Майстер-клас" Приготування та історія української страви"

                  Виконала: Децюра О.І.

                                              Викладач української мови і літератури

                                                   Нікопольського центру професійної освіти

Тема: Українознавчий майстер-клас з приготування української страви (відео додається)                                                                

Мета: показати зв’ язок української мови з історією України, з історією українського народу, його культурою та звичаями, з історією будь-якої галузі людських знань; формувати міжпредметні зв’ язки: поглибити знання зі спецтехнології (кулінарії);формувати предметні компетентності ( українська мова ): готовність вживати українську мову як рідну в своїй професійній сфері; відчувати красу слова; поповнювати свій словниковий запас; виховувати любов до читання; показати значущу роль мови для ефективного спілкування і культурного самовираження; формувати ключові компетентності: комунікаційу, соціальну,творчу; загально-освітні компетентності: використання комп’ ютерних технологій, медіа ресурсу, зокрема, програми ZOOM; урізноманітнити форми роботи  в період дистанційного навчання.

Цілі( українська мова):здобувачі освіти знатимуть: деякі факти з українознавства, тобто ознайомляться зі звичаями наших пращурів, з історією української страви, різновидами страви, що поглибить знання з кулінарії;

здобувачі освіти вмітимуть: використовувати українську мову в своїй професійній діяльності,користуватися медіа ресурсами.

Тип уроку: майстер клас.

Обладнання: лабораторія спецтехнології кухарів, посуд та інвентар кухарів.

Методичні надзавдання: усвідомити любов до рідної мови і традицій, пошану до своєї професії.

                  Перебіг майстер-класу( в довільній формі)

 Викладач української мови.

      Давайте звернемося для початку до історії  цієї найпопулярнішої української страви.

      Українському народу здавна відомо приготування варених пиріжків з різною начинкою, які іменуються як вареники. За давнім переказом це споконвічно слов’янське блюдо, але насправді рецепт цих казкових варених пиріжків був запозичений у турків, які їх іменували як «дюш-вар».

Це турецьке блюдо більше схоже на наші пельмені, але вони настільки сподобалися українцям, що трохи переробивши рецепт страви вони стали одним з основних «гостей» на наших столах. Особливо часто їх готували на свята або по неділях, і навіть готувалися в подарунок вагітній жінці, і на весілля.

Що ж стосується «дюш-вару» то їх готують з тіста, а головна начинка м’ясо. Але український народ настільки різнобічний, що з одного блюда вийшло кілька десятків. Адже ми з вами можемо до безкінечності перераховувати, з чим бувають вареники.

   Про назву «вареники»

Походження назви «вареники» пішло від слова «варити». Але так само це блюдо мало ще одну назву – «вареники з піском», що означає ситні вареники. Вони ніколи не мають солодку начинку, а тільки обсмажене сало з борошном. Такі вареники популярні на Чернігівщині та Полтавщині.

  «Ситні вареники», отримали свою назву теж через ситну начинку: капуста, товчений горох, квасоля. Вони мають свою популярність в Харкові.

У регіонах західної України, вареники називають «пирогами». Їх варили в окропі, потім виймали ополоником, складали в макітру і заливали засмажкою з рослинної олії або вершкового масла, а так само з сала з цибулею. Давали настоятися десять хвилин і подавала на стіл.

Так само існують «вареники з сюрпризом», часто їх готують на новорічні та різдвяні свята, коли можна було гадати.

     Викладач спецдисципліни(кулінарія)

Тим часом ми з дівчатами займемося підготовкою тіста та начинки.

(Викладач розповідає про процес підготовки інгредієнтів та замішування тіста.)                  

     Викладач української мови.

         Ще дещо цікаве про вареники. Для цієї страви не існує визначених розмірів. Традиційний український вареник удвічі більший за російський пельмень і чи не вчетверо об'єднання ємніший, аніж італійський равіолі. А у знаменитому творі М. Гоголя "Вій" оповідається про вареники діаметром 30-40 см, розміром з капелюх. Письменник у своїй творчості неодноразово згадував про традиційну страву з тіста з начинкою. А єврейський співає Саул Черніхівський, якій тривалий час жив на Україні, настільки уподобав традиційні наїдки, що присвятив їм музичну ідилію "Вареники".Неймовірний факт про вареники: у камені вареник увічнили у канадському Глендоні. На центральній площі міста височіє пам'ять пам'ятник варенику, який вважається ... офіційним символом міста! Кулінарне диво з каменю заввишки 9 метрів переважати майже три тони. Не дивно, що канадці у такий спосіб виразили свою любов до українських вареників. Не забуваймо, що у країні кленового листа проживає найчисленніша в світі українська діаспора.

         Шанують традиційні наїдки і в самій Україні. У 2006 році у Черкасах також встановили двометровий пам'ятник варенику. До дня відкриття монумента черкаські господині зліпили вареник з печінкою і зі шкварками вагою у 72 кг і пригостили гігантом усіх охочих. Не залишили вареники байдужим і Білла Клінтона. У статусі президента США політик приїхав з візитом до України. Особливо до смаку прийшлися йому вареники з вишнею. Страву одразу наділили статусом маст хев.

       Викладач спецдисципліни(кулінарія)

Настав час зліпити наші варенички.Відбувається процес ліпки.Викладач ставить питання зі своєї дисципліни здобувачам.

