Урок " Хризантеми - діти осені "

Інтегрований урок  з розвитку зв*язного мовлення, трудового навчання.

Розвиток зв*язного мовлення. Урок мислення. Хризантеми – діти осені.

Трудове навчання. Робота з папером. Виготовлення квітки хризантеми.

          1. Читання вчителем казки-загадки.

За синіми морями, за високими горами в густому лісі на узліссі стоїть хатинка. А ліс цей незвичайний. У ньому і птахи, і звірі, і навіть дерева розмовляють. Ось і розповіли вони, що живе в цій хатинці старий, але дуже мудрий дідусь. Є в нього чарівна палиця.

Стукне він нею об землю, і дива творяться: то сніг іде, то квіти розпускаються, то яблука достигають.

А звати того дідуся - Рік.

Є в нього чотири дочки. Та такі ж гарні, що й очей не можна відірвати: добрі, швидкі ласкаві, але між собою не схожі.

У білому вбранні, з різдвяними святами, з веселими розвагами, з білосніжними килимами старша дочка - Зима.

Наймолодша дочка привітанням журавля пробуджує поля, небеса і ручаї, заквітчує гаї - це Весна.

Добра і весела, завжди з квітами та ягодами. Це - щедре Літо.

А ось послухайте загадку і скажете, як звали ще одну дочку.

Хто вона, ота красуня

В золотім намисті,

Що без пензля і без барв

Скрізь малює листя.

На деревах листя те

 Так блищить, мов золоте.   (Осінь )     

        - Діти, а як звати  синочків осені?

Звучить музика, осінні мотиви із “Пори року” П. Чайковського.

вересень

У серпанку павутини 

Білі ниточки снуються,

Вже тумани по долині

У ранкову пору в'ються.

В лісі верес розкриває

Свої келишки бузкові,

І багрянець покриває

Пишні грона калинові!

Вересневе небо синє,

І сади ще пахнуть літом,

 В полісаднику жоржини

Розгорілись дивоцвітом.

жовтень

Листя жовте та червоне

Легко з дерева злітає,

Мов метелик, на долоні

З тихим шелестом сідає.

Пахне свіжістю й морозом

Килим з листя осокорів,

А на річці верболози

Зустрічають ранні роси.

Сяють золотом берези,

Жовтень ним вінчає осінь,

Журавлиний клин мережить

Висоти холодну просинь.

листопад

Зникли біленькі хмаринки,

Небо не синє, свинцове,

Зрідка снуються сніжинки

В переддення грудневе.

Хмарна не радує днина,

Вітер висвистує в кронах,

Лиш молода горобина

Світиться в гронах червоних.

- Діти, а чому синочки Осені мають такі імена?

                                      ДОПОВНЕННЯ ВЧИТЕЛЯ:

- А чи знаєте ви, діти, як в далеку давнину називали осінніх братів місяців?

 Вересень колись називали сівень - бо починали сіяти озимину.

Жовтень - хмурень - бо часто змінювалась погода, або весільний. У народі так і казали "Жовтень на весілля багатий".

А листопад - просто падолист - опадає листя.

ІІІ.   Повторення та аналіз основних фактів.

 -  А чи знаєте ви  вірші, прислів'я, народні прикмети про осінь?

1.На узліссі осінь фарби розбавляла.

Пензликом легенько листя малювала.

Вже руда ліщина, пожовтіли клени.

У красі осінній тільки дуб зелений.

Утішає ясень: Не сумуй за літом.

Глянь, усі дерева в золото одіто.

2.Золота красуня — осінь чарівниця!

По землі ступає, золотом іскриться.

В жовте і червоне листячко фарбує,

І картини дивні, чарівні малює!

Небо синє - синє, листя кольорове,

А яке довкілля радісне, чудове!

А які жоржини, наче сонце квіти!

Світ наш неповторний, гарний, розмаїтний!

Світ наш незбагненний,

Дивний, загадковий.

І такий прекрасний, і такий чудовий!

3. Вересень - перший подих осені.

4. Чим тепліший і сухіший вересень, тим пізніше прийде зима.

5. Жовтень ходить по краю та виганяє птахів з гаю.

