Метод спонтанного малювання манкою у процесі психологічного супроводу здобувачів освіти

Метод спонтанного малювання манкою

 у процесі психологічного супроводу здобувачів освіти

                                                                                     Ірина Ткаченко

                                                                                    практичний психолог

Метод спонтанного малювання манкою у процесі психологічного супроводу здобувачів освіти                                                     

                                                               Анотація

У статті висвітлено досвід роботи практичного психолога в застосуванні арт-терапії, зокрема метод спонтанного малювання манкою, який впливає на підвищення соціальної та творчої активності, зміщує показники самооцінки до рівня вікової норми, стабілізує загальний психологічний стан особистості, та знижує стресогенність в умовах сьогодення.

Ключові слова: арт-терапія, психологічний супровід, неструктурований матеріал, позитивний емоційний фон.

В умовах сьогодення, людині, а тим більше дитині будь-якого віку складніше, ніж коли - небудь, відчути внутрішню гармонію. В таких випадках на допомогу в пригоді стане арт-терапія. Це перш за все турбота про емоційний стан та психологічне здоров'я особи методом спонтанної художньої діяльності. Це спосіб розвитку і зміни особистості за допомогою мистецтва, творчості.

Арт-терапія може допомогти не тільки більше дізнатися про свій внутрішній світ, але й знайти шляхи до встановлення контакту з внутрішнім простором, стати засобом створення психологічно безпечної атмосфери, взаємодії. Методи арт-терапії дають змогу виявити свій творчий потенціал. У творчості втілюють почуття, надії і страхи, очікування і сумніви, конфлікти та стабілізує загальний емоційний фон.

     Арт-терапія є найбільш давньою та природною формою корекції емоційного стану, якою можна користуватись для зняття накопиченої психічної напруги, для того, щоб заспокоїтись чи просто зосередитись. Творчість як дитини, так і дорослого, реалізована у процесі арт-терапії, дає можливість висловити та відтворити внутрішні почуття, переживання, сумніви, конфлікти та сподівання, у символічній формі переживши ще раз важливі події, адже спонтанна образотворча діяльність здатна виражати неусвідомлюваний зміст психічного життя. Із власного досвіду  можу стверджувати, що метод арт-терапії, до яких належить малювання манкою (один із варіантів пісочної терапії), є найбільш відповідними процесу психологічного супроводу здобувачів освіти. Метою якого є створення психологічного простору та певних умов для прийняття: оптимальних рішень у різних ситуаціях життєвого вибору і в освітньому процесі зокрема.

  Поєднуючи процес роботи методом спонтанного малювання було виявлено, що цей засіб арт-терапії мистецтвом допомагає:

• розібратися з проблемами,
• зменшити стрес,
• урегулювати поведінку,
• покращити стосунки з оточуючими,
• розвинути дрібну моторику рук,
• «вивільнення підсвідомого»,
• полегшення, покращення самопочуття та емоційного стану,
•  розкриття та опрацювання психологічної травми, усвідомлення емоції, переживання, сумнівів.

Чому саме обрала малювання манкою? По-перше, це сипкий матеріал, який погано піддається контролю і передбачає безпосередню роботу руками, даючи приємні кінестетичні відчуття. Водночас, слабка структурованість і контрольованість спонукає до створення нетипових спонтанних символів.

 По-друге, важлива різноманітність способів маніпуляцій матеріалом (можна насипати, розтирати, розгладжувати, підкидати тощо) — це сприяє більшому прояву спонтанності, творчому самовираженню, свободі трансформації,оскільки можна, багато разів підправляти створюваний образ.

По-третє, робота з манкою не вимагає спеціальних умінь, що сприяє зняттю когнітивних установок, польоту творчої енергії і фантазії. Як відомо, стереотипні ситуації, то яскравіше виявляється особистість. Тому робота з неструктурованим матеріалом — це найкоротший шлях до прояву несвідомого (зокрема і колективного) у найбільш доступній формі.

Хочу відзначити і деякі специфічні особливості манної крупи. Це харчовий продукт, а тому з ним можуть працювати навіть маленькі діти, які часто тягнуть щось до рота. Також безпечна вона і в роботі з агресивними та розгальмованими дітьми, в яких нерідко виникає бажання покидатися чимось у партнерів. Крім того, вона загальнодоступна та є відносно дешевим продуктом.

Використання манки у психотерапевтичній роботі з тривожними, сором'язливими, боязкими дітьми має великий терапевтичний потенціал. Вона підходить навіть тим, які уникають відкритих емоційних проявів, бояться виглядати «не так» в очах інших, перебувають на етапі зміни соціального чи іншого статусу, проживають певну вікову кризу адаптуються до нових соціальних умов. Страх помилитися і розчарувати змушує замикатися в собі, пригнічувати свої бажання і прагнення до діяльності.

    Хочу особливо відмітити, що при використанні у роботі практичного психолога метод нетипових спонтанних малюнків манкою обов’язково потрібно використовувати техніку малювання двома руками одночасно (баланс роботи між правою і лівою рукою), наприклад намалювати по черзі такі образи обома руками.            

• два однакові листочки;
• дві однакові квітки;
• дві  однакові хмаринки;
• дві однакові хвилясті лінії;
• один будинок.

Чому саме важливо малювати двома руками? Адже використовуючи техніку спонтанних малюнків манкою, насамперед потрібно усвідомити, що (практичний психолог це не вихователь в дитячому садочку), який проводить заняття в ігровій формі. Важливо розуміти, що ця техніка несе терапевтичний потенціал. Тому, що процес первинної взаємодії з манкою дозволяє дізнатися, не тільки нові властивості крупи як образотворчого матеріалу в арт-терапії, а й заодно дозволяє працювати двом півкулям головного мозку. Адже права півкуля головного мозку, краще справляється з експресивними і творчими задачами (ідеться зокрема, про висловлення і тлумачення емоцій, розуміння метафор, розпізнання фігур). Ліва півкуля головного мозку більше придатна до виконання таких завдань, як засвоєння мови, критичного мислення, логіки, раціонального мислення й використання чисел.

  Отже, арт-терапія – це саме та практика, що принесе здобувачам освіти задоволення та допоможе у вирішенні емоційних проблем. Арт-терапія – це зцілення засобами творчості та мистецтва. Цей підхід включає в себе широкий спектр практик на перетині психології, медицини та мистецтва. Тому спеціальна мистецька підготовка та творчі здібності дітям не є ключовим аспектом для успіху даної практики. Врешті-решт, в арт-терапії немає естетики, вона не відіграє важливу роль у цьому процесі. Саме головне, що це є надійний психологічний інструмент в роботі психолога.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Аляб'єва Е.А. «Психогімнастика », ТЦ «Сфера», -  2005р.
2. Алексеева М.Ю. Практическое применение элементов арт-терапии в работе учителя. М., 2003.
3. Кисельова М. В. «Арт-терапія в роботі з дітьми»: Керівництво для дитячих психологів, педагогів, лікарів та фахівців, що працюють з дітьми. - СПб. Мова, 2006р.
4. Клейнман П. «Психологія 101:факти,теорія,статистика,тестий таке інше», Харків, 2021- С.124-162.
5. Копитін А.І., Корт Б. «Техніки аналітичної арт-терапії», СПб, Мова, - 2007р.
6. Лебедєва Л.Д. «Практика арт-терапії: Підходи, діагностика, система занять», СПб, Мова, - 2008р.
7. Тадеуш О.М. «Арт-педагогіка як полі функціональна технологія навчання, виховання та розвитку особистості//Наукові записки. – 2018. Серія:Педагогічні науки, Випуск 170. – С. 170-172.