Метод проєктів як засіб креативно - пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

Тема досвіду: «Метод проєктів як засіб креативно - пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

ЗМІСТ

Розділ І. Метод проєктів як засіб креативно-пізнавальної діяльності молодших школярів

1.1. Актуальність і перспективність досвіду……………………………………...2

1.2. Теоретична основа……………………………………………………………..3

1.3. Новизна досвіду ……………………………………………………………….3

1.4. Провідна педагогічна ідея досвіду……………………………………………4

Розділ ІІ. Інформаційно-педагогічна модель досвіду

2.1. Мета дослідження……………………………………………………………...4

2.2. Тривалість роботи над досвідом………………………………………………4

2.3.Теоретичні аспекти проєктної діяльності молодших школярів……………...5

2.4.Особливості навчальних проєктів молодших школярів………………………8

Розділ ІІІ .«Проєктна діяльність як засіб креативно - пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

(з досвіду роботи)

3.1 Технологія реалізації інноваційної розробки…………………………………12

3.2. Результативність досвіду………………………………………………………20

Список використаної літератури

Додатки

І. Метод проєктів як засіб креативно-пізнавальної діяльності молодших школярів.

1.1. Актуальність і перспективність досвіду.

Реалізація цілей і завдань Нової української школи потребує оновлення та залучення сучасних освітніх технологій. Загальновідомим є той факт, що сучасний світ спілкується «мовою проєктів». Кожна людина на будь-якому етапі свого існування реалізує цілу низку життєвих проєктів. Особливо це стосується сучасної сфери професійної діяльності. Так, наприкінці ХХ ст. було вибудовано новий тип організаційної культури діяльності людини – проєктно-технологічний. Така форма людської діяльності, як проєктна, стала своєрідним атрибутом часу. Таким чином, вимоги сучасного суспільства передбачають готовність кожної людини, а надто дитини, до цього виду діяльності.

 Актуальність методу проєктів значно підвищується при переході сучасної системи освіти від управління процесом освіти за кінцевим результатом до компетентнісного підходу, пов’язаного з вихованням і розвитком компетентнісної особистості здатної діяти осмислено, орієнтуватись у навколишньому середовищі.

Такий перехід виправданий соціальним замовленням суспільства, що стрімко змінюються і вимагає доволі стрімких змін і від системи освіти. Сучасна система освіти має визначатися наданням учням можливостей міркувати, зіставляти різні точки зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей на основі власних спостережень, досвіді, умінні проєктувати, творчо і нестандартно розв’язувати навчальні проблеми, бути толерантними до інших точок зору.

Актуальність проєктної діяльності полягає у стимулюванні інтересу учнів до певних проблем у повсякденному житті, що припускають володіння деякою сумою знань, і через проєктну діяльність, що передбачає рішення однієї або цілого ряду проблем, показати практичне застосування отриманих знань.

1.2. Теоретична основа.

Метод проєктів виник ще у 20-і роки минулого сторіччя в США. Він ще має назву методу проблем.

Ця технологія була запропонована і розроблена американським філософом Джоном Дьюї та його учнем В. Кілпатріком. Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях. Американці змогли конструктивно підійти до суті методології й усвідомити величезні переваги нових підходів. Саме тому з часу появи технології на арені педагогічної думки і дотепер вона активно використовується у практиці американської школи.

Аналіз науково-методичної літератури з питання показує, що проєктні технології реалізуються на практиці в різних варіантах (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков, В.Кукушин, О.Онопрієнко, О.Пєхота, А.Хуторський та інші). Однак у кожній технологічній схемі є обов’язковими наступні вузли: проблема та її обґрунтування, постановка мети, завдань щодо вирішення проблеми; система поетапних заходів практичної реалізації проєкту; самоаналіз та аналіз досягнення передбачуваних результатів.

Серед провідних сучасних вчених українських педагогів-новаторів, слід віддати належне Оксані Онопрієнко. Велику цінність має її посібник «Проєкти в початковій школі»

1.3. Новизна досвіду.

Відповідно до Типової навчальної програми Нової української школи у початкових класах проводяться інтегровані тематичні тижні (1клас) та тематичні місяці (2-3клас). Що є абсолютно новим. Нами досліджена, вивчена, прорецензована їх тематика, зміст, мета. Ми дійшли висновку, що саме проєктна діяльність створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції.

Тематичний напрямок проєктів підпорядковуємо відповідно теми тематичного тижня чи місяця. Такий підхід дозволяє учням самостійно здобувати знання, систематизувати їх, дає можливість орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.

