Матеріали до уроків "Самостійна робота – як метод активізації пізнавальної діяльності учнів."

Nadtochii

Надточій Олександра Миколаївна, Будищенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ЧРДА

Самостійна робота – як метод активізації пізнавальної діяльності учнів.

                                                                  Скажуть: «Більше за тебе нема нічого»,-ти не гордись.

                                                                  Скажуть: «Менше за тебе нема нікого»,-ти не гнівись.

                                                                  Стійким будь в пошуку істини. Твори і трудись.

                                                                                                                               (Народна мудрість)

Дати дітям радість праці,  радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гідності, власної гідності — це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні нащо не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, які продовжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.

Сучасна педагогіка та психологія спрямовує свої зусилля на те, щоб виявити здібності та приховані можливості учня, що і являється передумовою гармонійного розвитку особистості. Цього можна досягти лише впровадженням таких методів, засобів та організаційних форм навчання, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвиваючи їх здібності, привчали працювати самостійно і творчо. На мою думку, необхідно домогтися того, щоб кожен учень працював активно, захоплено…

        Нам так довго «вбивали» в голову, що ми «народ», що зараз тяжко повірити, що ти – людина, а ще важче в нинішніх умовах це осягнути, по крихітці зібрати шматочки розтоптаної, розчавленої власної гідності, зібратися і все ж таки продовжувати сіяти в душах дітей зерна добра, чесності, справедливості, людяності ( чомусь більше на слуху «толерантність»). Людина, яка стоїть на колінах, виховує раба. Тож одним із головних завдань вчителя є виховання гідного достойного покоління, яке впевнене в собі, цілеспрямовано йде до своєї мети, працюючи самостійно.

 Важливою, на мою думку, є мотивація навчальної діяльності учнів. Завдання вчителя заохотити дітей до корисної праці з розвитку математичних компетентностей.

    На уроках математики, де можливо, я пропоную учням проводити  дослідження, висувати гіпотези та в групах робити висновки - твердження  практичне застосування тем.. Ефективність застосування цієї методики полягає в тому, що в учнів підвищується самооцінка; вдосконалюються організаторські здібності, розвивається критичне мислення,  вміння аналізували та рецензували дослідження.

.

   На уроках геометрії в 7 класі я пропоную учням самостійно складати прикладні (практичного характеру ) задачі до тем. В результаті підготовки до уроків діти відшукують аналогії між предметами та геометричними фігурами, аналізують: які задачі можна  розв’язати, використавши засвоєний матеріал.

   Семикласники, працюючи самостійно, склали задачі, довели їх актуальність, однокласники попрацювали в групах, обґрунтували доцільність та необхідність розгляду умов задач та способів їх розв’язання. Мета роботи кожного вчителя математики — виявити та розвинути здібності учнів: знайти ту саму зону найближчого розвитку.

На мій погляд, вчитель математики має навчити учнів не тільки роз­в'язувати, а й створювати задачі, бо, як добре відомо, найвищий ступінь творчості є застосування.

Така робота викликає велику зацікавленість учнів при  вивченні теми і математики взагалі, надає їм упевненості, а головне сприяє розвитку креативності та дивергентного мислення  учнів.

Діти складають завдання за рівнями складності згідно зі своїми здібностями. Деякі складені задачі бувають досить вдалими.

Задачі- практичні та творчі роботи підвищують самооцінку семикласників. Такі презентації учні виконують на окремих аркушах або в електронному виді, підписують іменем та по-батькові. До такого виду діяльності відповідальне ставлення. ( Починаючи з 5 класу, діти виконують такі завдання за бажанням. Тому цей вид діяльності добре знайомий.)

Учні 7 класу із  задоволенням граються у «свою майбутню професію»: виконують презентації - креслення до вивчених тем з геометрії: складають текстові задачі, задачі за готовими рисунками, схеми, ілюстрації до означень, аксіом та теорем (багаторазове повторення, розвиток навичок гафічної побудови, охайне виконання рисунків та відповідних підписів, складання запитань до теми та до конкретної задачі), розповідають вивчений матеріал за готовими рисунками та ставлять питання до теми (чітке лаконічне формулювання своєї думки та її  обгрунтування за допомогою означень, теорем, аксіом та базових задач, вміння слухати та вести дискусію). На мою думку, цінним є те, що учні ілюструють кути, які не є вертикальними і вміло це аргументують (вироблення математичних компетентностей)

Використання семіотичного підходу на уроках математики та вивчення досвіду колег допомагає мені створювати цікаві нестандартні уроки, які зацікавлюють та спонукають до самостійної творчої роботи кожну дитину.

№ 1 Знайти, позначити  та назвати: а)перпендикуляр; б) основу перпендикуляра; в)вертикальні кути, не вертикальні кути, суміжні кути.

