Музична література 3 рік навчання презентація "Дмитро Степанович Бортнянський"

Дмитро Степанович Бортнянський1751 - 1825

“Золота доба” в українській музиці В історії української музичної культури ІІ пол. XVIII ст. називають “Золотим віком української музики”. У цей період класичних вершин досягає духовна хорова творчість. В творчості видатних українських композиторів ІІ пол. XVIII ст. М. Березовського, Д. Бортнянського і А. Веделя багаточастинний хоровий концерт набуває рис своєрідної симфонії.

Дмитро Степанович Бортнянський (1751 -1825)Український співак, композитор і диригент, автор 6 опер, камерно - інструментальних творів, хорових циклічних концертів, херувимських та причасних творів.

До сьогодні Дмитро Бортнянський справедливо вважається одним із славетних українських композиторів, гордістю і славою вітчизняної культури, якого знають не тільки на Батьківщині але й у всьому світі.

Дитинство. Він народився 26 (28) жовтня 1751 році, у Глухові. Його батько походив із західних регіонів України,з Прикарпаття,але прагнув потрапити до гетьманської столиці. Дмитро Бортнянський, як і і Березовський навчався в знаменитій Глухівській школі. Завдяки чудовому голосу в 7 років був прийнятий в Придворну співочу капеллу в Петербурзі.

“Італійський” період. В 17 років, Бортнянському,як особливо обдарованому музикантові, призначають стипендію - “пансіон” до Італії. Він обирає не Болонью, як Березовський, а Венецію - місто, яке прославилось першим публічним театром, де вистави могли відвідати всі бажаючі. У Венеції жив і колишній вчитель з Петербургу Бальтасаре Галуппі. Галуппі допомагає молодому музикантові здобувати професійні знання. Щоби поглибити свої знання Бортнянський виїжджає на навчання і до інших культурних центрів Італії - до Болоньї (до падре Мартіні ), і до Риму, і до Неаполю.

“Італійський” період Італійський період був тривалим (коло 10 років). В Італії композитор створює три опери на міфологічні сюжети -“Креонт”, “Алкід”, “Квінт Фабій” а також сонати, кантати та церковні твори. У блискучих мелодіях арій відчувається наспівна українська лірика пісень та романсів.

Відень У 1779 році З Росії надходить лист з вимогою негайно повернутись до Петербургу. На шляху до Петербургу на короткий час він затримується у іншому музичному центрі Європи, столиці Австрії - Відні, де зав’язує знайомство з відомим на той час італійським композитором Антоніо Сальєрі, відомим як суперник Моцарта.

Повернення до РосіїВ Росії його не допускають до царського двору Катерини ІІ, а відсилають на “малий” двір у маєток великого князя Павла. Сам Павло захоплювався лише військовою муштрою, зате його дружина, Марія Федорівна, дуже любила музику. Саме для неї і на її замовлення Бортнянський написав три опери у французькому стилі ( “Сокіл”, “Син - суперник”, “Свято сеньйора”), збірку романсів та пісень на вірші французьких поетів, вісім клавірних сонат, ансамблі для інструментів різного складу. Серед них - перша в українській музиці Концертна симфонія для семи інструментів.

Зріст в кар‘єріУ 1795 році після смерті Катерини ІІ, на престол сходить її син Павло. За клопотанням імператриці Марії Федорівни, Бортнянського призначають директором Придворної співочої капели. Саме за час перебування Бортнянського на посаді директора капели, він створює свої найкращі духовні концерти: 35 однохорних і 10 двохорних концертів. Більшість з них створена на тексти з Псалтиря, і лише два присвячені найбільшим святам церковного календаря Різдву та Великодню.

Д. Бортнянський шукає в поезії Давидових псалмів радісні, піднесені настрої, урочисто - прославний стан, або спокійне й зосереджене споглядання. Ці переживання тоді були притаманні художньому стилю Класицизм. Лише в останніх творах частіше трапляються мінорні концерти драматичного й трагедійного змісту. Особливо ж відомим серед них є Концерт №32 “Скажи мені, Господи, кончину мою”.

Творчість. Не лише європейські професійні джерела надихали Бортнянського на створення його шедеврів. Мелодика концертів часто пов’язана з українським фольклором, з обрядовими, ліричними, побутовими, і навітьз жартівливо - танцювальними піснями. Бортнянський пише й інші церковні твори, зокрема причасні, херувимські, серед яких особливо знаменитою у всьому світі стала “Херувимська №7”

Творчий доробок. Помер Дмитро Бортнянський у 1825 році в Петербурзі. Українець за походженням, Бортнянський формувався як композитор в умовах російської музичної культури. Його творча, виконавська й педагогічна діяльність проходила в Петербурзі, але мала велике значення і для України.

Після його смерті духовні концерти повністю вилучаються з церковної практики в Росії і лише нечисленні виконавці хорової музики включають їх в концертний репертуар, та й то у редакції П.І. Чайковського. Велику популярність вони здобули починаючи з 30 - х років минулого сторіччя у Західній Україні, де і до сьогодні постійно виконуються у церквах під час богослужінь.

Презентацію підготувала викладач - методист КБУ “Музична школа №2 м. Чернівців” Гумінюк Лариса Миколаївна