Лу́ка — ділянка ґрунту в умовах достатнього або надмірного зволоження, вкрита переважно багаторічними трав'янистими рослинами, в основному злаками та осоковими. Зазвичай використовується як пасовища для домашньої худоби та як
сіножаті
Злакові рослини
Тимофіївка лугова Це зернова рослина, яка має |
Костриця лучна |
більше 30 різновидівЦе
рослина з тонким стеблом, висотою до 0,5-0,8 метра з
тонкими спадають листям і суцвіттями мітелкою у
вигляді циліндричного
колоса. Погано переносить посуху і надмірне перезволоження.
Вирощується як кормова |
|
культура для худоби. |
Це багаторічна |
трав'яниста рослина, яка належить до родини
Тонконогових (Poaceae) або Злаки. Костриця -
кущовий злак є цінною
кормовою та сінокосною
культурою, що поширена в лісостепових, поліських та західних районах України. Ця рослина є незамінною складовою травосумішів
Багато- і однорічні трав'янисті рослини.
Стебла тонкі, заввишки до 80—100 см. Цвіте в квітні — серпні. Суцвіття — густа циліндрична колосоподібна
волоть; колоски стиснуті з боків,
одноквіткові. Плід — зернівка.
Має добре розвинену кореневу систему, яка проникає на глибину
до 125 см. До клімату невибагливий, добре витримує суворі зими і пізні
приморозки. Досить посухостійкий, тіньовитривалий. Затоплення
весняними водами витримує до ЗО днів, не відмирає і від надмірного тимчасового поверхневого зволоження.
нитковидний Хвощ польовийРослина 15–50(-70) см у висоту.
Хвощ (Equisetum) — рідКореневище широко стелиться, багаторічних трав'янистихпомірно розгалужене, 1.5–2 мм спорових рослин. Рослинадіаметром. Стебла випростані, до отруйна, може також45 см, круглі в перетині, 1 мм в
використовуватися якдіаметрі. Суцвіття компактні або лікарська.дуже компактні, 1–2 см, до 10
квіток. Листочки оцвітини блідо-
коричневого кольору або зелені,
ланцетні, 2.5–4.2 мм. Капсули
рудувато-коричневі, майже кулясті, 2.5–3 х 1.8–2.1 мм, коротші
Осока просяна оцвітини. Насіння бурштинове,
0.5–0.6 мм, без хвоста.
Осока просяна Паміра — це дуже привабливий, трав'янистий багаторічник, відноситься до сімейства Злакових. Рослина
низькоросла, виростає до 30 сантиметрів заввишки, і стільки ж в
ширину, утворюючи компактну напівкруглу форму. Найкраще росте
осока Паміра на сонячних і напівтінистих місцях. Віддає перевагу помірно вологому і добре дренованому ґрунту. Але також може витримувати тимчасову посуху.
Бобові рослини
Мишачий горошок
Стебло тонке, може досягати 1,5 метрів в довжину, що стелеться, і чіпляється вусиками за більш високі сусідські рослини. Квітконоси
оформлені у вигляді кисті з 30-40 дрібних квіточок, світло-чорнильного кольору з відтінками бузкового. Плоди схожі на дрібний горох,
дозрівають в стручках, отруйні. Мишачий горошок використовується як кормова рослина для худоби і домашньої птиці.
Невисокі трав'янисті рослини. Стебла висхідні або прямостоячі, рідше лежачі.
Листки трійчасті, рідше складаються з 5-9 листочків, що розміщені пальчасто; прилистки більш або менш зрослися з черешками листків. Квітки зібрані в головчасті, рідше короткокитицеві або зонтикоподібні суцвіття. Чашечка
дзвоникувата або більш-менш двогуба, з 5 зубцями. Трубочка з 5, 10 або 20-ма жилками. Віночок неопадний; пелюстки більш-менш зрослі між собою і
тичинковою трубкою; 9 тичинок зрослися нитками у трубочку, десята тичинка
вільна. Квітка цієї рослини побудована у формі довгої трубочки і хоботок бджоли не дістає до стовпчика, тому вони не можуть запилити її. Запилюють конюшину джмелі.
Характеристиками волошок є міцне стебло, лійчасті квітки й
сім'янки зазвичай з
папусами. Деякі види використовують і розводять як
декоративні рослини; також волошки є медоносними рослинами.
Багаторічна рослина родини
складноцвітих 20-100 см т
заввишки. Деревій належить до рослин, які утворюють так звані «відьмині кільця». Його кореневища радіусами
відходять від материнської
рослини і на відстані 15—20 см
дають початок новим рослинам. Після відмирання материнської рослини, яка міститься в центрі такого кола, й утворюються ці кільця.
Жовте́ць, також яскі́р або боло́тне зі́лля, — рід рослин родини жовтецевих. Це
однорічні або багаторічні, водні або наземні трави з їдким, а іноді і отруйним
соком. Іноді в популярній літературі як назва роду використовується
транслітерація наукової латинської назви — «ранункулюс».