1.4. Провідна педагогічна ідея досвіду.У сучасній школі можна виділити чотири основні напрями ефективного використання проєктної технології:

•        проєкт як метод навчання на уроці;
•        проєктні технології дистанційного навчання;
•        для формування дослідницьких навичок школярів у позаурочній роботі;
•        як метод організації дослідницької діяльності вчителів.

ІІ. Інформаційно-педагогічна модель досвіду.

2.1.Мета дослідження: описати та науково обґрунтувати один з основних прийомів організації спільної роботи- технологію проєктної діяльності.

2.2. Тривалість роботи над досвідом. Над темою «Метод проєктів як засіб креативно - пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» працюю з 2018р.

2.3. Теоретичні аспекти проєктної діяльності молодших школярів.

Однією з особливостей Нової української школи є впровадження в освітній процес початкової школи інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Предметом вивчення на інтегрованому уроці виступають багатопланові об’єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах, широке використання міжпредметних зв’язків при різнобічному розгляді однопланових об’єктів; своєрідна структура, методи й прийоми, які сприяють його організації та реалізації поставлених цілей .

Серед таких активних діяльностей - метод проєктів у процесі викладання інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

Проєктна технологія є таким видом творчої діяльності молодших школярів, коли вони під керівництвом учителя або самостійно мають змогу навчитися наповнювати змістом свою навчальну діяльність у процесі роботи над обраним проєктом.

Проєкт – мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Слово «проєкт» походить від латинського «кинутий вперед», тобто це задум, план для досягнення поставленої мети.

Навчальний проєкт – це сукупність завдань, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою.

Мета проєктного навчання:

1. Сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проєкту.
2. Надихати на розвиток комунікативності та уміння співпрацювати.
3. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дитини, уміння шукати шляхи вирішення проблеми.
4. Розвивати в учнів дослідницькі уміння (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення.

Створення проєкту – це творчість у першу чергу учнів, які працюють над проєктом. Враховуючи рівень розвитку самостійності у дитини, педагог обирає певний характер координації. Слід враховувати, що тільки особиста зацікавленість учня в триманні результату, позитивна мотивація вирішення проблеми проєкту можуть підтримати його самостійність.

В основу класифікації проєктів можна покласти декілька ознак.

 За домінуючим видом діяльності проєкти поділяються наступним чином:

•        дослідницький проєкт (це найскладніший проєкт, обрана тема повинна бути актуальною, а мета – чіткою);
•        пошуковий проєкт ( анкетування, складання таблиць, діаграм);
•        творчий проєкт (результатом такого проєкту можуть бути: газета, літературна збірка, відеофільм, свято, вистава тощо);
•        рольовий або ігровий проєкт (розподіляються ролі, наявні елементи костюмів, створюється певна ігрова ситуація).

Дії учителя при організації проєктного методу:

•        допомагати учням визначити мету діяльності;
•        рекомендувати джерела отримання інформації;
•        розкривати можливі форми діяльності;
•        сприяти прогнозуванню результатів проэкту, що виконується;
•        створювати умови для активності школяра;
•        бути партнером;
•        допомагати учню оцінити отриманий результат.

Дії учня можна охарактеризувати так:

1. Визначати мету своєї діяльності;
2. Відкривати нові знання;
3. Експериментувати;
4. Обирати шляхи вирішення проблем, які виникають в ході роботи над проєктом;

5. Нести відповідальність за свою діяльність.

        Для успішних занять проєктною діяльністю необхідна наявність певних

         умов:

•        бажання самої дитини,
•        сприятливе середовище,
•        грамотний доброзичливий викладач-консультант.

Без цього проєктна діяльність буде формальною, нецікавою для учня та неплідною. У початковій школі проєкти – це зазвичай, не індивідуальна, а сімейна діяльність, оскільки дитина є обмеженою у засобах та інструментах пошуку, збору та обробки інформації. Тому,робота над методом здійснюється під керівництвом учителя та батьків. Але батьки повинні постійно пам’ятати, що суть проєкту – це формування самостійності дитини у пошуку інформації, обробці даних, а не у тому, хто зробить його краще чи ефектніше. Батьки не повинні брати на себе більшу частину роботи, інакше губиться сама ідея цього методу. А ось допомога порадою, інформацією, виявлення зацікавленості з боку батьків – важливий фактор підтримки, мотивації і забезпечення самостійності школярів. Особливо неоціненною є допомога батьків, коли діти роблять перші кроки у роботі над проєктом. Тому слід наголосити батькам, що вони виконують лише роль помічника – допомогти знайти разом інформацію у книгах, зводити до бібліотеки, пошукати в Інтернеті, допомогти відібрати найголовніше, допомогти охайно оформити результати пошуку. Головне слово для батьків «допомогти», але не «зробити замість». Краще тоді не робити зовсім, ніж зробити замість дитини.

