Майстер-клас з методики викладання історії. Тема: “Викладання історії та різні форми надання нового матеріалу”

                                       Майстер-клас

                       З методики викладання історії за темою

   “Викладання історії та різні форми надання нового матеріалу”

Мета майстер – класу: презентація педагогічного  досвіду роботи з теми  “Викладання історії та різні форми надання нового матеріалу”

 «Задачі майстер – класу:

1. Розвиток професійної компетентності педагогічних працівників
2. Створення мотивації і умов для професійного вдосконалення.
3. Популяризація використання ІКТ на уроках історії

Обладнання: презентація, роздатковий матеріал. 

Хід майстер- класу:

1. Організація діяльності учасників майстер – класу.

• Представлення теми майстер – класу.
• Визначення очікуваних результатів.

II.   Основна частина.

1. Теоретичне введення.

    У системі освіти багато видів навчання – на сам перед це загальна характеристика навчальних систем, що встановлює особливості навчальної та навчальної діяльності; характер взаємодії вчителя і учнів в процесі навчання; функції використовуваних засобів, методів і форм навчання. Метою навчання  історії  забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя. Перш за все для мене як вчителя історії актуальним завданням історії є активізувати роль освіти й науки в житті суспільства: віднині вони є основною та головною рушійною силою прогресу. Перед освітою України сьогодні постає двоєдине завдання: по-перше, формувати всебічно розвинену  особистість із високим рівнем інтелекту й духовності, із сучасним інноваційним типом мислення;  по-друге, виховати свідомого громадянина – патріота з широким європейським світоглядом і відкритістю  до світу.

Актуальність теми.

Від сучасного вчителя вимагається володінням великим арсеналом педагогічних методів та прийомів. Вимоги часу та методики сучасного уроку націлюють вчителя на використанні інноваційних технологій навчання, які вже довели свою ефективність. Слово «інтерактив» (пер. з англійської «inter» – «взаємний», «act» – діяти) означає взаємодіяти. Суть інтерактивного навчання і полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. За умови використання інтерактивних технологій на уроці підвищується результативність навчання, стимулюється вивчення дат, розумова та творча активність учнів, підвищується цікавість до тієї чи іншої історичної особи чи історичної події.  Інтерактивне навчання – специфічна форма організації пізнавальної  діяльності, яка має передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою комфортність, успішність, інтелектуальність, спроможність.

2. Практична діяльність

2.1 Ефективними інтерактивними технологіями навчання, що сприяють формуванню комунікативної компетенції учнів: відпрацювання навичок; робота у групах; інтерактивні презентації; дискусії; мозкові штурми; рольові ігри; аналіз історій і ситуацій,урок-лекція,кіно-уроки. Розглянемо деякі з них.

• Урок-лекція – це один з найшвидших способів передачі інформації: за короткий час можна охопити значний за обсягом матеріал, викласти його послідовно, аргументовано, доказово, зробити висновки.

Іван Виговський - щирий патріот України, один із найвизначніших українських діячів середини XVII ст., політик, дипломат, професійний державний і адміністративний керівник, воєначальник і єдиний український гетьман, що не підписав жодних статей і єдиний, кого тричі козацька старшина підтверджувала на посаді гетьмана України. Народився майбутній гетьман на початку XVII століття на Київщині. Він походив із старовинного російського православного дворянського роду Виговських, родове гніздо якої було у Вигові, в Київському воєводстві. Про юність майбутнього гетьмана майже нічого невідомо. Він отримав добру освіту, ймовірно в Києво-Братському колегіумі, володів церковнослов'янською, польською, латинською мовами, був умілим каліграфом. Служив юристом при міському суді в Луцьку, потім був намісником Луцького старости. Війна 1648 р. застала Виговського у польському війську. Під Жовтими Водами він потрапив у татарський полон, але був викуплений Б. Хмельницьким. Вступив на козацьку службу і за кілька місяців став генеральним писарем і найближчим соратником Б. Хмельницького аж до його смерті.

• Інтерактивні презентації  (додаток )
• Робота в парах – це усне, письмове або практичне виконання навчальних завдань двома учнями в умовах синхронної роботи всіх пар.

Робота в парах (опрацювати текст, заповнити схему опису битви)

На початку квітня 1659 р. московське військо на чолі з князем О. Трубецьким підійшло до Конотопа і взяло його в облогу. Місто захищали 4 тис. козаків на чолі з наказним гетьманом Г. Гуляницьким. Героїчна оборона дала змогу І. Виговському разом із поляками і татарами рушити на допомогу обложеним.

