Майстер-клас школи передового педагогічного досвіду "Вчительські посиденьки"

                      «Перший вчитель» – справжній вчитель»

                                                                         Професію, як і любов,               

                                                                      обирають на все життя.

                         ( Діти виконують пісню «Вчителі»)

                                     Хід тренінгу

І. Вступна частина

   1. Мотивація вибору теми тренінгу.

 -  Справжній вчитель – це творець дитячого щастя, лікар і зцілитель дитячих душ. Справжній учитель – це вічний учень, бо готується до уроків все своє життя. Всі ми прекрасно знаємо, що професія вчителя не з легких. Вона забирає багато сили та життєвої енергії. Але ж давайте, поклавши руку на серце, зізнаємось, що не раз думали: «Чому обрали таку професію. Могли обрати щось престижніше». А душа Ваша відповідає: «Ні, не змогли б, бо присвятили себе праці з дітьми, а вони – це світ добра і любові, у ньому немає місця злу і ненависті». Така вже наша вчительська доля:  самим вчитись все життя, щоб когось вчити і виховувати.

Вашій увазі пропоную послухати притчу «Кращий вчитель».

 

                  Притча « Кращий вчитель»

          Батьки хотіли вибрати для сина кращого вчителя.

 Вранці дід повів онука до школи.  Коли увійшли на подвір’я, їх оточили діти.

- Який смішний старий, - засміявся один хлопчик.

 - Гей, маленький товстун! – скорчив лице інший.

Діти кричали та скакали навколо діда й онука. Тут учитель подзвонив у дзвіночок, оголошуючи початок уроку.  Діти втекли.

Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов на вулицю.

- Ура я не піду до школи, - зрадів хлопчик.

- Підеш, але не до цієї, - сердито відповів дід. – Я сам знайду тобі школу.

       Дід  відвів онука до свого будинку, доручив його бабусі, а сам пішов шукати кращого вчителя.

Побачивши якусь школу, дід заходив у двір. Чекав, коли вчитель відпустить дітей на перерву. У деяких школах діти не звертали на старого уваги, в інших – дражнили його. Дід мовчки повертався та йшов. Нарешті він опинився у крихітному дворі маленької школи і втомлено притулився до огорожі. Пролунав дзвінок, і діти висипали на подвір’я.

- Дідусю, вам погано, принести води? – почув він голосок.

- У нас у дворі є лавка, сідайте, будь ласка. – запропонував другий хлопчик.

- Хочете, я покличу вчителя? – запитала інша дитина.

Незабаром у двір вийшов молодий учитель. Дід привітався і сказав:

• Нарешті я знайшов кращу школу для свого онука.
• Ви помиляєтесь, дідусю, наша школа не найкраща. Вона маленька й тісна.

Старий не став сперечатися. Він домовився з учителем і пішов.

Увечері мама хлопчика запитала діда:

• Батьку, ви неграмотні, Чому ви думаєте, що знайшли кращого вчителя?
•  По учнях дізнаються про вчителя. – відповів дід.

 

       Шановні вчителі! Батьки, держава довірили вам найцінніший скарб світу - дитину, свою надію і майбутнє.  Ми, перші вчителі, беремо перші у свої руки цей дорогоцінний діамант – дитячу душу, і творимо з неї шедевр. Ми вчимо і виховуємо  підростаюче покоління. А це вимагає постійної  творчої і невтомної праці, душевної щедрості і, найголовніше, любові до дітей. Сьогодні ми з вами в процесі тренінгу ще раз підсумуємо, що необхідне для того, щоб  бути і назавжди залишатися улюбленим вчителем дітвори. 

2. Вправа «Презентація»

 Дівчинка.  Одного разу я краєчком вуха почула від учителів, що  в Любешівському районі є школа передового досвіду, в якій налічується 15 учнів.

Хлопчик. Дивно! Всього 15 учнів! Що ж це за школа така?

Дівчинка.   А вчаться в тій школі розумні, дуже мудрі і виховані учні -  вчителі зі званням «старший вчитель», вчитель-методист. Вона також має свого директора і завуча.

