Матеріали до уроку "Маруся Чурай – легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні Марусі Чурай, що стали народними. «Засвіт встали козаченьки».

Про матеріал

Матеріали до уроку "Маруся Чурай – легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні Марусі Чурай, що стали народними. «Засвіт встали козаченьки», за якими складено тест

Перегляд файлу

16 вересня середа

План-конспект дистанційного уроку

ПІБ та посада викладача

вчитель української мови та літератури

Бесараб Марія Олексіївна

Назва предмету

Українська література

Клас

16 вересня 8мх

Базовий підручник

О.М. Авраменко Українська література 8 клас

Цілі уроку

опрацювати біографію Марусі Чурай,
ознайомити учнів з найважливішими відомостями життєпису легендарної піснярки з Полтавщини – Марусі Чурай, її трагічною долею та пісенною спадщиною;
робота з текстом її пісні «Засвіт встали козаченьки»,
розвивати навички виразного читання пісень, аналізу їхнього ідейно-художнього змісту, уважність, вдумливість, вміння узагальнювати;
зробити характеристику образів, змальованих у пісні,
пояснити роль у творі художніх засобів;
розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення; вміння застосовувати раніше вивчені знання під час виконання завдань;
виховувати пошану до історії України, любов до усної народної творчості, що сприяє відродженню національної самосвідомості, патріотичних почуттів, естетичних смаків молоді,
виховувати любов до краси рідного слова та бажання відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу,
розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, судження, логічно й послідовно аргументувати свої міркування;
формувати активну життєву позицію.

Тема уроку

6) Маруся Чурай – легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні Марусі Чурай, що стали народними.

«Засвіт встали козаченьки».

Необхідне технічне обладнання

Комп’ютер, телефон

Тези та зміст

Народна пам’ять зберегла імена лише окремих, талановитих складачів. Такою була у ХVІІ ст. напівлегендарна українська поетеса Маруся Чурай.

Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай" - Острів знань

21.07. – день пам’яті Марусі Чурай. Її життя і творчість оповиті « ореолом чарів і загадковості».

«Малоросійська Сапфо». Так називали дівчину з Полтави дослідники минулих століть, прирівнюючи талант української дівчини до таланту античної поетеси.

Ця дівчина – не просто так Маруся,

Цу – голос наш, це пісня, це душа (Л.Костенко).

Легендарне, оповите таємницями життя Марусі Чурай та її пісенна спадщина лягли в основу художніх творів:

п'єс Л. Боровиковського «Чародійка» та

М. Старицького «Ой, не ходи, Грицю ...»,

роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Композитор Микола Лисенко використав пісню «Засвіт встали козаченьки» в опері «Чорноморці».

У 1987 році в Полтаві облаштували «Співоче поле Марусі Чурай»; встановивили пам’ятник.

Маруся Чурай, яку ще називають «дівчиною з легенди». Адже до наших днів не збереглося жодних документів чи пам’яток давнини, які б підтверджували достовірність народних переказів, пов’язаних з іменем цієї полтавської піснярки. Проте Маруся Чурай сама стала частиною народної творчості, як і її твори.

Із життєпису легендарної піснярки…

Ще у ХVІІІ ст.. в літературі точилися суперечки навколо постаті Марусі Чурай. Одні твердили, що вона історична особа, і приписували їй авторство багатьох популярних пісень, зокрема, таких, як «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», « Віють вітри». Інші заперечували і те, й друге. Ці суперечки тривають і нині. Хто вона, Маруся Чурай?

Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту. Горіли солом’яні стріхи над Ворсклою, плавилися бані дерев’яних церков. Вітер був сильний, полум’я гоготіло. І довго ще літав над руїнами магістрату легенький попіл спалених паперів – всіх отих книг міських полтавських, де були записи поточних судових справ. Може, там була і справа Марусі Чурай. Може, тому і не дійшло до нас жодних записів про неї. Біографія Марусі побудована в основному на народних переказах. Тож саме із них ми довідуємося про те, що Маруся Чурай народилася в Полтаві, в родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая 1625 року.

