Матеріали до уроку української мови (читання) "Мудрим ніхто не вродився, а зробився"

МУДРИМ НІХТО НЕ ВРОДИВСЯ, А НАВЧИВСЯ

КАЗКА

Котик Чорнявко не мав охоти до навчання.  Все, що він хотів робити – це їсти рибку, м’ясце, сир, пити молоко і грати у футбол. Але мати кішка відправила його до школи, бо всі коти, собаки, гуси, кури, індики, кози і телята пішли вчитися, коли їм прийшов час на це .

Кози вивчили букви ще влітку і їм неважко було у школі. Телята вміли рахувати до 20, додавати і віднімати числа в межах десяти. Собаки знали багато віршів і половину алфавіту. Гуси співали гарно і знали цифри. Кури рахували до двадцять і вміли писати букви «к», «у», «р», «и». А котик Чорнявко нічого не вмів. Його не тягнуло до науки.  Коли мама Мурка хотіла його вдома чогось навчити, він   нявчав, крутив хвостом і втікав надвір.

У школі йому було важко висидіти урок. Він весь час кривив морду, попискував, крутився на кріслі, ліз під парту чи дряпав її. Тільки на перерві Чорнявко оживав – бігав, стрибав і нявчав на весь голос.  Діти вже почали читати слова складами, а він окрім букви «а» не знав ніякої.  Цифри теж не вмів писати, плутав їх, замість двійки писав трійку, замість трійки – п’ятірку.

Вчителька сова Оката  довго думала, що робити з Чорнявком, як його зацікавити до науки і придумала. Вона запросила до класу корову Меку, тітку своєї учениці Муко, акторку оперного театру. Коли вона приїхала в гості до своєї сестри, то завітала до школи. Пані Мека розповіла учням класу сови Окатої  про свою роботу, про те, як їй аплодують під кінець виступу, дарують квіти, сказала, що вона почуває себе дуже щасливою, бо має роботу, яка приносить їй і її глядачам радість.

• А вчитись треба для того, щоб стати акторкою? – спитала сова Меку.
• Звісно. Я дуже старанно вчилася  в школі, ходила на гурток акторської майстерності, потім ще 5 років вчилася у вузі, читала багато книг – художніх і тих, що стосувалися моєї майбутньої роботи. Та я і зараз продовжую вчитися,  читаю книги.  Для того, щоб стати успішним,  цікавим для людей, почуватися впевнено, треба багато вчитися.

Вчителька та діти подякували пані Меці, вручили їй букет айстр, і вона пішла. Чорнявка зацікавила розповідь акторки театру. Він навіть став трохи уважнішим на уроці. Три дні слухав учительку сову, намагався виконувати завдання, які вона давала, а потім знову охолов до науки.

Пані Оката знову задумалась. Що з цим котом робити?  І тут її осінила думка. Вона вирішила запросити до свого класу якось відомого футболіста. Сова  знала, що Чорнявко любить грати у футбол. Але цей задум було нелегко втілити. До  їхнього невеличкого лісового містечка відомі спортсмени не приїжджали.  Та вона ввімкнула ноутбук, зайшла до мережі Фейсбук, знайшла там сторінку  відомого футболіста  вовка Сіроманця і  написала йому повідомлення, в якому виклала свою просьбу про те, що хоче, аби він розповів її учням про себе, про  важливість навчання. Той погодився. Він сказав. Що приїхати не зможе, бо в нього обмаль часу, але  запише свою розповідь на відео і вишле вчительці  сові.

Коли  пані Оката отримала відео від Сіроманця, то показала його своїм школярам. Чорнявко аж рота розкрив від здивування. Вовк розповідав  про те, як він вчився у школі. Спочатку не хотів слухати ні вчительку, ні маму. Але коли його тато записав у спортивну секцію по футболу, і вчитель ягуар Плямко розповів їм правила для спортсменів, про те, що треба і спортом займатися і в школі добре вчитися, то став проявляти інтерес до науки. «Успішним футболістом може стати  тільки той,  хто  має розвинену  увагу, мислення, вміє прорахувати свої дії наперед, - мовив нам, своїм учням,  пан Плямко. -  Хто не буде встигати чи у школі, чи у спорті, того відрахують із секції в кінці року».   Сіроманець дуже хотів бути успішним футболістом, тому почав прислухатися до слів учителя ягуара. Він не дармував час. То вчив шкільні дисципліни, то бігав, скакав, водив м’яч. А ще щосуботи наводив лад у своїй кімнаті, підмітав двір.   Тож, коли  виріс,  став тим, ким хотів – успішним футболістом.  Тепер його знають в цілому світі.

Коли кіт Чорнявко подивився  відео, яке показала вчителька Оката, то задумався. «Виходить, щоби бути успішним, треба вчитися», - сказав сам собі подумки.

• Діти, який висновок ви можете зробити для себе після перегляду відео?
• Треба вчитися, - сказало теля Муко.
• Треба багато працювати, щоби кимось стати, - мовила коза Біла.
• Треба не дармувати час, -  відповів пес Довге Вухо.
• А ти що скажеш, Чорнявку? – спитала вчителька кота.
• Треба  бути уважним на уроці і виконувати те, що каже вчителька. Я буду старатися від сьогодні.
• Ти зможеш! – сказала сова. – Правда, діти?
• Так! Чорнявко зможе, зможе! – закричали діти.

І він зміг. Котик став мінятися на очах. Під кінець року він уже вмів читати слова, знав цифри, розв’язував  задачі та приклади, малював і співав. Інколи, правда, робив помилки під час обрахунків чи при письмі. Але з ким не буває? Головне, що котик  хотів вчитися і прикладав старання.

Він зрозумів, що  мудрим ніхто не вродився, а зробився.