Матеріали до уроків "Вивчаємо абетку весело. Літера Г"

Вивчаємо абетку весело

Літера  Г г

НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА

Абетка Бігла Весело…
Гуділи Гедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе Кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.

 

 

 

 

 

 

Вірші про букву Г

 

ГГГГ

Гуска плаче: - Га-га-га —

В гусака болить нога.

Гуска голуба гука

Годувати гусака.

 

ГГГГ

Гуси в нас паслись на ганку

Ми їх годували зранку.

Доки травку для них стригли

Букву «Г» ми вивчить встигли!

 

ГГГГ

Зарядку букви - малюки

Робили після сну.

«Те» підняла аж дві руки,

А буква «Ге» лише одну.

 

ГГГГ

Га-га-га та Ге-ге-ге…

Це напевне буква Г?

Буква Г якраз така,

Неначе шия в гусака.

 

ГГГГ

Скласти слово помага

Буква «г», як кочерга.

Песик Гавчик слово склав,

Проказавши: «Гав-гав-гав!»

 

ГГГГ

 Гра весела у гусей -

ґелготіти для гостей.

Ґелґотіли, ґелґотіли,

аж голівки поболіли.

- Досить, гуси, ґелґотіти!

Треба рибки половити!

 

ГГГГ

ГАЛИНА  ГОРЛИЦЯ

Горлиця-горлиця

До Галі не горнеться;

- Гуль-гуль-гуль!.. -

Пригорнись до Галі –

Й  лети собі далі.

 

ГГГГ

Гриб зігнувся у дугу,

Мов загинув у снігу.

 

Доки гув над гаєм сніг,

Ногу гриб в землі беріг.

 

Повесні ж, як згинув сніг,

Гриб гукнув: - Я переміг!

 

ГГГГ

Робоча буква

Рано-вранці, до зорі,

Букву візьмуть косарі

Та легесенько підточать –

«Бжик!» -  вже нею трави косять…

 

Ти, ох любиш ти поспати,

 

А  слабо тобі сказати

Як цю букву називати?

Га?!

 

ГГГГ

Гончар

А гончар, почавши день,

Крутить круг, співа пісень,

Ліпить з глини диво-горщик

В ньому булькатиме борщик.

 

ГГГГ

Гетьман

Землі великої в Европі

Великий сину! Ми тобі

Вклоняємось за Конотопи!...

Не знав ти ляку в боротьбі,

 

На білому коні полинув

Туди, де бій поволі гас:

За волю и долю України

Ти вів у бій полки — для нас!

 

В руці із шаблею дзвінкою,

Піднявши руку, мов крило,

Ти мчав у вир важкого бою,

Щоб легше жити нам було!

 

ГГГГ