Матеріали до уроку-проекту "Внесок українців у винаходи людства"

 

 

 

 

 

 

План – конспект

Уроку-проекту  для 4 класу

на тему : «Внесок українців у винаходи людства»

 

 

 

 

 

 

 

 цц222222222 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема проекту. Внесок українців у винаходи людства.

Мета проекту: розповісти учням про внесок українців у винаходи людства, інші досягнення у науці, культурі, спорті; виховувати патріотичні почуття, прагнення знати більше про досягнення українців у різних галузях (у науці, культурі, спорті).

Обладнання: підручник «Я у світі»(автор Н.М.Бібік).

Характеристика проекту:

інформаційний, груповий, монопроект (курс «Я у світі»), короткотривалий.

Форма проведення: урок.

Проект розроблений для 4 класу.

Стислий опис проекту.

Учні класу поділені на групи. Із енциклопедій, журналів, газет, мережі Інтернет І група збирає інформаційний матеріал про внесок у розвиток науки Ігоря Сікорського, Ігнатія Лукасевича; ІІ група – про Йосипа Тимченка, Миколу Пирогова; ІІІ група –про  В’ячеслава Петрова, Федора Піроцького. Зібрані матеріали оформлюють у вигляді інформаційно-ілюстративного матеріалу, об'єднують і створюють загальну папку «Славетні українці».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Щорічно українські вчені створюють близько 15 тис. винаходів. Завдяки їм з’явилися і такі, які зараз активно використовуються в Україні та світі.

1. Гелікоптер 

Винахідником гелікоптеру є київський авіаконструктор, який емігрував до США, Ігор Сікорський. У 1931 році він запатентував проект машини з двома пропелерами - горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300 спочатку на прив’язі, а 13 травня 1940-го конструктор вперше підняв свою машину у вільний політ. Їхній успіх сприяв отриманню першого замовлення від американської армії. Поступово скромна фірма Сікорського перетворилася на потужний концерн, який щороку випускає сотні гвинтокрилів цивільного й військового призначення. Понад півстоліття всі президенти США користуються послугами гелікоптерів Сікорського.

 

 

2.Гасова лампа 

 Лампа на основі згоряння гасу була створена львівськими аптекарями Ігнатієм Лукасевичем і Яном Зехом у 1853 році. Одночасно з лампою був винайдений і новий спосіб отримання гасу шляхом дистиляції і очищення нафти. Після тисяч експериментів він і колега-вчений Зег винайшли технологію дистиляції та очистки нафти, тобто змогли розпочати виробництво гасу, або «нової камфіни», як називав гас Лукасевич. У грудні 1853 р. винахідникам видали патент, де було зазначено: «Учені Зег і Лукасевич — винахідники гасу шляхом хімічного очищення нафти. Гас придатний для технічних потреб». Того ж року Зег відкрив у Львові перше невелике нафтопереробне підприємство. Але гас ніхто не купував, бо він поки що не знаходив застосовування. І. Лукасевич, розчарований невдачею колеги, вирішує продовжити досліди з нафтою — і врешті робить справжнє відкриття. Дослідник сконструював безпечну й дешеву гасову лампу, в якій гас слугував як пальне і яка світила без кіптяви. Ця перша гасова лампа, хоч і була схожою на свою попередницю — олійну, але мала дещо більший резервуар, знизу виготовлений із товстої бляхи, а у верхній частині — з напівпрозорої слюди.  І вже березневими вечорами 1854 р. перша така лампа освітлювала вітрину аптеки «Під золотою зіркою», де талановитий винахідник продовжував працювати скромним провізором (тепер аптека на вул. Коперника, 1, у Львові). А 31 липня того ж року у львівському міському госпіталі вночі було успішно зроблено першу термінову операцію — саме завдяки гасовим лампам, що освітлювали операційну. Ця знакова подія набула широкого розголосу — і саме після неї гас у Львові (а згодом і скрізь) став користуватися дедалі все ширшим попитом. Окрилений цим успіхом, Ігнатій Лукасевич майже до кінця життя не припиняв досліди з нафтою. В 1854 р. він на власні кошти заснував першу в Європі нафтову свердловину в селі Полянка біля Кросна. Так було розпочато еру нафти.

 

 

 

 

3.Кінескоп

Автор багатьох оригінальних винаходів, передусім автоматичних метеорологічних, фізичних та астрономічних приладів, деякі з яких неодноразово відзначалися золотими та срібними медалями на світових виставках. Брав участь у створенні першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберга. Улітку 1893 р. (за два роки до відкриття братів Люм’єрів) разом із фізиком М. Любимовим розробив скачковий механізм «слимак», що використовувався для удосконалення стробоскопа. Принцип дії цього механізму став основою для нового апарата «кінетоскопа», у створенні якого також брав участь винахідник М. Фрейденберг. У листопаді 1893 р. в одеському готелі «Франція» (на розі вул. Дерибасівської та Колодязного провулка) відбулася публічна демонстрація двох кінофільмів, знятих «кінетоскопом» на Одеському іподромі: «Вершник» та «Метальник списа». У січні 1894 р. на IX з’їзді дослідників природи та лікарів Російської імперії Тимченко за допомогою свого апарата демонстрував зображення на екрані. Учасники з’їзду схвально сприйняли апарат Тимченка й висловили подяку винахідникові. Це сталося за рік до появи кінематографа в Західній Європі. Таким чином, Й. Тимченко випередив західноєвропейських винахідників Л. Люм’єра, Ж. Демені, С. Складовського. Але його апарат ніколи не був запатентований. «Кінетоскоп» Й. Тимченка досі зберігається в запасниках Політехнічного музею в Москві.