Хлопчик. Як ти думаєш, Софійко, «старший вчитель» це - вчитель, якому найбільше  років?

Дівчинка. Ні, Сергійку, - це вчитель, який вміє все робити: вчити, виховувати, творити із нас, маленьких, справжні особистості. А ще вони обмінюються своїм багатим досвідом з  іншими учителями на майстер класах  у школі передового педагогічного досвіду.

Хлопчик . Софійко, ми сьогодні будемо казкарями, і  складемо  казку про цих прекрасних людей, для яких школа стала другою домівкою і вже без неї вони не уявляють свого життя.

Дівчинка. Отже, слухайте. Не за тридев’ять земель, не за тридесять морів, а в Країні Дитинства і Мрій серед безлічі зірок живуть собі 15  зірочок. (Відкривається на дошці карта Любешівського району із зірочками.) Дуже яскраво горять, бо все своє тепло і світло віддають  маленьким дітям і ведуть їх по Країні Знань.

 По всьому вчительському королівстві видано наказ (Розгортає і читає):

« У п’ятницю, числа 21 місяця листопада, на день святого  Михайла зібратись усім учасникам школи ППД у Щитині на майстер - клас до Лідії Петрівни Вознюк.»

І полетіли зірки  на зустріч, щоб вчитись, обмінюватись досвідом.

                           Танець «Вальс»(під мелодію пісні із кінофільму «Мій лагідний і ніжний звір»)

Вправа «Бінго»

Уявимо собі.  Заходимо одного ранку в клас, а він порожній. Де ж поділися наші учні, наші бешкетники, наші сороки. Нам, першим вчителям, аж якось сумно без їхнього галасу і сміху. Тож давайте зараз відтворимо з паперу  учня,  без якого ви  не уявляєте свого класу.

(Учасники майстер-класу виривають з паперу силует дівчинки чи хлопчика і прикріплюють до дошки.)

 

      3.   Інтерактивна вправа «Інтерв’ю в дорослих»

     Недарма в народі кажуть: « Хочеш дізнатися більше про людину, пуд солі з нею з’їж ». Ми, вчителі початкових класів,  вчимо своїх вихованців бути завжди дружніми, чесними, від критими, відповідати на поставлені запитання. А тепер, дорогі перші  вчительки, давайте будемо вести відкриту розмову із своїми вихованцями і відповідати  питання, які їх дуже цікавлять .

   (Діти ставлять запитання учасникам майстер класу)

• Коли Ви вперше відчули, що хочете стати вчителькою?
• Чим на Вашу думку життя вчительки відрізняється від життя учня?
• Чи часто Ви згадуєте своє дитинство і коли це буває?
• Розкажіть про найяскравіший спогад дитинства.
• Скажіть, чи були Ви в дитинстві наказані і за що?
• Чи збереглось у Вас щось на згадку про дитинство?
• Чи хотіли б ви повернутися у своє дитинство?

     А тепер ми Вам трішечки нагадаємо про ваші дитячі роки.

 

          Діти виконують інсценівки

 

- Тихіше, – говорить вчителька – щоб чути було, як муха пролетить.

Всі одразу замовкають. Миколка, утративши терпіння, пошепки запитує:

Лідіє Петрівно, а коли ж ви муху випустите?

 

• Максиме, - говорить вчителька під час уроку, - розбуди свого сусіда.
• Чому я? Адже це ви його приспали!

 

- Ти такий брудний, Сашко, наче б то два тижні не вмивався. Щоб ти сказав, якби я прийшла у школу в такому вигляді?

- А  я б і не звернув на це уваги.

 

Учень питає вчителя:

• Чи варто карати кого-небудь за те,чого він не зробив?

Вчитель:

• Звичайно ні! Ні в якому разі не можна!

Учень:

• Добре. Я не виконав домашнє завдання.

 

Вчителька запитує Сергійка:

• Чому за тебе уроки виконує тато?
• У мами часу немає.

 

Вірш В. Моруги «Чому я спізнився »

 

Це я запізнився до вас на урок?

Та знаєте, скільки я звідав морок?!