6. Високо летять гуси - чекай тривалої осені.

7. У жовтні, кожен знає, що з великої хмари малий дощ.

Вчитель. Проминуло тепле літо і настала пора, яку часто називають чудовою, замріяною, золотою. У ній поєднується чарівність барв, теплого літа з приходом наступних холодів. Це та чудова пора, коли сонце посилає своє останнє тепле вітання полям і лукам, коли наближається час відльоту птахів.

                                  Перегляд слайдів.

Осінь... Скільки поезії в цьому золотаво-сонячному слові і скільки радості й тихого смутку!

- Діти! Де ви бачите сліди осені?

(Задощило, захлюпало. Тумани сивіють ставками, річками. Повіяли холодні вітри).

- Як змінилося забарвлення листя на деревах і кущах?

(Листя на деревах і кущах пожовтіло, побагровіло і, наче золоті пташенята, злітають листочки з дерев).

• Доберіть слова, які влучно передають шум листя під ногами.

(Шумлять, шелестять, шерехтять, шарудять, тріщать, хрумтять, шепочуться).

•       З чим порівнюють опале листя? (З барвистим килимом)
•       А що ще воно вам нагадує?

(Золоті монетки, різнокольорові клаптики, яскраві обгортки від цукерок).

•      Про що шепочуться опалі листочки?

Робота  в групах

Проведення конкурсу "Хто більше назве квітів ?"

•       Назвіть найпоширеніші осінні квіти?

(Яскраво-оранжеві нагідки, барвисті айстри, жоржини, чорнобривці, хризантеми).

- А що ви знаєте про квіти взагалі? 

                            Складання асоціативного куща.

(Вони розподіляються на польові, лісові, садові, декоративні, ними прикрашають площі, сквери. Цвітуть у різні пори року - весною, літом, восени. Кожна квітка має свою назву, свою історію, свій колір, форму...)

                              ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 Розгадування загадки.

-  Про яку квітку в ній говориться:
Я квітка ніжна, як весна,

Я різні сукні маю.

 Буваю кольору зорі, Лимонну барву маю.

 І снігу зимної пори,

І вишнею палаю.

1. Пізня осінь. Квіти всі зів'яли.

На подвір'ї непривітно й сумно стало.

Та залишились ще кущики зелені,

То милують око пізні хризантеми.

2. Хризантема тайну знає

Аж під осінь зацвітає,

Щоб її красою ми

Милувались до зими.

3. Хризантема - це осіння квітка сонця,

Що священною вважається в японців.

Кольори у неї білі та червоні,

Голубі, темно-коричневі, лимонні.

4. Верхній одяг хризантемами розшитий

Мали право лише обрані носити

Одягали його в дні буденні й свята

Імператорська сім'я і імператор.

За походженням слово "хризантема" - грецьке і означає "золота квітка." Є ще дорогоцінне, золотисто-зеленого кольору прозоре каміння, яке називається хризоліт.

•       Діти, давайте розглянемо ці чудові осінні квіти? Перегляд слайдів
•       Які квіти? Якого кольору?   (Квіти різного кольору і різного розміру)

- Скільки квіточок на стеблі?

(Квіточок багато, пелюстки з серединки коротші, а до країв довші, схожі на...)

•      А чи можна їх полічити?          (Ні їх багато).
•      Які стебла, листочки?

(Стебла тоненькі, листочків багато, вони розташовані по всьому стеблу)

•      Якого кольору листочки?
•      Якої довжини стебло хризантеми?    (25-120 см.)
•      Пахнуть ці квіти чи ні?  (їх запах - це запах легенького морозця)

- А чи знаєте ви, коли починає цвісти хризантема?

(В червні – серпні. А коли викопати її до настання морозів, вона буде цвісти всю зиму у кімнаті або теплиці).

•      З чим ми можемо порівняти хризантеми?
•      Як ви гадаєте, весело зараз цим квіточкам чи сумно?
•      Чому весело?

(Тому що вони задоволені, що радують людей своїм цвітінням, коли все навкруги заснуло, пов'яло, висохло).

- Чому сумно?          (Тому що перецвіли всі їх подруги)

2. У нас в гостях сьогодні прекрасні чарівні квіти - хризантеми.