Батько був відважним та гордим козаком, брав участь у боях проти польської шляхти, потім потрапив у полон і був страчений у Варшаві як бунтівник. Маруся залишилися з матір’ю самі. Смерть батька стала для них страшною втратою. Її стражденну душу врятували пісні, в які вклала найсокровенніші мрії, бажання.

4. Ішли роки, дівчина підростала. У її життя непомітно увійшло кохання. Гриць Бобренко був їхнім сусідом та молочним братом. З раннього дитинства вони були завжди разом. Марусі здавалося, що понад усе на світі вона люблю пісні та кохала Гриця, якому віддала своє серце. Вони навіть таємно заручилися. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Маруся на нього чекала довгих 4 роки.
(На думку дослідників, пісню «Віють вітри, віють буйні» Маруся Чурай написала тоді, коли чекала на повернення коханого з війни і, не маючи жодної вістки від нього, намагалася знайти заспокоєння в молитві, тому й вирушила на прощу до Києво-Печерської лаври. Мабуть, тут, у далекому чужому місті, від почуття самотності і народжується згадана пісня.)

Іван Котляревський використав цю пісню як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній опері.

Та коли Гриць повернувся,то не звернув на неї уваги. Її коханий виявився слабовільною людиною, піддався материним умовлянням і заручився з багачкою Галею Вишняківною. Усе то гроші…Та хіба ж вони варті покалічених душ?! Вона навіть хотіла покінчити життя самогубством і кинулася у Ворсклу. Та врятував Іван Іскра. Після цього вона дуже довго хворіла. А потім Гриць помер. Через отруєння. І її душа померла разом з ним. А потім судили. Люди казали, що то Маруся Гриця отруїла. Але це неправда, бо готувала отруту для себе, а Гриць випив її ненароком. За мить до страти врятував її Іван Іскра. Він привіз грамоту від Богдана Хмельницького, та їй вже жити не хотілось. Як же жити без коханого?

У цей час натовп прорвався на змиленому коні вершник. Це був Іван Іскра. Як свідчать народні перекази, іменем Богдана Хмельницького він припинив читання цього вироку і вручив писареві гетьманський наказ про помилування Марусі, у якому зазначено: «зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, за голову його дочки Марини Чурай, в пам’ять героїчної загибелі батька і заради чудових пісень, що вона їх склала. Надалі ж без мого наказу смертельних вироків не здійснювати. Марину Чурай з-під варти звільнити.»

…Потім була проща до Києва, хотіла поклонитися святим місцям. А потім захворіла на сухоти…і все. Лише пісні залишилися нетлінними.

Судячи з пісень, які їй приписуються, ця дівчина була народжена для любові, але не зазнала її, і все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені пісні, що й зараз вражають глибиною й щирістю висловленого в них почуття, чарівністю мелодій.

Ще у 60-х роках минулого століття виникла ціла дискусія з приводу перших рядків пісні .

В одному з найдавніших збірників українських народних пісень, який виданий 1827 року видатним ученим Михайлом Максимовичем, читаємо:

Засвистали козаченьки

В похід з полуночі…

У клавірі опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка хор починається словами «засвистали козаченьки».

Нас цікавить головне – що робили козаченьки, а вони – засвистали в похід?

Ні! Готуючись до походу, козаки вставали засвіт, тобто вдосвіта, і скликали їх зовсім не свистом, а ударом литавр.

Вирушаючи у похід, козаки ніколи не свистали, бо це - погана прикмета!!!

Коли пісня виконувалася в повільному темпі, вимовляти «засвіт встали» було неважко. А от коли згодом ця лірична пісня перетворилася на бойову, маршову козацьку, темп змінився. Можливо, тоді незручні для вимови слова почали сприймати як «засвистали», але спершу в пісні звучало «засвіт встали».

Дискусія продовжується і нині. ..

Практичне завдання

опрацювати біографію Марусі Чурай,
робота з текстом її пісні «Засвіт встали козаченьки»,
Перегляд відео (прослухайте записи і порівняйте, поділіться вашими враженнями!):