Матеріали до уроку української мови в 5 класі на тему: "Другорядні члени речення"

Тема. Другорядні члени речення

Історії про те, як Підмет з Присудком собі друзів шукали

Історія перша

Обставина

В одному селі жили добрі друзі Підмет і Присудок. Вони завжди були разом. І хоча Підмет верховодив, Присудок не зважав на це і поступався йому. Хлопці вдвох розважались: грали в шахи, дивились телевізор, катались на велосипедах - були пустотливі, як і всі діти. Але якось Підмет занудьгував. Його вже не радували ні ігри, ні розваги.  Щоб розважити товариша, Присудок запропонував подорожувати. І от вони вирушили в дорогу.

•            Дивись, як гарно навкруги: сонечко світить, пташка співає, лисичка втікає,- розраджував друга Присудок.
•            Ага, й справді гарно: вітер віє, сонце пече, комахи набридають, - іронізував Підмет.

Всі намагання розвеселити друга не мали успіху.

І от вони підійшли до обійстя. На подвір’я вийшла дівчинка і привіталась з подорожніми:

•            Добридень. А звідки й куди ви йдете? -  запитала вона.
•            Доброго дня. Та от вирішили світ побачити, нових друзів знайти.
•            Де ви були і скільки триває ваша подорож?
•            Та сьогодні тільки вирушили.
•            Як вам дорога?
•            Трішки стомились, - відказав Підмет.
•            Як вас звати?
•            Я – Підмет, а це мій друг Присудок. А як звати тебе?
•            А я Обставина. Заходьте до мене перепочити.

Друзі залюбки погодились.

Завдання:

Доповнити розповідь описом господині Обставини та її помешкання.

Історія друга

Означення

Далі вже друзі подорожували втрьох. Вони швидко знайшли спільну мову з Обставиною. І хоча, на перший погляд, дівчинка виглядала надто строгою, проте з нею було цікаво. Вона захоплююче  розповідала різні історії, а знала їх дуже багато.

Так, сміючись і жартуючи, вони й не помітили, як зайшли в ліс. Тільки коли Обставина спіткнулась об пеньок і впала, друзі побачили, що зайшли далеко від дороги.

•            Ну от, ми заблукали, - засмутився Підмет.
•            Мені холодно і страшно, - заплакала Обставина.
•            Не бійтесь, заспокойтесь, я щось придумаю, - втішав їх Присудок.

Вони сіли відпочити і вирішити, куди їм йти далі. Подорожні так захопились обговоренням, що й не помітили, як до них підійшла дівчинка в зеленому вбранні.

•            Привіт! Ви чимось засмучені? Я можу вам допомогти? – запитала вона.
•            Ой! Як ти нас налякала! Ти хто така?
•            Я – Означення. Я живу в цьому чудовому, чарівному, загадковому лісі.
•            Чудовому? Чарівному? Та ти жартуєш! – вигукнув Підмет.
•            Тут холодно, вогко, страшно, незатишно, - промовила Обставина.
•            Та що ви, я вам доведу, що це найкращий ліс у світі. Який він, чий він? Це затишний і тихий ліс. І мешканці його добрі, ласкаві.

Друзі подивились на дівчинку по-іншому. Це була рудоволоса, зеленоока красуня. Її кирпатенький носик усіяний дрібненьким ластовиннячком. А посмішка була такою щирою, що хотілося посміхнутися у відповідь.

Вона провела для нових  знайомих екскурсію лісом: показала і найстаріше дерево, і наймолодше зайченятко.

•            А ось моя улюблена галявина, - мовила з гордістю Означення…

Завдання:

1.          Продовжити розповідь описом галявини, поширюючи речення означеннями.
2.          Підкреслити всі прикметники в тексті й охарактеризувати їх.

Історія третя

Додаток

Підмет, Присудок, Обставина і Означення добре погуляли у лісі. Означення розповіла, які ягоди їстівні, а які ні. Вони скуштували смачнющої полуниці, погрались в піжмурки з зайченятами, побігали наввипередки з лисичкою. Друзі змінили свою думку про ліс. Вони погодились з тим, що це дійсно чарівний ліс, наповнений різними дивами.

Стомлених і щасливих, в’юнка стежка вивела до лісового озера. Прозора вода, з двох боків оточена деревами, виблискувала на сонці. В ній відбивалось блакитне небо з хмарками. Друзі зупинились, зачаровані такою красою.

•            Ой, як тут гарно! – захоплено вигукнула Обставина.

І стоголосе ехо повторило її слова.

•            Тут чудово! – прокричав Підмет.
•            Чудово, чудово, чудово, - відлунювало у відповідь.
•            Чого ви тут галасуєте! Всю рибу мені розлякаєте!

Друзі знітилися і повернулися на голос.

•            На березі серед латаття сидів рибалка у солом’яному капелюсі.
•            Ой, вибачте, ми вас не помітили,- першою оговталась Означення.
•            А що ви тут ловите? – поцікавився Присудок.
•            Не що, а кого, - невдоволено поправив рибалка. – Тут озеро багате на щупачків, окунців, карасиків.

Хлопчина виявився напрочуд балакучий. Він запропонував скуштувати справжньої юшки. Друзі дуже зраділи пропозиції, бо вже зголодніли. За розмовою і познайомились. Рибалка назвався Додатком. Йому все було цікаво, задавав багато запитань: хто вони й що за одні, кого шукають, кому завдячувати зустріччю, чим мали підживитися в дорозі, на чому повертатимуться назад. Друзі залюбки розповідали і просили нового знайомого розповісти про себе. Додаток розказав хто він, де мешкає і чим займається.

Завдання:

1.          Продовжити історію розповіддю Додатка про себе.
2.          Виконати розбір виділеного речення.