МАЙСТЕР-КЛАС «Шляхи формування предметних компетентностей на практичних заняттях з історії»

 

Слайд 1 МАЙСТЕР-КЛАС ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ

 

Вчительська праця –це щоденна

творчість і мистецтво

 В.О.Сухомлинський

ПРОБЛЕМА:

«Практичні заняття з історичної пропедевтики у 5 класі».

ТЕМА МАЙСТЕР КЛАСУ:

«Шляхи формування предметних компетентностей на практичних заняттях з історії»

Мета:  

• популяризувати  досвід  роботи  з  теми  «Шляхи формування предметних компетентностей на практичних заняттях»
• ознайомити  з  методами  і  засобами  навчання  для  реалізації  змісту  уроку  та  намічених  на  уроці  навчально – виховних  завдань.

Завдання: 

• Провести  аналіз  щодо  нових  освітніх  методик;
• Організувати  професійне  самовдосконалення  та  самоосвіту;
• Формувати  вміння  командної  взаємодії.

Ключове  поняття: технології.

Глосарій: технології; педагогічні  інноваційні  технології; компетенція;  компетентність;  професійна  компетентність  педагога.

 

Слайд 2 ХІД   МАЙСТЕР – КЛАСУ

I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  ЕТАП

ВПРАВА  «КОЛЬОРИ»   

Мета:  підготувати  учасників  до  успішної ефективної  діяльності;  створити  комфортну  атмосферу,  гарний  настрій;  сприяти  згуртованості  групи.

Обладнання:  картки - смайлики  різного  кольору:  червоний,  жовтий,  синій.

Хід  вправи:     Всі  учасники  вибирають  картку  певного  кольору.

 

Учитель Доброго дня шановні колеги, сьогодні ми працюємо у формі майстер-класу.

-  Коли ви заходили, то кожен з вас обрав картку певного кольору. Психологи доводять, що червоний колір означає оптимізм, гарний настрій; жовтий колір – пізнання  істини; синій колір  - душевний підйом. З таким настроєм ви сьогодні прийшли на  майстер-клас

Але картки нам також допоможуть об'єднатися у групи(пари) для подальшої роботи (об'єднання у групи учасників  майстер-класу)

 

Слайд 3 ВПРАВА  «ОЧІКУВАННЯ» 

Мета:  сприяти  формуванню  побажань  учасників  щодо  участі  їх  у  тренінгу;  формувати  їх професійні  прагнення.

Обладнання:  кленові листочки 3-х  кольорів

Хід  вправи:  написані  незакінчені  речення: 

 

«Від  майстер-класу  я  очікую… »,

«Від  себе  я  очікую… ».

 

Кожен  учасник  зачитує вголос  свої  очікування  та  наклеює  «клен»

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

Вступне слово

Тема майстер класу: «Шляхи формування предметних компетентностей на практичних заняттях з історії» .

Проблема: «Практичні заняття з історичної пропедевтики у 5 класі».

Чому саме така тема. Справа в тому, що ми з Вами у 5 класі вчимо своїх учнів вчити історію як навчальний предмет: це і робота з понятійним апаратом, текстовими джерелами, історичними картами, складання портретів відомих діячів, опис пам’яток культури. Основна наша мета – навчити дітей характеризувати явища та події, давати їм оцінку, відповідати на запитання.

Тому вчителю важливо дібрати продуктивні  методики  і  технології,       потенціал яких  є  високим  і  реалізація  його  впливає  на  досягнення  такого  результату  навчання  як  компетентність.  

   Компетентність – це  інтегрований   результат  опанування  змісту  загальної  середньої  освіти,  що  виявляється  в  готовності  учня  використовувати  засвоєні  знання,  уміння,  навички,  а  також  способи  діяльності  у  конкретних  життєвих  ситуаціях  для  розв’язання  практичних  і  теоретичних  завдань.

Проблема, яка порушується на  майстер-класі – це практичні заняття з історичної пропедевтики. Теж актуальна, враховуючи те, що уже третій рік у 5 класі ми працюємо за Новим державним стандартом та за новою програмою, де передбачені практичні уроки.

Автори програми вважають, що такі заняття «мають подвійну мету: є способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел та важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів» на яких учні за допомогою учителя можуть здобути як практичні навички, роботи на уроці історії так і розвинути комунікативні навички під час виконання різноманітних типів завдань.

