Методи і форми розвитку критичного мислення у навчально-виховному процесі

Методи і форми розвитку критичного мислення  у навчально-виховному процесі

Треба вчити не думок, а думати

Е.Кант

В умовах реформування освіти значна роль приділяється вихованню особистості здатної самореалізуватися, самовизначатися, самоусвідомлюватися у реаліях сучасного життя.

З огляду на це визначальна складова моєї роботи – це пошук і впровадження інноваційних педагогічних технологій навчання відповідно до сучасних проблем особистості і суспільства. Використання активних форм і методів навчання безперечно мають багато переваг. Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до предмета, навчання, розвивають творче критичне мислення, вчать культури спілкування, поліпшують міжособистісні взаємини, краще реалізують єдність навчання, виховання і розвитку учнів.

Уміння і бажання навчатися – це той фундамент, який маю закласти я, як вчитель. Тому перед кожним уроком, шукаю відповідь на «вічне» запитання: як побудувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків та роздумів. Учні мають усвідомлювати, що в майбутньому вони самі братимуть безпосередню участь у вдосконаленні науки і виробництва, діятимуть самостійно, а не за підказкою. Адже не можна жити за готовими рецептами.

Урок критичного мислення – має певну структуру та складається з таких етапів

 

 

 

 

Етапи уроку з використанням технології розвитку критичного мислення

1. Виклик(евокація)

 

 

2. Осмислення нової

Інформації

 

 

 

3. Міркування

(рефлексія)

 

• Евокація — збудження інтересу учнів, заохочення їх до формування цілей навчання.

• Усвідомлення значення (реалізація змісту) — дослідження проблеми, набуття нових знань для побудови міркування.

• Рефлексія (міркування, відтворення) — охоплення значення смислу ідей, поширення знань у нові контексти.

На першому етапі (евокації) пропонується використовувати такі методи (евокаційні стратегії):

• попередня активізація — збудження  інтересу цікавим фактом, інтерпретацією тощо;

• фокусуючи запитання — оголошення запитань, на які потрібно відповісти після вивчення матеріалу;

• «Мозкова атака» — складання  списку того, що учням відомо  з теми;

• «ґроно» — класифікація відомих  фактів за певною ознакою;

• керована діяльність — розподіл  тексту на частини із запитаннями-прогнозами (що буде далі?);

• низка слів наперед — визначення основних слів, що зустрічається в тексті;

• «Знаю — хочу знати — вивчаю» — визначення відомих фактів та запитання, на які потрібно відповісти;

• вільне письмо — учні пишуть усе, що вони знають, відчувають і думають з теми.

На другому етапі (усвідомлення значення) автори радять звернутися до таких методів:

• позначки — у тексті учні мають позначити «v» — те, що підтверджує попередні знання учнів,

«+» — нова інформація,

«–» —те, що суперечить знанням,

«?» — те, що дивує;

• керована діяльність;

• щоденник подвійних нотаток — запис у лівій частині аркуша важливих фактів, у правій — коментарів до них;

• «запитання — відповідь» — учнів парах або ланцюжком ставлять запитання до тексту та відповідають на них;

• взаємонавчання — частина учнів грає роль учителя (ставлять запитання, коригують відповіді);

• групи спільного навчання;

• розширена лекція — виклад маеріалу з постійним заохоченням учнів ставити запитання;

• думайте — працюйте у парах — обмінюйтесь думками;

• кероване вивчення — читання або слухання за інструкцією.

На третьому етапі — рефлексії — учні звертаються до вивченого за допомогою таких методів:

• запитання про реакцію читача — визначення найважливіших та емоційно насичених аспектів теми;

• огляд щоденників подвійних нотаток;

• спільна пізнавальна дискусія;

• «Останнє слово за мною» — на картці учні записують цитату та

коментар, усі висловлюються з приводу неї, але останнє слово залишається за власником картки;

• дискусійна мережа — добірка доказів «за» і «проти»;

• дебати;

•  есе;

• «Ціле за часткою» — на підставі відповідей на частину тексту

скласти враження про решту тексту;

• позначки.

Реалізувати свою проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, вміння діяти в незвичайних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок-дослідження, урок-казка, театралізований урок, урок-експедиція, урок-вікторина.

Я впевнена, що зацікавити, повести за собою спроможний лише той педагог, який сам перебуває у постійному пошуку. адже ще В.О.Сухомлинський закликав: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших»

 

Фрагменти уроків літературного читання з використанням методів технології критичного мислення.

