Матеріали семінару вчителів початкових класів з теми: «Соціалізація учнів початкових класів за допомогою технологій розвитку критичного мислення»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали семінару
вчителів початкових класів

з теми: «Соціалізація учнів початкових класів за допомогою
технологій розвитку критичного мислення»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Окуненко Тамара Олександрівна

заступник директора з навчальної роботи

КЗШ №123

 

 

Враховуючи сучасні вимоги суспільства, вчителі намагаються змінити практику своєї роботи, щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них критичного мислення. Саме тому будують свої уроки так, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували та дебатували за його змістом. Таке навчання сьогодні вважається «найкращою практикою». Дослідження показують, що саме на активних заняттях — якщо їх орієнтовано на досягнення конкретних цілей і добре організовано — учні засвоюють матеріал найбільш повно і з користю для себе. Фраза «найбільш повно і з користю для себе» означає, що учні думають про те, що вони вивчають, застосовують це в ситуаціях реального життя або для подальшого навчання та можуть продовжувати вчитися самостійно). Навчання, результати якого можна використовувати, причому протягом значного часу, — це набагато ефективніший шлях використання часу, ресурсів педагога й суспільства, аніж навчання, що залишає учнів пасивними, стомлює вчителя одноманітністю і результати якого швидко забуваються, оскільки вони не розвиваються та не використовуються на практиці.

            Технологія розвитку критичного мислення як освітня інновація стала предметом досліджень вітчизняних педагогів і методистів порівняно недавно. Це зумовлено тим, що погляди вчених стосовно можливості формування критичного мислення в учнів початкових класів протягом останніх ста років були досить суперечливими.

Так, наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття науковці, здійснюючи

аналіз діяльності тогочасної школи, вказували, що навчальний процес у

закладах освіти спрямований на некритичне сприймання дітьми істин,

безпосереднє запам’ятовування ними навчального матеріалу (П. Блонський,

М. Добролюбов, П. Кованько, Л. Толстой та ін.). У цей же період було

проведено ряд досліджень із питань психічного розвитку дітей, автори яких

відзначали його слабкий розвиток і тим самим заперечували можливість

формування критичного мислення в молодших школярів (Ж. Піаже, С.Рубінштейн, В. Штерн та ін.)

               Проте другу половину ХХ століття характеризують дослідження,

теоретичні та практичні розробки (питання про зони найближчого розвитку Л. Виготського; ідеї розвивального навчання В. Давидова, Д. Ельконіна; проблема розумового виховання, висвітлена в працях В. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі; підходи до розвитку пізнавального інтересу й активності учнів, що знайшли відбиток у наробках Г.Люблінської та ін.), які стали фундаментом для подальших пошуків шляхів формування критичного мислення дітей і молоді та дозволили сучасним науковцям (Т. Воропай, Д. Десятов, О. Пометун, Л.Терлецька, С. Терно, О. Тягло та ін.) переконатись, що сенситивним періодом для його розвитку є молодший шкільний вік.

 

         Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

          З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

• аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
• бачити проблеми, ставити запитання;
• висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
• робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

 

          Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати.

          Розвиток критичного мислення допомагає учням не лише під час роботи з інформацією в школі, але й стає основою для формування логічного   мислення та розмірковування.

      Використовуючи  елементи технології розвитку критичного   мислення, намагаюся навчити  учнів, перш за все, задавати питання типу:

- Що я думаю про це?

- Як нові знання відповідають раніш отриманим?

- Що я можу робити по-іншому після вивчення нового матеріалу?

- Як нові знання впливають на мою думку, погляд, рішення?

      Навчити учнів формулюванню питання-непроста справа. Вчитель сам   повинен знати питання якого характеру можна задавати в даному випадку,  якій дитині його поставити, яку форму використати.

      Для того, щоб технологія використання критичного мислення

формувала та розвивала творчу особистість учня початкових класів, вчителю треба знати основні елементи критичного стилю мислення учнів, а саме:

1. Здатність впевнено орієнтуватися у навчальному матеріалі, оцінювати   ступінь достовірності інформації.

2. Відкритість до нестандартних способів розв’язування задач.

3. Готовність до конструктивного діалогу, відстоювання власної точки зору та перегляду її.