 

Слайд 4 ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА. ЗМІСТ МАЙСТЕР-КЛАСУ, ЙОГО ОСНОВНА ЧАСТИНА: ПЛАН ДІЙ, ЩО ВКЛЮЧАЄ ПОЕТАПНО РЕАЛІЗАЦІЮ ТЕМИ.

 

Досвід бере велику платню за навчання, але й навчає краще усіх вчителів.

                                                                                      (Томас Карлейль)

                          Ми навчаємося не для школи, а для життя.

                                                                             (Сенека Молодший)

 

        Запрошую вас, шановні колеги, стати учнями 5 класу та активними учасниками проведення практичного заняття на  тему: «Які назви в моєму рідному місті (селі)   нагадують про минуле».

 

У забезпеченні творчої співпраці важливу роль відіграє емоційне налаштування на урок. Тому для того, щоб налаштувати клас на продуктивну діяльність використовую різноманітні методи та прийоми: Метод «Ланцюжок бажань», щоб налаштувати дітей на працю Слайд 5

Діти, закінчіть речення – побажання сусіду по парті:

«Я сьогодні бажаю тобі… (цікавої роботи, успіхів, досягнень, творчого підходу і т.ін.)»

Чому б самим не закласти в свою підсвідомість формулу успіху? Для цього використовую афірмації – позитивна думка, регулярне повторення якої наближає втілення бажаного у дійсність.

 

        Кожен з нас і наших учнів  в принципі може навчитись чому завгодно. Чому ж насправді навчатись так важко? Що складає основу успіху в навчанні?   Слайд 6   Уявіть собі різні варіанти такої ситуації:

                Учень  малює кросворд з історії  та складає до нього запитання.

Варіант 1.	Це його домашнє завдання.
Варіант 2.	Він змагається з іншими учнями - бере участь у шкільному конкурсі.
Варіант 3.	Він допомагає з д/з  своїй молодшій сестрі.

 Колеги?  Чи буде продуктивність його діяльності однаковою у різних варіантах ситуації? У якому випадку можуть спостерігатись відволікання і нудьга, а у якому – найбільша захопленість? І нарешті, що відрізняє всі ці ситуації і обумовлює різну продуктивність учня (його бажання, зацікавленість, мотив).

 

   Слайд 7 В основі успішної діяльності (і навчання) закладений мотив та мотивація.

Інший приклад початку уроку пропоную учням обрати картку – мотиваційний постер, яка стане своєрідним девізом уроку, що позитивно налаштує на урок.

 

Слайд 8 На етапі Активізації пізнавальної діяльності учнів використовую методичний прийом  Гра «Історична абетка»

Учитель   Діти, Перш  ніж розпочати роботу давайте спробуємо згадати, що ми дізналися вивчаючи попередній розділ. 

Для проведення гри на дошці великими літерами прикріплюю друковану українську абетку. Обираємо ведучого, який із заплющеними очима вказує на літеру, з якою будуть гратися. Коли літеру «визначено» діти впродовж трьох хвилин записують слова, що стосуються змісту попереднього розділу і починаються на визначену літеру. Виграє той, хто запише найбільше слів

 

(Слова записують до робочого листа, який отримав кожен учень)

 

Такий методичний прийом сприяє активізації розумової діяльності учнів. Підсумки гри підбиває узагальнювальна бесіда.

 

На етапі Мотивації навчальної діяльності

   Учитель 

   Окрім історії України, різних країн і народів існує окремий розділ історичної науки, який називають краєзнавство, або історія рідного краю. Ця історія розпочинається за дверима вашої оселі і розповідає про людей, події та місця, пов’язані з нашим рідним краєм.   Назви міст, вулиць, площ, пам’ятників, різноманітні побутові речі – одяг, глечики, посуд можуть  розповісти про історію рідного краю.  

Використовую Вправу «Слово-магніт»

 Діти, ви отримали аркуш, Що ви бачите на цьому аркуші?

(серце синьо-жовтого кольору. Ключове слово «рідний край»).

Ваше завдання: дописати асоціації (слова, які притягуються наче магнітом до ключового слова)

Другий етап вправи: Діти, а тепер доповніть серце історико-географічними назвами рідного краю

 

 

Учитель

Слайд 9 Переходимо до основного етапу проведення практичного заняття

Готуючись до нього я використала посібник Валерія Островського: «Методика викладання курсу», де скористалася схемою проведення практичного заняття.

Діти зараз ви працюєте у парах.

 Користуючись інформаційними картками та пам’яткою ви зможете дослідити походження. історико-географічних назв рідного краю.

