26 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Матеріальний світ та суспільство

Про матеріал

Матеріали уроку допоможуть сформувати в учнів уявлення про матеріальний світ і суспільство в Новий час; створити умови для розуміння причин руйнування середньовічного устрою; розглянути характерні риси матеріального світу людини Раннього Нового часу; установити зв'язок між технічними відкриттями та змінами в політичному й економічному житті Європи; схарактеризувати нові риси матеріального світу, нові цінності західноєвропейців; розвивати вміння порівнювати картину світу, життя людей Середньовіччя та Раннього Нового часу;за допомогою матеріалів уроку учні навчаться висловлювати власну думку щодо змін у соціально-економічному житті та політичних структурах.

Перегляд файлу

1

 

ТЕМА: Матеріальний світ і суспільство

Мета: сформувати в учнів уявлення про матеріальний світ і суспільство в Новий час; створити умови для розуміння причин руйнування середньовічного устрою; розглянути характерні риси матеріального світу людини Раннього Нового часу; установити зв’язок між технічними відкриттями та змінами в політичному й економічному житті Європи; схарактеризувати нові риси матеріального світу, нові цінності західноєвропейців; розвивати вміння порівнювати картину світу, життя людей Середньовіччя та Раннього Нового часу; висловлювати власну думку щодо змін у соціально-економічному житті та політичних структурах.

Обладнання: підручник, карта світу, Європи, Америки, Африки.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: мануфактура, капіталізм, нове дворянство, світова торгівля, промислова революція, бомбарда, мушкет, індустріальна (промислова) держава, біржа, банк, торговельна компанія, книгодрукування, водяне колесо.

ХІД УРОКУ

I.    Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань і вмінь

Історичний диктант

1.   Які країни розпочали пошуки нових земель через океан? (Іспанія та Португалія.)

2.   Хто відкрив Америку? (Х. Колумб.)

3.   Хто очолив першу навколосвітню подорож? (Ф. Магеллан.)

4.   Хто відкрив морський шлях до Індії? (Васко да Гама.)

5.   Як називалися кораблі, на яких відкривали нові землі? (Каравели.)

6.   Як називали завойовників Америки? (Конкістадори.)

7.   Хто підкорив ацтеків? (Е. Кортес.)

8.   Хто очолив експедицію до інків? (Ф. Пісарро.)

9.   Як називалися держави, які мали колонії? (Колоніальні імперії.)

10.   Що відбулося в результаті необмеженого ввезення золота? («Революція цін».)

III. Мотивація учбової діяльності.

Протягом уроку учні заповнюють таблицю самооцінювання.

П.І. учня

Історичний диктант

Робота в групах

Метод «парафразування»

Рефлексія

 

 

 

 

 

Вивчення нового матеріалу відбувається в групах у відповідності до назв пунктів з плану уроку.

IV Вивчення нового матеріалу

План

1.   Людина й природа.

2.   Господарювання, мануфактури, капіталізм.

3.   Технічні вдосконалення.

4.   Зміни в суспільстві.

5.   Шлюб і сім’я, становище жінки.

1.   Людина й природа

Випереджальне завдання .

Метод «Прес»

  1. «ПОЗИЦІЯ» (Я вважаю, що …)
  2. «ОБГРУНТУВАННЯ» (… тому, що …)
  3. «ПРИКЛАД» ( … наприклад…)
  4. «ВИСНОВКИ» ( Отже (тому) …)

Життя більшості населення світу в XVI—XVIII ст. було тісно пов’язане з природою. Люди використовували продукти, які вони могли самостійно виростити. Будь-які природні катаклізми (посуха, морози тощо) призводили до жахливих наслідків — голоду, епідемій. Населення вирушало на пошуки «кращої долі» (міграційні процеси).

Від XIV ст. у Західній Європі почалося похолодання. Воно тривало до кінця XVII ст., поки не встановився клімат, який в основному зберігся до наших днів.

Європа була густо заселена (у середньому 30—40 осіб на 1 км2). Більшість населення проживала в невеликих поселеннях. Збереглося ще багато лісів, які давали людям можливість поповнити свій раціон. Люди, які проживали на узбережжі, активно використовували дари моря. Завдяки Великим географічним відкриттям населення почало споживати рослини з американського континенту (картопля, кукурудза, томати та ін.), що суттєво покращило ситуацію з харчуванням.

