ВСТУП
«Без індивідуального підходу залізо іржавіє,
не знаходячи застосування,
стояча вода на холоді замерзає,
а розум людини - чахне».
Леонардо да Вінчі
У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що одним із основних завдань є орієнтація навчально – виховного процесу на особистість дитини, її розвиток . Мета сучасної початкової школи полягає у спрямованості її діяльності на забезпечення інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку кожної особистості. [1].
В цих рядках чітко вказується конкретний напрямок роботи вчителів початкових класів. Це, насамперед, навчити всіх, без винятку, добре читати, писати, рахувати, в кожного учня формувати вміння самостійно працювати з підручником, посібником.
Рядки відомого художника Леонардо да Вінчі не випадково стали епіграфом до моєї роботи.
Багаторічний досвід роботи в школі дає мені підстави стверджувати, що всіх дітей навчити однаково неможливо, бо добре відомо, що всі люди різні. Діти приходять в школу з різними задатками, які з роками розвиваються в різноманітні здібності, нахили та вподобання. Місія вчителя – не загубити жодної дитини, дати кожній можливість розкрити все краще, закладене природою, сім’єю, школою. Для цього вчитель повинен знати кожного свого учня, цікавитись ним, як особистістю. Тобто, до кожної дитини знайти індивідуальний підхід.
Індивідуальний підхід – це вимога сьогодення.
Верховна Рада України у 2020 році прийняла Новий Закон України «Про повну загальну середню освіту». У статті 14 йдеться про «Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учня».
Індивідуальна освітня траєкторія дитини – це персональний шлях реалізації особистісного потенціалу учня (здобувача освіти), що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду.. Одним із варіантів, що сприяють реалізації індивідуальних освітніх потреб і права дитини на вибір свого шляху розвитку, є індивідуальний освітній маршрут.[3.2 с].
Згідно вивченої методичної та педагогічної літератури творення індивідуальної освітньої траєкторії сприяє підвищенню особистісного зростання учня і його успішності.
Таким чином, індивідуальна освітня траєкторія являє собою цілеспрямовано проектовану диференційовану освітню програму, що забезпечує кожній особистості позицію вибору освітньої програми при здійсненні педагогом його підтримки.
Особливо актуальне це питання в період пандемії.
Закриття закладів дошкільної̈, загальної̈ середньої̈ та вищої̈ освіти через стримування поширення пандемії̈ COVID-19 у 191 країні світу призвело до того, що 1,57 млрд учнів і студентів (90 % світового контингенту) були змушені навчатися дистанційно. З одного боку, така ситуація була цілком виправданою, тому що давала змогу убезпечити людей від ризику захворіти на COVID-19. З іншого, карантин поставив нові виклики перед закладами освіти.
16 жовтня 2020 року набуло чинності Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти. Воно розширює можливості для дистанційного навчання учнів – як за дистанційною формою здобуття освіти, так і при використанні технологій дистанційного навчання в інших формах здобуття освіти.
У час, коли з’являються нові тренди в освіті (перевернуте навчання, змішане навчання), коли активно пропагується самоосвіта впродовж життя, впроваджується інклюзивне навчання зумовлює появу нових технологій у сфері освіти. Однією з таких технологій, на мою думку, є створення вчителем марщрутних листів.
Маршрутний лист – схема-план вивчення навчального матеріалу. Маршрутний лист містить теоретичні блоки, вправи та дослідницькі завдання, а також підказує шляхи пошуку і передачі інформації. Це детальний алгоритм діяльності, у якому вказані: матеріали для дослідження; порядок дій здобувачів освіти при вивченні теоретичного матеріалу; завдання, які дозволять сконцентрувати увагу, спонукати до дослідження пропонованих матеріалів, аналізувати отриману інформацію.
Подібні маршрутні листки можна використовувати при «перевернутому навчанні», коли діти вдома опрацьовують теоретичний матеріал та виконують легкі вправи на засвоєння знань, а в класі зосереджують свою увагу на нестандартних вправах. Доречним буде й використання при «змішаному навчанні», коли учень засвоює одну частину матеріалу он-лайн, частково самостійно керуючи своїм часом, місцем, шляхом і темпом навчання, а іншу частину матеріалу вивчає у шкільному класі. Водночас, усі активності впродовж вивчення того чи іншого предмету логічно пов’язані між собою і, як результат, учень отримує цілісний навчальний досвід. Під час дистанційного навчання маршрутний лист допоможе скерувати учня в інформаційному просторі. Якщо розглядати індивідуальне навчання, коли діти з особливими потребами не можуть перебувати в навчальному закладі, за такими листками можна спланувати вивчення матеріалу, розробити індивідуальні вправи, диференційовані завдання. Під час вимушеного припинення навчального процесу ( карантин, стихійне лихо, скорочення опалювального сезону) чи довготривалої хвороби учня маршрутні листки допоможуть учням надолужати навчальний матеріал.
Давно відомо, що найміцніші знання – це знання добуті своєю працею. Тому, якщо власна праця дитини дала результат, у слабших учнів з’являється упевненість у своїх силах, вони не відчувають страху перед новими завданнями. Усе це сприяє свідомій позитивній мотивації до навчання.
Отже, маршрутні листи – це самостійна робота, складена з урахуванням знань учнів класу.