Причини актуальності медіаосвіти у сучасному світі:1. Високий рівень споживання мас-медіа та насиченість сучасних суспільств їх продуктами.2. Ідеологічна важливість медіа та їхній вплив на свідомість аудиторії.3. Швидке зростання кількості медійної інформації, посилення механізмів управління нею та її розповсюдження.4. Інтенсивність проникнення медіа в основні демократичні процеси.5. Зростання значущості візуальної комунікації та інформації в усіх галузях.6. Необхідність навчання школярів/студентів з орієнтацією на відповідність сучасним вимогам.
20 травня 2010 року постановою Президії Національної академії педагогічних наук України була схвалена Концепція впровадження медіаосвіти в Україні. Згідно з цією Концепцію медіаосвітою вважається частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп’ютерно опосередковане спілкування, Інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.
Медіаграмотність – це рівень медіакультури, який стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції, тобто розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують
Головні завдання медіаосвіти полягають у сприянні формуванню:· медіаімунітету особистості, який робить її здатною протистояти агресивному медіасередовищу, забезпечує психологічне благополуччя при споживанні медіапродукції, що передбачає медіаобізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів;· рефлексії і критичного мислення як психологічних механізмів медіаграмотності, які забезпечують свідоме споживання медіапродукції на основі ефективного орієнтування в медіапросторі та осмислення власних медіапотреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту і форми інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа;· здатності до медіатворчості для компетентного і здорового самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, покращення якості міжособової комунікації і приязності соціального середовища, мережі стосунків і якості життя в значущих для особистості спільнотах;· спеціалізованих аспектів медіакультури: візуальної медіакультури (сприймання кіно, телебачення), музичної медіакультури, розвинених естетичних смаків щодо форм мистецтва, опосередкованих мас-медіа, та сучасних напрямів медіаарту тощо.
Як навчити учнів аналізувати медіамеседжі ?Поєднання декодування, розуміння та аналізу. Процес аналізу медіадокументів часто носить назву “декодування”, що передусім означає “деконструювання” ( таким чином відображаючи ідею, що всі медіамеседжі “сконструйовані”) або “прочитання” візуального меседжу, що може стосуватися як картинки, так і тексту, або і того й іншого.
Побудова навичок. Декодування документів допомагає учням розвивати цілий спектр навичок, які можуть бути використані у базових предметах, зокрема з природничих, суспільних та гуманітарних наук. Воно навчає учнів:-розрізняти факти та погляди;-аналізувати погляди та індентифікувати упередження;-робити висновки;-обгрунтовувати підсумки, що базуються на доказах з документа.
Вибір медіадокумента. Ефективне медіадекодування розпочинається з самого документа. Він має відповідати навчальному планові та бути цікавим учням. Декодуємо різні типи медіа протягом навчального року. Готуючись до занять, використовуємо документи :-сучасні та історичні;-комерційні та незалежні;-професіональні та любительські;- такі, що представляють різні медіажанри(документальні фільми, теленовини, аналітика тощо) та медіажанри ( наприклад, аудіо, текст та відео).
Підготовка до декодування. Надаємо необхідну базову інформацію до початку декодування. Важливо чітко пояснити учням, що саме вони мають шукати, або дати їм знати на чому зосередиться подальша дискусія. Завжди починаємо декодування із запитання. Ефективніше розпочинати з запитань, що стосуються загального розуміння, або з базових запитань про сам документ:-Звідки, на вашу думку, це взято ( і чому ви так думаєте)?Коли цей документ зроблено ( або коли вперше оприлюднено) і чим ви керуєтесь у пошуках відповіді ?- Це факт чи думка чи щось інше ?
Після відповідей учнів розпочинаємо пошук доказів. Варто чітко визначити, чи ми шукаємо загальних доказів ( серед яких може бути власний досвід людини) або конкретних доказів, які були наявні в самому документі.-Де ви це бачите ?-Чому ви так говорите ?Які докази і підстави для цього ви бачите в документі ?Звідки ви це знаєте ?Після проведення вправ із декодування слід приділити час тому, щоб оцінити, який успішний був цей досвід для досягнення поставлених завдань.
ВПРАВА . «Подивись і розкажи»Робота в групах. Пропонуємо дітям переглянути один із сучасних мультфільмів – «Маша + каша» із серії «Маша та Ведмідь». Але спочатку об’єднаймося в 3 групи. Кожна група отримає завдання і під час перегляду буде звертати особливу увагу на певні моменти. Діти об’єднуються в 3 групи, отримують картки із завданням
Картки Картка N 1 Спираючись на сюжет мультфільму, складіть якнайбільше правил з безпечної поведінки для молодших братів і сестер, щоб уберегти їх від небезпеки. Картка N 2 Придумайте якнайбільше спільних справ для Маші та Ведмедя, які б вони виконували разом і Маша не потрапляла б у неприємні та небезпечні ситуації. Картка N 3 Створіть афішу до цього мультфільму, на якій буде відображена необхідна інформація щодо його показу (дата, час, місце) та короткий анонс (реклама)сюжету.
