Вивчаємо абетку весело
Літера У у
НЕСЛУХНЯНА АБЕТКА
Абетка Бігла Весело…
Гуділи Ґедзь і Джміль.
Е — екало, Є — єкало,
Жувало Зе кисіль.
І Їхало до Йоржика,
Кричала Лиска „Му-у-у!”,
На Огірка Полізло еР,
Сміялось Те до У.
еФ — фукало, Ха — хрюкало,
Цапочок Чобіт Шив,
ЩипалисЬ Юля і Ясько,
А ЗНАК М’ЯКИЙ (Ь) сидів.
Що ж робить він, той знак?
Він літери пом’якшує. Отак:
Кінь, день, тінь.
Вірші про букву У
УУУУ
Сказав горобчик:
Букву «У» боюсь я дуже, татку.
Татусь питає: «А чому?»
- «У» схожа на рогатку!
УУУУ
Куди Устим і Улянка
їдуть у трамвайчику?
В ботанічному саду
зацвіли кущі бузку!
Пташечки тут так співають!
Весну милу величають.
УУУУ
Увечорі кувала зозуля у ліску
І пісеньку співала одну-однісіньку:
- Ку-ку, ку-ку, живу я у ліску
І пісеньку співаю все ту самісіньку:
Ку-ку, ку-ку...
УУУУ
УЛЯНКА-СОВА
«Угу-угу!» - перемовлялись сови.
«Угу-угу!» - і більш ні слова.
В Улянки також на слуху
Оті одні «угу-угу!».
Взяла і проковтнула всі слова…
- Уляночко, ти ж не сова!
УУУУ
Ось про дівчинку Улянку
слухайте-но примовлянку.
У школярочки Улянки
у портфелі ручка є,
а у сумочці чудовій
лежить люстерко мале.
УУУУ
Утюжок заухав: — Ух-х!
Утюжка спитав утюг:
- Утомивсь? Усе покинь —
У коробці відпочинь.
УУУУ
Не смійся – бійся!
Де ти взялося, що сміялося;
Що сміялося-насміхалося?
«Х» було, «У» зосталося –
Досміялося-донасміхалося;
Ось що сталося!
УУУУ
Учитель
Зайчик літери складав,
Ще й учитель помагав.
Але замість слова «рис»
В нього вийшло слово «л-л-ис».
УУУУ
Україна
Ти не тільки там, де княжий Київ
Де горять тисячоліть хрести.
Україно, ти неначе мрія,
Що її чужим — не досягти!
Ти живеш у гуркоті турбіни,
У гнізді орлинім на штилі,
І у слові першому дитини,
І у надрах нашої землі;
Ти у всіх країнах, Україно,
В образі нестримного крила, —
Бо усюди є така людина,
Що тобі на вірність присягла!
УУУУ