А ви поміркуйте: уранці спросоння

Будильник ударив мене по долоні.

 

Хотів я проснутись, та бісова сплюха,

Подушка мені приліпилась до вуха.

Почав я взуватись, а тут черевик

Вчинив на всю хату і лемент, і крик:

«Куди ти від мене сховав мою ногу?»

Прийшлося бабусю гукать на підмогу.

 

А вийшов – надворі попав у біду:

Дід вишні обносив у нашім саду.

Та я того діда вже так налякав,

Що сам на бігу розпанахав рукав.

 

А потім – я довго втікав від кота:

Бляшанку чіпляв він мені до хвоста.

Якого хвоста? Кіт же просто не знає

Про  те, що хвостів у дітей не буває.

А потім зненацька, ще й посеред шляху,

Накинулась річка на мене невдаху.

Відкинув я річку подалі від книг.

А сам- то вже ледь розтягнутися встиг!

Ну й плавала річка у мене на спині –

А ж губи у неї зробилися сині.

 

А потім…А потім страшна аж зелена,

Копиця з розгону полізла на мене!

А потім… Ось бачте, під оком – синець!

То в мене з рогатки вціляв горобець!

 

А потім… Та, врешті, хіба цього мало?

Коли б ви хоч трохи такого зазнали,

То ви б не питали нічого й ніколи.

Чого це до хлопців спізняються школи…

3.  Мозковий штурм «Правила роботи»

Щоб наша робота  була плідною, нам необхідно визначити правила й дотримуватися їх.

1. Слухати й чути( один говорить – усі).
2. Бути доброзичливими та щирими.
3. Бути активними. слухають
4. Говорити стисло.
5. Говорити по черзі.
6. Не критикувати. Кожен має право на власну думку.

4.Очікування «Вчительський шлях».  

   -    Ви не раз спостерігали  за зоряним небом і бачили там яскравий Чумацький шлях. Складемо свій вчительський шлях до дитячих сердець.

- Запишіть на зірочках ваші очікування від нашої зустрічі. Очікування озвучте.

 

                 Пісня «Там за хмарами за білими Н Май»

ІІ. Основна частина

 

1.Вправа «Вогник дитячої душі» (Тримаю в руках свічку.)

• Уявіть, шановні мої колеги, що у ваших руках вразлива дитяча душа.

Ви добре знаєте, що її легко поранити необережним словом. То ж давайте зараз доберемо такі слова, щоб дитина зрозуміла свою помилку і більше так не чинила. Наведіть приклади із своєї багатої практики.

Наприклад, у мене в класі є учень, який дуже неохайно пише в зошиті.

- Миколко, постарайся виконати завдання охайно. Я вірю в тебе. Я знаю, що  ти зможеш на відмінно виконати домашню роботу.

(Передаю свічку іншій колезі)

                        Пісня «Лебеді білі» Н Май

2. Вправа  «Вчительське намисто»

(Потрібно: 2 нитки з голками, 2 комплекти з кольоровими кругами - намистинами, на яких написані різні риси, притаманні людині(додаток ))

з даних кругів  вибрати 10, які необхідні(на їхню думку) для здійснення взаємодії «учитель - учні» і нанизати на нитках у вигляді намиста. Після вправи слід акцентувати на тому. що ці два намиста збігаються за кольорами. Учасники гри зачитують вибрані риси, вмотивовуючи їх.

 

• Вчитель не тільки навчає. Він ще й лікар, який лікує  не тіло, а душу своїх «пацієнтів» роками, які не завжди хочуть і не прагнуть лікуватися.
• Вчитель – будівельник. Він будує людські долі, але при цьому ніколи не забуває, що вони не з бетону, а з кришталю. Одне невірне слово, неакуратний рух і можна зламати все, що будував  так довго.

  -  Вчитель – артист. Скільки ролей припадає зіграти в своєму житті. А 

      роль у нього особлива.

             Така, що не спиниш, не скажеш: «Доволі!»

              Бо вчитель – це сцена, де є усі ролі.

              І кожну не грати, а нею прожити,

              І душу дитячу у щастя зліпити.