Міста були невеликими (2—3 тис. осіб) і зберігали середньовічний вигляд. Міста із десятками тисяч жителів вважалися великими. Найбільшими містами були Флоренція, Венеція, Антверпен, Лондон, Париж — у них проживало понад 100 тис. осіб. У багатьох містах була відсутня каналізація, а проблеми з водопостачанням відчувалися в багатьох столицях (у Парижі використовували воду вже брудної Сени, а в Лондоні воду розвозили тричі на тиждень). Початок масового кам’яного будівництва та нові досягнення науки і техніки покращували ситуацію.

Уся Європа була вкрита мережею доріг, але вони були переважно ґрунтові, тому сполучення річками та морем користувалося великим попитом.

Населення Європи збільшувалося — від 1600 до 1800 р. його кількість зросла вдвічі (від 100 млн до 200 млн осіб). Підвищувалася тривалість життя, покращувався раціон, відбувалися зміни в гігієні.

Людська діяльність у Європі призвела до певних екологічних змін — були майже знищені ліси (деревина використовувалася для будівництва та опалення, а земля під лісом — для ведення сільського господарства, будівництва доріг та розширення населених пунктів, особливо міст).

Метод «парафразування»

(намагайтеся повторити слова доповідача, але не додаючи нічого від себе)

2.   Господарювання, мануфактури, капіталізм

Метод «Прес»

  1. «ПОЗИЦІЯ» (Я вважаю, що …)
  2. «ОБГРУНТУВАННЯ» (… тому, що …)
  3. «ПРИКЛАД» ( … наприклад…)
  4. «ВИСНОВКИ» ( Отже (тому) …)

У XVI—XVII ст. у Західній Європі відбувалося зародження капіталізму. Цей процес потребував тривалого часу та певних умов: по-перше, наявності вільного капіталу, необхідного для організації виробництва (вартість землі для організації виробництва, будівництва та придбання техніки, купівля сировини, оплата роботи працівників тощо); по-друге, наявності людей, які б погодились працювати за гроші на виробництві та були б вільні; по-третє, наявності споживачів, які були б готові купувати продукцію. Виникнення великого капіталу стало результатом Великих географічних відкриттів, а збільшення кількості населення та зміни у їх житті створили ринок вільної робочої сили та споживачів. Величезна кількість коштовного металу, що спровокувала «революцію цін», і розвиток світової торгівлі, що приносила небачені прибутки, сприяли поступовому переходу від феодальної економіки до капіталістичної. Цей період отримав назву первісного накопичення капіталу. Одним із кроків формування капіталізму стала поява виробництв нового типу — мануфактур.

Мануфактура  це велике виробництво, що ґрунтується на ручній праці; форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими робітниками та використанням ручної праці.

Основні причини виникнення мануфактур

        Збільшення потреб на вироби ремісників.

        Нові технічні винаходи.

        Існування ринку вільної робочої сили.

        Збільшення капіталу, необхідного для організації виробництва.

Першим ранньокапіталістичним підприємством була мануфактура. У мануфактурному виробництві використовувалася ручна праця, але, на відміну від майстерні, це були великі підприємства, у яких іноді налічувалися сотні працівників. Другою відмінністю мануфактури є розподіл праці. Робітник здійснював лише декілька операцій (іноді навіть одну), це прискорювало процес виробництва у зв’язку з підвищенням майстерності робітників. Також характерним було використання найманої праці — робітники були особисто вільні й працювали на мануфактурах за гроші. Усе на мануфактурі належало власнику — сировина, будівля, верстати, а також вироблена продукція. Крім того, на мануфактурах активно використовували механічні пристрої. Перші мануфактури виникають у нових видах виробництва — друкарство, скловаріння, суднобудування, виготовлення зброї. Мануфактури були таких видів:

        розсіяна мануфактура. Власник купував сировину і роздавав робітникам, які виробляли продукцію вдома. Таким чином, робітники були найманими працівниками, але повністю залежали від власника. Була поширена в ткацтві;

        централізована мануфактура. Підприємець будував майстерню, купував обладнання та наймав робітників. Саме в такому виді мануфактур активно використовувався розподіл праці. Централізована мануфактура була найбільш поширеною в нових видах виробництва, які мали складне виробництво, — друкарство, виробництво зброї.