 

Методичні прийоми. Опрацювання інформаційних карток. Взаємонавчання в парах.  Бесіда.

Школярі об’єднавшись у групи, готують розповідь про назви рідного краю

  Група 1 «Про що розповідають назви міста Гуляйполе та річки Гайчур»

  Група 2 «Про що розповідають назви міста Олександрівськ, Запоріжжя»

  Група 3 «Про що розповідають назви  сіл Долинка, Копані, Рівне»  

Робота в парах закінчується виступами доповідачів.

Як підсумок роботи  пар вчитель пропонує спільно скласти словник назв історико-географічних об’єктів та внести до робочого листа

Мета цих завдань – навчити учнів працювати з історичними джерелами та використовувати ці знання.

       Слайд 10 Фізкультхвилинка   

Я ставлю запитання, кожна група відгадує слово і повинна його написати на дошці : один учень – одна буква. Яка група швидше запише відгадане слово на дошці

      Діти, увага! Назвіть будь, ласка, як називається наука, яка вивчає  історико-географічні назви та їх походження.

Таким чином розминка поєднується з навчальною діяльністю

Слайд 11 Хронологічні задачі

• Обчисліть скільки років минуло:
• Група 1 від заснування Гуляйполя, яке століття?
• Група 2 від заснування Запоріжжя, яке століття?
• Група 3 від заснування села Долинка, яке  століття?
• Яка подія сталася раніше: заснування Долинки чи Гуляйполя?

 

 

Під час підведення підсумків уроку.

Слайд 12  Метод «Мозковий штурм»

  Учитель пропонує учням відповісти на запитання: у чому полягає важливість знань про походження топонімів для дослідження минулого рідного краю

1.   Мотивація та оцінювання пізнавальної діяльності учнів.

Учні проводять само- або взаємооцінювання пізнавальної діяльності.

«Сьогодні мені було цікаво...»

«Сьогодні мені було легко...»

«На цьому році я дізнався (дізналася)…»

«На цьому уроці я навчився (навчилася)…»

2.   Повідомлення та інструктаж домашнього завдання учнів.

Обов’язкове. Опрацювати п.9 підручника Підготувати відповіді на запитання. Підібрати цитати з літературних творів, вислови відомих людей про рідний край.

Висновки Таким чином на уроці практичного заняття організована навчальна діяльність учнів сприяла розвитку (формуванню) їх умінь і навичок, серед котрих:

- розповідати про те, як історики довідуються про минулі часи на основі географічних, історичних та етнографічних назв;

•     розповідати про походження назв своїх міст (селищ, сіл) і вулиць; назв рік, озер, ставків та урочищ рідного краю;
•     наводити приклади назв своєї місцевості, з котрих можна довідатися про минуле;

•     висловлювати особистісні ставлення щодо значення географічних, історичних, етнографічних назв для досліджень про минуле.

 

Краєзнавчий матеріал сприяв формування любові до рідної землі, інтересу до вивчення історії рідного краю

 

Я спробувала створити такі умови навчання, щоб учень мав у цьому особисту зацікавленість і розумів, що й навіщо він виконуватиме. 

 Я впевнена, що творчості вчителя нема перешкод, важливо тільки вміло спрямувати її на досягнення поставленої мети.

«Той,  що прагне, зробить більше, ніж той, хто може!»

 

 

IV.   ЗАКЛЮЧНА  ЧАСТИНА      

 

Слайд 13 Рефлексивна  вправа  «Мікрофон»

Мета:  висловити  оцінку  учасників  щодо  участі  їх  у  тренінгу;  виявити  рівень їх  професійної  майстерності.

Обладнання:  мікрофон,  картки  з  висловлюваннями

Хід  вправи: 

слухачі майстер-класу висловлюють свою оцінку відвіданого майстер-класу, свої професійні наміри:

 “Я сьогодні зрозумів...”;

 “Я мав змогу ознайомитись з досвідом...”;

 “Я мав можливість порівняти...”;

 “Я дізнався ...”;

 “Я засвоїв...”;

 “Я спробую використати (запровадити) ...”;

 “Використання ідей освоєного досвіду дозволяє ...” та ін.

      

 Слайд 14     Побажання учасникам майстер-класу

 

      Слайд 15     Вправа  «Метод мобільного Інтернету»

 

Хід  вправи: 

Відправити SMS: що ви взяли для себе з відвіданого майстер-класу    

Слайд 16     Дякую всім за творчу роботу!