№2. Розгляньте рисунок: а)назвіть перпендикуляр;  б) основу перпендикуляра;  в) знайдіть довжину перпендикуляра; в) складіть подібну задачу за готовим рисунком.

                          № 3.    Проведіть пряму k. Позначте точку М поза даною прямою. Побудуйте перпендикуляр МN. Знайдіть довжину перпендикуляра. Скільки можна провести перпендикулярів з даної точки до даної прямої ?

  Пропоную завдання «незакінчені речення»:

№ 4.  Закінчіть речення : Якщо при перетині двох прямих один з утворенихкутів90˚,то… Суміжний з ним дорівнює… Вертикальний йому-…

Семикласники  залюбки складають запитання до теми, адже на кожному етапі уроку міркують над отриманими запитаннями, які доцільно поставлено до кожного кроку задачі:

№ 5.  а) Що  називаємо  перпендикуляром,  опущеним з даної точки до даної  прямої ?

б) Як називаємо спільну точку прямої та перпендикуляра ?

в) Скільки перпендикулярів можна провести з даної точки до даної прямої ?

При підведенні підсумку уроку практикую інтерактивну гру «Мікрофон».

№ 6.   Продовжити речення: а) Сьогодні ми пригадали…; б) Найбільше запам’яталось… ;в) Сподобалось…; г) Навчилися… д) Намалюйте свій настрій.

   Особливо зацікавили та розвинули почуття власної гідності практичні роботи при вивченні курсу геометрії, адже учні використовували не тільки креслярські інструменти та комп’ютерні технології, а й мистецтво аплікації.

Для домашнього творчого завдання можливо інколи варті уваги можуть бути такі:

№ 7. Виготовити аплікацію «Перпендикуляр». Вивчити означення перпендикуляра.

На етапі актуалізації опорних знань і дій при вивченні теми «Відстань від точки до прямої» пропоную учням для усного розв’язання в групах завдання (пропедевтичного характеру, що містять мотиваційні елементи).

  № 8.  Назвіть перпендикуляри. 

 № 9. Побудуйте  трикутник: а) гострокутний (І група), б) прямокутний ( ІІ група), в) прямокутний (ІІІ група), накресліть перпендикуляри та виділіть їх кольором.

Такий вид діяльності сприяє розвитку вміння формулювати та обгрунтовувати власну думку, аналізувати можливі способи розв’язання задачі, говорити чітко, лаконічно. Дитина переповнена гордості та відповідальності за групу.

Під час розв'язування задач в групах спонукаю учнів до створення моделей до задач; встановлення залежності між геометричними фігурами, по можливості звертаю увагу учнів на прикладне застосування геометрії. В групі створили модель до задачі, побудували малю­нок і розв'язали усно... Спостерігати за цим таємничим процесом і бачити сповнені радістю очі-найвища нагорода за вчительську працю, адже це те саме, що спостерігати за тим, як роз­квітають квіти...

 Семикласники часто приймають активну участь у мотиваційних моментах уроку. Переконливо аргументують прикладне застосування геометрії:   

 - для задоволення практичних потреб людини: у приладобудуванні, будівництві, архітектурі;

-у будівництві, архітектурі, ландшафтному дизайні, проектуванні застосовуються геометричні знання;

- людям, які прагнуть бути успішними, слід добре знати геометрію та вміти застосовувати вміння на практиці.    

     При усвідомленні учнями змісту роботи та послідовності дій (одним з елементів патріотичного виховання ) можливе використання елементів інтеграції).

Учні виконують  Гімн України)                                  

«Ще не вмерла України ні слава ,ні воля

Ще нам , браття молодії, усміхнеться доля…».

 Обчислюють к-ть приголосних у другому рядку  ті учні , хто працює на І варіанті. На дошці записані слова:  «Працьовиті  семикласники». К-ть приголосних підраховують  ті учні , хто працює на ІІ варіанті.  Знаходять різницю і ділять навпіл. В результаті отримуємо 2.

  №10. Побудуйте 2 прямі k і l. Виберіть точку А, яка не належить жодній прямій. З точки А опустіть перпендикуляри на обидві прямі: АВ і АС. Візьміть на прямих ще по одній точці, відмінній від точок  В і С: К і М. Проведіть  відрізки АК і АМ. Порівняйте отримані відрізки та зробіть висновки.                                  

Учні залюбки справляються з виконанням сюжетних самостійних  робіт, де розвиваються дослідницька, процедурна, методологічна  компетентності.

№11. Накресліть, виміряйте перпендикуляри та запишіть.