Поступово мануфактури витісняють цехові майстерні.

Метод «парафразування»

(намагайтеся повторити слова доповідача, але не додаючи нічого від себе)

3.   Технічні вдосконалення

Метод «Прес»

  1. «ПОЗИЦІЯ» (Я вважаю, що …)
  2. «ОБГРУНТУВАННЯ» (… тому, що …)
  3. «ПРИКЛАД» ( … наприклад…)
  4. «ВИСНОВКИ» ( Отже (тому) …)

На початку Нового часу головним джерелом енергії була сила м’язів людини й тварини, вода та вітер. Ранній Новий час не приніс технічних відкриттів — продовжується використання винаходів минулих часів та вдосконалення існуючих механізмів.

Людина активно використовувала силу води, вдосконалюючи водяне млинарське колесо — горизонтальне колесо було оснащене лопатками, вертикальне — збільшене в діаметрі. Його активно використовували у ковальській справі (молот та прес), у гірничій справі (відкачування води з копалень, підняття корисних копалин та ґрунту), під час виготовлення паперу, у сукновальній справі тощо.

Теплову енергію людина виробляла за допомогою деревини та торфу, але площі лісів у Європі швидко зменшувались, і дедалі більше уваги починають приділяти кам’яному вугіллю. Його використовують у металургії, соле- та миловарінні, під час виготовлення коксу, скла та черепиці.

Технічним переворотом у металургії став винахід домни. Використання кам’яного вугілля та нагнітання кисню зробили домну не просто заміною горнила, а наступним якісним кроком у розвитку виробництва. Ускладнилася технологія — спочатку виготовляли чавун, а потім із нього сталь. Продукція стала більш якісною, збільшилися її обсяги. Частіше використовуються різні сплави.

Поява друкарського верстата здійснила революцію в Європі. Змінилися підходи до освіти, у сотні разів збільшилася аудиторія, яка отримувала друковану продукцію. Книгодрукування прискорило поширення інформації. Великими тиражами почали виходити газети та журнали.

Зазнало змін і ткацтво. Технічні винаходи у вигляді самопрядки та використання горизонтального ткацького верстата сприяли полегшенню та прискоренню процесу прядіння, збільшенню якості й обсягів продукції.

Технічні винаходи у зброярстві змінили не тільки армію, але й способи ведення війн. Нова вогнепальна зброя, яка мала відмінну якість (гармати не кували, а відливали, для нарізання дула використовували верстати), суттєво зменшила значення рицарства, викликала зростання ролі піхоти. Змінився зовнішній вигляд укріплень.

Річковий та морський транспорт продовжував відігравати основну роль у перевезенні вантажу. Виникають нові кораблі (каравели, галеони, караки), які мають більшу швидкість, маневреність та можуть перевозити більше вантажу. Нові астрономічні прилади (компас, астролябія) дозволяють кораблям вільно рухатися морськими та океанськими просторами. Відбувається будівництво нових портів та реконструкція старих, у яких починають використовувати механічні пристрої для розвантаження кораблів.

Метод «парафразування»

(намагайтеся повторити слова доповідача, але не додаючи нічого від себе)

4.   Зміни в суспільстві

Метод «Прес»

  1. «ПОЗИЦІЯ» (Я вважаю, що …)
  2. «ОБГРУНТУВАННЯ» (… тому, що …)
  3. «ПРИКЛАД» ( … наприклад…)
  4. «ВИСНОВКИ» ( Отже (тому) …)

Поділ суспільства на стани, який виник у часи Середньовіччя, уже не відповідав дійсності. Перехід до капіталістичного світу формував нові відносини в суспільстві. Католицька церква поступово втрачала впливовість, що позначалося на її ролі в житті європейського суспільства. Змінювалися і феодальні відносини. Зникала роль феодального володіння. Нові технічні винаходи звели нанівець роль рицарів. Людина з мушкетом прирівнювалася до важко озброєного рицаря, який витратив роки на підготовку. Поява гармат перетворила грізні замки на звичайне житло. Феодали намагалися зберегти привілеї «старого життя». Досить часто «старе дворянство» відстоювало свої права навіть зі зброєю в руках.

