«Мелодія, яка об’єднала світ»

Сценарій заходу присвячений Миколі Леонтовичу

«Мелодія, яка об’єднала світ»

Звучить Щедрик у виконанні ЗСУ

(ВІДЕО 1)

Вступне слово викладача. Цю мелодію знають усі, її наспівують і дорослі, і малеча. Одна з найпопулярніших обробок українського композитора та диригента кінця ХІХ – початку ХХ століття Миколи Леонтовича.  Без виконання «Щедрика» («Carol of the Bells», «Ukrainian Bell Carol») в обробці Леонтовича не обходяться зимові свята на жодному континенті. 5 грудня 2022 році відзначався 100 річний ювілей з дня виконання «Щедрика» в Карнегі холі у Нью Йорці та цього року 23 січня виповнилося 102 роки з дня вбивства Миколи Леонтовича.

Більше 90 варіантів твору написано у різних куточках світу. Але в українському тексті цієї старовинної пісеньки ні слова про зиму немає – вона народилася ще тоді, коли річний цикл починався з приходом весни, а знаменував його приліт ластівки. Важко сказати, скільки століть вона нараховує… І сталося так, що «Щедрик» об’єднав не тільки країни, але й часи.

Ім'я Миколи Леонтовича довго й цілеспрямовано замовчувалося. Але до слави, тим більше – до світової, і сам він, провінційний учитель музики, що отримав свідоцтво регента високого рівня в столичній придворній співочій капелі, ніколи не прагнув. Він просто жив і творив, будучи невід’ємною частиною своєї співочої батьківщини.

      (ВІДЕО 2) 

 ВЕДУЧА 1. Так, три звуки, всього три ...а яка мелодія, вона сягає глибин тисячоліття, часів трипільської культури.  Щодо походження мелодії Щедрика, точних відомостей не існує. Анатолій Завальнюк ( музикознавець, кандидат мистецтвознавства, професор) свідчить, що народне першоджерело твору належить до найстаріших зразків українського фольклору. На думку Анатолія Іваницького (дослідника музичного фольклору, професора), музичні форми такої структури, як у «Щедрику», могли вже існувати 12 тис. років тому в епоху мезоліту (але, звичайно, не конкретний «Щедрик», а лише схожа музична форма) .

 ВЕДУЧА 2. Над щедрівкою Микола Леонтович працював майже усе життя. Колядка має аж 5 авторських редакцій: перша з’явилася у 1901 році, друга у 1906 році, третя – у 1914 році, а четверта – у 1919 році.

ВЕДУЧА 1. Якщо глянути на минуле української музичної культури, то серед славних її діячів особливо яскраво вирізняється саме Микола Леонтович. Виділяється він на загально-історичному тлі незвичною життєвою долею і на диво самобутнім творчим спадком.

 ВЕДУЧА 2. Постать митця довгі десятиліття, немов магніт, притягує до себе увагу не тільки музикантів, шанувальників хорового співу, а й культурної громади, діячів церкви та звичайних пересічних людей.

  (ВІДЕО 3) – біографія

ВЕДУЧА 1.  Хорові обробки українських народних пісень Миколи Леонтовича – це основна музична спадщина композитора , вони донині є неперевершеними і їх виконують всі українські хори в Україні й за межами України. Це позначені великим талантом композитора перлини народного мелосу «Щедрик», «Козака несуть», «Дударик», «Із-за гори сніжок летить», «Женчичок-бренчичок», «Гаю, гаю, зелен розмаю» та багато інших.

ВЕДУЧА 2. Леонтович був одним з перших серед майстрів української музики, які по-новому інтерпретували фольклор, використовуючи музичні надбання європейської музично-хорової культури. Водночас почерк Леонтовича вирізняється з-поміж інших граничною гнучкістю і природністю руху голосів, ювелірною виробленістю деталей.

 ВЕДУЧА 1. Тематика хорових мініатюр композитора надзвичайно різноманітна. Це обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні, ігрові пісні. Одне з центральних місць у творчості Леонтовича посідають хори на побутові теми. Це, зокрема, «Ой у лісі при дорозі», «Ой темная та невидная ніченька», «Мала мати одну дочку», «Ой з-за гори кам'яної». Вони характерні динамічним розгортанням сюжету, активною драматизацією подій та образів. Звичайно,  такі твори стали історично актуальні  в наш час війни, коли на полі бою гинуть наші захисники, віддаючи саме дороге – це своє життя.