4. Самодіагностика рівня сформованості різноманітних умінь і навичок.

5. Рефлексія всіх пунктів свого навчального маршруту в контексті

підготовки до майбутньої професійної діяльності.

    

 Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, вчителі усвідомлюють, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є   результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування  критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення  яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення:

 

• Відведення певного проміжку часу на те, щоб ознайомитися із

існуючими поглядами, одговорити їх, зробити висновки.

• Дозвіл на розмірковування, записування своїх припущень, визначення       їх правильності чи помилковості.
• - Створення атмосфери очікування великої кількості різноманітних

думок.

• - Залучення учнів до обговорення, формування в них почуття

відповідальності за прийняте рішення.

• - Повага і цінування думок інших.

 

         Уроки з використанням технологій розвитку критичного мислення

      Технологія проведення уроку з використанням технологій розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмету. Та загалом такий урок традиційно складається з трьох основних частин: вступної, основної та підсумкової.

       Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими. Учитель має опонувати якомога більше методів розвитку критичного мислення і бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування. Найпоширеніші методи розвитку критичного мисленн

Я дотримуюся такої структури уроку з розвитку критичного мислення.

                           Виклик, або Вступна частина уроку

        Вступна частина уроку, яку ще називають “викликом” триває зазвичай перші 5–7 хвилин. За цей час слід актуалізувати опорні знання – “дістати” їх з довготривалої пам’яті учнів. Саме слово підказує, що необхідно “зробити щось актуальним, потрібним” на час саме цього уроку. Опорними такі знання учнів є тому, що саме на них, як на фундаменті, опорі, будуються наступні знання.Отже, під час вступної частини уроку вчитель має пропонувати учням методи й завдання, які дають їм змогу:

      - освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою уроку;
      - провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень, виявити прогалини;
      - зосередити увагу на новій темі;
      - створити контекст для сприйняття нових ідей;
       - сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у процесі навчання.

 

      Вступну частину уроку з розвитку критичного мислення завершую  тим, що  озвучую  нову тему і результати, яких слід досягнути. Це  стимулює учнів до усвідомлення їхніх власних цілей навчання.

 

                        Осмислення, або основна частина уроку

Основна частина уроку триває до 30 хвилин. За цей час вчитель організовує активну діяльність учнів, зокрема спонукає їх досліджувати, осмислювати матеріал, відповідати на раніше поставлені запитання, ставити свої і шукати на них відповіді тощо.

 

           Головне завдання учнів — “конструювати” знання і навички, формувати власне ставлення до теми.  Для цього використовують  такі форми роботи:

— порівняти  свої очікування з тим, що  пропонують вивчити у підручнику;
— постановка  запитань щодо нового навчального матеріалу;
— практичне  застосування  нового матеріалу  на практиці за допомогою наявних у них уявлень, знань, умінь незалежно від того, чи є вони достатніми;
— аналіз отриманого досвіду;
— перегляд своїх очікувань  і висловлення  нових;
— виділення  головного, осмислення теоретичних  ідей;

— поєднання  змісту уроку з особистим досвідом.

          Обов’язкові елементи розвитку критичного мислення в учнів – індивідуальний пошук та обмін ідеями в групах чи загальному колі. Дуже важливою є послідовність цих елементів – пошук має неодмінно передувати обміну думками.

Ефективними методами під час основної частини уроку є:

• читання (запитання, узагальнення) в парах;
• читання з визначенням опорних слів;
• читання з маркуванням;
• “тонкі” і “товсті” запитання тощо.

 

                             Рефлексія, або підбиття підсумків

Третій етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Необхідно, аби учні подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їхнє бачення і як вони можуть це використовувати.

Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин. За цей час учні разом з учителем:

• узагальнюють та інтерпретують основні ідеї уроку;
• обмінюються думками та висловлюють особисте ставлення до окремих положень матеріалу чи уроку загалом;
• оцінюють набуті знання й уміння;
• ставлять перед собою запитання;
• планують застосування вивченого.

        Під час підбиття підсумків учні удосконалюють важливе уміння – резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з давно відомим.

Структура уроку з використанням технологій розвитку критичного мислення.

