Матеріали до уроків "Вивчаємо абетку весело. Літера Є"

Вивчаємо абетку весело

Літера  Є є

НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА

Абетка Бігла Весело…
Гуділи Ґедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе Кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.

 

 

 

 

Вірші про букву Є

 

ЄЄЄЄ

Єгер в лісі єгерює —

Там і днює, і ночує.

Там єхидни та єноти —

Є у єгеря робота.

 

ЄЄЄЄ

- Не ховайся, букво Є,

Озовися, де ти є?

- Я, сказала буква Є, -

У словах: моє, твоє,

У фойє і в ательє,

У єхидни, у єнота,

А нема – у бегемота. * * *

Місяць, наче буква С,

Придивляється з небес.

Посміхнувся до Славка,

Показавши язика.

Хлопчик крейду дістає

І малює букву Є.

 

ЄЄЄЄ

Зажурилась буква Є,

Хоча все у неї є.

Але слів на букву Є

Небагато в мові є.

Тож потіште букву цю

І назвіть їй по слівцю.

 

ЄЄЄЄ

 Є у нашої Маринки

брат малий Євгенко.

Кавуна відріже скибку,

два рази надкусить

і гука: - Маринко, глянь!

Буква Є в мене в руках!

 

ЄЄЄЄ

ЄНОТИ-МУЗИКАНТИ

Сказали Єноти:

«Є  ноти,

Є  інструменти –

То  ж  до  роботи!..»

 

Але  мелодія – не  та:

Не  втихомириться вода…

 

ЄЄЄЄ

Є під нашим гаєм,

Під зеленим раєм,

Річка невеличка,

Прозвана Удаєм.

А в ній рибка грає,

Грає-виграває,

Бризкає Удаєм,

Наче водограєм!

Йшов Євген тим краєм

Та й понад Удаєм,

Кинув вудку геть від себе -

Хай рибка гуляє!

 

ЄЄЄЄ

Єгер

Єгер поспішав у ліс,

Подарунки в торбі ніс,

Є у єгеря гостинці -

Зайченятам по морквинці.

 

ЄЄЄЄ

З  характером!

Є на світі буква «Є».

«Є» нічого не дає:

Це – моє, і це – моє;

Ось яка ця буква «Є»!

 

Не віддасть нічого свого,

Та не візьме і чужого:

Це – твоє, і це – твоє;

Ось яка ця буква «Є»!

 

ЄЄЄЄ

Єдність

Нероздільні земля і небо,

Нероздільна моя сім’я,

Нероздільна любов до тебе,

Дорога матусю моя;

 

Нероздільна людська родина,

Наша мова і наша кров,

І єдиній моїй Україні —

Нероздільна моя любов:

 

Ген від Сяну до річки Дону

Устає вона в сяйві дня,

Україна — моя ікона,

До якої молюсь щодня.

 

ЄЄЄЄ