ВЕДУЧА 2. В таких  піснях-реквіємах «Козака несуть», «Із-за гори сніжок летить», «Смерть» Леонтович талановито переосмислив мелодику народного плачу, використовуючи специфічне звучання окремих голосів і цілих хорових груп, застосовуючи різні хорові звукові ефекти. До вашої уваги твір « Із-за гори сніжок летить»

   (ВІДЕО 4)

(Звучить пісня «Із-за гори сніжок летить»)

ВЕДУЧА 1

За горою сніжок летить,

А в долині козак лежить. (Двічі)

У головах ворон кряче.

А у ногах коник скаче. (Двічі)

— Не скач, коню, надо мною.

Не бий землі під собою. (Двічі)

Не бий землі під собою.

Біжи, коню, дорогою. (Двічі)

Щоб татари не здогнали,

Сіделечка не здійняли. (Двічі)

Вийде батько — розсідлає,

А матінка — розпитає. (Двічі)

— Ой конику вороненький,

А де ж мій син молоденький? (Двічі)

— Не плач, мати, не журися,

Бо вже твій син оженився. (Двічі)

Та взяв собі паняночку —

В чистім полі земляночку. (Двічі)

Возьми, мати, піску жменю

Та посієш на каменю. (Двічі)

Ой коли той пісок зійде,

Тоді твій син з війська прийде. (Двічі)

Нема сходу, нема сходу,

Нема сина із походу. (Двічі)

ВЕДУЧА 2. Хоровий  спів з давніх-давен є невід’ємною частиною нашої національної культури, він супроводжує наш нарід у моменти смутку й радощів, зачаровує своїми звуковими барвами й емоційною наснаженістю, дарує естетичну насолоду, підносить дух, гуртує до боротьби, додає життєвих сил. На нашу думку, саме в акапельному багатоголоссі українська пісня звучить найбільш природно і розкішно – смислові сплетіння слів і мелодії, палітра емоційних відтінків набувають особливого різнобарвного вираження.

 ВЕДУЧА 1.  Особливу  увагу Микола Дмитрович Леонтович приділяв українським народним жартівливим пісням, також ліричним та дитячому репертуару. Серед них такі відомі твори як «Дударик», «Женчичок бренчичок». «Гра в зайчика»  та багато інших. Пропоную послухати твір, який всім відомий «Женчичок бренчичок»

ВІДЕО (Пісня «Женчичок =бренчичок»)

ВЕДУЧА 2. 1919-1921 роки були особливо важкими для сім'ї Леонтовичів – як і для всіх жителів країни. Грошей не вистачало ні на їжу, ні на одяг. Дочка Миколи Дмитровича згадувала: «Батьки часто на свята відправляли мене погостювати до дідуся, у надії, що повернувшись, я принесу яких-небудь продуктів…»

Із встановленням Української Народної Республіки, Леонтович переїздить із Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор. Низку його творів включили до свого репертуару професійні та самодіяльні колективи України. Після приходу більшовиків Леонтович працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у Музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка, разом з композитором і диригентом Григорієм Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків.  

ВЕДУЧА 1. Микола Леонтович був безмежно закоханий у народну пісню, він володів природженим даром відчувати найхарактерніші, ледь помітні тонкощі народної пісні, красу її мелодії, правдивість і мудрість поетичного слова. Сумна, задумлива і елегійна українська пісня ще з раннього дитинства увійшла в свідомість і сформувала його як людину безмежної доброти, чисту, щиру і красиву душею.

ВЕДУЧА 2. Творчим кредо Леонтовича був вдумливий і довготривалий процес відбору народних пісень. У нього що не пісня – то частина життя людини, з її настроями, радощами та переживаннями. Знайдену ідею він виношував роками, працював над нею, а потім багато років удосконалював,

ВЕДУЧА 1. Донедавна відома нам спадщина Леонтовича складалася з 200 обробок українських народних пісень, творів малої та великої форми в жанрі церковної музики (колядки й канти, псальми, літургії), які звучали у 20-і pоки по всій Україні. Вони вирізняються високою досконалістю та художністю, геніально відтворюють релігійний дух українських побожних пісень з їх світлим життєрадісним колоритом, теплими лагідними інтонаціями та щирістю.

ВЕДУЧА 2. В усій своїй цілості творчість Леонтовича є безцінним скарбом української національної музики.

В автора численних обробок українських народних пісень було коротке і трагічне, та досить насичене творче і особисте життя, про що свідчать наступні факти.

     ВІДЕО «загадкова смерть М. Леонтовича»

ВЕДУЧА 1. Прожив лише 43 роки – дуже мало навіть за тодішніми мірками. Про смерть Леонтовича упродовж 80 років лунали різні версії, а правда стала відома лише у 2000-х роках, коли розсекретили чекістські архіви.