 -   У той же час вчитель – проста людина Зі своїми радощами, печалями і  

      проблемами. Він багатогранний  і цікавий, добрий і суворий, 

      справедливий і непідкупний. 

  Звідки ж бере свої сили вчитель, щоб бути вихователем і педагогом, артистом і скульптором, батьком і матір’ю? На це питання ми відповіли, виконавши вправу «Вчительське намисто»

3. Вправа «10 заповідей першої вчительки»

(Слайд)

З такими твердженнями ви знайомі ще із студентської лави

- Легко входьте в контакт з дітьми.

- Зацікавлюйте нестандартними ситуаціями, рольовими іграми, 

   проблемними запитаннями.

 - Швидко орієнтуйтесь в нестандартних ситуаціях.

 -Вислуховуйте відповіді та особисту думку дітей уважно. зацікавлено.

  доброзичливо.

- Стримуйте свої емоції.

- Умійте керувати емоціями учнів.

- Добре володійте програмовим матеріалом.

- Вільно володійте мовою спілкування.

-  Виявляйте зацікавлення до висловлювань учнів.

- Тактовно підтримуйте бесіду в межах обговорюваної теми.

 

А тепер, шановні колеги, складемо квітку заповідей  для першої вчительки.

(На столах лежать пелюстки квітки з написаними заповідями, жовті круги – серединки з написом «10 заповідей першої вчительки»)

1. Всім серцем любіть дітей.
2. Знайдіть ключик до кожного серця.
3. Вірте у великі творчі здібності кожного  учня.
4. Біля колиски думки будьте такими ж, як біля колиски новонародженої дитини.
5. Вислухайте свого учня і тим самим ви навчите його слухати вас.
6. Конфлікт з дітьми краще не допустити, ніж успішно його вирішити.
7. Піклуйтесь про збереження і зміцнення здоров’я дітей.
8. Поводьте себе тактовно.
9. Свій поганий настрій залишайте за дверима школи.
10. Не залякуйте дітей.
11. Ніколи не принижуйте гідності дитини.
12. Ставтесь до кожної дитини з довірою.
13. Шануйте почуття учнів.
14. Умійте спілкуватися з батьками.
15. Будьте впевненими у своїх силах.
16. Пам’ятайте, що скромність педагога високо ціниться, як в учительському колективі, так і в учнівському.
17. Умійте все бачити, але не все помічати.
18. Помилилися – признайтесь і попросіть вибачення.
19.  Бійтеся байдужості, бійтеся згаслого погляду дитини.
20. Роздмухуйте вогник бажання вчитися в кожної дитини.

 

           Презентація квітки «10 заповідей першої вчительки»

                    Пісня «Волиняночка»

ІІІ. Заключна частина     

   1. Вправа «Скарби дитячого серця»

Кожна група отримує пазли.

Завдання: впишіть у пазли ті якості, які б ви хотіли бачити у своїх учнів і складіть з них серце..

                  Презентація сердець

          2.Притча «Шлях до Сердець своїх учнів»

Засумували вчителі, не можуть знайти шлях до Сердець своїх учнів, щоб сіяти в них насіння добра.

• Можливо, врятує Мудрість? – спитали вони.

І знайшли Мудреця, який сидів у печері.

• О, Мудрецю,  - почали благати вони, - вкажи шлях до сердець наших учнів, щоб сіяти в них зерна добра, інакше покоління буде жорстоким!
•  Сказав їм Мудрець:
• - Вкажу вам шлях до Сердець ваших учнів, але віддайте мені натомість «дар» ваш!

Учителі перезирнулися: якого дару від них вимагає Мудрець?