8—9липня 1659 р. під Конотопом відбулась вирішальна битва, у якій Виговський разом із татарами і поляками завдав нищівної поразки 100-тисячній московській армії на чолі з князем О. Трубецьким. У битви поліг цвіт московської кінноти, а переляканий цар навіть залишив Москву, боячись походу козаків на Москву.

Схема опису битви

Назва і роки війни___________________________________________________________________

Назва (місце) битви __________________________________________________________________

Дата битви __________________________________________________________________________

Чисельність протидіючих сторін:

Російське військо ____________________________________________________________________

Війська Виговського __________________________________________________________________

Очільники війська ____________________________________________________________________

Особливості битви ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Результати і втрати сторін_________________________________________________________________________________________________________________________________________________

              Робота з картами на уроках історії

-  5 клас. Сформувати елементарні вміння зчитувати історичну інформацію з картосхеми.
-  6 клас. 1) навчитися читати карту, показувати на ній історичні місця, визначати географічне положення країни, рельєф місцевості, знати легенду карти;
2) виконувати завдання по контурній карті.
-  7 клас.
1) працювати з картою, вміти читати її;
2) використовуючи карту, знаходити причини та наслідки історичних подій.
-  8 клас. Під час роботи з картою вміти виділяти інформацію, яка б допомогла розібратися у міжнародних відносинах, політичних інтересах тієї чи іншої країни.
 

Методи використання  історичних  джерел.

    За допомогою документа реалізується принцип наочно­сті в навчанні історії. Документ робить розповідь учителя жвавою і яскравою, а висновки більш переконливими. Значимість документа також у тім, що він сприяє конкретизації історичного матеріалу, ство­ренню яскравих образів і картин минулого, створює відчуття духу епохи.

Робота з документом

Із таємного донесення в Розрядний приказ (літо 1659 р.)

...Довірився мені пан Цецюра, полковник переяславський, що має [намір] на раду чорну вдарити, вибравши час, і тут скоро до князя Григорія Григоровича [Ромодановського] про це давати знати, щоб, знаючи про це, давав князь Ромодановський поміч. А ту раду з тієї причини хоче учинити, що бачить, як через Виговського сталося спустошення землі ордою і ляхами. І що від його царської величності відступивши без усякої важливої причини, Виговський хоче і всіх до свого умислу залучити...

Чув я... що пані гетьманова дорікає панові Виговському, мужеві своєму, кажучи, що «і сам пропадеш, і людей погубиш»; те ж і Антон Жданович в очі панові Виговському говорив...

Чув я... що говорив пан Виговський, як би, раз чи два побившись із військом московським, мир учинити.

...Уся чернь, як козаки, так і міщани ніжинські, хочуть під рукою його царської величності бути, тільки гетьманича Гуляницького сіверська через своїх людей всякого схиляла на бік задуму Виговського...

Черкаси з черкаських міст, які міста тепер великому государеві служать, і його розіб’ють, і хан нібито Виговському переказав, що без нього, Івашка, на государеві міста він, хан, не йде, що тепер у татар коні худі; а як тільки татари коней відгодують, а він, Івашка, Ромен візьме, то вони нібито підуть за Сейм ріку на государеві міста разом.

Запитання до документа

1) Яку інформацію про змову проти Виговського передає документ? Хто стоїть на чолі змови, які обвинувачення проти Виговського він висуває?

2) Що на основі документа можна сказати про становище Виговського та його оточення в цей час? Які свідчення слабкості позицій гетьмана містяться в документі?

Урок-дискусія

 Дискусія має багато різновидів, а саме - дебати, диспут та власне дис­кусія. Ми зупинимось на диспуті. Це обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного розв'язання.

 Диспут виникає внаслі­док спілкування вчителя й учнів одного з одним процесі розв'язання проблемної ситуації.

Кіно-уроки,які на мою думку є дуже інформативними,після перегляду яких ми з учнями  записуємо конспект або виконуємо завдання. Відео у презентації.

3.Підсумок майстер – класу.

 Ми розглянули деякі форми надання нового матеріалу певні інтерактивні технології та методи навчання, які сприяють формуванню комунікативної компетенції учнів. Історія є унікальним предметом,через те що може впливати на формування мислення,дає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі.

Мені дуже подобається вислів

“Програми в усіх школах одні й ті ж, підручники однакові, але школи різні, тому що різні вчителі. Школа — це передусім учитель. Особистість учителя — наріжний камінь виховання.”

В.О. Сухомлинський