Матеріали із використанням QR-кодів до вивчення поетичних творів на уроках української літератури у 5 класі НУШ (другий семестр), (за модельною програмою Яценко Т.О. та інші).

Уривок з поеми "Княжна" Тараса Григоровича Шевченка "Зоре моя вечірняя, зійди над горою..."

Цей вірш є яскравим прикладом того, як поет ніжно любив Україну, рідну землю, з яким трепетом описує мальовничі краєвиди та явища природи. Його римована мова настільки мелодична, що знайшла відгук у серцях сотні композиторів, багато віршів покладено на музику, що увіковічилась у віках і стала народною.

 

Уривок з поеми "Княжна" Тараса Шевченка, який став народною піснею. Виконують її у супроводі бандури. Обробка Миколи Гвоздя, автор відео - Олексій Тичко.

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

 

Тарас Шевченко "Учітеся,брати мої" на каналі «Читаймо українською».

Старі, добрі слова із творчості письменника Т.Г.Шевченка. Крізь призму часу, саме вони стали пророчими для українців, адже таке враження, що більшість із нас відірвані від свого коріння, незнання походження роду, історії краю, Вітчизни, звичаїв та традицій свого народу.

 

Так вірш Шевченка ще не звучав! "Учітеся, брати мої" - Творча школа Павла Табакова. слова - Тараса Шевченка

музика - Павло Табаков

виконують - артисти Творчої школи Павла Табакова.

Учітеся, брати мої!

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь, − 

Свого не цурайтесь:

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає…

В сучасному виконанні цей вірш буде ближчим та доступнішим для розуміння.

Лепкий Богдан. Шевченкова верба.

Коли на чорний шлях ступав,

Ішов на прогнання в неволю,

Галузку вербову підняв,

Обчімхав і забрав з собою.

Була відірвана, як він,

Від пня і від землі святої…

 

Поетична Шевченкіана Богдана Лепкого. Добірка віршів про Тараса Шевченка зі збірки» Поезія.» В історії різномовної поетичної Шевченкіани, яка бере свій початок ще за життя Кобзаря, серед багатьох її творців визначилося місце й для відомого українського поета й прозаїка Богдана Лепкого (1872 - 1941 рр.) - автора поезій та книжки "Про життя великого поета Тараса Шевченка", історичних повістей і романів. Ще на початку XX століття він продовжив поетичну Шевченкіану віршами "В кріпості", "Умер поет" та триптихом "В Тарасові роковини", об’єднаними в цикл "Шевченко" (1902). Читайте вірші Богдана Лепкого: "В кріпості", "Умер поет", "В Тарасові роковини", "Благословенна най буде година". Збірка "За люд. В сотні роковини уродин Тараса Шевченка"

 

Ось і розміняв сьогодні наш рідний Тарас уже третю сотню літ. Люди стільки не живуть, принаймні зараз. А він – живий і, перш за все, в наших серцях. Цікаві факти про Тараса Шевченка розпочнімо з таких міркувань: якби Тарасу виповнився не двісті один, а, приміром, трицять один рік, де б він був сьогодні? В залі Верховної Ради, активістом на Майдані чи воїном на передовій? Як бачимо зі світлини, взятої нами з Фейсбуку, його пророчі слова "Борітеся – поборете!.." надихають українців на фронті, чи то пак на АТО. Напевно, він був би справді там – в гущі боротьби за Україну…

 

Про те, яким був Шевченко, свідчать, насамперед, його твори. Адже вони —  внутрішній світ, стан душі, духовність, мораль тощо.

Ще серед сучасників утвердилася думка, що він велет, геніальний поет, художник, мислитель, великий син народу. І це не пафосні слова, а свята правда. Таку оцінку генію дав час, склали уми, і можна лише сказати, що ми до кінця й не осягнули вагу світоча не лише України, а й усього людства.

УкрЛіб — скорочення від Ukrainian Library (українська бібліотека). Метою створення цього сайту було зробити українську літературу доступною для всіх, хто бажає її читати.  «Крила України» Віктор Зубар.

Синьо-жовтий прапор

Процвіта над нами,

Наче синє небо

В полі над житами…

 

В.Зубар "Крила України". Аудіовірш. Віктор Володимирович Зубар (*15 серпня 1923 — †3 вересня 1994) — український поет, драматург, з 1963 — член НСПУ.