Давайте спробуємо розповісти про них, склавши сенкан.

Хризантема.

    Червона, пахуча, розкішна.

    Квітне, милує, прикрашає.

    Хризантема схожа на зірочку.

    Квітка.

3. Розповідь вчителя. Перегляд слайдів.

Найбільші врочистості на честь хризантем влаштовують японці. Адже вони мають себе, не більше і не менше, як за нащадків сонця. А золотава квітка так і називається КІКУ, що означає сонце. Тут хризантема є національним символом.

З 8 сторіччя вона прикрашала герб, печатку, вищий орден Японії, її прапори, монети і марки. Навіть зображення квітки мали за священне: тільки імператор та члени його сім'ї мали право носити одяг, розцяцькований хризантемами.

9 вересня в Японії одне з найулюбленіших свят. Здавна в цей день хризантемами прибирали храми, житла, навіть човни, люди слухали виступи поетів і музикантів, а головне - милувалися квітами. Для цього влаштовувались спеціальні театральні вистави, де на сценах чого лише не побачиш! Тут тобі і боротьба героя з драконом, і танок чарівних гейш, і флотилія вітрильників, цілі сюжети з історії та художніх творів - і все це виготовлено з хризантем.

У країнах Азії, листя і пагони хризантеми вживається в їжу як овоч або десерт (у Китаї, хризантема є харчовим видом). Квітка хризантеми використовується як чай, який має хороший аромат і кілька корисних властивостей для здоров’я. Їх використовують при болю в горлі, лихоманці, головному болі, сухості в очах. Також квіти сприяють засвоєнню жирної їжі. Хризантеми допомагають у зменшенні забруднення повітря.

Вища нагорода Японії - орден хризантеми

-   Діти, а як ви думаєте, чому народ Японії так любить хризантеми і влаштовує найбільші врочистості на її честь? (Міркування дітей)

       4.  Цікаві оповідання і казки написав про хризантеми і В.О. Сухомлинський
        "Хризантема і Цибулинка", "Візьми ще одну квітку, Тіна...", "Фіолетова хризантема."

(Читання та обговорення оповідання В.О. Сухомлинського "Фіолетова хризантема").

     5. Перегляд виставки малюнків та поробок « Ми із мамою разом».

V. Практична робота. Виготовлення квітки хризантеми з паперу.

1. Інструктаж з ТБ.
2. Перегляд слайдів послідовного виконання роботи.
3. Підготовка матеріалів.
4. Самостійна робота.
5. Створення колективної композиції.

VІ. Підсумок уроку.

Додаток

ФІОЛЕТОВА   ХРИЗАНТЕМА

Щодня взимку діти приносять в клас квітку хризантеми. Коли в класі мир і спокій, коли Віра Петрівна задоволена своїми вихованцями, на столі в високій, мов колосок, тоненькій вазочці - рожева, червона, синя, блакитна квітка.

Та є в теплиці кущ, на якому квітнуть хризантеми незвичайного кольору -фіолетового. Немов кришталевий обрій степової далечини у вечірню годину, коли тільки що зайшло сонце - ось якого кольору квітки на цьому кущі.

Рідко, дуже рідко приносять діти з теплиці і ставлять у вазочку фіолетову хризантему - це квітка образи. Якщо діти поставили на стіл фіолетову квітку, це значить, вони говорять: люба вчителько, Ви образили нас.

Прийшовши на другий урок, Віра Петрівна побачила фіолетову квітку.

Клас мовчав, Віра Петрівна дала дітям завдання для самостійної роботи, а сама сіла, схилившись на стіл, і стала думати: що ж відбулося на першому уроці ? Чим вона образила дітей ?

Справедливу строгість і строгу справедливість діти поважали й шанували, це вчителька добре знала. Чим же вона образила їх ?

Годинник ! - згадала Віра Петрівна. - Так, я образила їх недовір’ям...

Вчора був день її народження. Чоловік подарував їй золотого годинника. Сьогодні на першому уроці, як і завжди, вона зняла з руки годинника і поклала на стіл. На перерві пішла в учительську. Завжди залишала годинник на столі, і він лежав там до кінця уроків. А сьогодні їй чомусь прийшло в голову: це ж золотий годинник...