Землерийка
Серед ознак варто визначити такі: добре розвитий нюх і
(відповідно) носових відділ видовжений (часто у хоботок), зуби конічні або горбкуваті, слухові барабани і нерідко
виличні дуги недорозвинені, мозок з незначною кількістю
борозенок (або вони відсутні), сліпа кишка, як правило,
відсутня. Живляться переважно комахами
Кріт має подовжене циліндричне
Кріт тіло, вкрите чорним оксамитовим
хутром. Довжина тіла складає 12—
16,5 см. маса 70—119 г.Очі в крота крихітні, зі шпилькову головку, але помітні зовні, оскільки над
очним яблуком є вузький проріз Зовнішнього вуха немає. Хутро
Невелике сіре звірятко з оксамитовеЗабарвлення хутра коротким хвостом і матово-чорне. Волосся хвоста
притупленою мордочкою виконує дотикову функцію,
живе на луках і уникає лісів. завдяки йому кріт може
Звичайна полівка риє пересуватися в своїх тунелях неглибокі нори, які мають задом наперед два-три виходи на поверхню.
На глибині біля півметра Полівка знаходиться гніздова камера, вистелена сухими
травниками. Суспільне
звірятко живе невеликими колоніями. Вона веде
прихований нічний спосіб життя
Рептилії і земноводні Ящірка |
Жаба
Вуж
Загальна довжина досягає 80-
174 см. Голова велика, сплощена, вкрита великими
симетричними щитками. Очі Розмір жаби може бути – від 8 мм великі, з круглою зіницею. до 32 см. Жаба може бути зеленою, Тулуб циліндричний.. бурою, коричневою,. Забарвлення Верхньощелепні кістки мають залежить від температури
повітря, освітлення, вологості,.
20-25 зубів, збільшуються в
Крім того, забарвлення шкіри
розмірі по напрямку у глиб допомагає маскуватися. Очі у жаб
рота. Нижньощелепні зуби
рівної довжини. Хвіст довгий. Забарвлення вужів дуже різноманітне — від чорного до оливково-сірого й червонувато-коричневого кольору. Черево світле у |
унікальні – вони можуть одночасно бачити те, що відбувається попереду, вгорі і збоку. За кожним оком розташована барабанна перетинка. Зовнішнього вуха немає |
великих плямах, або чорне
Загальна довжина сягає до 16 см. Тулуб зверху часто має яскраві кольори, здебільшого зелений..
Тулуб стрункий, хвіст досить довгий. Має здатність
відламуватися при небезпеці
(самокаліцтво). Шкіра вкрита дрібною лускою. Голова зверху має правильно розташовані щитки. На хвості луска утворює правильні
кільця. Є в наявності стегнові пори.
Очі мають подільні повіки, на нижньому розташовано прозоре або напівпрозоре віконце. Скроневі дуги добре розвинуті.
Птах розміром більший за горобця. Маса тіла 34-43 г, довжина тіла до 18 см. Дорослий птах зверху світлобурий, з темною
строкатістю; на тім'ї
короткий «чуб»,дзьоб темно-бурий; ноги жовтувато-бурі. Молодий птах строкатіший за
дорослого, на волі краплеподібні плями
Невеликі за розміром птахи. На відміну від інших
представників родини
плискових, хвіст довгий,
вузький, прямо обрізаний; два середніх пера дещо довші за крайні стернові; 1-ше махове перо коротше за 2-ге і 3-тє; слабко вигнутий кіготь
заднього пальця коротший за сам палець. На відміну від
більшості інших дрібних птахів, по землі пересуваються не стрибками, а кроками.
Чибіс
Верхньої частини тіла птиці властиво слабке мерехтіння, відливають металевим,
пурпурним або зелено-бронзовим кольором, груди повністю
пофарбована в чорний, низ
голови, боки тіла і животик —
білі, кінчик пір’я на хвості рудий, більша частина рульових пера білі.
Це тварина з переважно рудим волосяним покривом, який на животі й горлі стає білуватим, а на лапах чорнуватим. Мордочка в лисиці
загострена, хвіст пухнастий, вуха настовбурчені. Цей звір м'ясоїдновсеїдний — харчується переважно гризунами та кроликами, а також комахами, рибою й плодами рослин
Тварина має тонке, гнучке, довге тіло. Це найдрібніший представник хижого загону. Зовні, а саме забарвленням хутра і будовою тулуба,
нагадує горностая. Але ласка набагато менше, хвіст коротше і одного кольору. До того ж біля основи хвоста розташувалися спеціальні залози – вони виділяють секрет різкого, огидного запаху.
Довжина тіла самців – 29см, Має високе пухнасте хутро, яке влітку набуває рудувато-жовтуватого, а взимку - білясто-вохряного забарвлення; на морді, коло носа і очей є чорно-бура маска. Живиться ховрахами,
хом'яками, мишами, Полюбляє ягоди , різні фрукти; їсть жуків, коників, ящірок, змій, рибу, раків, амфібій, робить запаси їжі. Мешкає переважно у норах своїх жертв.
Тваринний світ луки тісно пов’язаний із рослинністю. Тут немає такого видового
розмаїття фауни, як у лісах.
Великі ссавці не можуть знайти притулку у різнотрав’ї.
Квітучі медоноси привертають Джмелі до себе комах-запилювачів, бджіл, ос, метеликів та джмелів.