Здається, в такі хвилини для дитини нічого не існує, крім пошуку вірної відповіді та способу її отримання (відшукання). Так діти роблять кроки по стежині розвитку творчої активності та пізнавального інтересу,  до пошуку раціональних шляхів.

  Доцільно інколи задавати дітям інтегровані домашні завдання

№ 12. Розв’яжіть задачу. Для ремонту ходової частини автомобіль  підіймають над оглядовою ямою. Накресліть, виділивши кольором,  відстань від автомобіля до дна оглядової ями.

 Щоб потенційні творчі таланти «пробудити « до життя, необхідно систематично виховувати в учнів постійне для виконання завдання та розуміння важливості і цінності кожного в колективі.

   При вивченні теми «Кут між двома прямими, що перетинаються»  під час перевірки домашнього завдання можна запропонувати  математичний диктант.

№ 13. Продовжте речення:

  Кожне завдання МД я оцінюю в 2 бали. Пропоную учням писати МД, аналізувати, рецензувати свої відповіді, повторювати вивчені означення, аксіоми, теореми, висновки з базових задач, адже все це сприяє формуванню та розвитку  предметної (збагачують словниковий запас з предмета, вчаться лаконічно висловлювати обгрунтування), соціальної (набувають досвіду працювати в команді), здоров’язбережувальної  (підвищують свою самооцінку, гордяться своїми досягненнями) компетентностей.

При узагальненні навчального матеріалу використовую прийом кластер.

Учні об’єднуються в групи.  Кластер – це спосіб гафічної організації матеріалу, що дозволяє зробити наочними ті розумові процеси, які відбуваються при зануренні в ту чи іншу тему. Іноді такий спосіб називають «наочним мозковим штурмом».

 Послідовність дій проста і логічна:

1. Посередині чистого аркуша написати ключове слово, яке є «серцем» ідеї, теми.

2. Навколо «накидати» слова або пропозиції, що виражають ідеї, факти, образи відповідні для даної теми. (Модель «планета її супутники»)

3. Слова, що з’явилися, з’єднуються  прямими лініями з ключовим поняттям. У кожного з «супутників» у свою чергу теж з’являються «супутники», встановлюються нові логічні зв’язки.

       У підсумку виходить структура, яка графічно відображає наші роздуми, визначає інформаційне поле даної теми.

У роботі над кластерами необхідно дотримуватись таких правил

Не боятися записувати все, що приходить у голову. Дати волю уяві та інтуїції. Продовжувати роботу, поки не скінчиться час або ідеї не вичерпаються. Постаратися побудувати якомога більше зв’язків. Не слідувати за заздалегідь визначеним планом.)

Повторюємо: а) означення перпендикуляра, основи перпендикуляра, перпендикулярних прямих; б) як знайти кут між двома прямими, що перетинаються; в) як знайти відстань від точки до прямої; г) які задачі називаємо прикладними?

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість

Одним із видів текстових задач, які діти залюбки розв’язують та складають самі, є цікаві пізнавальні історичні, загадки, жарти, прикладні задачі. Семикласники із захопленням відшукують ключове слово, що є важливим на шляху до розв’язання. Не залишають байдужими учнів задачі прикладного характеру. Діти переконані у важливості таких задач.

№ 14. Висота «гірки» на дитячому майданчику  2 метри. Побудуйте ескіз «гірки» для дітей молодшого та старшого дошкільного віку (автономні спуски) у масштабі 1:100.

№ 15. Глибина басейну 3 метри. Накресліть ескіз східців до басейну. (СЛАЙД 6)

№ 16. Відстані від школи до будинків Тараса, Максима та Богдана відповідно дорівнюють 600м, 700м та 200м. Побудуйте план.

№ 17. Довжини паперових гірлянд, які виготовили Іванна, Дарина та Софія, відповідно дорівнюють 2м, 3м,і 4м. Гірлянди прикріпили до верхівки ялинки.  Накресліть схему .

Учні вчаться складати кросворди.

Кросворд для 6-7 класу

По горизонталі:
1.    Прилад для вимірювання кутів
2.    Відрізок, який сполучає дві точки кола і проходить через його центр
3.    Число, від якого віднімають
4.    Скільки всього двоцифрових чисел, перша цифра у яких 1?
По вертикалі:
1.    Кількість цифр, що використовуються для запису числа 102.
      5. Результат ділення чисел
      6. Який знак треба поставити між виразами х+4 і х+9?
      7. Одиниця довжини
      8. Рівність, що містить невідоме

Робота учня 7 класу Смаглія Андрія Олександровича

Відповіді: 1.Лінійною 2.Визначеною 3.Рівносильними 4.Невизначеною 5. Графіком 6. Підстановки 7. Додавання 8. Діофант 9. Пряма

Новітні дослідження та педагогічний досвід дозволяють стверджувати, що результат засвоєння залежить від видів діяльності: слухання, читання  ( аудіали ), перегляд (візуали) ,дискусії, виконання тренувальних вправ ( кінестети ).