Разом із тим серед дворян були й такі, які втілювали в життя нові методи управління та отримання прибутку — займалися підприємництвом та торгівлею, вирощували нові культури та будували мануфактури. У цей час серед заможних купців з’явилися носії дворянських звань, яких називали «нові дворяни».

Капіталістичні відносини сформували самостійні групи за засобами отримання прибутків — буржуазію та найманих робітників.

Банкіри та купці, підприємці та цехові майстри, лихварі та торговці — усі вони, разом із новими дворянами, утворили новий клас — буржуазію, тобто власників капіталів, які використовують працю найманих робітників. Назва «буржуазія» походить від назви жителів середньовічних міст — бюргерів, або буржуа.

Розорені селяни та ремісники, підмайстри і слуги та інші прошарки збіднілого населення складали велику групу найманих робітників, які нічого не мали, окрім «власних рук». Вони й стали основою формування нового класу в суспільстві — пролетарів.

Невеликий, але важливий прошарок складала міська інтелігенція — лікарі та викладачі, юристи та вчені, архітектори та письменники, музиканти та артисти, — вони формували світогляд суспільства Нового часу.

Метод «парафразування»

(намагайтеся повторити слова доповідача, але не додаючи нічого від себе)

5.   Шлюб і сім’я, становище жінки

Метод «Прес»

  1. «ПОЗИЦІЯ» (Я вважаю, що …)
  2. «ОБГРУНТУВАННЯ» (… тому, що …)
  3. «ПРИКЛАД» ( … наприклад…)
  4. «ВИСНОВКИ» ( Отже (тому) …)

Зміни в суспільстві Нового часу торкнулися й особистого життя людини. У містах чоловіки створювали сім’ю після 25 років, а дівчата — у 15—23 роки. У цьому віці чоловік міг самостійно утримувати сім’ю, а дружина — вести господарство. У селах одружувалися на декілька років раніше. Змінювалися і звичаї. Хоча сім’я переважно залишалася патріархальною, діти починають відмовлятися від нав’язаних шлюбів і самостійно створювати сім’ю.

Змінилося ставлення до дітей. Батьки почали приділяти більше уваги їхньому здоров’ю, вихованню та освіті. Але рівень дитячої смертності залишався високим — третина малят помирала, не досягши однорічного віку.

Зросла роль жінки в суспільстві. У XVI ст. виникли перші школи для дівчаток, а вже в наступному столітті їх навчання за межами сім’ї стало звичним. При королівських дворах виникає нове явище — дамський двір. До нього належали жінки з найближчого оточення королеви, зазвичай дружини та родички вельмож. Досить часто дамський двір помітно впливав на державні справи. Разом із тим жінка досі перебувала на «нижчому» суспільному шаблі порівняно з чоловіком.

IV. Узагальнення та систематизація знань.

Рефлексія

  • Напишіть  5 понять (назв),  про які ви дізналися сьогодні на уроці;
  • Напишіть 5 змін, які відбулися у житті європейців в період нового часу;
  • Поруч з ними напишіть чи позитивний чи негативний вплив вони мали на історію та розвиток людства;

 

V.   Підсумки уроку

Висновки

        Людина досі залежала від природи. Природні катаклізми суттєво впливали на життя людини (епідемії, голод та міграції).

        Більшість населення Європи становили селяни. Зі зміною соціально-економічних відносин виникають нові суспільні групи — буржуазія та наймані робітники.

        Європейське суспільство починає переходити до капіталістичних відносин через період первинного накопичення капіталу.

        Першим раннім капіталістичним підприємством стає мануфактура.

        Технічні винаходи суттєво змінюють не тільки виробничі відносини, а й впливають на соціальні.

        Відбуваються зміни і в особистому житті людей. Жінка починає дедалі більше впливати на життя в суспільстві.

VI. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте § 3 підручника.

2.   Підготуйте повідомлення про опис фабрик Нового часу.