Ми не хочем лити

Крапелини крові,

Постає Вкраїна

З доброти, любові.

 

Тетяна Майданович. Вірші зі збірки «Небо над Україною». Мотиви її поетичної збірки «Країна Українія» — історичне минуле нашого краю, чудова природа, роздуми про вічні людські цінності.

У віршах Т. Майданович майстерно використовує метафори, зокрема такі: «Україна прийшла у серце», «тут зібрались казки й пісні з усього світу». Допомагають вираженню щирої любові до Батьківщини й образні означення, що підкреслюють особливі риси в зображених авторкою краєвидах: «Божий білий цвіт», «водоносні гони», «душі сонячні», «трави запашні».

Тому що рідна Україна –

Найкраща нам її краса…

 

Милозвучне поетичне слово авторки та чудесні мальовані образи художниці вводять читачів у дивовижну країну Українію – через живу красу української природи та знаменні сторінки історії нашої Батьківщини.

Ця країна «і звичайна, і немов казкова»: вона вкорінюється у видимій Україні і рясно квітує в уяві, а головне – приходить у людське серце. Це світ, в якому діти, весело граючись, вже вчаться бути господарями довкілля, майбутніми свідомими і творчими громадянами. Сюжети віршів цікаві саме життєвою правдою, яка у почуттях, вчинках, подіях своєрідно поєднана із казковістю.

 

У відео подано текст поезії Галини Кирпи "Мова моя", є паспорт твору, розповідається про художні засоби ( за модельною навчальною програмою «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т.О., Качак Т.Б., Кизилова В.В., Пахаренко В.І., Дячок С.О., Овдійчук Л.М., Слижук О.А., Макаренко В.М., Тригуб І.А.).

 

Ти вже знаєш, що ліричні твори передають почуття, переживання, роздуми людини (ліричного героя/героїні) та виражають певні мотиви.

Наразі ти матимеш можливість знову поринути у світ поезії та одержати насолоду від читання, навчитися визначати патріотичні мотиви у творах сучасної української поезії, виокремлювати в них епітети, порівняння й метафори, що сприяють розкриттю головної думки кожного вірша. Поезія цього розділу увиразнить твої патріотичні почуття, гордість за рідну країну.

 

З часу утвердження нашої незалежності в українську літературу почали повертатися сотні митців українського писемного слова, імена і творчість яких до цього часу старанно замовчувалися та приховувалися Радянською владою від українського читача.

 У великому переліку цих імен по праву згадується і прізвище нашого земляка, уродженця села Топильни, поета Миколи Щербака, добре відомого серед широких кіл української діаспори і майже незнаного на материковій Україні.

 

Щербак М.» Волошки».

Автор: Микола Щербак

Опубліковано: Ірвінґтон, 1969

Сторінок: 48 с.

Видавництво: Видання Сестрицтва Св. Покрови при Українській Православній Парафії Св. Тройці. Книжку можна скачати з сайту  у форматі PDF.

 

Боротьба за Тараса Шевченка триває… Щоправда, у зв’язку з новою об’єктивною реальністю змістилися акценти ідей і постулатів дискутантів. У далеке минуле відійшли усталені догми щодо  революційності чи атеїзму Кобзаря, заперечення його «життєдайно творчої правди Нації» (Є. Маланюк). Сьогоднішні суперечки про феномен Шевченка набули нових обертів, нових змістових аспектів, залишаючись при цьому, як і дотепер, виразно ангажованими й різко протилежними і в науковому осягненні, й у свідомості широкого загалу.

 

Вірш “Кобзарю…” Ліни Костенко побудований у формі діалогу автора з Кобзарем. У чотирьох строфах Ліна Костенко розповідає своєму попереднику з дев’ятнадцятого століття Т. Шевченку про нелегку епоху, «оцей двадцятий невгомонний вік».

Декламує Білий Дмитро. Спеціально до конкурсу  читців, присвячений пам'яті Тараса Шевченка.

 

Аудіовірш "Клятва" (Володимир Лучук).

Вірш “Клятва” Володимира Лучука зображує любов та шанобливе ставлення до нашої рідної української мови.