 

1. Розминка (замінює так званий організаційний момент уроку). 
   Головна функція - створення сприятливого психологічного клімату на уроці. 
   Актуальність етапу - теплий психологічний клімат сприяє: 
   • кращому засвоєнню навчального матеріалу; 
   • підвищенню авторитету вчителя; 
   • психологічному розвантаженню учнів, які за день мають багато уроків. 
   Використовується: 
   - для об єднання груп 
   - для активізації емоційної, розумової діяльності. 
   - для відпочинку, зміни виду діяльності 

2. Обґрунтування навчання. 
Даний етап передбачає: 
- постановку мети уроку; 
-  розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому. 
Актуальність етапу-  навчальний матеріал засвоїться краще, якщо: 
- учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них; 
- чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці. 

3. Актуалізація (заохочення, викликання) 
Її присутність на кожному уроці обов'язкова. Ця стадія дозволяє: 
• актуалізувати й узагальнити наявні в учня знання з даної теми чи проблеми; 
• викликати стійкий інтерес до теми, що вивчається, мотивувати учня до навчальної діяльності; 
• спонукати учня до активної роботи на уроці та вдома. 
Актуальність етапу: 
• те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися; 
• знання, пов'язані з досвідом учнів, краще та швидше запам'ятовуються; 
• створюються умови для «відкриття», самостійного здобування знань; 
• підвищується роль учня на уроці. 
4. Усвідомлення змісту. 
Ця стадія дозволяє учневі: 
• отримати нову інформацію; 
• осмислити її; 
• співвіднести з уже наявними знаннями; 
• учень знайомиться з новою інформацією; 
• на цьому етапі учитель має найменший вплив на учнів; 
• учень аналізує інформацію, визначає особисте розуміння. 
Актуальність етапу 
Розвиток уміння: 
• працювати з інформацією; 
• працювати самостійно; 
• виділяти головне, суттєве; 
• формувати компетентності учнів з предмета. 

5. Рефлексія 
На цьому етапі основним є: 
• цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації; 
• формування у кожного з учнів власного ставлення до досліджуваного матеріалу; 
• учень стає власником ідеї; інформації, знань; 
• можливість використання знань; 
• обмін знаннями з іншими учнями; 
• оцінка та самооцінка діяльності. 
Актуальність етапу: 
• усвідомлення того, що було зроблено на уроці; 
• демонстрація знань та їх можливого застосування; 
• можливість замислитись над підвищенням якості роботи; 
• можливість диференціації домашнього завдання; 
Мета рефлексії як етапу уроку критичного мислення: вирізнити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв'язання, отримані результати.

 Рефлексія важлива: 
• порівняння реальних результатів з очікуваними; 
• аналізу того, що на уроці відбулося так чи інакше; 
• закріплення та корекції засвоєного; 
• вибору нових тем для обмірковування; 
• встановлення зв'язків між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому.
 

Методи та прийоми роботи з розвитку критичного мислення  на уроках у початковій школі.

1. Стратегія «Асоціативний кущ»

(Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

-   Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

-   Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

-   Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

-   Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Приклад «Асоціативний кущ» ( урок літературного читання 2 клас)

Ім’я Тараса Григоровича Шевченка , відоме вам ще з дитячого садочка. Кожен українець знає і шанує творчість цього, відомого на весь світ, поета. Вдома ви готували інформацію про Тараса Шевченка, тож авайте спробуємо пригадати, що ви вже знаєте про поета, які асоціації у вас виникають при вимові його імені.

  Технологія « Асоціативний кущ»

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

(Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

     Алгоритм складання сенкану:

1)  Тема (іменник)

2)  Опис (прикметник)

3)  Дія (дієслово)

4)  Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.

5)  Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

 

Приклад « Сенкан»

1)                      Хліб.

2)                      Золотавий, пахучий, смачний.

3)                      Вироблений, зібраний.

4)                      Бережімо, пишаємося.

5)                      Оберіг, зв'язок з минулим.

3. Стратегія «Кубування»

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).

Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

	Лексичне значення слова
	До істоків слова
Речення, фразеологізми, прислів’я, приказки	Сполучення слів	Слова протилежні за значенням
	Слова схожі за значенням

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу узнати більше».

Приклад «Кубування»

                                   (Робота в групах).

1)                     Лексичне значення слова.