ВЕДУЧА 2. Микола Леонтович відійшов у вічність у розквіті сил. Куля зловорожого чекіста обірвала його життя і високоталановиту творчість. Але й та музична спадщина, яку він залишив, навічно вписала його ім΄я в українську і світову музичну культуру.

 ВЕДУЧА 1. Найяскравіший твір Леонтовича, який приніс йому визнання — «Щедрик». Вперше ця композиція була висвітлена українській публіці у 1916 році у виконанні хору київського Університету. Це була вже четверта редакція пісні, що набула надзвичайної популярності. Мало хто знає, що Америка дізналася про українську колядку завдяки Симону Петлюрі.

ВЕДУЧА 2. У «Щедрику» співається про ластівку, яка прилетіла до господаря, щоб сповістити про новий рік. Згідно з популярною, але не точною інтерпретацією український оригінал опирається на старослов’янську легенду, що кожен звір прославляв Ісуса Христа в ніч, коли він народився. Ця щедрівка має дещо не характерні риси для різдвяної пісні, бо виконується вона в мінорному ладі, у дуже швидкому темпі і є дуже короткою. Напевне, в цьому і є свій певний шарм українського «Щедрика». Як відомо, «Щедрика» знали в Україні і до Леонтовича, його досить часто співали, особливо в Центральній Україні. І композитори зверталися не раз.

ВЕДУЧА 1. Але саме Микола Дмитрович зміг цю щедрівку перетворити у шедевр. Він пише ночами пошепки, аби не збудити своєї дружини і двох донечок. У постійній скруті, у пошуках роботи, натхнення. У своєму щоденнику у ті часи Леонтович напише: «Я не скаржуся. Для справжнього митця життєвим заповітом повинна бути праця на повну силу за будь-яких обставин».

 Твір, який являється нашим генетичним кодом, складається з трьох основних нот, що свідчить, що мелодія досить старовинна, має танцювальний ритм. До речі, ми співаємо неправильно «хоч не гроші, то полова». В рукописі Леонтовича написано «але гроші то полова, в тебе жінка чорноброва». В чому ж  полягає феномен цього твору?

ВІДЕО «Феномен Леонтовича»

ВЕДУЧА 2.  Український "Щедрик" можна почути у культових комедіях "Один вдома" та "Санта Клаус", ромкомі "У дзеркала два обличчя", трилері "Міцний горішок 2" та інших. Крім цього, культова легендарна колядка прозвучала у таких серіалах: "Південний парк", "Сімпсони", "Гріфіни", "Суботній вечір у прямому ефірі", "Менталіст".

ВЕДУЧА 1. У газеті — «The Sun», 6 жовтня 1922 року писалося. Нью-Йорк: «Минулого вечора в Carnegie Hall пройшло палке прийняття Українського Національного Хору. Це був час гарячої сердечності й ентузіазму, що нагріває термометр до кипіння й вибуху. У таких веселих колядках, як „Щедрик“, жіночі голоси лунали високо, вишукано і природно… Квіти сипались на сцену… Публіка підтримала прийом великими оваціями. Щедрик викликали на біс», 

ВЕДУЧА 2. Саме тоді Петро Вільговський – американець українського походження  переробив мелодію з новими словами для симфонічного оркестру радіо NBC, ґрунтуючись навколо теми дзвонів, бо мелодія нагадала йому ручні дзвоники, починаючись словами: «Hark! How the bells»  Вільговський зареєстрував авторське право у 1936 році, не зважаючи на те, що пісня була опублікована майже два десятка років до того в Україні. Початкова популярність була досягнута через можливість Вільговського охопити велику аудиторію, як аранжувальника.  Зараз композиція тісно пов'язана з Різдвом, через нові слова, що посилаються на дзвони, колядку, і рядок «merry, merry, merry, merry Christmas».

ВІДЕО Американське виконання

ВЕДУЧА 1. «Він – ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе мережива із шовку. Його техніка … настільки «ажурна», ніби тонка різьба із золота,  прикрашена самоцвітним камінням. Леонтович бере невеличку річ… і так вичеканить, що диву даєшся: маленьку простеньку мелодію він розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб», - так говорив відомий український композитор і друг Миколи Дмитровича Кирило Стеценко. І хоч сам Леонтович казав, що не вважав себе талановитим композитором, не вірте: він геній української пісні, а його вічний гімн Різдва «Щедрик» святкує уже сторіччя.

ВЕДУЧА 2. Щедрик обєднав народи, світи, континенти, тож нехай зараз у цій залі він обєднає нас у спільному виконанні. Ще раз на собі відчуємо ці лікувальні ритми, гармонію сердець і прагнення до  миру та перемоги!!

Звучання карооке «Щедрик»