       Викладач української мови.

        Ще один цікавий факт про вареники полягає у тому, що дотепер в Україні, а ще сусідніх країнах, таких як Росія та Білорусь, вареники готують на так званий Старий Новий рік (у ніч на 14 січня за новим стилем). Оздоблюють страву сюрпризом, підкладаючи у начинку різні предмети як-то ґудзик, квасолину, цукор та інші.

     Вважається, що кожний предмет уособлює майбутнє тієї людини, яка, розкусивши вареника, натрапить на нього. Таким чином наші предки наділяли символ національної кухні вмінням передбачати майбутнє. А сучасні господині помітили, що вареники ? це не тільки смачно, але й зручно. У сірому вигляді вони можуть тривалий час зберігатись у морозильній камері. Втім, довго відмовляти собі в бажанні покуштувати смачних вареників з картоплею у сметані або із сиром у маслі майже неможливо!

          Вареники – Божі хваленики: всі хвалять, та не всі варять

      Всім відомо, що ніч напередодні дня Андрія вважається магічною і саме тому в цей час прийнято ворожити. А от в день самого свята є інша традиція – куштувати за святковою трапезою вареники з різним начинням та пригощати ними гостей. Вважається, що на Андрія обов’язково потрібно поласувати варениками, аби бути щасливим в наступному році.

Правильні вареники повинна ліпити жінка – всі етапи приготування страви відповідають фазам Місяця. На тарілці повинно бути 29 вареників – відповідно до кількості днів в місячному календарі. Готуючи вареники, господиня значно посилює свою жіночу енергетику, оскільки страва символізує вагітність .Головною начинкою до вареників у свято вважався мак, оскільки він є символом чоловічої сили. Сам вареник - символізує жіночу енергетику, тому в поєднанні з маком – страва стає українським символом "Інь-Янь", що приносить гармонію в сімейні стосунки.

        Подивимось фрагмент з фільму «Ніч перед різдвом».В літературі безліч прикладів споживання та приготування страв, але цей містичний спосіб, в який Пацюк їв варениуи найяскравіший.

       В українській народній кухні вареники завжди посідали своє почесне місце. Адже протягом століть були стравою-оберегом для української родини. А берегинею завжди вважали і називали жінку. Тому процес замішування тіста був символом процесу творення всесвіту, його структури, де саме жінка цей всесвіт творила, як мати та прародителька. 

       Вареники виступали формою родинного спілкування і магії захисту: готувати страву збиралися жінки і дівчата, які разом замішували тісто, разом ліпили вареники, їх разом їли, і все це у супроводі жартів та пісень. 

     Тривалий час зберіглася традиція "суботніх вареників", які готували щотижня під вечір, саме в суботу. Вареники не тільки варили, а й запікали у сметані ("печені вареники"). Ці "суботні вареники" мали право їсти в неділю ті, хто відбув службу Божу в церкві. Це, свого роду, винагорода за приділений Богу час.

         Готували вареники і тоді, коли народжувалася худоба, яка мала бути такою товстою як вареник. Уродини, поминки, весілля та календарні свята – здебільшого зимового циклу – обов’язково містили серед обрядових страв вареники. Тобто, вареники не були щоденною їжею, а були символом набутого чи пройденого життєвого періоду чи циклу. Наприклад, дівчата-дружки на другий день весілля приносили молодій саме вареники. Тут можна угледіти символ «зачаття»: вареник – це свого роду мішечок, «утроба», тобто те, що має народитися у сім’ї, в якості багатства, достатку (добробуту), і, звичайно, це символ майбутньої дитини.

Брали із собою вареники і жінки, що йшли відвідати вже подругу-породіллю. Вручали цей нехитрий дарунок молодій матері подруги і приказували: «Щоб повна була, як вареник». Різдвяно-новорічні свята були тісно пов’язані з обрядом поминання померлих, де споживання куті було ритуальним принесенням жертви, так само, як і капусняку, риби, голубців та пісних вареників. Останні, згідно з народним світорозумінням, поєднували у собі жіноче і чоловіче начала, були джерелом новоутвореної енергії тяжіння, любові, життя.

      Протягом року вареники готували на такі свята як: Сорок святих (22 березня), де ліпили сорок вареників; на Колодія (Масницю), де вареники із сиром були головною стравою і їх їли протягом усього свята; на Сиропуст, на Святвечір, де з-поміж дванадцяти страв обов’язково готували вареники; на св. Андрія (13 грудня), з метою ворожіння; на Щедрий вечір, де щедрувальникам за привітання "платили" паляницями, ковбасами, пампушками та варениками; на Русальний тиждень, на Трійцю, де обрядовими вважалися пироги (вареники), а також коржі та яєчня.

     Розмаїття начинок для вареників багато століть зберігає за цією стравою неповторність смаку: сир (бринза), варена чи смажена капуста, картопля, гриби, терта квасоля, калина, пшоняна каша, гречана каша із сиром, чорниці, черешні, вишні, товчені груші, товчені сухофрукти, мак, борошно на шкварках і ще багато інших.

     Сподіваємось, Вам уже захотілось закотити вище рукави і розпочати приготування цієї важливої страви-оберегу. Не гайте часу! Приготуйте вареники!

   Презентація страви в українському посуді! Смачного!