3.   Індивідуальне завдання. Підготуйте матеріал щодо сучасного побуту в Україні та світі (населення, міста, харчування, одяг, мода).

 

 

 

 

 

 

 

Випереджальне завдання .

Метод «Прес»

  1. «ПОЗИЦІЯ» (Я вважаю, що …)
  2. «ОБГРУНТУВАННЯ» (… тому, що …)
  3. «ПРИКЛАД» ( … наприклад…)
  4. «ВИСНОВКИ» ( Отже (тому) …)

Життя більшості населення світу в XVI—XVIII ст. було тісно пов’язане з природою. Люди використовували продукти, які вони могли самостійно виростити. Будь-які природні катаклізми (посуха, морози тощо) призводили до жахливих наслідків — голоду, епідемій. Населення вирушало на пошуки «кращої долі» (міграційні процеси).

Від XIV ст. у Західній Європі почалося похолодання. Воно тривало до кінця XVII ст., поки не встановився клімат, який в основному зберігся до наших днів.

Європа була густо заселена (у середньому 30—40 осіб на 1 км2). Більшість населення проживала в невеликих поселеннях. Збереглося ще багато лісів, які давали людям можливість поповнити свій раціон. Люди, які проживали на узбережжі, активно використовували дари моря. Завдяки Великим географічним відкриттям населення почало споживати рослини з американського континенту (картопля, кукурудза, томати та ін.), що суттєво покращило ситуацію з харчуванням.

Міста були невеликими (2—3 тис. осіб) і зберігали середньовічний вигляд. Міста із десятками тисяч жителів вважалися великими. Найбільшими містами були Флоренція, Венеція, Антверпен, Лондон, Париж — у них проживало понад 100 тис. осіб. У багатьох містах була відсутня каналізація, а проблеми з водопостачанням відчувалися в багатьох столицях (у Парижі використовували воду вже брудної Сени, а в Лондоні воду розвозили тричі на тиждень). Початок масового кам’яного будівництва та нові досягнення науки і техніки покращували ситуацію.

Уся Європа була вкрита мережею доріг, але вони були переважно ґрунтові, тому сполучення річками та морем користувалося великим попитом.

Населення Європи збільшувалося — від 1600 до 1800 р. його кількість зросла вдвічі (від 100 млн до 200 млн осіб). Підвищувалася тривалість життя, покращувався раціон, відбувалися зміни в гігієні.

Людська діяльність у Європі призвела до певних екологічних змін — були майже знищені ліси (деревина використовувалася для будівництва та опалення, а земля під лісом — для ведення сільського господарства, будівництва доріг та розширення населених пунктів, особливо міст).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.   Господарювання, мануфактури, капіталізм

Метод «Прес»

  1. «ПОЗИЦІЯ» (Я вважаю, що …)
  2. «ОБГРУНТУВАННЯ» (… тому, що …)
  3. «ПРИКЛАД» ( … наприклад…)
  4. «ВИСНОВКИ» ( Отже (тому) …)

У XVI—XVII ст. у Західній Європі відбувалося зародження капіталізму. Цей процес потребував тривалого часу та певних умов: по-перше, наявності вільного капіталу, необхідного для організації виробництва (вартість землі для організації виробництва, будівництва та придбання техніки, купівля сировини, оплата роботи працівників тощо); по-друге, наявності людей, які б погодились працювати за гроші на виробництві та були б вільні; по-третє, наявності споживачів, які були б готові купувати продукцію. Виникнення великого капіталу стало результатом Великих географічних відкриттів, а збільшення кількості населення та зміни у їх житті створили ринок вільної робочої сили та споживачів. Величезна кількість коштовного металу, що спровокувала «революцію цін», і розвиток світової торгівлі, що приносила небачені прибутки, сприяли поступовому переходу від феодальної економіки до капіталістичної. Цей період отримав назву первісного накопичення капіталу. Одним із кроків формування капіталізму стала поява виробництв нового типу — мануфактур.

Мануфактура  це велике виробництво, що ґрунтується на ручній праці; форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими робітниками та використанням ручної праці.

Основні причини виникнення мануфактур

        Збільшення потреб на вироби ремісників.

        Нові технічні винаходи.

        Існування ринку вільної робочої сили.

