Матеріали до уроків української мови

ТЕМА: Повторення відомостей про мовлення, текст, стилі і

              типи мовлення.

МЕТА: систематизувати й узагальнити знання про мовлення,

              про форми та види мовленнєвої діяльності; про текст,

              його основні ознаки, структуру, види зв’язку речень у

              тексті; про стилі та сферу їх використання;

              розвивати вміння будувати висловлювання-діалоги

              відповідно до ситуації спілкування, культуру усного

              мовлення; збагатити й уточнити словниковий запас

              учнів; формувати комунікативні вміння; виховати

              уважне ставлення до слова.

ТИП УРОКУ: урок узагальнення й систематизації знань, умінь

                         та навичок.

ХІД УРОКУ

Актуалізація опорних знань учнів

1. Мотивація.
   • Забезпечення емоційної готовності.

   Продовжити речення:

   На уроці я буду уважним, наполегливим, старанним, тому що…………

• Опора на суб’єктний досвід.

   Якою повинна бути людина, щоб з нею було цікаво і приємно спілкуватися?

↓

Ввічливою

Освіченою

Культурною

Толерантною

Щирою

   Чи багато серед знайомих саме таких людей?

   А чи ми завжди є такими?

   Назвіть форми мовлення, види мовленнєвої діяльності.

Гра «Неправильно-правильно»

   Щоб спілкування було корисним і приємним, треба добре знати свою мову, вільно володіти мовленням.

  НЕПРАВИЛЬНО                      ПРАВИЛЬНО

Робити помітки                         Робити позначки

Приємна посмішка                   Приємна усмішка

Написати об`яву                      Написати оголошення

Овочеве блюдо                        Овочева страва

Слідуюча зупинка                    Наступна зупинка

Більша половина учнів            Більша частина учнів

Лишній квиток                          Зайвий квиток

Моє особисте враження         Особисте враження

   Яке враження справляють на співрозмовника мовленнєві помилки?

  Яким має бути мовлення людини, яка хоче досягти успіху, мати вплив на інших?

                ↓                                  ↓                                ↓    

                 ↓                                  ↓                                ↓

Робота у групах: розіграйте діалог на задану тему.

1 група. Не почувши, думай, а почавши, роби.

2 група. Книга для людини –віконце в світ.

3 група. Гостре словечко коле сердечко.

   Яка з двох груп речень є текстом. Проаналізуйте структуру тексту.

   1. Я вважаю за українця, не того, хто вміє добре співати «Реве та стогне» та садити «гопака», а того, хто бажає добра українському народові, хто сприяє його матеріальному і духовному розвиткові.

   Яке щастя дивитися одкрито в очі свого народу!

   Як би мені хотілося, щоб усі люди, щоб увесь народ співав! Голосно! Щиро! На весь голос!...

   2. Багато непорозумінь виникає через мовну недбалість: ми часто ображаємо один одного, зовсім не бажаючи цього, через невміння чітко, недвозначно висловлювати свою думку. Адже від того, наскільки ми точно вимовляємо слова, формулюємо думку, наскільки чітко володіємо мовою, залежить і те, як нас розуміють інші.

   Не навчившись чітко мислити, впорядковувати свої думки, відшукати найточніші слова, людина не зможе переконливо говорити навіть у найбуденнішій ситуації. Наша культура, наша ввічливість, ставлення до безпосереднього співрозмовника особливо наочно виявляються у мові.

   Уміння володіти словом, відчуття краси слова необхідно кожній людині. Мовна культура, культура спілкування є невід`ємним складовими загальної культури і порядності людини.

   У чому полягає відмінність між текстом і реченням?

   Знайдіть мовні засоби, за допомогою яких здійснюється змістовий зв'язок між частинами.

   Які основні ознаки тексту?

   Які знаєте типи мовлення, стилі мовлення? Який розділ науки про мову вивчає функціонування стилів?

Робота у парах: заповніть порожні клітинки таблиці.

Домашнє завдання: написати твір-мініатюру «Не можна

                                    покладатися тільки на солов`їв»,

                                    проілюструвавши у роботі різні види

                                    речень за метою висловлювання, за

                                    емоційним забарвленням.