Комусь із дітей потрібна більша допомога, а хтось готовий до більш самостійної роботи. Тим самим реалізується принцип індивідуалізації навчання і досягається найкращий результат.

Проєкт, безумовно, розвиває мислення, мовлення, уміння формулювати свої думки, виступати перед аудиторією. Нерідко робота над проєктом і його презентація допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку. Деякі діти зможуть повірити у себе, самоствердитися, а деякі, навпаки, зрозуміють, що без праці нічого не досягти. Учень вчиться працювати в колективі, брати на себе і розділяти відповідальність за вибір, вирішення питань.

2.4. Особливості навчальних проєктів молодших школярів

 Вік накладає природні обмеження на організацію проєктної діяльності молодших школярів, однак розпочинати залучати дітей до неї варто обов’язково. Справа у тому, що саме у молодшому шкільному віці закладається цілий ряд ціннісних установок, особистісних якостей та ставлень. Якщо ця обставина не враховується, якщо це вік сприймається як «прохідний» для методу проєктів, то порушується послідовність між етапами розвитку навчально–пізнавальної діяльності учнів і значній частині школярів так і  не вдається пізніше досягти бажаних результатів у даній діяльності.

Теми дитячих проєктних робіт краще обирати зі змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей, тому що для проєкту потрібна особистісно і соціально – значуща проблема, яка знайома молодшим школярам і має для них самих значення. Проблема проєкту або дослідження, яка забезпечує мотивацію включення школярів у самостійну роботу, повинна бути в галузі пізнавальних інтересів учнів і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку. Тривалість виконання проєкту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним – двома тижнями у режимі класно – позакласних занять. Крім того, важливо ставити разом з учнями і навчальні цілі для оволодіння прийомами проєктування як загально навчальними уміннями. Наприклад, можна поставити дітям такі запитання: Які уміння знадобляться для виконання цього проєкту? Чи володієте ви цими уміннями в достатній мірі? Яким чином ви зможете здобути необхідні вам уміння? Де ще ви зможете пізніше застосовувати такі уміння?

Багато уваги від учителя вимагає і процес осмислення, цілеспрямованого здобування і застосування школярами знань, потрібних у тому чи іншому проєкті. Від учителя при цьому вимагається особлива тактовність, делікатність, щоб не «нав’язати» учням інформацію, а спрямувати їх самостійний пошук, наприклад: Чи все ви знаєте, щоб виконати даний проєкт? Яку інформацію вам треба отримати? До яких джерел слід звернутися (Інтернет, довідники, художня література, підручники)?

Доцільно у процесі роботи над проєктом проводити з молодшими школярами екскурсії, прогулянки – спостереження, соціальні акції. У цьому контексті цікавими є опитування, інтерв’ю з особами, для яких призначено дитячий проєкт.

Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проєктної діяльності – презентація (захист) проєкту. Для цього треба допомогти учням провести самоаналіз роботи, потім допомогти оцінити процес проєктування за допомогою запитань. Також діти потребуватимуть допомоги при підготовці презентації. Захист проєкту – завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену ними роботу. Як правило, він здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, іноді доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з розповіддю про свій проєкт.

Після захисту проєкту виготовлені вироби можна подарувати членам родин учнів, можна передати у дитячий садок. Важливо, щоб діти відчули, значущість своєї роботи, атмосферу свята від того, що вони принесли людям радість.

Дуже важливе питання – оцінювання виконаних проєктів, яке має носити стимулюючий характер. Школярів, які досягли особливих результатів, можна відзначити дипломами або пам’ятними подарунками, при цьому у початковій школі має бути заохоченим кожен учень, який взяв участь у виконанні проєкту. Не варто перетворювати презентацію у змагання із присудженням місць. Краще виділити декілька номінацій і зробити так, щоб кожен проєкт «переміг» у якійсь номінації. Наприклад, можуть бути наступні номінації: «Пізнавальний проєкт», «Потрібний проєкт», «Пам’ятний проєкт», «Яскравий проєкт», «Веселий проєкт» тощо. Окрім особистих призів можна приготувати спільний приз для усього класу за успішне завершення. Це може бути похід до лісу, на виставку, в музей, на екскурсію і т.д.