        Збільшення капіталу, необхідного для організації виробництва.

Першим ранньокапіталістичним підприємством була мануфактура. У мануфактурному виробництві використовувалася ручна праця, але, на відміну від майстерні, це були великі підприємства, у яких іноді налічувалися сотні працівників. Другою відмінністю мануфактури є розподіл праці. Робітник здійснював лише декілька операцій (іноді навіть одну), це прискорювало процес виробництва у зв’язку з підвищенням майстерності робітників. Також характерним було використання найманої праці — робітники були особисто вільні й працювали на мануфактурах за гроші. Усе на мануфактурі належало власнику — сировина, будівля, верстати, а також вироблена продукція. Крім того, на мануфактурах активно використовували механічні пристрої. Перші мануфактури виникають у нових видах виробництва — друкарство, скловаріння, суднобудування, виготовлення зброї. Мануфактури були таких видів:

        розсіяна мануфактура. Власник купував сировину і роздавав робітникам, які виробляли продукцію вдома. Таким чином, робітники були найманими працівниками, але повністю залежали від власника. Була поширена в ткацтві;

        централізована мануфактура. Підприємець будував майстерню, купував обладнання та наймав робітників. Саме в такому виді мануфактур активно використовувався розподіл праці. Централізована мануфактура була найбільш поширеною в нових видах виробництва, які мали складне виробництво, — друкарство, виробництво зброї.

Поступово мануфактури витісняють цехові майстерні.

 

 

 

 

3.   Технічні вдосконалення

Метод «Прес»

  1. «ПОЗИЦІЯ» (Я вважаю, що …)
  2. «ОБГРУНТУВАННЯ» (… тому, що …)
  3. «ПРИКЛАД» ( … наприклад…)
  4. «ВИСНОВКИ» ( Отже (тому) …)

На початку Нового часу головним джерелом енергії була сила м’язів людини й тварини, вода та вітер. Ранній Новий час не приніс технічних відкриттів — продовжується використання винаходів минулих часів та вдосконалення існуючих механізмів.

Людина активно використовувала силу води, вдосконалюючи водяне млинарське колесо — горизонтальне колесо було оснащене лопатками, вертикальне — збільшене в діаметрі. Його активно використовували у ковальській справі (молот та прес), у гірничій справі (відкачування води з копалень, підняття корисних копалин та ґрунту), під час виготовлення паперу, у сукновальній справі тощо.

Теплову енергію людина виробляла за допомогою деревини та торфу, але площі лісів у Європі швидко зменшувались, і дедалі більше уваги починають приділяти кам’яному вугіллю. Його використовують у металургії, соле- та миловарінні, під час виготовлення коксу, скла та черепиці.

Технічним переворотом у металургії став винахід домни. Використання кам’яного вугілля та нагнітання кисню зробили домну не просто заміною горнила, а наступним якісним кроком у розвитку виробництва. Ускладнилася технологія — спочатку виготовляли чавун, а потім із нього сталь. Продукція стала більш якісною, збільшилися її обсяги. Частіше використовуються різні сплави.

Поява друкарського верстата здійснила революцію в Європі. Змінилися підходи до освіти, у сотні разів збільшилася аудиторія, яка отримувала друковану продукцію. Книгодрукування прискорило поширення інформації. Великими тиражами почали виходити газети та журнали.

Зазнало змін і ткацтво. Технічні винаходи у вигляді самопрядки та використання горизонтального ткацького верстата сприяли полегшенню та прискоренню процесу прядіння, збільшенню якості й обсягів продукції.

Технічні винаходи у зброярстві змінили не тільки армію, але й способи ведення війн. Нова вогнепальна зброя, яка мала відмінну якість (гармати не кували, а відливали, для нарізання дула використовували верстати), суттєво зменшила значення рицарства, викликала зростання ролі піхоти. Змінився зовнішній вигляд укріплень.

Річковий та морський транспорт продовжував відігравати основну роль у перевезенні вантажу. Виникають нові кораблі (каравели, галеони, караки), які мають більшу швидкість, маневреність та можуть перевозити більше вантажу. Нові астрономічні прилади (компас, астролябія) дозволяють кораблям вільно рухатися морськими та океанськими просторами. Відбувається будівництво нових портів та реконструкція старих, у яких починають використовувати механічні пристрої для розвантаження кораблів.

