МЕТОДИ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ: ЯК ЗАОХОЧУВАТИ УЧНІВ ДО УЧАСТІ В УРОКАХ ЧЕРЕЗ ІНТЕРАКТИВНІ ВПРАВИ ТА ІГРИ

Вчитель

Початкових класів

Кириндась Ю. А.

МЕТОДИ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ: ЯК ЗАОХОЧУВАТИ УЧНІВ ДО УЧАСТІ В УРОКАХ ЧЕРЕЗ ІНТЕРАКТИВНІ ВПРАВИ ТА ІГРИ

Анотація: стаття присвячена дослідженню особливостей процесу заохочення учнів до участі в уроках через інтерактивні вправи та ігри як втілення методів активного навчання. Наведене визначення поняття «методи активного навчання». Окреслено сутність інтерактивного навчання. Визначено завдання інтерактивних методів навчання. Наведено класифікацію методів інтерактивного навчання. Описані структурні етапи уроку в початковій школі із застосуванням інтерактивних вправ та ігор, покликаних заохочувати учнів до участі в уроках.

Ключові слова: методи, початкова школа, інтерактивне навчання, урок, структура.

Постановка наукової проблеми. Важливою складовою навчання, яка допомагає налагодити освітній процес у сучасній школі та спонукати учнів до освітньої діяльності, є комплекс методів, серед яких варто виокремити методи активного навчання, які спрямовані, зокрема, на те, щоб заохочувати учнів до участі в уроках через інтерактивні вправи та ігри.

Актуальність теми статті обумовлена потребою у вивченні особливостей застосування методів активного навчання як засобу заохочення учнів початкової школи до участі в уроках через інтерактивні вправи та ігри, зважаючи на їх значення для поліпшення сприйняття, уваги та загальної мотивації молодших школярів до освітньої діяльності.

Стан наукової розробки теми. Науково-теоретичною основою роботи стали праці вітчизняних дослідників та науковців, які присвячено проблематиці застосування методів активного навчання як засобу заохочення учнів початкової школи до участі в уроках через інтерактивні вправи та ігри, а саме, напрацювання О. Кутняк [1], Т. Лобко [2], Н. Лосєвої [3], М. Солтусенко [4], Є. Шакурова [5] та ін.

Мета статті – здійснення комплексного вивчення методів активного навчання як засобу заохочення учнів початкової школи до участі в уроках через інтерактивні вправи та ігри.

Виклад основного матеріалу. Слід зазначити, що невід’ємним елементом освітнього процесу є форми та методи навчання, як педагогічні конструкції, які незважаючи на їх сталість, постійно зазнають змін, пов’язаних із трансформацією інформаційного та освітнього середовища сучасного закладу освіти. Зазвичай, під методами навчання розуміють ті способи, за допомогою яких здійснюється взаємозв’язок діяльності вчителя та учня, та які спрямовані на досягнення освітньо-виховних та розвиваючих завдань педагогічного процесу.

Я дотримуюсь у своїй діяльності того підходу, за якого при виборі методів навчання вчителю необхідно зважати на те, що будь-який метод сам по собі не дасть потрібного результату, якщо не буде сприяти активізації освітньої діяльності учнів, мотивувати їх зацікавленість у освітньому процесі, заохочувати до участі в уроках, спонукати їх до активної розумової та практичної діяльності.

Однією із основних вимог до методів навчання є їх відповідність сучасним завданням та змісту освітнього процесу, зокрема, потребі у активізації зацікавленості учнів початкової ланки до участі в уроках через інтерактивні вправи та ігри. Адже використання методів активного навчання створює атмосферу, в якій немає місця примусу і в кожного учня є можливість проявити ініціативу та самостійність.

Наведу визначення поняття «методи активного навчання». На мою думку, під методами активного навчання слід розуміти методи, які спонукають учнів до активної розумової та практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання припускає використання такої системи методів, яка спрямована, головним чином, не на виклад вчителем готових знань, їх запам’ятовування та відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями та уміннями в процесі активної розумової та практичної діяльності.

Тобто, методи активного навчання будуються на діалозі між вчителем та учнями, між учнями безпосередньо, який припускає вільний обмін думками щодо шляхів та можливостей вирішення певної освітньої проблеми. Основна роль методів активного навчання полягає у тому, що в їх основі закладено заохочення учнів до практичної та розумової діяльності, без якої немає прогресу в оволодінні знаннями.

Різновидом методів активного навчання є інтерактивні методи освітньої діяльності, які передбачають, насамперед діалогове навчання, в ході якого відбувається взаємодія вчителя та учнів, організується індивідуальна, парна та групова робота.

На думку О. Кутняк, інтерактивне навчання передбачає взаємодію учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення освітніх завдань та розвитку особистісних якостей учнів [1, с. 28].

Слід наголосити на тому, що інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності. Застосовуючи інтерактивні методи навчання у своїй роботі із молодшим школярами, я дотримуюсь тієї думки, що інтерактивне навчання передбачає таку організацію освітнього процесу, за якої всі учні активно долучені до пізнавальної діяльності, мають змогу осмислювати свої знання та думки. Спільна робота над навчальним матеріалом забезпечує внесок кожного учня, сприяє обміну знаннями, ідеями й методами роботи. Важливо, що це відбувається в атмосфері доброзичливості та підтримки, завдяки чому учні не лише отримують нові знання, але й розвивають свої пізнавальні навички, підвищуючи рівень співпраці.

Таким чином, завданням інтерактивних методів навчання, які я враховую у своїй роботі, є такі:

− навчити учнів самостійного пошуку, аналізу інформації та вироблення навичок самостійного прийняття рішень;

− навчити учнів роботі в команді: поважати чужу думку, виявляти толерантність до іншої точки зору;

− навчити учнів формувати власну думку, яка спирається певні факти.

Т. Лобко зазначає, що пізнавальну активність та творчу уяву стимулюють такі методи як: створення ситуації новизни навчального матеріалу, опора на життєвий досвід школяра, метод пізнавальних ігор, стимулювання обов’язку, відповідальності та успіху в навчанні [2, с. 223].

М. Солтусенко доводить, що організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання сюжетно-рольових ігор, спільне вирішення завдань. Це ефективно сприяє формуванню ціннісних орієнтацій, умінь, навичок, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу вчителям стати справжніми лідерами учнівського колективу. Розмовна взаємодія не дозволяє жодному учаснику освітнього процесу домінувати над іншими [4, с. 424].

Слід зазначити, що методи інтерактивного навчання можна розділити на дві великі групи: групові та фронтальні.

Групові методи передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці − від 2 до 6 осіб) − робота в парах; робота у трійках; змінні (ротаційні) трійки; 2+2=4; карусель; робота в експертній групі; акваріум; фронтальні − спільну роботу та взаємонавчання всього колективу учнів. Групові методи (навчання у співпраці) − велике коло; мікрофон; незакінчені речення; мозковий штурм; аналіз дилеми (проблеми); мозаїка та ін.

В 1-му класі доцільно застосувати такі інтерактивні вправи та ігри: «Знайди когось», «Мікрофон», «Чарівна паличка», «Чарівна подушка»; «4 кути»; «Робота в парах»; «Мозковий штурм»; «Незакінчені речення».

Вже у 2-му класі можна доповнити їх такими інтерактивними технологіями: «Карусель», «Займи позицію», «Робота у малих групах»,  «Навчаючи – навчаюсь», «2-4 − всі разом», «Коло ідей».

У 3-му у 4-му класах варто долучити більш динамічні інтерактивні технології: «Графіті», «Мозаїка», «Акваріум», «Діалог», «Синтез думок», «Пошук інформації», «Броунівський рух», «Шкала думок», «Прес», «Дерево рішень» та ін.

Перевагами використання інтерактивних завдань є: якісніше запам'ятовування інформації, краща долученість дітей на уроці, підвищений інтерес до навчання, бажання зануритись у процес та знайти вірну відповідь, розвиток критичного мислення, навичок ініціативності та комунікабельності, при виконанні та обговоренні вправ [5, с. 338].

Інтерактивне навчання у початковій школі може відбуватися: у парах (2 учні) у мікрогрупах (3 – 4 учні) у малих групах (5 – 6 учнів) разом із учителем. Враховуючи вікові психологічні особливості учнів початкової школи, варто констатувати і той факт, що не всі інтерактивні методи можна використовувати одночасно. Слід врахувати принцип послідовності і поступово переходити від простих до складних методів.

Інтерактивні методи можна використовувати майже на всіх структурних етапах уроку.

Так, у своїй діяльності я формую певну структуру уроку із використанням інтерактивних вправ та ігор, яка, зазвичай, складається з 5 елементів:

1) мотивація діяльності; мета − сфокусувати увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до теми уроку, що займає не більше 5% часу;

2) оголошення, представлення теми та очікуваних освітніх результатів; мета − забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого я від них очікую, доцільно включити до визначення очікуваних результатів усіх учнів, що займає 5% часу;

3) надання необхідної інформації, що займає до 10% часу;

4) інтерактивна вправа, завдання – центральна частина заняття; мета − засвоєння освітнього матеріалу, досягнення результатів уроку, займає 50-60% часу на уроці;

5) підведення підсумків (рефлексія), оцінювання результатів уроку, займає до 20% часу на уроці.

Отже, зважаючи на викладене, погоджуюсь із твердженням Н. Лосєвої, яка доводить, що упровадження інтерактивних методів у навчальну діяльність учнів початкової школи уможливлює: інтегрування інтерактивних технологій, методів і прийомів у традиційну систему освітнього процесу початкової школи; організацію інтерактивного уроку; врахування вікових особливостей учнів у процесі вибору інтерактивних методів [3, с. 65].

Таким чином, узагальнюючи, слід зазначити, що головне завдання сучасного вчителя полягає у тому, щоб не тільки дати учням певний багаж знань, а й розвинути у них інтерес до навчання, заохотити до участі в уроках − навчити вчитися. Без детально продуманих методів навчання важко організувати засвоєння учнями програмного матеріалу. Вчителю необхідно не лише доступно все розповісти і показати, але й навчити учня мислити, прищепити йому навички практичних дій. Цьому можуть сприяти активні методи навчання, зокрема, інтерактивні вправи та ігри.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:

1.               Кутняк О. Навчальні інтерактивні платформи у початковій школі. Молодь і ринок. 2019. №11. С. 27−30.
2.               Лобко Т. В. Використання ігрових ситуацій та дидактичних ігор на уроках української мови як один із шляхів формування пізнавальної активності та розвитку творчої уяви молодших школярів. 2 nd International scientific and practical conference “Scientific progress: innovations, achievements and prospects”(November 6-8, 2022) MDPC Publishing, Munich, Germany. 2022. С. 220−226.
3.               Лосєва Н. М. Застосування інтерактивних технологій навчання на уроці математики у початковій школі. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. 2021. № 1. С. 59−67.
4.               Солтусенко М. Соціалізація молодшого школяра у процесі застосування інтерактивних вправ. Перспективи та інновації науки. 2023. №9. С. 421−427.
5.               Шакуров Є. Інтерактивні вправи на уроках інформатики у початковій школі. Наумовські читання : матеріали XXІ Всеукр. наук.-метод. конф. здобувачів вищ. освіти та молод. вчених, присвяч. 100-річчю до дня народж. І. О. Наумова, м. Харків, 23–24 листоп. 2023 р. С. 337–339.