Тоді Мудрець сказав:

• Якщо в когось є роздратування, дайте мені роздратування. Якщо в кого є жорстокість, дайте мені жорстокість. Якщо в кого є грубість, дайте мені грубість. Якщо в когось є сумнів, дайте мені сумнів.  Якщо в когось є ненависть, дайте мені ненависть.  Якщо в когось є злоба, дайте мені злобу. Якщо в когось є страх, дайте мені страх. Якщо в кого є зрада, дайте мені зраду. Якщо в кого є марновірство, дайте мені марновірство. Якщо в когось є сарана думок, дайте мені сарану думок. А якщо дасте мені пригорщу дурних звичок, я прийму й ці запилені брязкальця. Але не забудьте, чого вартий той, хто відніме подароване. Отже, я прийняв бруд вашого Серця, і воно стає чистим. Я вам відкриваю Мудрість: шляхом до Серця учня є чисте Серце учителя.

 

Дорогі колеги!  Кожного ранку  поспішайте до своїх учнів із чистим великим серцем. Тоді вони будуть до вас відкривати  бутони своїх дитячих душ.

2. Релаксація.

-Якщо ваші очікування справдилися, то давайте прокладемо зірочками вчительський шлях до дитячих  сердець.

 

                  Танець «Зустріч»

3. Вправа «Незакінчені речення»

Я перша вчителька, бо… .

Моя робота приносить мені задоволення (чим?)… .

Я люблю свою роботу, тому що… .

Я ніколи не обрала б іншої професії, бо … .

Презентація «Професія, обрана на все життя »

4. Релаксаційна вправа «Перший дзвоник»

• Сядьте зручно, закрийте очі. Розслабтесь.  Зробіть кілька глибоких вдихів і видихів. Викличте у спогадах той день, коли ви вперше прийшли до школи. На вулиці світить яскраве сонечко, по небу пливуть біленькі хмаринки, а в повітрі так пахне айстрами, жоржинами, чорнобривцями. Це  школярі несуть їх своїм найкращим вчителям як  символ великої вдячності за їх доброту й любов. А на їхніх лицях такими ж яскравими квітами розцвітають усмішки радості від зустрічі з вами. Ви також усміхаєтесь, бо серце ваше переповнене великою любов’ю до цих маленьких господарів шкільної країни. Адже вони -  ваше життя, ваша любов. (Лунає шкільний дзвінок.) І  трепетний голос цього шкільного першого дзвоника відмірює  вашу шкільну стежину, яка веде вас по країні Дитинства. А в тій  незабутній країні  живете ви – маленькі дівчатка  у шкільній формі із  великими білими бантиками. Ну, як, дорогі мої колеги, побували у своєму дитинстві?  Отож. Вдивляючись у личка кожного свого учня, спостерігаючи за їхньою поведінкою, відшукуйте  себе в дитячих роках.  І тоді діти будуть з гордістю промовляти: «Це моя перша вчителька. Я її дуже люблю.» .

 

Живе музикант у акордах,

Які  на концерті зіграв.

Спортсмен видатний – у рекордах.

Хірург – в тих, кого врятував.

Художник живе у картинах.

Живе астроном у зірках…

А вчитель, він, мабуть, єдиний –

В дитячих серцях і думках!

 - Шановні колеги! Багато почесних звань і відзнак є в нас,  освітян: народний учитель, заслужений учитель, відмінник народної освіти, вчитель-методист, «старший вчитель». І все-таки, мабуть найвище і найпочесніше звання – улюблений учитель.

То ж бажаю, щоб всі були удостоєні цього звання. А ще…

Здоров’я! Терпіння! Щастя! Злагоди! Миру! Мудрості!Усмішок! Любові! Поваги! Доброти! Приємних вражень! Сміливих ідей! Удачі! Натхнення! Здійснення мрій! І, звичайно, хороших і вдячних учнів.

Ось і закінчилась наша казка. А наші гості-зірочки повернуться в свої школи до своїх дітей, щоб зігрівати тоненькі пагінці дитячих душ і плекати в них таланти.

 

Додаток 

Зверхність, суворість, хаотичність, надмірна серйозність, нервовість, надмірна балакучість, беземоційність, старомодність, розчарованість, неорганізованість, толерантність, дружелюбність, почуття гумору, відкритість, віра в учнів, уміння змусити учнів повірити в себе,розум,товариськість, винахідливість, енергійність, ерудиція,професіоналізм,житейська мудрість,  порядність,активність, радість спілкування, , впевненість в собі, оптимізм, творчість.