Методика « Речення з відкритим кінцем »

Етап уроку-рефлексія.

- Придумайте різні закінчення речення  Якщо книгу не читати…

Методика «Сенкан» Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди»

Етап уроку-рефлексія.

1.Шипшина.

2. Червона, красива.

3. Віддає, рясніє, лікує.

4. Я тут для всіх.

5. Красуня-лікар.

Методика «Сенкан»

Наталя Забіла «Журавлик»

Етап уроку-рефлексія

1.Журавлик.

2.Поранений, приручений.

3. Живе, одужав, грався.

4.Прощавай, лети, журавлику!

5.Повернись весною здалека.

Методика «Порушена послідовність»

Анатолій Дімаров «Для чого людині серце»

Етап уроку - евокація.

Варіанти речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.

А ось блискуче, як пластмасова кулька, серце. Бачиш, яке воно свіже: як довго стукотіло, а ніскільки не зносилося. Це серце злої людини.

- Оце серце байдужої людини. Бачиш, яке воно жовте та зморщене!Похмуре, сіре, важке, наче висічене з твердої каменюки. Це серце однієї доброї людини. Врешті лікар обережно дістав з найвищої полиці ще одну банку.                                                          - Оце серце одного чоловіка, який дбав лише про себе і відвертався від інших людей. Бачиш, яке воно велике та світле! Це серце байдужої людини.

Методика « Передбачення»

«Кривенька качечка»(українська народна казка)

  Етап уроку-евокація

- Сьогодні ми прочитаємо народну казку, в якій буде розповідатися про героїню цієї загадки:

Плавала, купалася, сухою зосталася.

- Про кого будемо читати казку?

- Що в цій казці схвалюється ? Вам допоможе  прислів’я :

За добро добром платять.

- А тепер починаємо читати казку і перевіремо ваші передбачення.            

Методика «Гронування»

Варвара Гринько «Мова»

Етап уроку-рефлексія.

• Якою ви відчуваєте нашу рідну мову після ознайомлення з віршем Варвари Гринько? Свої думки напишіть на стрічках чарівного віночка.

 

 

 

 

Тема. В.Сухомлинський «Як Павлик списав у Ніни задачу»

Мета: учити орієнтуватися у структурі тексту; формувати вміння визначати головну думку твору; давати характеристику головним дійовим особам, порівнювати вчинки і поведінку персонажів; розвивати критичне мислення учнів; учити інсценізувати; виховувати чесність, віру в свої сили.

Етап виклику.

«Передбачення»

Мета. заохочувати учнів активно мислити, складати передбачене.

• Прочитайте назву оповідання. Чи можна передбачити про кого буде йти мова у тексті?
• Чому могла трапитися така ситуація, що Павлик списав задачу?

Евокація.

«Кероване читання»

Мета: вчити учнів структурувати роботу над текстом ;розуміти текст; робити припущення; міркувати над змістом; формувати вміння ставити запитання.

1. Читання І частини –до слів : «Ось прийшла Зіна..» Взаємні питання за змістом. Питання вчителя.

     -    Чи виправдовується ваше передбачення?

• Чому Павлик прийшов до школи стурбований?
• Як ви вважаєте , чому він не зміг розв’язати задачу?
• Як будуть розвиватися події далі?

2. Читання ІІ частини – до слів «Учителька зібрала зошити»

Взаємні питання за змістом . Питання вчителя.

• Що хлопчик помітив у зошиті?
• Чи сказав він про помилку Зіні?
• Ваші передбачення виходячі з прочитаного.

3. Читання ІІІ частини до кінця.

Взаємні питання за змістом. Питання вчителя.

• Які оцінки отримали діти?
• Як Павлик і Зіна відреагували на них?
• Чому Павлик почервонів, а Зіна зблідла.
• Чиє передбачення збулося?

«Роздуми»

Мета. Стимулювати критичне мислення – спонукати учнів до роздумів над тим, яке значення для них має матеріал викладення в тексті.

1. Обговорення за системного Сандерса:

     -     Які риси характеру Павлика виявилися у його вчинку?

• Як далі можуть скластися стосунки Зіни і Павлика?
• Чи знайома вам ситуація, описана в оповіданні?
• Чи доводилось вам потрапляти у схожу ситуацію?
• Як ви з неї виходити?

2. «Вільне письмо»

Мета. Вчити розмірковувати, як отримані знання використовувати у своєму житті?

• Чи змусило вас це оповідання щось змінити у своїй поведінці? Що саме?