«МАЙСТЕР – КЛАС - ІНТЕРАКТИВНА ФОРМА НАВЧАННЯ ВЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ»

«МАЙСТЕР – КЛАС -

  ІНТЕРАКТИВНА ФОРМА  НАВЧАННЯ ВЧИТЕЛІВ

У СИСТЕМІ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ»

Школу можна вдосконалювати тільки

 підвищуючи кваліфікацію вчителя

Я.А.Коменський

Методична робота – важлива складова педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів, орієнтованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу. Розв’язати ці багатопланові завдання можна  лише через створення оптимальної системи методичних заходів та надання педагогам права вільного вибору тих форм, які максимально враховують їхні потреби, запити й інтереси.

Заняття майстер-класу – це оригінальний спосіб організації діяльності педагогів у складі малої групи (7–15 учасників). Майстер-клас як локальна технологія трансляції педагогічного досвіду повинен демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику викладання, технологію навчання, виховання. Він повинен складатися із завдань, які направляють діяльність учасників для вирішення поставленої педагогічної проблеми.

І. Завдання майстер-класу:

- передача вчителем-майстром свого досвіду роботи шляхом прямого і коментованого показу послідовності дій, методів, прийомів і форм педагогічної діяльності;

- спільне відпрацювання методичних підходів учителя-майстра, ухвалення рішення;

- рефлексія власної професійної майстерності учасниками майстер-класу;

- надання допомоги учасникам майстер-класу у визначенні завдань саморозвитку, формуванні індивідуальної програми самоосвіти й самовдосконалення.

У ході майстер-класу учасники знайомляться з методичними розробками з теми; беруть участь в обговоренні отриманих результатів; ставлять питання, отримують консультації; пропонують для обговорення власні проблеми, питання, розробки; висловлюють свої пропозиції.

ІІ. Орієнтовна модель проведення майстер-класу

ІІІ. Критерії якості підготовки і проведення майстер-класу

1. Презентативність. Вираженість інноваційної ідеї, рівень її уявлення, культура презентації ідеї, популярність ідеї в педагогіці, методиці й практиці освіти.

2. Ексклюзивність. Яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідей). Вибір, повнота й оригінальність вирішення інноваційних ідей.

3. Прогресивність. Актуальність і науковість змісту й прийомів навчання, наявність нових ідей, таких, що виходять за рамки стандарту, відповідних тенденціям сучасної освіти та методиці навчання предмета, здібність не тільки до методичного, але й наукового узагальнення досвіду.

4. Мотивованість. Наявність прийомів і умов мотивації, включення кожного в активну творчу діяльність зі створення нового продукту діяльності на занятті.

5. Оптимальність. Достатність використовуваних засобів на занятті, їх поєднання, зв’язок з метою і результатом (проміжним і кінцевим).

6. Ефективність. Який ефект розвитку? Що це дає учасникам? Уміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності.

7. Технологічність. Чіткий алгоритм заняття (фази, етапи, процедури).

8. Артистичність. Піднесений стиль, педагогічна харизма, здібність до імпровізації, ступінь дії на аудиторію, готовності до розповсюдження і популяризації свого досвіду.

9. Загальна культура. Ерудиція, нетрадиційність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації свого досвіду.

ІV. Проведення майстер – класу для вчителів

Тема: Конструктор уроку за технологією продуктивного навчання

Мета: обговорити підходи до вибору технології навчання з позицій потреб сучасного ринку освітніх послуг в Україні, визначити дієвість та конкурентоспроможність обраних технологій в інтерактивному спілкуванні.

Форма проведення: лекційно-практичне заняття.

Кількість учасників: 12 вчителів.

Обладнання: наявність мультимедійного проектора,  програма, з якою заздалегідь ознайомлені  учасники  майстер-класу,  роздатковий матеріал; презентація «Обираємо технологію», екран, комп’ютер, музичні записи, бейджики, кольоровий папір, таблиці для оцінювання і самооцінки.

Тривалість майстер-класу: 120 хвилин
 

Хід заняття

Той, хто звертаючись до старого,

здатний відкривати нове, достойний бути вчителем

Конфуцій

І. Привітання.  Психологічна вправа  

Педагог- майстер:  Щоб   налаштування  на доброзичливу та відверту роботу, на щирість та відкритість, створити творчий, діловий психологічний клімат та аби якомога більше дізнатися один про одного проведемо  вправу «Хто народився в...» Я буду ставити запитання, кого це стосується, встає і виконує завдання, яке я скажу. Питання - завдання: 

• у кого голубі очі - три рази моргніть;
• хто родився восени – плесніть у долоні; 
• хто любить котів - тричі м’явкніть;
• хто п'є каву з цукром та молоком - подивіться під стілець;
• хто одружений - напишіть в повітрі велику вісімку рукою;
• у кого є діти - підстрибніть (один стрибок за кожну дитину);
• хто вміє грати на будь-якому музичному інструменті - покажіть, як це   робиться;

Бажаю усім, щоб до кожного з вас

Завітало натхнення сьогодні .

Щоб вам захотілось новеньке пізнати,

Самим научатись та інших навчати.

Тож я побажаю, щоб лінь ви прогнали

Й натхнення щоб кожного дня зустрічали.

Посміхніться та продовжуємо наше заняття.

ІІ. Інформування про завдання майстер-класу
      Слід обов’язково звернути увагу на деякі особливості програми майстер-класу, запитати, чи все зрозуміло із поданої для роботи роздрукованої програми. Наголосити на порядок роботи, вказати на розташування місць загального користування та порядок закінчення майстер-класу та подальші перспективи для вчителя.
ІІІ. Очікування та сподівання
       Кожному учаснику пропонується на окремих двох маленьких (для того, щоб не спонукати вчителів писати багато) папірцях різного кольору (наприклад, жовтих та червоних) записати, які знання (на жовтому папірцеві) і які вміння (на червоному папірцеві) кожний з учасників очікує одержати на цьому майстер-класі.
ІV. Основна частина

Педагог-майстер: «Людині, якщо вона хоче стати людиною, необхідно одержати освіту», - писав Я. Каменський, видатний чеський педагог.

Одержати освіту. Де? Як? З якою метою? Яка роль в процесі одержання освіти вчителя, батьків, суспільства і … самого учня?

Ці питання хвилюють нас. Адже в освіті України відбуваються кардинальні зміни, які пов’язані з соціально-політичним і економічним розвитком держави, зі встановленням ринкових відносин у всіх сферах життя суспільства, в тому числі і в освіті. Саме ринкові відносини визначають освітні послуги як товар.

У цих умовах особливе місце посідає вчитель, його підготовка, професіоналізм. Сьогодні ми говоримо про професійну компетентність вчителя, який покликаний формувати ключові компетентності учнів згідно Державного стандарту загальної початкової освіти. Які складові ви включаєте в поняття «компетентний вчитель»? Володіння педагогічними технологіями – важливий складник професіоналізму вчителя.

Життя наполегливо вимагає технологій, що максимально сприяють

задоволенню потреб і намірів самореалізації особистості, задоволенню потреб ринка освітніх послуг.

Яку ж технологію обрати? У педагогічному процесі наявні три головні й постійні складники: учитель, учні, інформація т. т. предмет вивчення – три головні й постійні складники моделі педагогічного процесу. У залежності від того, чому надається пріоритет,з’являється три принципово відмінні між собою технологічні схеми організації навчально-виховного процесу: 

предметно орієнтоване навчання (навчально-виховний процес скерований на засвоєння предмета) – продуктивна технологія;

особистісно-орієнтоване навчання (навчально-виховний процес скерований на задоволення потреб учня) – поблажлива технологія;

партнерство (співпраця) (навчально-виховний процес скерований на

засвоєння предмета і задоволення потреб учня) - партнерська технологія. 

Завдання 1 Пропонуємо вам проаналізувавши порівняти технології з: позиції учня (група 1), суспільства (група 2), батьків (група 3),  вчителя (група 4). Обґрунтуйте свій вибір, доведіть конкурентоспроможність обраної вами технології, спираючись на свої знання з предметів психолого-педагогічних дисциплін та педагогічну практику (Див. таблицю).

ПОРІВНЯННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ЗА ХАРАКТЕРНИМИ ОЗНАКАМИ

Обговорюємо

- Чи вільні ми у виборі технології?

- Яка технологія найкраще відповідає меті освіти в Україні?

Завдання 2. Розробка  уроку за технологією продуктивного навчання

(групи готують окремі етапи уроку, використовуючи допоміжну інформацію )

Структура продуктивного уроку:

Група 1. Мотивація

 Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми, мотивувати їхню пізнавальну діяльність. Прийомами  навчання можуть бути обговорення малюнка і читання діалогу на початку параграфа, виконання відповідного завдання за підручником або постановка цікавого питання за темою уроку, цитата, коротка жвава історія, розминка тощо. Займає не більш як 5% часу уроку. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів. Мета – забезпечити розуміння учнями їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти в результаті уроку і що від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. (Приблизно 5% часу). Для того, щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, в початковій частині уроку потрібно:

• назвати тему уроку або запропонувати комусь з учнів прочитати її;
•  якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів;
• Запропонувати комусь з учнів оголосити очікувані результати за вашим записом на дошці, зробленим заздалегідь. Пояснити необхідне, якщо мова йде про нові поняття, способи діяльності тощо;
• Нагадати учням, що наприкінці уроку ви перевірятимете їх відповідно до того, яких вони досягли результатів, треба ще пояснити учням, в який спосіб ви оцінюватимете їхні досягнення в балах.

Група 2. Надання необхідної інформації. Мета – дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути стисле пояснення (3-5 хвилин), читання тексту параграфа, перевірка домашнього завдання. Нагадаємо, що в 5-му класі обов’язковим для учнів є читання тексту вголос, застосування прийому коментованого читання,читання ланцюжком або по ролях тощо. Ознайомлення з інформацією не є самоціллю. Будувати навчальний матеріал треба таким чином, щоб основні поняття  учні опрацьовували неодноразово, поступово поглиблюючись і ускладнюючись за змістом. На цей елемент під час опрацювання окремого питання параграфа витрачається не більш ніж 5-10 хвилин. Загалом на опанування новою для учнів інформацією відведено близько 20% часу.

Група 3. Інтерактивні та інші вправи – центральна частина заняття. Мета – засвоєння й застосування навчальних досягнень учнів відповідно до очікуваних результатів уроку. Послідовність проведення цього елемента:

• Інструктування - вчитель розповідає учасникам про мету вправи або порядок виконання завдання, про правила, про  послідовність дій і кількість часу на виконання; чи все зрозуміло учням.
• Якщо це передбачено підручником, відбувається об’єднання в пари чи групи і розподіл ролей.
• Виконання завдання, в якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись дати учням максимум можливостей для самостійної роботи і навчання в співробітництві одне з одним.
• Презентація виконання вправи або завдання. Ця частина уроку займає, як правило, близько 50% його часу.

Група 4. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. Мета – рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підбиття підсумків бажано проводити у формі запитань. Крім передбачених підручником учням можна запропонувати запитання: що нового дізналися, яких навичок навчилися, де це можна застосувати вжитті. Крім того, можна поставити запитання й щодо проведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що ще сподобалося, що потрібно змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні (учасники) самі змогли сформулювати відповіді на всі ці запитання. Для підбиття результатів бажано лишити до 10-20% часу, відведеного на урок. 

Робота в групах по підготовці уроку. Проведення уроку. Виступ груп.

V. Висновок

Педагог-майстер: Кожна людина має свій стиль роботи, так само і вчителі. Є педагоги, які досконало знають свій предмет, уміють його пояснити, оперують термінами і цифрами, їх цікаво слухати, але вони не працюють на розвитку класу, вони, як експерти,  тільки передають інформацію. Це вчителі-експерти. Є вчителі, які використовують блискучі ефекти, яскраві вправи, їх цікаво слухати, приємно спостерігати за їхньою роботою, але  такий учитель працює  на себе, він  демонструє свої знання і вміння і знову  ж не дбає про розвиток групи. Це вчителі – зірки. А є такі, котрі не тільки вміють передавати нові знання і навички класу, а й допомагають учням самостійно зробити висновки та узагальнення, спираючись на їхній досвід. Це вчителі-фасилітатори. А справжній  сучасний творчий учитель повинен поєднувати у собі риси експерта, зірки і фасилітатори.

В усьому світі високий рівень освіти, вихованості, розвитку – це розкіш. А тому попит на майстрів грамоти завжди великий і вартість їхніх професійних послуг дуже висока.

Сподіваємося, що сьогоднішнє засідання  - це ще один крок до вироблення у кожного з нас Алгоритму Гарантованого Успіху в професійній діяльності.

Привітаємо завтрашнього педагога – вільного у виборі технології, що буде спроможний надати дітям якісні педагогічні послуги й одержувати гідну винагороду за свою працю відповідно до її ринкової вартості.