Матеріали з досвіду роботи "Розвиток творчих здібностей"

Про матеріал

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, виявляти їх нахили, самостійність у навчанні. Музика торкається души Для учнів 7 класу Мета. Виховувати в учнів любов до прекрасного, сприяти формуванню естетичного смаку, навчити слухати музику, розуміти значення музики в жит¬ті людини. У країні гармонії, краси і музики ( кросворди, загадки)

Перегляд файлу

Розвиток

творчих здібностей учнів на уроках музичного мистецтва

Науково – методична проблема, над якою працює вчитель:

«Розвиток творчих здібностей учнів на уроках музичного мистецтва»

Педагогічне кредо:

Усупереч народному прислів'ю „Можна привести коня до води, але не можна змусити його напитися”, я намагаюся не тільки привести учня до джерела знань, а й організувати роботу так, щоб учень захотів сам узяти ці знання.

Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. Вона дає поштовх для внутрішнього переживання і уяви. Це внутрішнє відчуття та переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові образи. Ось чому елементарними основами музичної освіти повинні володіти всі без винятку, і найперше завдання нашого часу полягає у тому, щоб знайти найефективніші форми і методи розвитку творчих здібностей дітей.

В наш час особливої актуальності набувають питання про те, що таке творчі здібності людини, в чому вони проявляються, чим вони обумовлені і які шляхи їх розвитку у дітей. Творча діяльність здатна перетворюючи впливати на особистість дитини. Творчість розвиває дитячу схильність до свободи і відкриттів, до пригод і оригінального вираження. Саме тому, всі аспекти навчання і виховання повинні бути спрямовані на розкриття обдарованості кожної дитини та розвиток творчої особистості. Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, виявляти їх нахили, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Якщо дитина ще в школі не навчиться самостійно творити, то такою ж безініціативною, пасивною буде вона в житті. Творчість – це норма дитячого розвитку, притаманна дитині з раннього віку, це сфера її свободи і розкутості як індивідуальності. Тому привабливість вільного творення кожна дитина має неодмінно відчути й пережити у своєму житті якомога раніше Широким полем для творчості учнів виступає урок музики, де вона виявляється у різних видах діяльності школярів. Джерелами творчості в багатьох випадках вважаються життєві явища, сама музика, музичний досвід, яким володіє дитина. Дитяча діяльність розцінюється як творча в тому випадку, коли створюється щось нове, досі невідоме дитині або колективу дітей. Друга особливість музичної творчості полягає у прагненні підкреслити емоційне бажання дітей висловити свої почуття. В сучасній музичній педагогіці активізації творчої діяльності учнів сприяє ряд факторів, саме: необхідність всебічного розвитку особистості дитини; природна активність учня, яка найбільш повно проявляється в його творчій діяльності; велика роль творчості у пізнанні оточуючого світу. Активізація пам’яті, мислення, спостережливості, творчості школярів на уроках музики сприяє розвитку музичних здібностей, творчої фантазії, музичного слуху, виробленню навичок вільного оперування музично-слуховими уявленнями. Без музики важко переконати людину, яка вступає у світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури урок музики. Серед предметів естетичного циклу саме цей урок стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, а також позитивних якостей характеру(систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети). В. Сухомлинський писав: «На сучасному етапі все більше уваги приділяється пошуку перспективних підходів до вирішення проблеми гуманізації процесу виховання, стимулювання пізнавальної активності учнів, накопиченню досвіду їхньої творчої діяльності».

У реалізації цього складного процесу важлива роль належить мистецтву, що допомагає дітям глибше пізнати себе, свій внутрішній світ, спонукає до самовдосконалення. Мистецтво з його унікальними можливостями цілісного впливу на особистість виступає не тільки джерелом естетичного виховання, а й універсальним засобом творчого розвитку дитини. Одним із найважливіших завдань сучасної школи є формування творчої, мислячої особистості. Головною метою школи, як зазначено в Концепції загальної середньої освіти, є створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу та таких індивідуальних здібностей особистості, які забезпечать їй досягнення життєвого успіху. Тому зараз все більше уваги приділяється питанням творчого розвитку дітей.

