Вивчаємо абетку весело
Літера Ґ ґ
НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА
Абетка Бігла Весело…
Гуділи Ґедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе Кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.
Вірші про букву Ґ
ҐҐҐҐ
Буква «ґе» в нас замашна
В хокей гратиме вона!
«ґ» - ґерлиґ а в чабана
Завертати барана.
ҐҐҐҐ
Буква Ґе з ріжком вгорі
Посміхнулась дітворі:
— Щоб дзвінкішу чули мову,
Я прийшла в абетку знову.
ҐҐҐҐ
Гарно, правильно й виразно
ми вчимося говорить.
І сьогодні на уроці
будем нову букву вчить.
Промовляй за мною слідом:
ґава, ґанок, аґрус, ґедзь,
ґудзик, ґуля, ґелґотати.
А тепер - пора писати...
ҐҐҐҐ
Ґава звечора до ранку
Шила ґудзики на ґанку,
Шила, шила, пришивала,
Ґавеняток зодягала.
Стали гуси ґелґотати:
- Де б нам ґудзиків дістати?
ҐҐҐҐ
Перестаралися!
Також вранці, до зорі,
Букву взяли косарі
Та точили-розточили,
О-хо-хо, переточили…
Що ж, специ, ви наробили?!
Стала буква «Ге» дзвінка –
З отакої (Г) ось така (Ґ).
ҐҐҐҐ
Ґалаґан прийшов до ґави,
Попросив у ґави кави,
І йому ґаздиня ґава
Налила дві чашки кави.
ҐҐҐҐ
Ґонтар
Ґонтар-ґазда із Карпат,
Натесав дощок для хат!
Ґонтар вправно криє дах
На дзвіницях і церквах.
ҐҐҐҐ
Ґонта
Повернувшись із походу,
Стали табором полки;
Рідну п’ють, здорову воду
Чорновусі козаки.
Задзвеніли раптом струни:
"Потанцюймо ж, хто козак!"..
У степу гуляють луни,
Жупани цвітуть, як мак!...
Взявся й Ґонта витинати
(Але шаблі не забув!):
Вміє той потанцювати,
Хто у битві першим був!
ҐҐҐҐ