Вона пішла на перерві в клас, взяла з столу годинника і одягла його на руку.

І ось фіолетова квітка ... Її не було на столі вже два роки.

Віра Петрівна зітхнула, тихо зняла з руки годинника і поклала його на стіл.

На другій перерві, як і завжди, годинник лежав на столі.

На третьому уроці, зайшовши до класу, Віра Петрівна побачила: у вазочці рожева квітка хризантеми.

Віра Петрівна полегшено зітхнула.

ГОЛУБІ    ХРИЗАНТЕМИ.

Осінь. У моєї бабусі Наталі Олексіївни незабаром день народження. Я помітила, що з усіх подарунків їй найбільшу радість приносять квіти. І особливо хризантеми. Моя вчителька розповіла, що діти з Павлиша в оранжереї вирощують голубі хризантеми. Напередодні бабусиного дня народження вони мені приснились: пишні, голубі-голубі, з блискітками на пелюстках. Понесла я бабусі букет хризантем: білих, рожевих, жовтих - і розповіла про свій сон. Бабуся обняла мене, поцілувала. А по щоці у неї скотилася світла сльоза. І подумала я: "Прийде час, і принесу бабусі в день народження голубі хризантеми. Ось тільки виросту."

Візьми ще одну квітку…

У шкільній теплиці — князівство квітів. Надворі тріскучий мороз, а тут під склом — сині, рожеві, блакитні, фіолетові хризантеми.

Ранесенько до теплиці прийшла Тіна. Там ще нікого не було. Коли дівчинка відчинила двері, квіти здригнулися. Вони любили тишу, і стук дверей наполохав їх.

Як заспокоїлись, задивилися до неба й чекали перших променів зимового неяскравого сонця.

Тіна прийшла сюди у дуже важливій справі. Бабуся дуже слаба і їй захотілося побачити «радісну квітку» — так вона називає фіолетову хризантему. Ніде немає такої квітки, тільки в шкільній теплиці. Опівночі бабусі стало дуже погано, і Тіна, не змикаючи очей, чекала ранку, щоб піти по фіолетову красуню. Знала, що від неї бабусі полегшає.

Ледве зірвала Тіна «радісну квітку», як скрипнули двері. До теплиці увійшов учитель. Він був дуже строгий: любив квіти, любив і людей, які люблять квіти, але ненавидів лінощі, неробство й марнотратство. Зимою ніхто в теплиці не зривав жодної квітки, всі оберігали красу й ходили сюди нею милуватися. Коли вчитель побачив Тіну з фіолетовою квіткою в руці, він зупинився здивований. А Тіна в цю мить думала тільки про бабусю.

У Тіниних очах відбивався біль, велике милосердя. Учитель зрозумів дівчинку. Він підійшов до неї, обняв і сказав:

— Візьми ще одну квітку, Тіно. І неси мерщій бабусі.

Хризантема й Цибулина

Недалеко від хати росла Хризантема. На спаді літа вона зацвіла ніжним рожевим цвітом і милувалася своєю красою, її квіти шепотіли: «Які ми красиві…»

А поруч із Хризантемою росла Цибулина. Ну, звичайнісінька цибуля. На спаді літа Цибулина доспіла, зелене пір’я зів’яло, й від неї відгонило гострим духом. Хризантема зморщила носа й каже:

— Як неприємно від тебе тхне! Дивуюся, навіщо люди таке й сіють. Мабуть, щоб відлякувати бліх.

Цибулина мовчала. Проти Хризантеми вона відчувала себе простачкою.

Та ось із хати вийшла жінка й іде прямо до Хризантеми.

Ця затамувала й дух. Певно, що жінка зараз скаже: «Які гарні квіти в Хризантеми!»

Жінка справді підійшла до Хризантеми і сказала:

— Які гарні квіти!..

Хризантема аж танула од утіхи.

Потім жінка нахилилась, вирвала Цибулину, роздивилася й вигукнула:

— Яка гарна Цибулина!

Хризантема нічого не могла збагнути. Вона собі думала: «Невже й Цибулина може бути гарна?»