Вивчаємо абетку весело
Літера Ч ч
НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА
Абетка Бігла Весело…
Гуділи Ґедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.
Вірші про букву Ч
ЧЧЧЧ
Буква «Ч»,
Немов стілець.
Догори лиш ніжки.
Навіть з цифрою
Чотири,
Буква схожа
Трішки.
ЧЧЧЧ
Цілий день я букву Н
Доганяв, як мишку кішка.
Наштовхнулась Н на пень
І зламала ніжку.
І тепер не утече
Від погоні буква Ч.
ЧЧЧЧ
Віршик для малечі
про цікаві речі.
З очерету чаплі сірі
черевички славні шили.
Їжачок допомагав:
голочки їм підбирав.
Чибіс теж в пригоді став -
він замовлення приймав!
Черепаха: - Бач, які
узуваночки зручні!
І замовила малятам
черевиченьки до свята!
ЧЧЧЧ
Чах-чах! - паротяг,
Сто будиночків потяг!
Їдуть, їдуть черевички,
Чобітки і рукавички,
Чай, часник і калачі,
І червонії м’ячі...
Мчить, гуркоче, а над ним,
Чорним чубом в’ється дим!
ЧЧЧЧ
Чапля гарна і чубата
для гостей чайок несе.
Чапленята-діточки
несуть блюдця й чашечки.
Чапленята-малюки
наливали в чашечки
чай пахучий і смачний.
І мені сказали: - Пий!
ЧЧЧЧ
Чайка в човнику пливла
Через річку без весла.
Човник річкою несло,
Бо зламалося весло.
ЧЧЧЧ
Буква-чотири
- Ми про букви говорили:
Це що, буква; це - чотири…
- Черепаха, чапля, чай,
Чемпіон, черешня, чан…
- Ці слова ми ще не вчили…
- Перемножте на чотири!
ЧЧЧЧ
ЧАПЛЯ ЧОБОТИ ПОШИЛА…
Чапля чоботи пошила…
Поки дратву, поки шило,
Поки пісню проспівала –
Уночі аж приміряла;
І зняла крильми тривогу:
- Та усі ж на ліву ногу!
Що робити? - Що? Робити!
- Шити треба?.. - Треба шити!..
Чапля чоботи пошила…
Поки дратву, поки шило,
Поки пісню проспівала –
Уночі аж приміряла;
Знов зняла крильми тривогу:
- Та усі ж на праву ногу!
То стоїть вона на ставі
День – на лівій,
День – на правій;
Буть в чоботах дуже хоче…
Що робити Чаплі, хлопче?!
ЧЧЧЧ
Чоботар
Чоботар коханій доні
Чобітки пошив червоні.
Ох, чудові чоботята -
Аж танцюють ноженята!
ЧЧЧЧ
Чумаки
По степу широкім чумаки ідуть,
На возах високих рибу-сіль везуть.
Де вони стояли, де вони пройшли,
Там кружляли хижі, степові орли.
Не одна жоржина зблідне восени,
Не одна дівчина бачить давні сни...
А вони степами, наче журавлі,
Міряють ногами всі кінці землі.
Від Чорного моря сто доріг лягло,
Повернулась валка у своє село:
"Що та сіль та риба? Що мені із них,
Як уже немає чумака в живих?!"
ЧЧЧЧ