Матеріали до уроків.Використання діалектів на уроках української мови в початковій школі

Використання  діалектів  на уроках української мови в 

початковій  школі

   Кожна  мова характеризується наявнiстю територiальних вiдгалужень – нарiч,  дiалектiв,  говiрок. Їх виникнення сягає глибокої давнини. Недарма їх вважають “живою iсторiєю мови”.

   Діале́кт -  наріччя, говір, мова, якою спілкується між собою певна група людей.  Це  різновид національної мови, що вживається як засіб порозуміння особами, пов'язаними між собою територією, фаховою або соціальною спільністю.

   Український народ надзвичайно багатий на діалекти.  Жителі  кожного  куточка  України,  мають притаманний лише їм,  свій діалект, який є засобом спілкування людей, об'єднаних спільністю території, а також елементів матеріальної і духовної культури, історично-культурних традицій, самосвідомості.

   Завдання включають матеріал з навчальних предметів ( «Українська мова»,

 «Літературне читання»,  «Я у світі», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Основи здоров’я ») з огляду на зміст навчальних програм. Практичний матеріал призначений для вчителів початкових класів та

самостійної роботи учнів.

                             Українська мова

Тема. Іменник

Клас – 1

1. Словниковий диктант
   Ляда, катруця, лоханя, клуня, пательня.

• Скільки звуків позначає буква я в цих словах?
• Назвіть який?
• Чому?

2.  Спробуймо поставити  наголос в даних словах.

-        А тепер звернімось до нашої  скриньки слів та перевіримо правильність поставленого наголосу.

Читаймо та правильно вимовляймо слова.

Л я `д а - нею закривають вхід на горище.

К а т р у`ц я – місце біля печі, груби.

Л о х а`н я -  миска.

К л у`н я - дерев'яний або глиняний сарай.

 П а т е`л ь н я – сковорідка.

2. Вибірковий диктант

• Спишіть слова, в яких букви я, ї  позначають два звуки.

Шия, клуня, чугаїни, чара, папшої, маля.

• Шия, чугаїни, папшої.
• Поясніть чому?
• Відкрийте  скриньку слів та перевірте  правильність поставленого

          наголосу.

Читаймо та правильно вимовляймо слова.

• Ш и`я  -  частина тіла, сходи в льох (погріб). 

          Ч у га ї`н и  -  полотно.

           П а п ш о`ї -  кукурудза.

Клас – 2

1. Відновіть слова.

Л…ох, прип..чок, ла…пач, ре..вах,  ква...

Льох, припічок, лампач, рейвах,  квач.

2. Поясніть лексичні значення слів, користуючись  скринькою слів  

      діалектів.

Льох – погріб.

Припічок – місце біля печі.

Лампач – камінь з глини.

Рейвах –гармидер.

Квач -  мийка з ганчірки, яку використовували, коли мастили призьбу.

3. Поділіть дані слова на склади, поставте наголос

Льо`х, при` – пі - чок, лам - па`ч, ре`- йвах,  ква`ч.

Запишіть двоскладові слова.

Лам-па`ч,  ре`- йвах.

Клас – 3

1. «Розвідники»

Спишіть, підкресліть слова – іменники жіночого роду.

Кварта, куча,  прадіво, пательня, сіни, дратва, припічок.

2. Поясніть лексичне  значення слова дратва, користуючись словником діалектів.

Д р а`т в а - нитка з прадіда.

Прадіво – рослина (конопля).

Клас – 4

1. Підберіть синоніми до слів діалектів

Кварта -  … (кружка)

Пательня - … (сковорідка, чара)

Рейвах - ..(гармидер)

Когут - … (півень)

Лоханя - …(миска)

Сіни - …(коридор)

Гижки - …(холодець)

2. Випишіть іменники  вжиті у множині.

Сіни, гижки.

3. Поясніть лексичне значення слова гижки.

Гижки – холодець.

- Що ви знаєте про  українську страву холодець?

ІV.ІІ.  Дослідницько – пошуковий проект

Тема. Усне мовлення. Культура мовлення. Діалекти Кодимщини.

   Завдання включають матеріал з навчальних предметів ( «Українська мова», «Літературне читання»,  «Я у світі», «Трудове навчання»)  з огляду на зміст навчальної  програми у 4 класі.

І.  Визначення  теми  і  завдань  проекту.

ІІ .  Планування  діяльності.

Знайти інформацію в книгах          Звернутися до дорослих

Записати  знайдену інформацію                             Твори

Обговорити  з друзями                                         Написати проект   

ІІІ.  Виконання  проекту.

Завдання  для  груп.

ІV.  Захист  проекту

Зразки учнівських робіт.

І група.

   Село Баштанків знаходиться на півночі Одеської області Кодимського району.  Місцеві жителі звикли вживати свої слівця в повсякденній мові, чим можуть дуже здивувати приїжджого, який впевнений, що говорить з ними

тією ж мовою.                                                                                                                             

   У селі  Баштанків кажуть:

 велика хата  - зал

 ляда - нею закривають вхід на горище

 різкаль  - лопата

 пательня – сковорідка

 куча -  сарай, де тримають свині

 кугут - півень

 без  - бузок

 сіни -  коридор

 льох – погріб

 припічок – місце біля печі 

 катруця – місце біля печі, груби

 лампач – камінь з глини

рейвах – гармидер

жалива – кропива.

ІІ група.

   Територiальнi дiалекти – це тi рiзновиди мови, де вона живе, функцiонує i розвивається природним шляхом. Це тi потiчки, якi впадають у могутнє річище загальнонародної мови та її вищого, окультуреного рiзновиду – лiтературної мови. Пересохнуть  стpумки – обмiлiє рiка. (Г. Брiнкман).

Кодимському району притаманний свій різнобарвний, колоритний  діалект.

   У селі Загнітків кажуть:

кварта -  кружка

лоханя -  миска

черінь - дно печі

квач -  мийка з ганчірки, яку використовували, коли мастили призьбу

папшої – кукурудза

гишки – холодець

леля- мама брата

ціця – мамина сестра

вуйко – татів брат

   У селі  Будеях:

банпина -  курячі подра

клуня - дерев'яний або глиняний сарай

прадіво – конопля

дратва - нитка з прадіва

щітина - щітка їз свинячої шерсті старої свині,  заміняла голку

пришва, галяніще, союзки - деталі взуття

чара – сковорідка

кеанійка - глиняна краска, синька

чугаїни – полотно

нища хата - зал

    У селі  Івашків :

катрага - дах над погрібом

шия -  сходи в льох (погріб)

штандари - під піччю, кладуть дрова, щоб були сухими

риглі - на стелі

затула- кришка, яка закриває піч,  щоб пригнітився хліб.

   Кінцевий результат: збірка «Діалекти Кодимщини», участь у Всеукраїському  етнофестивалі    « Кодима-Фест».