Вивчаємо абетку весело
Літера Е е
НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА
Абетка Бігла Весело…
Гуділи Ґедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе Кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.
Вірші про букву Е
ЕЕЕЕ
Що майструє цей хлопчина?
До стовпця – аж три жердини.
- Відгадайте! – всіх зове.
Відгадали? – Буква Е!
ЕЕЕЕ
- Буква Е, поглянь в люстерко:
Схожа ти на етажерку!
ЕЕЕЕ
Бідний гребінчик!
Що з тобою сталось?
Тільки 3 зубчики з усіх і осталось.
- Ти помиляєшся, я не гребінець!
Я буква «Е». Згадав?
Ну й молодець!
ЕЕЕЕ
Ефа - пані екзотична:
Елегантна, симпатична.
Ефа - мешканка пустельна.
Ефа жалить всіх смертельно.
ЕЕЕЕ
Еллина буква
- Що ж ти, Елло, наробила?!
- Поламалася драбина…
- Татко, ось, з роботи йде –
Попаде тобі за те!
- Я зробила букву Е –
Це була колись драбина…
- Молодчина!!!
ЕЕЕЕ
- Ех, - жаліється зайчатко, -
якби поряд мама й татко,
вже б морквиночку дістали
і мене погодували!
А ведмедик любить мед.
Ласував би ним щодень.
Каже мама-ведмедиця,
що багато - не годиться!
ЕЕЕЕ
ЕКІПАЖ
Едик, Емма та Ельвіра –
(перший санний екіпаж) –
Зиму ждуть…
Не день - чотири…
А зими нема, хоч плач…
- Літо, мабуть…
- Йдем на пляж!
ЕЕЕЕ
- Еге, еге! Тане, таке!
Таке, таке, скре-ке-ке-ке!..
Таку сорока річ вела
І медівник мені пекла,
Та не дісталося мені,
Бо це усе-було у сні!
ЕЕЕЕ
Екскурсовод
Екскурсовод водив звірят,
Лисичку, вовка, мавпенят
До іграшкового музею,
Щоб показати каруселі.
ЕЕЕЕ
Емблема
Емблема — слово з чужини,
Що стало нашим словом...
Там, де міста, степи, лани —
Вона засяє знову.
Так, ця емблема — золота,
Це ж гетьмана ознака:
На ній всесильний знак хреста
І влади горді знаки!
Зростай, учись, щоб день прийшов,
Щоб швидше понад степом
Засяла волі хоругов —
Гетьманський знак Мазепи!
ЕЕЕЕ