   Коли зводимо подібні доданки, перемножуємо одночлен на многочлен, переносимо доданки з однієї частини рівняння (нерівності) в іншу проговорюємо, показуємо і, якщо необхідно, пригадуємо правила, я намагаюся витримувати паузи, щоб учні могли проаналізувати правильність виконаної операції. Завдяки цьому  учні із зоровою та слуховою пам’яттю  краще розуміють навчальний матеріал, який варто засвоїти чи нагадати.

 Продуктивна педагогіка вимагає співвідношення між  інформуванням та формуванням вмінь 20:80.

Використовуючи компетентнісний  підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів,  природно визнати, що знайомство, інформованість, заучення – це компетенції, а компетентність – це уміння, доведені до автоматизму. (Як  можна розв’язувати  усно тестові завдання  на обчислення площі, якщо діти не знають формул?  На превеликий жаль ми сильно «загрались  мультимедіа - тестовими іграшками».)

Вивчення предметів у загальноосвітній школі повинне приводити до вироблення вміння . Вміє – знає – застосовує на практиці.   Цю аксіому, на мою думку, варто вивчити так  як «Модуль – відстань – додатнє число». Тільки тоді, імовірно, зникне автоматично конфлікт між учасниками навчально-виховного процесу з приводу оцінювання  досягнень.

   «Учень повинен навчатися переможно!», - В.Ф. Шаталов.

   Оскільки мотивацією для формування вмінь  є перемога, успіх, подолання вершин, не зайвим буде на уроках математики, де це можливо, використовуючи індуктивний підхід, створювати можливості для «виведення»  учнями законів, правил, формул. Горді, щасливі, радісні, успішні учні готові до подолання будь-яких вершин.

При вивченні теми «Цілі вирази. Степінь з натуральним показником.» семикласникам пропоную скласти вікторину (кількість запитань була довільною, тому що слід швидко визначати правильність відповідей однокласників).

 На застосування властивостей степеня з натуральним показником учням пропоную скласти картки- вправи без розв’язків ( кількість довільна). Щоб виконати таке завдання необхідно засвоїти навчальний матеріал. При вивченні правила множення многочлена на многочлен учні виготовляють картки-схеми для кращого запам’ятовування правила множення.

Нажаль, значна частина учнів не може прочитати задачу  (в силу своїх природних можливостей), визначити умову та наслідок (перекласти на мову математики та виділити головне) тому виникає конфлікт між «хочу» і «можу» та не справляються з програмовим навантаженням.

   Для того, щоб дитяча допитливість перетворилась в пізнавальну потребу, необхідно, щоб були наявні: інтенсивне наростання вражень; прагнення опанувати знання повинне мати свої мотиви; усвідомлення потреби в пізнанні; різноманітність способів задоволення необхідності в знаннях.

Рушійною силою розвитку особистості є суперечності: між необхідністю розв’язання задачі та наявним об’ємом знань; між прагненням задовольнити пізнавальний інтерес та обмеженням можливостей на даному етапі; між досягнутим рівнем знань та новими потребами у більш досконалих знаннях; між прийомами пізнавальної діяльності та засобами задоволення духовних потреб.

. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:            

                                       Література:

1. Електронне  «Портфоліо  Ходоровська»

2.Освітні технології: Навчально – методичний посібник, О.М.Пєхота та ін., -К.:А. С. К, 2004 -256с.

3.Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика. (Уклад І.С. Маркова. – Х.: „Основа” 2007.-144с- (Б-ка тури. „Математика в школах України”., Випуск 9(57)

11. Інтерактивні технології на уроках математики / уклад. І.С. Маркова - Х.: Основа, 2009, - 126 с.

6. Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика. (Уклад І.С. Маркова. - Х.: „Основа” 2007.-144с- (Б-ка тури. „Математика в школах України”., Випуск 9(57)

7. Адреси сайтів , записаних з інтернета

pidlasyy_i.p._praktychna_pedagogika_abo_try_tehnologiji..doc 

https://www.youtube.com/watch?v=kME6Gv5XVV8#t=18

http://yandex.ua/images/

Metodportal. Net>

Nоvapedahohika.com>

Revolutio . n.allbes.ru

http://uk.wikipedia.org/wiki

Metodkab.at.ua/_.dok

http://vvvv111.ucoz.ru/index/matematichni_krosvordi_i_rebusi/0-24-0-24

http://nauch.com.ua/pars_docs/refs/41/40095/40095_html_m6052bea7.png