План проведення проєкту

І етап

•      Визначення теми.
•      Обговорення.
•      Формулювання проблемних питань.
•      Формування груп, висунення гіпотез вирішення проблем.
•      Обговорення плану роботи учнів.
•      Обговорення можливих джерел інформації, питань захисту авторських прав.

ІІ етап

•      Вибір творчої назви проєкту.
•      Самостійна робота учнів з обговорення завдання кожного в групі.

ІІІ етап

•      Самостійна робота груп по виконанню завдань.

IV етап

•      Підготовка учнями звіту про виконану роботу.

V етап

•      Захист отриманих результатів та дослідів.

Побудова роботи над проєктом

1.  Проблема, на вирішення якої спрямовано проєкт.

•        Чому він потрібен?
•        Яку проблему буде вирішувати?
•        Як школярі будуть залучені до участі у роботі?

2.  Загальна мета проекту. і завдання.

•        Мета – це те, що бажаєте отримати в результаті.
•        Завдання – це конкретна частина мети, яку треба буде реалізувати, це дії, за допомогою яких буде досягнуто мету .

3. Плановані результати проєкту.

•        Чітко опишіть, що буде отримано.
•        Кому це буде корисно?
•        Якою буде ваша вигода від участі?

4. Діяльність в рамках проєкту.

•        Що треба робити, щоб досягти описаних результатів і вирішити проблему?
•        Які конкретні дії треба виконати для вирішення проблеми?
•        Які ресурси будуть використані?
•        Що буде відбуватися в рамках даного проєкту?

5.          Висновки при виконанні.

•        Від чого може залежати результат?
•        Як результати даного проєкту можуть бути використані іншими?

 Паспорт проєктної роботи

•        Назва проєкту
•        Керівник проєкту
•        Навчальні дисципліни, близькі до теми проєкту
•        Склад проєктної групи (прізвища учнів, клас)
•        Тип проєкту

Можливі результати проєктної діяльності

•        проєкт – спостереження
•        проєкт – оповідання
•        фантастична історія
•        музичне оповідання
•        виготовлення листівок, іграшок, сувенірів
•        екологічна колекція
•        макет
•        модель
•        фотоальбом
•        креслення
•        екскурсія
•        карта
•        книжка-розкладка
•        музична підбірка
•        наочні посібники
•        плакат
•        реферат
•        серія ілюстрацій
•        казка
•        довідник
•        сервісний проєкт
•        мальований фільм
•        слайд-фільм
•        реклама
•        буклет
•        мультимедійна презентація
•        гербарій
•        альбом
•        журнал
•        колаж
•        стінгазета
•        сценарій свята
•        навчальний посібник

ІІІ. Проєктна діяльність на уроках інтегрованого курсу  «Я досліджую світ»

3.1. Технологія реалізації інноваційної розробки.

  На основі нового Державного стандарту початкової освіти затверджено дві типові освітні програми: НУШ 1 (під керівництвом О.Савченко) та НУШ 2 (під керівництвом Р.Шияна). Курс «Я досліджую світ» поєднує навчальний зміст кількох освітніх галузей. За типовою програмою НУШ 1таких галузей три: природнича, громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна. За типовою освітньою програмою НУШ 2 таких галузей сім: мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, соціальна та здоров’язбережувальна, громадянська та історична, інформатична.

  Основною освітньою галуззю в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» визначено природничу освітню галузь. Природнича освітня галузь гармонійно інтегрується майже з усіма освітніми галузями, визначеними у Державному стандарті початкової освіти, бо природа є одним із найцінніших чинників розумового, патріотичного, трудового,естетичного розвитку особистості дитини.

  Навчальний курс «Я досліджую світ», у якому інтегруються 3 або 7 освітніх галузей (відповідно до обраної типової освітньої програми), володіє великими можливостями для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Це зумовлено тим, що його вивчення ґрунтується на безпосередніх дитячих спостереженнях за навколишніми явищами та об’єктами природи, елементарних дослідженнях які проводять учні.

  Назва інтегрованого курсу зорієнтовує вчителя на організацію дослідницької діяльності здобувачів початкової освіти. Кожному вчителеві відомо, що молодші школярі надзвичайно допитливі, а тому дослідницький інтерес молодшого школяра при ознайомленні з багатогранністю навколишнього світу визначається наявністю таких запитань до вчителя, які потребують передусім встановлення причинно-наслідкових зв’язків і розкриття закономірностей.

  Організовуючи проєктну діяльність у початковій школі, учитель має враховувати вікові й психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Дитина молодшого шкільного віку має невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вона могла мати справу, вузьке, її уявлення про такі проблеми мало диференційовані, однопланові. Проблема проєкту, яку ми пропонуємо молодшому школяреві, має бути соціально детермінованою та знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячих проєктних робіт краще вибирати із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.

  У 1 класі тематичні дні або проєктні уроки носять ігровий, інформаційний та практичний характер, а за терміном – короткочасний. У початкових класах є тематичні тижні. Часто ми проводили проєктні дні відповідно теми тематичного тижня. Такі проєкти за часом були короткотривалими або середньотривалими, враховуючи вікові особливості дітей. Часто співпадають теми з різних предметів. Тоді такі уроки об’єднуються і тема розглядається різними засобами образотворення.

 Приклади проєктів, які ми створили:

«Золоті фарби осені»

«Моя родина»

«Світ тварин»

«Край, де я живу»

«Зимова казка»

«Наші друзі птахи»

«Весняна мозаїка»

«Літо наступає»

  На початку 1 класу практикуємо короткотривалі проєкти на уроках ЯДС, де учні самі обирають спосіб презентації своєї роботи (об’єднуються у творчі групи). Матеріали спочатку готую сама, згодом допомагають батьки, а пізніше – підбирають учні. Також проводжу уроки – презентації, на яких діти виступають у ролі дослідників, пошуковців, науковців та ін.. Маленьким школярам дуже подобається демонструвати досліди, проводити дослідження, виступати в ролі учителя. На наступному занятті мікрогрупи часто змінюються, забезпечуючи таким чином саморегуляцію навчального процесу.Ефективність навчання в малих групах залежить від того, наскільки кожний усвідомить важливість роботи разом та взаємодії через взаємодопомогу. Це може бути досягнуто шляхом впровадження п'яти базових елементів у досвід малих груп: позитивна взаємозалежність; особиста відповідальність; взаємодія "обличчям до обличчя"; груповий процес; соціальні навички. Ці елементи стають інструментом для вирішення проблем, пов'язаних з роботою груп. Якщо коопероване навчання здійснюється ефективно, слід очікувати: підвищення самооцінки; збільшення досягнень, соціальної підтримки; закріплення навичок взаємодії; розвитку внутрішньої мотивації; зростання активності; кращого ставлення до вчителів, навчального закладу; позитивного психологічного контролю з боку колективу та самоконтролю. Практично, це навчання в процесі спілкування учня із своїми ровесниками, учня з учителем, в результаті якого виникає необхідний контакт, а також соціальне спілкування, оскільки у ході його учні виконують найрізноманітніші ролі - лідера, організатора, експерта, дослідника.

 Учні отримують реальні можливості для самовираження, реалізації творчого потенціалу, виявлення лідерських якостей.

 У процесі роботи над проєктом проводжу екскурсії, прогулянки – спостереження, соціальні акції. Особлива увага приділяється завершальному етапу діяльності – презентації (захисту) проєкту. Часто це проходить у формі інтегрованих уроків зі створенням презентацій.

   Результатом спільної діяльності можуть стати такі проєкти:– спостереження, оповідання, фантастична історія, виготовлення листівок, іграшок, сувенірів, екологічний проєкт, слайд – фільм, реклама, мультимедійна презентація, гербарій, альбом, журнал, в тому числі й електронний, колаж, книжка – розкладка, музична добірка, наочні посібники, серія ілюстрацій, казка, фотоальбом, екскурсія, сценарій свята.

  До роботи залучаю батьків, адже участь у проєктній діяльності – складна праця для молодших учнів. Таким чином відбувається  залучення батьків до організації практичної діяльності разом з дітьми, до підготовки шкільних свят і ранків, виготовлення газет, створення рукописних журналів, організації екскурсій, походів. Мультимедійні презентації, консультації, анкетування дають можливість більш повно і доступно донести інформацію до батьків

                                                                                                    Таблиця 3.1

Приклади виконаних проєктів:

 Чим дорослішими стають діти, тим складнішим стає  вид діяльності – проєкти стають дослідницького та творчого типу. У 3 – 4 класах проводжу тематичні  уроки та тижні, адже учні вже більш самостійні, практичні, краще сприймають нове, прагнуть до створення нового, або до вдосконалення існуючого, можуть добре працювати у групах. Тому проєкти проходять ефективніше, а мета їх одна – досягти високих результатів.

 У третьому класі розробила серію уроків з курсу «Я досліджую світ», які спрямовані на дослідницьку та пошукову роботу.

 Такі заняття учням дуже подобаються, бо вони виступають у ролі дослідників, відчувають свою значущість, передбачають результати роботи, працюють у групах.

 Приклади проектів у 3-4 класах: «Природа навколо нас», «Сонце», «Повітря», «Вода», «Ґрунт», «Рослини», «Тварини», «Видатні українці», «Зимові свята», «Зима», «Соняшники», «Калина», «Вербові котики» та інші. Це інформаційні, навчальні та пошукові короткотривалі і середньотривалі. Часто проєкт розпочинаємо створювати за методом асоціативного куща і учні можуть вибирати той об’єкт дослідження чи те завдання, яке їм найбільш цікаве. Мої учні шукають різноманітні матеріали, проводять дослідження, із задоволенням презентують свою роботу. Єдина складність, що вони ще не в повній мірі можуть оформити матеріали. Учням подобається працювати у групах, проводити експерименти, дослідження на уроках ЯДС, а потім створювати колективні композиції на уроках трудового навчання та образотворчого мистецтва.  Такі заняття учням дуже подобаються, бо вони виступають у ролі дослідників, відчувають свою значимість, передбачають результати роботи, працюють у групах.

Нещодавно учні нашого класу закінчили проєкт-дослідження. «Наша школа». Учні провели велику пошукову роботу, вивчаючи  історію рідної школи. Результат проєкту (портфоліо) поповнив матеріали шкільного музею.

 Мої вихованці вчаться здійснювати спостереження, брати інтерв’ю, систематизувати та узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані висновки. Участь у роботі над колективними або індивідуальними проєктами сприяє формуванню в молодших школярів уміння підбирати та аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя й діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

ВИСНОВКИ

  Метод проєктів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.

 Уважаю, що під час проєктної діяльності, починаючи з молодшого шкільного віку, діти набувають таких вмінь і навичок, як: самостійно знаходити спосіб здобуття знань, формулювати запитання до вчителя з метою отримання інформації, знаходити декілька варіантів розв’язання проблеми, висунення власної гіпотези; в учнів розвиваються прагнення до творчості та саморозвитку, бажання і здатність самостійно вчитися.

 Учні застосовують знання, здобуті під час проєктної діяльності, на уроках, у всеукраїнських інтерактивних конкурсах, олімпіадах.

 Крім того, учні вчаться відстоювати свою власну думку, водночас знаходячи компроміс, підтримувати інших під час виступу. Поліпшуються відносини у колективі.

 Технологія дає змогу дитині та її вчителеві піднятися на вищий рівень розвитку і повірити у свої можливості.

 Проєкти допомагають стимулювати нові навички ХХІ століття, яких вимагає сучасне суспільство. Вони навчають учнів швидко та безболісно адаптуватися до змін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Башинська Т.В. Проектувальна діяльність-основа взаємодії вчителя та учнів // Початкова школа.-2003.-№ 6,7.
2. Гільберг Т.Г, Тарнавська С, Павич Н. Методичний посібник. Нова українська школа. Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Київ . Генеза, 2019  с.209-214.
3. Гусь І.М., Калмиков І.В. Метод проектів // Управління школою, 2005.
4. Забродська Л.М., Онопрієнко О.В.  Інформаційно-методичне забезпечення проектно-технологічної діяльності вчителя. Науково-методичний посібник.-Х.: Основа, 2007.
5. Кондратюк О.М. Проекти в початковій школі. Шкільний світ, 2012.
6. Мартиненко В.О. Твоя  планета Земля. Книга для читання про природу для молодших школярів. -ІНТЕРПРЕС ЛТД, 1998.
7. Метод проектів // Початкова освіта. Методичний порадник.- 2006.-№ 16.  8.Мельник С.А. , Гезей О.М.; за аг. Ред.. Покроєвої Л.Д. Якісний урок у початковій школі: методичні рекомендації молодому вчителю/- Харків: Харківська академія неперервної освіти,2016.с.80.
8. Окул М.П, Пашковська Н.І. Метод проектів в дії // Завуч.- 2005.-№ 9.-с. 11- 14