Важливо Подібні мультфільми особливо потребують вміння критично сприймати і аналізувати. Досить яскравий,безтурботний, веселий образ Маші спонукає дітей до необдуманого копіювання її поведінки. Віртуальна дівчинка, якій ніколи не боляче і не страшно, змушує дітей забути про реальну небезпеку в подібних ситуаціях. Тому обговорення цих небезпек з учнями обов’язкове.
Сучасний медіапростір насичений різноманітною інформацією: достовірною та хибною, корисною та шкідливою, перевіреною та спотвореною. Щоб не стати медіажертвою та не піддаватися медіаманіпуляціям, уже змалечку дитина повинна вчитися критично її сприймати. Через ігрові вправи діти вчаться бачити відкриту та приховану інформацію навколо себе. Через гру діти доходять висновку, що багаторазове передавання інформації призводить до її спотворення – навмисного чи ні. У людини, яка скористалася хибною інформацією, виникають проблеми. А цього можна уникнути, якщо вміти її перевіряти. Через моделювання простих життєвих ситуацій діти вчаться шукати першоджерело інформації.
ВПРАВА «ІНФОРМАЦІЯ НАВКРУГИ»Які органи чуттів допомагають нам сприймати навколишній світ? (очі, вуха, ніс, язик, шкіра) Кожен предмет або явище несуть нам певну інформацію. Я буду зараз їх називати, а ви покажете, який саме орган допоможе вам «прочитати» основну інформацію. Наприклад: мороз – відчуваємо його шкірою, тому покажіть на долоньки або щічки. Троянда – аромат вдихаємо – покажіть носик, красу бачимо – покажіть очі. А тепер без моєї підказки: Барабан, веселка, дощ, їжак, панда, пісня, вірш, парфуми, банан, річка, спека тощо. А тепер спробуємо навпаки: я показую орган чуттів, а ви називаєте предмет, чи явище, з якого можна найбільше «зчитати» інформації цим органом: ніс, вуха, язик, шкіра, очі.
ВПРАВА «ХТО СПОТВОРИВ ІНФОРМАЦІЮ?»Уявіть собі ситуацію: хлопчик передав дівчинці інформацію про змагання з волейболу. Дівчинка прийшла, а цих змагань нема. Як ви думаєте, чому? (не та дата, не той час, не те місце тощо)Так, інформація була хибна. А чому? (хлопчик навмисно або ненавмисно її передав неточно). А які наслідки цієї спотвореної інформації? (дівчинка-глядачка не подивилася змагання і засмутилась; дівчинка-учасниця не вийшла на поле і команду дискваліфікували тощо). Де, як, чому інформація може спотворюватися, зараз побачимо під час гри.
Потрібно 5 охочих учасників. Чотирьох прошу вийти за двері кімнати, а п’ятого – підійти до мене. Ти зараз будеш створювати інформацію. Пропоную її намалювати. Малюй і вголос проговорюй глядачам, що ти робиш. (Наприклад: 3 сині хмарки, у правому верхньому куті жовте сонце, біля середньої хмарки 3 чорних пташки, внизу зелена травичка, в правому нижньому куті дерево з 5 гілочками, у лівому нижньому куті коричневий будиночок з 2 вікнами і дверми, посередині 4 квітки). Ти – першоджерело цієї інформації, бо ти її створив. А тепер я цей листок приберу. Зараз до кабінету по черзі будуть заходити інші учасники гри. Ти розкажеш першому, що і як ти намалював, він – другому і так до останнього. Всі інші учні теж мають завдання: мовчки слухати і спостерігати, чи відбудеться спотворення інформації. Останній учасник отримає інформацію і намалює її. Потім порівняємо 2 малюнки. Діти виконують завдання, порівнюють 2 малюнки, бачать розбіжності, називають моменти, коли інформація передавалася неточно. Які маємо наслідки того, що в нас спотворилась інформація? (просто не збіглися малюнки, а негативних наслідків нема). А якщо це була б інформація не про малюнок, а про гроші, ліки, роботу?ВИСНОВОК. При передаванні інформація спотворюється. Якщо ти хочеш інформацією скористатися, то знайди першоджерело або перевір її.
ВПРАВА «ЗНАЙДИ ПЕРШОДЖЕРЕЛО»Вчитель пропонує дітям гру «Знайди першоджерело». Учасники об’єднуються в 3 команди. Кожна команда отримує картки з описом життєвих ситуацій, в яких треба скористатися певною інформацією. Учні повинні знайти першоджерело цієї інформації і придумати історію, якщо інформація буде неточна, неправдива, спотворена.