Музичний розвиток особливо проявляється в активній самостійній діяльності. Якщо слухання музики викликає співпереживання, співчуття тому, що в ній виражено, породжує асоціації, то можна говорити про творчий характер процесу слухання. Виконавська майстерність властива дорослій людині, але навіть самих перших сходинках дитячого „виконавства” пісень, танців вона може відрізнятися „індивідуальним почерком”. Дитина намагається виразити своє відношення, свої почуття, тобто пробує по-своєму передати виконуване (пісню, танець, інсценізацію). Уроки музики показують, що діти здатні і до так званої продуктивної творчості. Це імпровізація пісенних мелодій, інсценізація музичних ігор – драматизація, побудова легких танців, придумування нескладних мотивів, ритмічних наспівів при грі на різних інструментах. Цінність творчої діяльності полягає не тільки в результативній стороні, але й в самому процесі творчості. Відомо, що у молодших школярів яскраво проявляється творча активність, вони надзвичайно винахідливі в передачі інтонації, наслідуванні, легко сприймають образний зміст казок, пісень, музичних п’єс і охоче імпровізують. Їм властива природна активність, безпосередність, невимушеність, віра в свої творчі можливості. Імпровізація в своїх елементарних проявах доступна всім дітям. Це може бути ритмо-інтонаційно-пластичне втілення оточуючого школяра світу: шелест листя, щебетання птахів, шум дощу, цокіт копит і т. п. Або імпровізація одного чи кількох слів у певному тексті, вибір інтонації для літературного чи музичного тексту в цілому, образне бачення творів і втілення цього в слові, малюнку, створення елементарних поспівок, ритмізація текстів і складання мелодій. На мій погляд, розвиткові творчих здібностей школярів, активізації їхньої уваги, мислення, емоцій, уяви сприятимуть такі педагогічні умови: – добір різноманітного та цікавого для дітей навчального матеріалу, зокрема, наявність у запропонованих творах не тільки яскравих образів, а й сюжетного розвитку; – використання художньо-ігрових методів і прийомів у процесі співу, слухання музики, вивчення музичної грамоти, як от: інсценування пісень, казок, загадок; – створення на уроках неформальної, доброзичливої атмосфери, поважне ставлення до кожної дитини. Таким чином, я визначила роль і місце різноманітних видів діяльності на уроках музики, що спрямовані на творчий розвиток учнів.

Своє завдання вбачаю у тому, щоб через музику виховувати в учнів естетичний смак, високу духовну культуру.

Кожному уроку передує велика творча робота. Насамперед, визначається кінцева мета уроку. Як і в кожному предметі, в музиці головне – здійснювати послідовне вивчення матеріалу. При підготовці до кожного уроку використовую методичну літературу, музично-енциклопедичні словники, репродукції картин, портрети композиторів. Досить значне місце займають дидактичні матеріали (картки з тематичними завданнями, пісенним та вокальним репертуаром). На уроках музики використовую твори українських та зарубіжних письменників. Використання фонотеки творів українських та зарубіжних композиторів надає можливість зробити змістовний аналіз музичного твору.

Додаток

Музика торкається души

Для учнів 7 класу

Мета. Виховувати в учнів любов до прекрасного, сприяти формуванню естетичного смаку, навчити слухати музику, розуміти значення музики в житті людини.

Обладнання. Записи класичної музики, плакати з портретами відомих композиторів.

Тиха, ніжна, душевна мелодія лине в залі. Піднімається до самого купола і виривається назовні до білих хмаринок, заплутується в сонячному промінні. Відчуваєш, що твоя душа тріпоче, ніби птах крилами, виривається з глибин і хоче злитися в одне ціле з акордами музики. Яку велику силу має цей набір, здавалося б, на перший погляд — простих звуків. Але яка таємниця захована в них, яке розмаїття стоїть за цим, яке неповторне, яке величне явище, створене людиною, зашифроване знаками, зігріте душею і оспіване, озвучене серцем.

Сьогодні наша зустріч поведе нас у прекрасний світ музики, познайомить з відомими творами композиторів, якими захоплюється увесь світ. Ми слухаємо різну музику, але потрібно знати хоча б дещо про класичну музику, бо це надбання світової культури. Тож пориньмо у світ музики Баха, Моцарта, Бетховена, Чайковського, Шопена та Штрауса.

Слухаючи мелодію музичного твору, слухач може уявити різні образи, на нього може нахлинути хвиля почуттів, може пірнути в океан радості, переживання, смутку і ніжності, може загубитися серед тенет музичного експромту. Та відчути все це зможе людина, наділена дивним від чуттям гармонії, відчуттям прекрасного, яке дається від природи, яке доля дарує не кожному, але залишає шанс хоч частково наблизитись до краси музики, дає шанс насолоджуватись витворами та творами мистецтв геніїв, корифеїв музичного таланту. Багато людей хочуть навчитися розуміти музику. А чи можна цьому навчитися?

Багато є думок на цю тему. Одні скажуть «так», інші — «ні». Але наблизитись кожен може, послухати і задуматись також. Просто, один сприйме музику слухом, а інший — душею. З чого ж починається музика? (Діти висловлюють думки). Правильно, з музичного твору, з того, хто музику створює, — з композитора, виконавця, слухача.

Музичний твір сприймається, якщо весь зал слухає із завмиранням серця кожний акорд, кожну ноту твору і думає про те, що звучить твір, а не про якісь побічні справи.

Справжній композитор, створюючи музику, віддає їй усі свої сили, душу, все своє серце, свій розум. Так само і виконавець, і слухач, якщо хоче почути її так, як вона створена і як вона виконана, теж повинен віддати їй усі сили душі, серця й розуму.

Кожен повинен стати частинкою композитора, виконавця. Чим більше ми віддаємо душевних сил музиці, тим більше нових сил ми в ній черпаємо, а неуважне слухання – втомлює.