Ведмідь – дика кошлата тварина, що живе у лісі, зимує у барлозі, любить мед.

2)                     До істоків слова.

Ведмідь – означає «поїдавший мед», медоїд.

3)                     Слова схожі за значенням

Ведмідь- клишоногий, топтигін, ведмежа.

4)                     Сполучення слів:

Великий, крупний, клишоногий, вайлуватий, старий, голодний, чорний, бурий, гімалайський, білий.

-   Побачити, зустріти, вислідити (ведмедя).

-   Реве, ричить, смокче (лапу), спить.

5)                     Фразеологізм:

-   Ведмідь на вухо наступив (немає музичного слуху).

-   Ведмежа послуга.

-   Дивитися ведмедем.

Прислів’я:    - Два ведмеді в одному барлозі не живуть;

            - Для ведмедя зима – одна ніч.

Загадка:        Клишоногий, вайлуватий,

            Смокче у барлозу лапу,

            Вміє голосно ревіть,

            Називається … (ведмідь).

 

 

 

 

 

 

 

 

4.  Стратегія «Есе»(Етап рефлексії, актуалізації)

Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі.

Алгоритм «Есе»:

-   Збирання інформації за проблемою.

-   Аналіз інформації.

-   Виявлення власної точки зору.

-   Викладання власної точки зору.

Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).

 

 

5.  Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1. Оголошується проблемне питання дискусії.

2. У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».

3. Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.

4. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.

5. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.

6. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.

7. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.

8. Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

6.Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

Алгоритм

—  Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).

— Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.

—  Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

7.Стратегія «Метод прес»

(На будь якому етапі  уроку)

Етапи методу прес:

—  Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

—  Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

—  Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»

—  Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

8. Стратегія «Порушена послідовність»

(робота в групах)

—  Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.

—  Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.

—  Читання тексту і перевірка результатів.

         Приклад . Вправа  «Знайди помилку».

1.Тарас любив свою гарну, ласкаву трудівницю-маму.

2.Вона часто хворіла і, коли йому було десять років, тяжко занедужала й померла.

3.Батько часто вирушав зі своєю хурою в далеку дорогу і застудився.

4.Недовго лежав Григорій Михайлович.

 

9.   Стратегія «Взаємні запитання»

—  Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.

—   Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

Одне одному в групі;

Одне одному в парах;

Одна пара (група) інший.

 

10. Стратегія «Джигсоу-1» (Мозаїка)

— Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.

— Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.

— Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.

— Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.

Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому.

—  Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

—  Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.

Приклад. Стратегія « Мозаїка» ( урок природознавства 2 клас)

При опрацюванні теми « Зміни у неживій природі влітку»

1 команда опрацьовує інформацію про 22 червня – День літнього сонцевороту.

2 команда  опрацьовує інформацію про літнє явище – гроза.

11.Стратегія «Читання з позначками» (система «До­помога»).

    У процесі читання учні оцінюють інформацію з точки зору новизни та відображають своє ставлення за допомогою відповідних позначок:

V — я знав це (відома інформація);

_  -   це суперечить тому, що я знаю;

+  — я не знав цього (нова інформація);

? — у мене з'явилося запитання стосовно цієї ін­формації («я хочу про це запитати»).

     Для учнів 1 – 2 класів можна використати одну або дві позначки (принаймні на початку роботи за да­ною стратегією).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12 Стратегія «Коло ідей»

 

    Метою «Кола ідей» є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення даного питання. Наприклад, в 2 класі при вивченні теми «Охорона природи в Україні» ( курс «Я і Україна»), пропоную учням створити свою програму збереження природи в Україні. Діти працюють в групах. Кожна група створює свою програму, але перша група – з позиції школяра, друга група – з позиції океанолога, третя – з позиції лісника, четверта – з позиції президента.

    Після того, як учні вичерпали час на обговорення, кожна група представила той аспект проблеми, який обговорювала. Під час обговорення на дошці склали перелік запропонованих ідей. 

    Застосування цієї технології дало змогу уникнути ситуацій, коли група, що виступала першою, подавала всю інформацію щодо вирішення проблеми. Таким чином, кожен учень був залучений до обговорення проблеми, що сприяло розвитку мислення, мовлення, вміння доводити свою думку. Це дало змогу свідомо й глибоко засвоїти навчальний матеріал.

 

      Особливістю уроків із використанням технології критичного мислення є тісний взаємозв’язок між усіма його етапами, адже усвідомлення того, що діти роблять на уроці, з якою метою вони це роблять, як ці знання використати, сприяє підвищенню інтересу до навчання, пізнавальної активності школярів. Тому важливим етапом для продовження формування навичок критичного мислення, можливості їх самостійно застосувати є домашнє завдання.

       Важливо давати вправи не лише на повторення опрацьованого матеріалу, а й спонукати дитину до розвитку своїх інтелектуальних здібностей, творчих умінь, тому можна, крім обов’язкового завдання, пропонувати додаткові вправи, важливо здійснювати індивідуальний підхід. Діти люблять складати тестові завдання до опрацьованого матеріалу, вправу для товариша, також пропоную підготувати вікторину, кросворд, інсценізацію фрагменту твору, розіграти діалог на запропоновану тему, скласти таблицю, схему, підготувати повідомлення, написати листа герою, казку або поміркувати над проблемним питанням, дібрати прислів’я до характеристики літературного персонажа, епіграф до уроку тощо.

 

Приклад . Домашнє завдання у вигляді кросворду.

 

Кросворд « Тарас Шевченко».

Щоб закріпити отримані знання, пропоную кожному розгадати кросворд. Якщо ви правильно визначите всі поняття, у виділених клітинках отримаєте певне слово-код.

1. Ім’я матері і  старшої сестри Тараса Шевченка.

2. Перша книга віршів Шевченка називається…

3.Назва села, в якому народився Тарас Шевченко.

4. Ким були батьки поета?

5. Доповніть речення « Тяжко-важко в світі жити …. без роду.

 

 

 

 

 

 

 

Приклад. Українська мова 2 клас.

Написати листа героїні казки Лисичка і Журавель, використати 2 питальних речення.

 

Приклад Математика 2 клас.

Заповни цікаві квадрати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, критичне мислення – це процес, в якому перший крок - ознайомлення з інформацією, а останній – прийняття рішення. Якщо людина самостійно аналізує інформацію, намагається знайти оптимальний шлях вирішення проблеми, бачить допущені помилки, свої та чужі, доводить аргументовано 4 свою думку і може змінити її за умови доведення помилковості свого судження, то можна сказати, що людина мислить критично.

 

 

Молодший шкільний вік — сенситивний період для розвитку спеціальних здібностей. Дітям цього віку притаманні конкретність, і водночас — неабияка образність мислення, емоційне сприйняття дійсності й активне ставлення до неї. Образність мислення, відсутність стереотипів, естетичне світосприйняття та готовність до дій — властиві учням початкових класів. Вони свідчать про високий рівень творчих здібностей цієї вікової категорії в цілому.

 

Щоб зацікавити учнів роботою на уроці, необхідно подбати про гармонійне поєднання його мотиваційного, змістового та розвивального компонентів. Зміст має привабити дітей чимось незвіданим, сприяти розвивальним дидактичним цілям. Дитина має зрозуміти значущість навчального матеріалу. Невичерпаним матеріалом для навчальних занять  є саме життя.. Кожна складова уроку допомагає створити образ, який змушує дітей хвилюватися, уявляти, фантазувати, спонукає до активної мовленнєвої діяльності.

 

При застосуванні елементів розвитку критичного мислення кожен учень відчуває, що він цікавий як особистість, пробуджується у дітей прагнення до спільної організації шкільного життя, формується здатність довільно регулювати свої дії, обґрунтовувати свою позицію і приймати думку іншого, якщо вона більш обґрунтована. Критичне мислення допомагає учням усвідомити і набути умінь: - поваги до думок інших; - уміння уважно слухати; - уміння і навички викладати матеріал у формі повідомлення. Робота школярів на уроці в групах чи в парах заохочує до спілкування між дітьми, уважного ставлення один до одного, допомоги. Саме так відбувається пошук співробітництва, співдружності, спільної організації шкільного життя.

 

 Реформування вітчизняної освіти через орієнтацію на технологію розвитку критичного мислення є одним із шляхів входження України до світового освітнього простору. Ця технологія дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей. Перш за все — «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання у будь-якому вимірі «простору навчання». Вони вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення.