Майстер-клас для вчителів історії «Розвиток критичного мислення через формування пропедевтичних знань і умінь п’ятикласників»

МАЙСТЕР-КЛАС ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ Слайд

ПРОБЛЕМА:

«Практичні заняття з історичної пропедевтики у 5 класі».

 

ТЕМА МАЙСТЕР КЛАСУ:

«Розвиток критичного мислення через формування пропедевтичних знань і умінь п’ятикласників»

 

Мета:  

• популяризувати  досвід  роботи  з  теми  «Розвиток критичного мислення через формування пропедевтичних знань і умінь п’ятикласників»;
• ознайомити з інтерактивними технологіями та методами (дослідниць-ким, частково – пошуковим, пояснювально – ілюстративним) і  засобами  навчання  для  реалізації  змісту  уроку  та  намічених  на  уроці  навчально – виховних  завдань.

 

ХІД   МАЙСТЕР – КЛАСУ

I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  ЕТАП

 

ВПРАВА  «ОЧІКУВАННЯ» (висловитися одним словом)

«Від  майстер-класу  я  очікую… »,

«Від  себе  я  очікую… ». Слайд

 

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА Слайд

Вступне слово

Тема майстер класу: «Розвиток критичного мислення через формування пропедевтичних знань і умінь п’ятикласників»

Проблема: «Практичні заняття з історичної пропедевтики у 5 класі».

Ми  у 5 класі формуємо пропедевтичні знання та уміння учнів через  роботу з понятійним апаратом, текстовими джерелами, історичними картами, складання портретів відомих діячів, опис пам’яток культури.

Основна наша мета – навчити дітей характеризувати явища та події, давати їм оцінку, відповідати на запитання.

      Тому вчителю важливо дібрати продуктивні  методики  і  технології,       потенціал яких  є  високим  і  реалізація  його  впливає  на  досягнення  такого  результату через розвиток критичного мислення учнів та формування ключових компетентностей.

     Критичне мислення - це здатність ставити нові запитання, знаходити різноманітні аргументи, приймати незалежні та продумані рішення.

   Компетентність – це  інтегрований   результат  опанування  змісту  загальної  середньої  освіти,  що  виявляється  в  готовності  учня  використовувати  засвоєні  знання,  уміння,  навички,  а  також  способи  діяльності  у  конкретних  життєвих  ситуаціях  для  розв’язання  практичних  і  теоретичних  завдань.

Проблема, яка порушується на  майстер-класі – це практичні заняття з історичної пропедевтики.

Такі заняття «мають подвійну мету: є способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел та важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів» на яких учні за допомогою учителя можуть здобути як практичні навички, роботи на уроці історії так і розвинути комунікативні навички під час виконання різноманітних типів завдань.

 

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА. ЗМІСТ МАЙСТЕР-КЛАСУ, ЙОГО ОСНОВНА ЧАСТИНА: ПЛАН ДІЙ, ЩО ВКЛЮЧАЄ ПОЕТАПНО РЕАЛІЗАЦІЮ ТЕМИ.

 

“Я не можу навчити всіх усьому, але можу вплинути на мислення моїх учнів. І це того варто…”   (Сократ) Слайд

        Запрошую вас, шановні колеги, стати учнями 5 класу та активними учасниками проведення практичного заняття на  тему: «Довіряй, але перевіряй, або як опрацювати  історичне джерело». 

 

 

 

У забезпеченні творчої співпраці важливу роль відіграє емоційне налаштування на урок. Тому для того, щоб налаштувати клас на продуктивну діяльність використовую різноманітні методи та прийоми:

• Любі діти! Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. А Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати Слайд

 

 

На етапі Активізації пізнавальної діяльності учнів використовую методичний прийом  «Чарівний олівець»

Учитель   -На попередніх уроках ми ознайомилися з джерелами, які допомагають нам вивчати історію. Як вони називаються? (Слайд зі схемою «Види історичних джерел») Слайд

-Пропоную виконати вправу «Чарівний олівець» (Визначити за кольорами види історичних джерел (речові, писемні, візуальні, усні)

Використовують червоний (речові), жовтий (писемні), синій (візуальні), зелений (усні) олівці.

Під контролем вчителя здійснюють самоперевірку та виставляють собі бали

Такий методичний прийом сприяє активізації розумової діяльності учнів. Підсумки гри підбиває узагальнювальна бесіда.

 

На етапі Мотивації навчальної діяльності

   Учитель - Розпізнати історичні джерела одна справа, а визначити їхню цінність – інша. А для цього нам потрібно дослідити їх. Запрошую вас  до віртуального музею (Слайд) за білетами –перепустками, де зашифровані поняття до теми «Коли речі починають говорити» (роздає білети – перепустки з поняттями «музей», «архів», «археологія», «експонат»)

Гра «Дешифрувальщик» (Додаток №2). Дозволяє пригадати опорні поняття з теми.

Учитель: Переходимо до основного етапу проведення практичного заняття

Слайд 

 

 

-Народна мудрість говорить: «Довіряй, але перевіряй». Сьогодні на уроці практичного заняття ми перевіримо ефект цієї приказки.

Тож тема заняття  «Довіряй, але перевіряй, або як опрацювати  історичне джерело». (Слайд)

Ви повинні навчитися: Читають ланцюжком

-визначати різновид історичного джерела та аналізувати його зміст;

-давати характеристику історичному джерелу і оцінювати його;

-ставитися критично до різноманітних джерел інформації та перевіряти їх достовірність;

-наводити приклади історичних джерел, висловлювати міркування про їх історичне значення;

-обґрунтовувати необхідність бережливого ставлення до історичних джерел.

 

Для осмислення знань і вмінь, формування та вдосконалення вмінь та навичок учнів:

1. Знайомлю учнів з пам’яткою «Як працювати з історичними джерелами» (Слайд)

2.Об’єдную клас в групи: «Екскурсоводи», «Архіваріуси», «Експерти».

РОБОТА в ГРУПАХ

• Дослідження речових джерел. Робота з підручником

Адже підручник - це навчальна книга, яка містить відібраний та адаптований навчальний матеріал та апарат організації засвоєння та контролю, що розкриває основні ідеї навчальної програми.

Сформулювати в дітей історичне мислення, не навчивши їх вдумливо й критично читати історичні тексти, НЕМОЖЛИВО.

(С.81-82 підручника) «Екскурсоводи» відповідають на питання «Про які обставини життя в минулому свідчать речові історичні джерела?»

(С.82-83 підручника) «Архіваріуси» відповідають на питання «Які історичні джерела допомагають з’ясувати зовнішність історичних діячів?»

(С.83 підручника) «Експерти» відповідають на питання «Як фольклорні твори бережуть історичну пам’ять?»                  

Діти зараз ви працюєте в групах.

 Користуючись інформаційними картками та пам’яткою ви зможете дослідити історичні джерела.

Методичні прийоми. Опрацювання інформаційних карток. Взаємонавчання в групі.  Бесіда.

Робота в групах закінчується виступами доповідачів за

ПАМ’ЯТКОЮ «Як працювати з історичним джерелом»

1. Уважно розгляньте джерело історичної інформації та встановіть, до якого різновиду історичних джерел воно належить.
2. Серед отриманих пам’яток оберіть ту, яка придатна для дослідження того виду історичних джерел, до яких належить отримане вами.
3. Представте однокласникам результати роботи вашої групи. Зробіть це у такій послідовності:

а) скажіть, з яким саме історичним джерелом працювала ваша група та до якого з видів джерел воно належить;

б) проінформуйте, які запитання ви поставили, опрацьовуючи джерело;

в) розкажіть, яку інформацію про минуле ви змогли отримати завдяки поставленим запитанням;

г) поясніть, як ви впевнилися в тому, що здобута вами джерельна інформація правдиво відображає минуле.

•                    Чи подобається вам вивчати історію, аналізуючи різноманітні дже­рела?
•                    Чи легко це робити?
•                    Чи траплялося з вами таке, що історичне джерело допомогло вам змінити власні уявлення про той чи інший історичний період, подію або діяча?

Мета цих завдань – навчити учнів працювати з історичними джерелами та використовувати ці знання.

Під час підведення підсумків уроку.

Слайд    Вправа «Мікрофон»

 

• В чому ж полягає цінність історичних джерел?

Прийом «Мої досягнення – мої враження»

Мої досягнення	Мої враження
Навчився (лась)…	Запам’яталось…
Дізнався (лась)…	Сподобалось…
Зрозумів (ла)…	Пропоную…

 Прийом «Збираємо думки по колу»

Оцінюючи роботу учнів роздаю Таблиці самооцінки, інструктуючи оцінку роботи: якщо набули всіх вмінь та навичок, позначаємо (+), якщо над чимсь треба попрацювати- позначка – (?); не зрозумів цей матеріал-позначка (-).

На уроці я навчився	Само оцінка
Визначати різновид історичного джерела, аналізувати його
Характеризувати і оцінювати історичне джерело
Наводити приклади різних видів історичних джерел

Висновки

Таким чином на уроці практичного заняття організована навчальна діяльність учнів сприяла розвитку (формуванню) їх умінь і навичок, серед котрих:

• визначати різновид історичного джерела та аналізувати його зміст;
• давати характеристику історичному джерелу і оцінювати його;
• ставитися критично до різноманітних джерел інформації та перевіряти їх достовірність;
• наводити приклади історичних джерел, висловлювати міркування про їх історичне значення;
• обґрунтовувати необхідність бережливого ставлення до історичних джерел.

Я спробувала створити такі умови навчання, щоб учень мав у цьому особисту зацікавленість і розумів, що й навіщо він виконуватиме. 

 Я впевнена, що творчості вчителя нема перешкод, важливо тільки вміло спрямувати її на досягнення поставленої мети.

«Той,  що прагне, зробить більше, ніж той, хто може!»

 

 

IV.   ЗАКЛЮЧНА  ЧАСТИНА      

 

Слайд Рефлексивна  вправа  «Три кроки»

1. Три головні моменти, які я осмислив (…ла)
2. Дві речі, які я запроваджу в практику…
3. Одне питання, яке мене хвилює…

     

Слайд     Дякую всім за співпрацю!