 

 

 

 

 

 

 

 

4.   Зміни в суспільстві

Метод «Прес»

  1. «ПОЗИЦІЯ» (Я вважаю, що …)
  2. «ОБГРУНТУВАННЯ» (… тому, що …)
  3. «ПРИКЛАД» ( … наприклад…)
  4. «ВИСНОВКИ» ( Отже (тому) …)

Поділ суспільства на стани, який виник у часи Середньовіччя, уже не відповідав дійсності. Перехід до капіталістичного світу формував нові відносини в суспільстві. Католицька церква поступово втрачала впливовість, що позначалося на її ролі в житті європейського суспільства. Змінювалися і феодальні відносини. Зникала роль феодального володіння. Нові технічні винаходи звели нанівець роль рицарів. Людина з мушкетом прирівнювалася до важко озброєного рицаря, який витратив роки на підготовку. Поява гармат перетворила грізні замки на звичайне житло. Феодали намагалися зберегти привілеї «старого життя». Досить часто «старе дворянство» відстоювало свої права навіть зі зброєю в руках.

Разом із тим серед дворян були й такі, які втілювали в життя нові методи управління та отримання прибутку — займалися підприємництвом та торгівлею, вирощували нові культури та будували мануфактури. У цей час серед заможних купців з’явилися носії дворянських звань, яких називали «нові дворяни».

Капіталістичні відносини сформували самостійні групи за засобами отримання прибутків — буржуазію та найманих робітників.

Банкіри та купці, підприємці та цехові майстри, лихварі та торговці — усі вони, разом із новими дворянами, утворили новий клас — буржуазію, тобто власників капіталів, які використовують працю найманих робітників. Назва «буржуазія» походить від назви жителів середньовічних міст — бюргерів, або буржуа.

Розорені селяни та ремісники, підмайстри і слуги та інші прошарки збіднілого населення складали велику групу найманих робітників, які нічого не мали, окрім «власних рук». Вони й стали основою формування нового класу в суспільстві — пролетарів.

Невеликий, але важливий прошарок складала міська інтелігенція — лікарі та викладачі, юристи та вчені, архітектори та письменники, музиканти та артисти, — вони формували світогляд суспільства Нового часу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шлюб і сім’я, становище жінки

Метод «Прес»

  1. «ПОЗИЦІЯ» (Я вважаю, що …)
  2. «ОБГРУНТУВАННЯ» (… тому, що …)
  3. «ПРИКЛАД» ( … наприклад…)
  4. «ВИСНОВКИ» ( Отже (тому) …)

Зміни в суспільстві Нового часу торкнулися й особистого життя людини. У містах чоловіки створювали сім’ю після 25 років, а дівчата — у 15—23 роки. У цьому віці чоловік міг самостійно утримувати сім’ю, а дружина — вести господарство. У селах одружувалися на декілька років раніше. Змінювалися і звичаї. Хоча сім’я переважно залишалася патріархальною, діти починають відмовлятися від нав’язаних шлюбів і самостійно створювати сім’ю.

Змінилося ставлення до дітей. Батьки почали приділяти більше уваги їхньому здоров’ю, вихованню та освіті. Але рівень дитячої смертності залишався високим — третина малят помирала, не досягши однорічного віку.

Зросла роль жінки в суспільстві. У XVI ст. виникли перші школи для дівчаток, а вже в наступному столітті їх навчання за межами сім’ї стало звичним. При королівських дворах виникає нове явище — дамський двір. До нього належали жінки з найближчого оточення королеви, зазвичай дружини та родички вельмож. Досить часто дамський двір помітно впливав на державні справи. Разом із тим жінка досі перебувала на «нижчому» суспільному шаблі порівняно з чоловіком.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Момот Надія Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Кихней Ганна Володимирівна
    Спасибі ВЕЛИЧЕЗНЕ за розробку :)
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Всесвітня історія 8 клас (Сорочинська Н.М., Мартинюк О.О., Гісем О.О.)
Додано
28 березня 2018
Переглядів
2821
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку