Методи формування вокальних навичок

«Методи формування вокальних навичок учнів молодшого і середнього шкільного віку»

Навички - це дії, окремі компоненти яких в результаті повторення стали автоматизованими. Проблема. Навички

За даними Запорожця, Люблинської, Петровського можна виокремити 3 основних етапа формування навичок:

Формування навика пов’язане з перебігом 171 розумової операції!

Слід зазначити, що, незважаючи на розуміння навику як дії, в методичній літературі нерідко до числа співацьких навичок відносять і деякі властивості співочого голосу, чого допускати не можна. Основними властивостями співочого голосу є:1) звуковисотний діапазон;2) динамічний діапазон на різній висоті звуку;3) тембр: багатство обертонами, якість вібрато, вокальна позиція, дзвінкість, плавність реєстрових переходів, рівність на різних голосних, ступінь напруженості;4) якості дикції: розбірливість, осмисленість, грамотність;5) виразність виконання. Основними навичками є:співочу установку;співоче дихання і опору звуку;високу вокальну позицію;точне інтонування;рівність звучання протягом усього діапазону голосу;використання різних видів ведення звуку;дикційні: артикуляційні та орфоепічні навички

Поряд з загально-дидактичними у вокальній педагогіці склалися свої методи, що відображають специфіку співочої діяльності

Концентричний. Фонетичний. Пояснювально-ілюстративний в поєднанні з репродуктивним. Мисленного співу. Порівняльного аналізу

Концентричний метод М. Глінки. Розвивати голос слід виходячи з примарної зони;Обсяг, діапазон голосу, в межах якого можна в основному працювати, для слабких, мало розвинених голосів (як і хворих) - всього лише кілька тонів, для здорових співаків - октава. І в тому, і в іншому випадку не повинно бути ніякої напруги;Працювати треба поступово, без поспіху;Ні в якому разі не можна допускати форсованого звучання;Співати слід на помірному звучанні (не голосно і не тихо);Найбільшу увагу треба приділяти якості звучання і свободі при співі;Велике значення має робота над рівністю сили звучання (на одному, на різних звуках, на цілій фразі). Цю роботу доцільно проводити в ще більш обмеженому діапазоні;Необхідно зрівняння всіх звуків за якістю звучання та інше.

Фонетичний. Полягає у використанні окремих фонем при роботі над відпрацюванням конкретних навиків. Наприклад: Знаходження близькою вокальної позиції сприяє сонорні приголосні: Н, Л, М, Н, а також «3», де голос переважає над шумом. При індивідуальному навчанні можливі варіанти: якщо зручно співати голосну «А», то можна починати з неї, при глибокому звуці краще почати з «І», при плоскому - з «У». У процесі навчання голосні у співі прийнято нівелювати, щоб досягти рівності тембрового звучання. При співі вправи з ряду голосних з метою їх вирівнювання один голосний звук слід як би вливати в інший без поштовху.

Метод мисленого співу. На заняттях вводилося правило: коли вчитель демонструє зразок виконання голосом або на інструменті, учні повинні слухати, дивитися і подумки підспівувати одночасно з ним. Виконання цього правила повинне було ввійти в звичку, стати умовним рефлексом на показ учителя. Уявний спів учні здійснювали за участю активної, хоча і беззвучної артикуляції. Це активізувало м'язовий апарат всього голосоутворюючого комплексу, включаючи і дихальну мускулатуру. Створювалися умови для поступового встановлення зв'язку між слуховим і зоровим сприйняттям, а також відчуттями відповідних рухів голосових органів (реальних або модельованих).

Метод порівняльного аналізу. У практиці вокального виховання дітей метод порівняльного аналізу знайшов широке застосування. Він використовувався в роботі з перших же уроків, коли діти повинні булидати свої перші естетичні оцінки співочого звуку: гарний чи негарний. Порівнюючи різні зразки звучання голосу, діти вчаться розуміти і диференційовано сприймати окремі компоненти вокального виконання, відрізняти правильне звукоутворення від неправильного. Завдяки протікаючим при цьому аналітичним розумовим операціям у дітей активно розвиваються розумові здібності, вокальний слух і художній смак. 

Принцип свідомості і творчої активності учня-включає в себе свідоме ставлення до творчої діяльності, розуміння необхідності долати труднощі в процесі навчання, а також свідоме освоєння знань. Принцип свідомості і творчої активності учня

Правильное пение — это такое пение, когда певцам удобно петь, а слушателям приятно их слушать!

Таким чином, можна зробити висновок, що формування вокальних навичок-це складний процес, який здійснюється на декількох етапах, займає тривалий період часу, вимагає ретельної підготовки з боку вчителя і великої уваги від учня. Саме тому були розроблені методи формування вокальних навичок, використовуючи які, можна покращити процес освоєння вокальної техніки.

Вчитель – людина, яка може робити важкі речі простими!