4.Гіпсова пов'язка

 Ім’я М. Пирогова вписано золотими літерами в історію світової медицини. Його новаторські наукові праці заклали фундамент топографічної анатомії та оперативної хірургії. Геніальному хірургу поталанило удостоїтися честі першим долати вершини наукової медицини, багато десятиріч бути символом її прогресу та наукового поступу. Зокрема, М. Пирогов першим серед вітчизняних учених виступив з ідеєю пластичних операцій, запропонував ректальний наркоз, застосував ефірний наркоз у клініці і наркоз у воєнно-польовій хірургії, висунув ідею кісткової пластики, запропонував гіпсову пов’язку. Результатом його багаторічної наукової діяльності стали фундаментальні праці з анатомії, на засадах яких створена нова галузь науки — хірургічна анатомія. Цілою епохою в історії воєнної медицини стала діяльність М. Пирогова в період Кримської війни (1854—1855). Учений сам брав участь в організації медичного забезпечення учасників бойових дій підручними засобами першої допомоги і в лікуванні поранених, виявив себе блискучим реформатором військово-медичної служби. За його пропозицією було створено Хрестовоздвиженську общину сестер милосердя. Великий хірург сам навчав жінок, як доглядати за пораненими. З 1865 р. М. Пирогов працював у галузі освіти як попечитель Одеського і Київського навчальних округів. Він сприяв організації недільних шкіл, був одним з ініціаторів створення університету в Одесі та медичного факультету Київського університету.

 

 

 

5. Компакт-диск

Мало хто знає, що прообраз компакт-диска в кінці 1960-х винайшов аспірант Київського інституту кібернетики В'ячеслав Петров. Тоді розробка носила науковий характер і не мала нічого спільного з музикою. Оптичний диск був створений для супер ЕОМ.

 

 

 

6.Електричний трамвай

На початку 1870-их років Піроцький розробляє проект передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев'яних стовпах, та двох машин змінного струму власної конструкції. Зворотним провідником була земля.

Він придбав дві уже класичні колекторні машини системи Грамма і у вересні 1874 р. на Волковому полі проводить першу серію дослідів з передачі електроенергії від однієї машини на відстань 200 м до другої (перша система "генератор-двигун"!).

Для подальших експериментів він докуповує - теж за свій рахунок - парову машину, згодом і другу, і проводить кілька серій дослідів. Піроцький звертає увагу на "дармові" електричні лінії - залізничні колії. У 1875 р. він розпочинає і у 1876 р. завершує серію успішних дослідів на дільниці Сестрорецької залізниці довжиною 1 км. У цих дослідах одна рейка була прямим, друга зворотним (земляним) провідником; приймачем енергії був електродвигун. В армії Федір зустрічає молодого сапера-підпоручика Павла Яблочкова. Саме він збудив інтерес у Федора до електротехніки. 8 серпня 1866 року Піроцький був «випущений підпоручиком із призначенням у Київську фортечну артилерію». Йому заздрили товариші, які отримали направлення у віддалені куточки Російської імперії: «Ще б пак — Федір служитиме в губернському місті. Є де розгулятися». Але Піроцький уже «заразився» електрикою, і його хвилювало лише одне — чи зможе він випробувати свої ідеї, а саме передавати електричну енергію на великі відстані. Думка Піроцького була цікава на той час. Але ж скільки енергії витратиться під час передачі? Йому бракувало освіти. Зараз ми знаємо, що для передачі енергії на відстані потрібна висока напруга. Піроцький зробив дуже вдалу помилку. Він вирішив зменшити опір. Для того, щоб зменшити опір в 500 разів, треба збільшити площу поперечного перерізу провідника в 500 разів. Де взяти такий провідник? Ідея прийшла сама собою. Треба використати рейку. Так виникла ідея підводити струм до електродвигуна по рейках. Двигун поставити на раму та передати обертання якоря на колеса. Так це ж – трамвай!

 1879 рік – у Ф. Піроцького готовий проект трамвая. З вересня в Петербурзі вперше рушив трамвайний вагон. Товариство кінної залізної дороги схвалило проект, але запустити його в життя відмовилося, бо це для них було не вигідно. Згодом, електричний моторний вагон почали використовувати на гірських роботах.