Музика стає частиною нашого життя ще з самого дитинства, коли мама починає співати над колискою пісеньку. Це не мистецтво, а частина життя. Так само танець і марш стають для нас звичними і природними, як і все, що нас оточує.

Познайомимось з деякими творцями музики. Багато мелодій прийшло з народу. Деякі композитори обшліфували мелодії, а деякі, створені композиторами, стали народними, дехто отримав визнання лише після смерті. Так наприклад, Франц Шуберт тільки після смерті посів належне місце серед митців, помер у бідності, був похований біля Бетховена, і на могилі написали слова: «Смерть поховала тут багатий скарб, але ще прекрасніші надії». Йому було всього 32 роки, а його вальси залишились дивом, від якого і донині отримують насолоду. Фредерик Шопен також заворожив нас своїми вальсами. Він з 7 років грав, імпровізував, складав власні композиції, був обдарованою дитиною. Сімнадцять вальсів — це концертні п'єси, що захоплюють невимовною красою, граціозністю, мелодійністю; ніжні, меланхолійні, мрійливі, блискучі і темпераментні. Послухайте твір Шопена «Краплини дощу».

Королем вальсу вважають Йогана Штрауса. Він та його батько поділили дев'ятнадцяте століття - батько диригував лише на балах, а син і в концертних залах. Його вальси любили і багаті, і простий народ.

Музика часто буває пов'язана з поезією, прозою, драмою, з театром. Танець, балет без музики існувати не може. Нам відомі окремі танці ще з дитинства, танці зі «Сплячої красуні» та «Лускунчика», танець лебедів з «Лебединого озера».

Послухайте відомі твори П. Чайковського з «Лебединого озера» та вальс квітів з «Лускунчика».

Відоме всьому світу ім'я Моцарта. Він почав писати музику ще з 6 років. Народився в Зальцбурзі, виступав у Відні, блискуче грав на скрипці, клавесині. Його гра сподобалась імператору, а імператриця подарувала йому срібну шпагу і плащ принца.

Римський папа також схилявся перед хлопчиком. Твори юного Моцарта лежали в золоченій скриньці і оберігалися вартою. Одного разу він зайшов у церкву, прослухав музику і на слух запам'ятав, а потім виніс її в народ. Говорили, що вкрали музику, та Папа вибачив хлопця і нагородив «Золотою шпорою», а йому було лише 12 років. Моцарта отравили і, вмираючи, він писав «Реквієм». Похоронна музика звучала, як повість про мужність людини, що страждає, як утвердження не смерті, а людського творіння. Ще один дуже відомий його твір — це «Турецький марш». Блискучий, яскравий, вогняний, сповнений барвистих переливів та найзахоплюючих мелодій марш з геніальної опери Жоржа Бізе «Кармен». Ось тільки послухайте.

Музика — мистецтво звуків, ними можна відтворити гуркіт грому, спів пташок, завивання вітру, передзвін дзвонів, артилерійські залпи, дзижчання джмеля, шелест лісу, брязкіт мечів. Кожен твір має свою історію створення. Кожен композитор відображав у своїх творах власні переживання. Ось наприклад, Третя симфонія Бетховена була написана під впливом ідей французької революції та трагедії самого автора, адже його ще молодим вразила глухота. Його симфонія — це боротьба, жалібна мелодія чергується з мужніми, героїчними мелодіями. Вершина його таланту — це «Місячна соната». Коли Бетховену було 30 років, він зрозумів, що повністю оглухне. Саме в цей час до нього прийшло справжнє кохання, він полюбив свою ученицю, але вона не відповіла взаємністю, а вийшла заміж за бездарного композитора. Всі свої переживання він вилив у цьому творі. Вибух почуттів, хвиля звуків, що закінчується міцним акордом, розбурхує тишу і спокій, відкидає розпач і страждання. Скільки енергії у цих звуках — гнівних, сильних і рішучих. Слухаєш цю музику і відчуваєш нестримне бажання людини вирватись з оков болю, безнадії, розпачу: «Я схоплю долю за горло. Зовсім поставити мене на коліна їй не вдасться». Вслухайтеся і ви в цю мелодію страждань. (Звучить твір).

Всі композитори вважали учителем - великого Баха. Це був фундамент всієї класичної музики. Бах сідає за орган, повільно занурює руки в клавіатуру і здригається повітря, як від далекого гірського обвалу, акорд за акордом міняється, а ми не можемо вимовити і слова, так поглинає нас його музика. (Звучить музика Баха).

Звичайно, ми тільки краєм ока заглянули у світ музичного мистецтва. Нам потрібно ще вчитися розуміти музику душею. Треба знати, що не тільки є популярна, легка музика, але є і музика, що змушує задуматись над життям, тривожить серце і душу своєю величчю та неповторністю. Нехай у ваших серцях звучать акорди героїзму Бетховена, величі Баха, щирості Шопена та ніжності Штрауса.

KR-17M-PE