Мова — це душа народу. Як зазначається у вірші: -”Мова кожного народу неповторна і – своя”, в ній відбито характер народу та його історію. З перших днів, коли мама співає нам колискову, ми знайомимось з її мелодійністю та харизматичністю.

 

Аналіз вірша "Клятва" (Володимир Лучук): тема, головна думка, художні засоби, символіка рослин.

Мова кожного народу

неповторна і – своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші – трелі солов’я.

На своїй природній мові

і потоки гомонять:

зелен-клени у діброві

по-кленовому шумлять…

 

Символіка квітів, вірш « УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК» автор Людмила Савчук.

Український вінок - це не тільки краса, він захищав від всякої нечистої сили, його називали ще в народі «знахарем душі». Також він має надзвичайну силу, бо знімає біль і вберігає від тілесних ран і від ран душевних, а також береже силу…

 

Традиційний український вінок виплітався з дванадцяти квітів і трав  — мальва, калина, безсмертник, деревій, незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, мак і хміль, кожен з яких мав своє символічне значення.

Крім квітів, український вінок прикрашали ще й різнокольоровими стрічками. І тут теж були свої певні правила. Люди вірили в силу стрічок, вони оберігали волосся від чужих очей.

У віночку нашім

Різнобарвні квіти –

Символ України

І дарунок літа.

 

Павло Тичина "Хор лісових дзвіночків". Аудіовірш. Автор не описує квіти. Вони нагадують йому маленьким хором, що співає пісню на честь життя, світлого дня, сонця, хмарин на небі й радіє їм. Павло Тичина щедро наділяє лісові дзвіночки рисами живих істот. Вони, ніби люди, закохані у велич і безконечне розмаїття рідної природи, виявляють радість, любов, доброту, щедрість, привітність.

 

Вірш «Хор лісових дзвіночків» схожий на пісню. Музикальності віршеві надають повтори в кінці строф «День! День!», «Тінь! Тінь!», добір певних приголосних та голосних звуків, які передають звуки природи, наприклад, шум колосся від вітру.

У цій поезії про людину не згадується, але відчувається її незрима присутність. Наприклад, “золоте поле» — результат людської праці. Поле буває золотим лише тоді, коли на ньому колосяться й достигають жита та пшениці.  Жито у вірші «усміхається», віддячуючи людям — за їхню працю і турботу, сонцю, хмаркам і вітерцю — за ласку.

 

 

«Гаї шумлять» Павла Тичини – добірка з трьох віршів, до якої входять поезії «Блакить мою душу обвіяла», «Гаї шумлять», «Не бував ти у наших краях. У них подано картини мальовничої природи рідного краю, ліричні пейзажі доповнені мотивом любові до України.

 

Вірш Павла Тичини "Гаї шумлять" гармонійно поєднує опис людських почуттів і краси природи, закликаючи творити добрі і красу. Павло Тичина змалював у цьому вірші надзвичайно поетичну картину природи. Вірш "Гаї шумлять" сповнений світла, радості, повноти життя. Навколишнє середовище у ньому зображене як подарунок природи. Вірш перейнятий радісним відчуттям людини, яка вслухається у весняний шум зеленого гаю, усміхається сонцю, квітам, любується чарівними хмарками. Природу у цьому творі Павло Тичина зобразив активно діючою, яка захоплює та пробуджує найкращі почуття.

 

«З гринджолятам» .Олена Пчілка . Аудіовірш.

Що за чудовая днина,

Сніг, наче срібло, блищить! 

Вийшов веселий хлопчина, 

Швидко з санками біжить.

Ох, ті санки-гринджолята! 

Коней не треба до них: 

Роблять їх мудро хлоп’ята, 

Треба прудких тільки ніг!

Сам у санки упряжешся,

Вже ж не яка там вага!

 

Ілюстрована художником Ларисою Івановою збірка поезій Олени Пчілки (Ольги Косач) під назвою "Дивна хатка" складається з дитячих віршів: "Весняні квіти", "Сонечко", "Іванко", "Мама і доня", "Безконечна пісенька", "Безконечна казочка", "Метелик", "Цікава казочка", "Морквяний вояк", "Як швидко літо проминуло", "Змінилося все...", "Вітер", "Дивна хатка", "Тямущий котик", "Сон", "З гринджолятами", "Додому", "Зимовий вечір". Її можна завантажити з сайту безкоштовно.