Картка №1 Група N1 Вашому другові необхідно з’їздити в сусіднє місто на консультацію до дуже гарного лікаря, який приїжджає туди тільки на 1 день. Щоб встигнути вчасно на прийняття виїхати треба першим автобусом. А о котрій він відправляється? Сусідка півроку тому цим автобусом їздила. Відправлення було о 7 ранку. Знайомий, який живе біля автовокзалу, каже, що бачить щоранку цей автобус о 7.30. Продавчиня з магазину чула, що автобус цей вже відмінили. Треба їхати електричкою. Як вчинити, щоб вчасно потрапити до лікаря? Кого послухати?
Картка № 2 Група 2 Бабуся збирається йти в банк оплатити комунальні послуги. Скільки брати з собою грошей? Сусідка сказала, що квартплата подорожчала і треба брати грошей більше. Інша сусідка чула, як казали в телевізорі, що й оплата за газ скоро збільшиться, то треба ще більше брати. А бабусина сестра зателефонувала і сказала, що в цьому банкові вже зовсім не приймають комунальні платежі, то треба зразу їхати в інший, на кінець міста. Що робити бабусі?
Картка № 3 Група N 3 Дівчата зібралися до міської бібліотеки попрацювати в читальному залі. Мама однієї дівчинки сказала, що колись бібліотека працювала з 9 години. Мама іншої бачила, як якась жіночка заходила туди о 8 ранку. Однокласниця сказала, що, можливо, там сьогодні санітарний день. О котрій виходити дівчатам?
Розвиваємо критичне мислення. Робота з текстом. Пропонуємо дітям скласти невелику розповідь із запропонованими словами ( пустир, футбол, сад). Наступний етап. Пропонуємо прочитати частину тексту і знайти хоча б одне із запропонованих слів. Після кожної прочитаної частини задаємо запитання Чи співпадає сюжет вашої розповіді з оригінальною ?
Їхній сад. Слабошпицький Михайло. Навесні діти садили дерева. Дружним гуртом прийшли на сільський пустир і взялися до роботи. Гукали й Гриця:— Ходімо з нами!А Гриць одмовився.— Не хочу,— сказав їм.— Краще я в футбол гратиму.— Висадимо дерева для нашого саду, тоді всі разом гратимемо,— пропонували йому.— Ні, грати краще, ніж дерева садити. Садіть без мене.І пішов, посвистуючи, з м’ячем на майданчик. Але там нікого. Всі — на пустирі.“Обійдуся і без вас”,— сказав собі Гриць. І спробував сам грати в футбол. Але хто ж грає у футбол сам із собою?Сів Гриць на м’яч і задумався. Мабуть, треба було йому піти з хлопцями. Швидше б закінчили роботу, а потім бігали б за м’ячем. От якби це зараз хтось із них погукав його на допомогу, то він з радістю пішов би. Та діти, певно, й забули про нього. Їм весело, бо вони всі разом. А він — сам. І не знає, що йому робити. Понурив Гриць голову і поплентався додому.
— Чому ж ти не грався? — запитала мама.— Так просився на майданчик — і зразу ж додому прибіг. Може, тебе хтось образив?— Ніхто мене не образив.— Твої товариші там граються?— Ні, усі садять дерева.— От молодці! Правда, сину?— Не знаю.— А ти ж чому не з ними?— Мені не хочеться садити дерева. Мама сумно зітхнула і нічого йому на те не сказала. Гриць трохи погрався з котом, позаглядав до кролів, побігав за півнем, подивився, як мати готує обід…І засумував. От якби пішов з усіма на пустир — не було б йому зараз нудно. Але хлопці теж винні — не могли гарненько його попрохати, щоб ішов з ними. Сидів-сидів удома Гриць, отак журився-журився, а потім скочив і побіг до дітей. Став збоку і дивився, як вони садять дерева. В нього аж руки свербіли теж узятися до роботи. Тільки чекав, що його попросять. Але ніхто не сказав йому й слова. Ніби Гриця тут і геть не було. Постояв-постояв він і пішов, украй ображений, додому.
А вдома мама раптом сказала:— Я так люблю садити дерева, піду попрацюю з дітьми. Гриць розгублено подивився на неї.— Ти, мабуть, теж хочеш зі мною?— Хочу.— То ходімо разом. Бери лопату. Прийшли на пустир, де вже стояло кілька рівненьких рядів саджанців.— Вам помічники потрібні? — весело запитала мама дітей.— Якщо потрібні — приймайте.— Приймаємо! — загукали вони дружно. Ще багато дерев посадили гуртом. А коли скінчили роботу, Грицева мама сказала:— Уявляєте, колись отут виросте прекрасний сад… Ваш сад… І кожен, хто його вперше побачить, подумає: які ж ото молодці посадили дерева?Дітям було приємно чути ті слова.І Грицеві теж приємно. Кожному приємно, коли почує добре слово про свою працю. Вийшло на небо сонце і здивовано дивилося на старий пустир. Ніби запитувало: а коли ж це тут з’явився молодесенький сад? Їхній сад…