити опис картини, використовуючи образотворчі засоби. А з метою переключення півкуль мозку пропоную учням такі завдання:
- розгляньте уважно цей пейзаж, придумайте йому дуже довгу назву;
- розгляньте осінній пейзаж, зробіть опис цього куточка природи взимку;
- розгляньте пейзаж, домалюйте на ньому у своїй уяві дерева, квіти, річку тощо.
Під час виконання таких завдань переключається навантаження з однієї півкулі мозку на іншу, в результаті чого мозок дитини розслаблюється і знову буде готовий до виконання більш складних завдань.
Дуже велике значення має колір наочності на уроці. Червоний колір звертає увагу дітей на головне, підсилює активність на уроці. Але іноді вчителі бездумно його використовують. Так, якщо учитель виготовляє таблиці, пам’ятки і використовує при цьому багато червоного кольору, учень навпаки не схоче ці знання засвоювати. Тому тільки найголовніші слова, орфограми мають бути виділені червоним, а інша інформація-іншими кольорами. Дехто думає, що дуже яскрава таблиця особливо запам’ятається учням. Але точна інформація засвоюється не більше як через три кольори. Тож, орфограма - червоним, інші слова - чорним, а приклад - зеленим або синім кольором.
Рекомендації для педагогів
- картки для опитування краще робити білого кольору, бо саме він допомагає логічно мислити;
- найголовніше на таблицях і пам'ятках слід виділяти червоним кольором, але багато червоного може викликати неприйняття, агресію;
- для проведення хвилинок психологічного розвантаження використовуйте спокійні кольори: зелений, блакитний, синій;
- щоб зняти зорову напругу, використовуйте блакитний та зелений кольори;
- налаштуватися на філософські роздуми допоможе фіолетовий колір;
- збільшити темп уроку і продуктивність допоможуть жовтий і помаранчевий кольори.
- краще запам'ятати матеріал і робити висновки допоможе синій колір;
- формулювати однозначні чіткі висновки допоможе чорний колір;
- гарне самопочуття під час уроку буде тоді, коли присутні основні кольори;
- творча фантазія збільшується, якщо на уроці використовується
багато кольорів та їх відтінків.
Казки та казкотерапія
Казкотерапія – це самий древній спосіб терапії, який виник майже тоді, коли люди навчилися розмовляти. Казками передавалися духовні знання, моральні цінності, правила поведінки, життєві помилки та багато різної корисної інформації.
Казкотерапія – це психотерапія, вже існуючими казками та фантастичними героями. Вона допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації у «захищеному режимі» через казки. Також цей прийом допомагає дитині зрозуміти себе, виховати у собі корисні риси та звички.
Загальна ідея цього прийому полягає в тому, що дитина бачить себе на місці головного героя, живе разом із ним, вчиться на його помилках.
Тобто людина з раннього віку за допомогою казок навчається приміряти на себе різні ролі: поганих та добрих героїв, творців та знищувачів, бідняків та багачів.
Дитина, яка часто слухає казки стає більш уважною, витриманою. Будь-яка казка - це розповідь про відносини між людьми, закони суспільства. Тому казки для початкової школи можна підбирати саме про учнів, про шкільне життя, дружбу та взаємодопомогу. Цей прийом також можна використовувати на класних годинах, на уроках читання, або у групах тривалого дня.
Дитяча казка – це одна з самих доступних можливостей емоційного розвитку дитини, адже ніякі знання не повинні випереджати морального розвитку особистості.
Аромотерапія
Також стає дуже розповсюдженою технологією і аромотерапія. Щоб зняти тривожність, використовують ефірні масла бергамоту та м’яти. Щоб зняти почуття напруги – беруть масло герані, лаванди, іланг-ілангу. Суміш масел сосни, м’яти, лаванди вбиває мікроби, стафілокок. Стимулюючі ефірні масла – це грейпфрут та розмарин. Суміш (розчинені водою) допоможе повністю відновлювати мікрофлору впродовж дня
Уроки у природі
Також до здоров’язберігаючих технологій відносяться заняття на свіжому повітрі .
У початковій школі кожен навчальний предмет має стати не лише метою навчання, а насамперед засобом розвитку і виховання дитини. Це, у свою чергу, вимагає розвивального, діяльнісного характеру організації навчального процесу.
Саме тому відбулися інноваційні процеси у створенні такого уроку, що готував би для життя людину мислячу, людину – діяча.
Для того, щоб змусити дитину мислити, В.Сухомлинський закликав педагогів: «Умійте примусити її дивуватись». Здивувати можна дитину тільки на цікавих уроках – уроках у природі. Вони мають величезний вплив на навчання, виховання і розвиток, залишаючись у пам’яті дітей на все життя. І це тому, що вони відбуваються в іншому спілкуванні з учнями, за інших умов.
Музичний супровід уроку, заняття,
релаксаційні паузи.
В музиці знаходиться величезний здоров’я зміцнюючий потенціал. Музика знімає стреси, стимулює роботу мозку, підвищує засвоєння, сприяє естетичному вихованню.
Звук – це енергія. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви.
Дослідження вказують на те, що будь-які дії, приклади, розповіді під музичний супровід залишаються у пам’яті набагато довше.
Нейтральна музика, звуки живої природи, звуки музики у поєднанні зі звуками природи: спів пташок, шум води). сучасне оформлення класичної музики може знімати стреси, тонізувати працездатність, розслаблювати (музика Моцарта; естрадна обробка «Місячної сонати»;), довго підтримувати рівень працездатності та самоконтролю.
Арт-техніка
В основі арт-техніки лежить творча діяльність у першу чергу малювання. Творчий розвиток являється не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він допомагає виховати здорову особистість. За допомогою арт-техніки дитина має можливість виразити свої переживання, почуття.
Крім того творча діяльність допомагає зняти напругу, сприяє підвищенню дитячої самооцінки, впевненості у власних силах та розвиває творчі здібності. Основна ціль таких технік не в тому, щоб навчити малювати. Головна ціль – це духовний розвиток, самопізнання людини через творчість та покращення адаптації школярів. Творчі здібності розвиваю на уроках праці, малювання, але викладання інших предметів повинно бути основане саме на таких методиках арт-техніки.
Прикрашання малюнку за допомогою необов’язкових додаткових деталей вказує на демонстративність дитини, на бажання бути значимим, тягу до зовнішніх ефектів. Частіше це зустрічається серед дівчат.
Дуже слабкий нажим олівця, низька деталізація свідчить про швидку втомленість, емоційну чуттєвість дитини, психічну нестабільність.
А діти, у яких дуже швидко змінюється настрій змінюють нажим олівця впродовж малювання декілька разів.
Великі, несиметричні малюнки, які створюють враження неакуратних – це малюнки імпульсивних учнів. Вони часто не доводять лінії до кінця.
Отже:
Здоров’я - це сила!
Здоров’я – це клас!
Хай буде здоров’я
У вас і у нас!
* * *
Будьте здоровими,
Будьте щасливими,
Будьте розумними,
Будьте красивими!
Висновки
Здоров’язберігаючі технології вчать дітей жити без конфліктів. Навчають укріплювати, зберігати своє і цінити чуже здоров’я. Ці технології прищеплюють дітям принципи здорового способу життя, посилюють мотивацію до навчання.
Учителі у тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами та соціальними працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей, спроможні створити здоров’язберігаюче освітнє середовище.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку