Майстер-клас "Казкотерапія"

                         Відділ освіти Добропільської міської ради

Методичний кабінет

Білицька ЗОШ І-ІІІ ст.№ 9 Добропільської міської ради

 

Майстер-клас

 

«Казкотерапія»

 

                                                     Підготувала:

учитель основ здоровя

Білицької ЗОШ І-ІІІ ст.№ 9

Філіппова О.І.

 

 

 

 

 

Добропілля

Мета майстер-класу: підвищення професійної майстерності учителів - учасників майстер - класу в процесі інтерактивного педагогічного спілкування з освоєння досвіду роботи у використанні казок як форми прояви творчості .

 

Завдання майстер-класу:

1. Знайомство учасників  з прийомами роботи з казкою.

2. Формування умінь створення альтернативних моделей поведінки.

3. Стимулювання  впровадження сучасних оздоровчих  технологій в освітньо-виховний процес педагогів.

 

Очікувані результати майстер-класу:

1.Практичне освоєння учасниками майстер-класу функцій діагностування, корекції засобами казок на уроках.

2.Підвищення  рівня  професійних якостей педагога при використанні казкотерапії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

І. Підготовчо-організаційний етап

Доброго дня шановні колеги, сьогодні ми працюємо у формі майстер-класу.

Давайте спробуємо налаштуватися на творчу співпрацю і пригадаємо казки, які ми полюбляємо, але щоб назва починалась з літери Вашого ім’я.

Тема майстер класу: Казкотерапія

 

Епіграфом я взяла вислів Кларіса Пінкола Естес «У казках є засоби, які можуть
виправити чи відродити будь-яку втрачену душевну пружину.»

Казка супроводжує людину впродовж усього життя, допомагає її успішній соціалізації й ефективному засвоєнню життєвих уроків. Казка для дитини – це не просто вигадка, фантазія, це особлива реальність світу почуттів. Казка розсуває рамки звичайного життя; тільки в казковий формі діти стикаються з такими складними явищами і почуттями. Казка – це стародавній спосіб підтримати людину за допомогою слова.

Казкотерапія – це один із ефективних методів роботи з учнями, які зазнають тих чи інших емоційних, комунікативних та поведінкових труднощів. Суть цього методу у створенні особливої казкової атмосфери, яка дозволяє дитині пізнати краще навколишній світ та обрати правильну поведінку.

Основний принцип казкотерапії – цілісний розвиток особистості, турбота про душу, зцілення казкою.

Казкотерапія добре долає у дітей високий рівень тривожності, різноманітні страхи, агресивність, адаптує до різних дитячих колективів. Казкотерапію можна використовувати на будь-якому етапі уроку, щоб мотивувати, подолати різного роду страхи дитини щодо  . Процес казкотерапії дозволяє дитині усвідомити та проаналізувати  проблеми, побачити шляхи їх вирішення, обрати свій образ.

Суть методу казкотерапії полягає в тому, що казка доступно пояснює, що добре, а що погано. На прикладі позитивних персонажів дитина вчиться бути хорошою, а негативні герої казок викликають у неї лише негативну реакцію. Негативний герой завжди залишається покараним, а доброму дістається красуня-принцеса й півцарства на додаток.

Терапевтична казка відрізняється від звичайної тим, що її вигадують спеціально з урахуванням особливостей дитини. Тобто її головний герой схожий на дитину, він переживає ті ж проблеми й емоції. Він бореться, наприклад, з темрявою, й за його вчинками дитина може бачити, що це насправді не так уже й страшно. Або, навпаки, героя казки доля карає за те, що він не миє руки або не слухається батьків.

Головне завдання казок: через казкові події показати герою ситуацію з іншого боку, запропонувати альтернативні моделі поведінки.

Казкотерапія дозволяє опанувати позитивними моделями поведінки, знизити негативні емоції, рівень тривожності. Спілкування дітей із казкою та складання казок самими дітьми за темою допомагає їм впоратися зі своїми негативними станами, невпевненістю, лінню, небажанням пізнавати нове, а також розвиває уяву, мислення, творчі здібності.

ІІ. Основна частина. Зміст майстер-класу, його основна частина: план дій, що включає поетапно реалізацію теми.

Сьогодні Ви матимете можливість спробувати основні прийоми роботи з казкою, якими є:

•                               Аналіз казок. Мета – усвідомлення, інтерпретація того, що стоїть за казковою ситуацією, конструкцією сюжету, поведінкою героїв. Наприклад, для аналізу обирається відома казка або казка, створена вчителем для активної взаємодії  з учнями. При цьому дитині пропонується відповісти на ряд запитань: «Як ви думаєте, про що ця казка?», «Хто з героїв найбільше сподобався і чому?», «Чому герой зробив ті чи інші вчинки?», «Як герой знайшов вихід із складної ситуації?» тощо.
•                               Розповідання казок. Прийом спрямований на розвиток фантазії та творчої уяви. Дитині або групі дітей пропонується розповісти казку від першої або третьої особи, а також від імені інших казкових героїв. Наприклад, дітям можна запропонувати розповісти казку про колобка від імені лисиці, Чарівни-лягушки.
•                               Переписування казок. Переписування і дописування авторських і народних казок має сенс тоді, коли дитині не подобається щось у сюжеті казки, поворот подій, певні ситуації, в які потрапляють герої, кінець казки тощо. Це – важливий діагностичний матеріал. Переписуючи казку, дописуючи свій кінець або вставляючи інші персонажі у казку, дитина сама обирає найбільш відповідний її внутрішньому стану сюжет і знаходить той варіант руйнування ситуацій, який дозволяє звільнитися їй від внутрішньої напруги.
•                               Постановка казок із допомогою ляльок. Працюючи з лялькою, дитина бачить, що кожна її дія негайно позначається на поведінці ляльки. Це допомагає їй самостійно коригувати свої рухи і робити поведінку ляльки максимально виразною. Робота з ляльками дозволяє удосконалювати і проявляти через ляльку ті емоції, яких зазвичай дитина з якихось причин не може собі дозволити проявляти.
•                               Малювання за мотивами казки. Вільні асоціації дитини виявляються в малюнку. Малюнки аналізуються, обговорюється поведінка і мотиви дій персонажа, діти дають їм оцінку: добре – погано.
•                               Програвання епізодів казки. Програвання епізодів казки дає можливість дитині відчути деякі емоційно значущі ситуації і пережити певні емоції.
•                               Складання казок – це так цікаво й корисно! З одного боку цей процес сприяє розвитку уяви, з іншого – дозволяє дитині повідомити оточуючим про свої проблеми. Краще не втручатися в те, про що та як вигадує дитина, а направляти її  задум.

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Постановка казки за допомогою ляльок. 

Казка – це дитинство й мудрість людства

Очі закриваємо – дитинство пригадаємо.

Тож для чого нам казки?

Що ми в них шукаємо?

У казках  вчимося доброти,

І з її героями на ти.

У казках всі звірі оживають,

Нас учити починають:

Як потрібно нам дружити,

Як нам хитрих всіх провчити.

Як чуйних і добрих, й сміливих любити.

Вони вчать нас перешкоди всі долати,

І добру все зле перемагати.

В казку вирушим всі разом,

 Перешкоди всі пройдем.

А хто буде сумувати,

Із собою не візьмем.

Очі відкриваємо – у світ казковий вирушаємо.

Практична робота .  До нас сьогодні завітав Колобок.

- Я веселий Колобок, по доріжці приг та скок

зарум'янений бочок, по доріжці я кочуся

у пилюці замащуся, і ніхто не з'їсть дружочка

замазуру-колобочка.

Виходить Зайчик:

- Хто це котиться назустріч? Наче пахнеш смачно ти,

А чому ж такий брудний?

Колобок:

- По доріжці я котився і увесь так забруднився

Схочеш з'їсти замазуру — будеш пить гірку мікстуру

Зайчик:

- Ти по лісі не котися, до бабусі повернися.

- Не послухав Колобок, та все далі приг та скок.

З’являється Вовк:

Хто це в лісі так співає, вовку спати заважає

з'їм тебе дивину - незвичайну звірину!

Колобок:

Як візьмеш мене у ротик — заболить в тебе животик

По доріжці я котився і в болоті замастився

Як не хочеш мать турботи — не клади мене до рота.

Вовк:

Ти по лісі не котися, до бабусі повернися

• Не послухав Колобок — покотивсь через місток.

З'являється Ведмідь:

- Що тут робиш Колобок — зарум'янений бочок?

Заберу тебе до хати, в молоці пополощу

Медом трішки помащу, з’їм тебе я на обід,

Щоб не біг, куди не слід!

Колобок:

- Ти мене не зачіпай, а хутчіше утікай

Бо коли, мене з’їси - захворієш, дружок, ти.

Ведмідь:

- Ти полісі не котися, до бабусі повернися

- Не послухав Колобок, та й забрів десь у лісок.

Назустріч йому Лисичка:

- Колобочку, рум'яненький, запашненький, солоденький

Хочу дуже тебе з'їсти - подивлюся де б це сісти!

Колобок:

- Ти не їж мене, Лисичко, дуже брудне в мене личко,

Не рум'яний вже бочок - я бруднуля-колобок!

Пожалій мене, Лисичко, та відмий моє ти личко.

Поскликай звірят до хати - піду з ними я гуляти!

• А мораль, малечо мила, у цій казочці така –

Для здоров’я і для дружби - необхідна чистота.                         

Всі разом казки згадали.

  Гостям нашим показали.

Всі разом дійові особи:  - От і казочці кінець.

  А хто слухав – молодець!

             -        Як добре, що казка усіх нас зібрала,

Дорослих і діток разом поєднала.

Гукайте іще нас з собою в мандрівку –

Ми знову прийдемо до вас на підтримку.

Рекомендації учителям  щодо складання терапевтичної казки

•                               Почніть здалеку. Традиційно використовуються фрази, що позначають час: «давним-давно», «за часів Царя Гороха», «в давнину», «в минулому році», «такого-то числа і такого-то року» і так далі.
•                               Позначте місце, де будуть відбуватися події. У класичних казках це звучить так: «в деякому царстві-государстві», «в тридесятому царстві», «в одному лісі». Але ніщо не заважає вам придумати щось своє, особливо якщо казка лікувальна і покликана допомогти дитині впоратися з якоюсь проблемою. Можна обрати місцем казкових подій свою школу, своє місто або село, дитячий майданчик або дитячий садок.
•                               Вигадайте головного героя, який би був схожим на дитину, чи поведінку,  якій адресується казка. Треба зробити персонажа казковим, цікавим, кумедним, чарівним, що викличе у дитини найгарячіші симпатії і бажання опинитися на його місці.
•                               Позначте символічно проблему. Вона має відображати ситуацію, в яку потрапила дитина. Змініть ситуацію так, щоб вона лише вгадувалася, зробіть її по-справжньому казковою, чарівною, але цілком впізнаваною. Однак не зменшуйте труднощі, з якими зіткнувся головний герой.
•                               Придумайте продовження історії. Тут можна ввести в гру антигероя/героїв, які посилять проблему, або ж обійтися без них. Головне: проблема має бути посилена максимально, доведена до абсурду. Розвивайте історію так, щоб стало зрозуміло – герой просто не може не зробити щось відносно проблеми.
•                               Разом з героєм вирішуйте його казкову проблему. Герой казки має прийти до вирішення проблеми так, щоб дитина побачила вихід зі своєї власної – тієї, під яку і вигадувалася казка. Нехай в процесі герой проявляє свої кращі якості, задіює різноманітні ресурси, стаючи попутно сильнішим, розумнішим, добрішим, сміливішим.
•                               Виведіть свого героя з усіх пригод безумовним переможцем. Радійте разом з дитиною його успіху й хоробрості, а потім обговоріть з дитиною, чому навчила персонажа казки ця історія, як він надалі буде вести себе, потрапивши в схожу ситуацію.
•                               Казку для казкотерапії найчастіше складають для кожної дитини окремо, з урахуванням її особливостей, відштовхуючись від тих проблем та страхів, які притаманні конкретній дитині. Така казка повинна надати дитині можливість вдатися до самоаналізу. Головний герой переживає ті ж емоції, що і дитина, долає ті ж страхи та комплекси, знаходить виходи із проблемної ситуації. Дитина порівнює себе з персонажем, аналізує його поведінку і, як результат, вчиться долати труднощі різного характеру у реальному житті, позбувається тих недоліків, які притаманні їй зараз.

 

ІІІ. Моніторинг майстер-класу.

1. Самоаналіз майстра.
2. Обговорення майстер-класу.

Впроваджуючи програму «Школи сприяння здоров’ю»  кожен вчитель повинен виконати  дослідницьку роботу над розвитком учнів як суб'єктів навчальної діяль­ності через інтерактивні форми нав­чання з метою формування творчої особистості та підготовки її до жит­тя в мінливому соціальному сере­довищі.  У будь-яких технологіях закладені ті чи інші можливості, але виявитися вони можуть лише у поєднанні з педагогічними прийомами. Тож, уроки з використанням казкотерапії допомагають подолати почуття страху темряви, боротися з проблемами хвастощів, відчудження, забіяцтва, вирішувати проблеми, з якими стикаються діти у реальному житті.

Дякую за співпрацю!

ПІДСУМКИ ЗАНЯТТЯ

Наше заняття завершується, тому з’ясуємо, чи виправдалися ваші очікування від заняття.

Вправа «Очікування» 

•    Ви навчилися використовувати казкотерапію?
•    Висловіть свою думку про діяльність на майстер-класі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела

1.               Казкотерапія. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://mamka.info/index.php?topic=4855.0
2.               Казкотерапія в роботі психолога. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://volodvios.com.ua/index.php/robota-z-kadrami/310-zasidannya-seminaru-praktikumu-praktichnikh-psikhologiv-doshkilnikh-navchalnikh-zakladiv-z-temi-kazkoterapiya-u-roboti-psikhologa
3.               Музичук О.О. Казка як засіб розвитку особистісних цінностей молодших школярів // Проблеми сучасної психології. – 2012. – №17.
4.               Особливості застосування ігрового методу та засобів мистецтва у психокорекційній роботі. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.br.com.ua/referats/Psychology/82701-5.html