Тренінг : „Критиччне мислення , мистецтво задавати запитання”.

Тренінг для вчителів на тему:

„Критиччне мислення , мистецтво задавати запитання”.

Запропонований матеріал є розробкою тренінгу для вчителів, який проводила  під час засідання МО вчителів.

 У Концепції Нової української школи зазначено: “За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді … “. Саме для того, щоб іти в ногу з часом і вдосконалювати педагогічну майстерність, всі учителі мають постійно брати  участь в освітніх програмах, семінарах та тренінгах.

    Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Саме тому очевидна життєва необхідність критичного мислення для вітчизняної освітньої системи. Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності.Використання цікавих форм і методів навчання мають багато переваг. Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до предмета, розвивають творче, продуктивне мислення, вчать культурі спілкування, поліпшують міжособистісні взаємини, краще реалізують єдність навчання, виховання і розвитку учнів.

 Мистецтво задавати питання – одне з базових умінь для навчання математики. Просування учнів в освоєнні матеріалу можна оцінити з точки зору того, які питання вони задають. Крім цього пошук шляхів розв’язання, наприклад, будь-якої геометричної задачі розпочинається з мозкового штурму. І тут важливо, які саме питання задають собі учні. Питання, які учень задає, коли йому не вистачає інформації, показують рівень розуміння проблеми і здатність будувати припущення. Уміння задавати питання на уроках математики допомагає при вирішенні інтелектуальних завдань, сприяє покращенню сприймання навчального матеріалу, врешті-решт розвиває аналітичне мислення .Вмінню задавати питання слід вчитися як учням, так і вчителям.

Тема: „Мистецтво задавати питання і розвиток мислення учнів на уроках”

Мета: ознайомити учасників тренінгу з типами питань; навчити формулювати питання різних типів; продемонструвати важливість вміння задавати питання для розвитку мислення учнів.

Обладнання: приміщення підготовлено для проведення тренінгу (є тільки стільці, які спочатку розставлені по колу).

І. Вступна частина.

1. Вправа «Привітання».

Ведучий. Вітаю всіх присутніх! Давайте пригадаємо слова привітання різними мовами .А хто пригадає фразу-привітання, яка звучить як питання? (How do you do?) Цікава річ – питання. Виявляється питанням можна навіть привітатися. Саме йому ми і присвятимо сьогоднішню зустріч.

2. Очікування.

Кожен бере кульку , записує на ній , те що очікує від заняття і кріпить її на дошці.

ІІ. Основна частина.

1. Повідомлення теми і мети тренінгу.

Ведучий. Отже, сьогодні ми розглянемо роль питання (його формулювання) в процесі навчання.

2. І повідомлення ведучого. Дослідники виділяють 5 типів питань. I

 тип питань –фактичні питання (чи запитання на знання). Такі питання спрямовані на з’ясування фактів і особливостей, які легко спостерігати. Відповіді на фактичні питання часто можна оцінити як правильні чи неправильні. Хоча фактичні питання зазвичай прості, їх теж треба вміти задавати.Фактичні питання розпочинаються словами: хто; коли (як часто, яка періодичність, як давно це було, скільки часу тому, коли це може статися ...); де (як далеко це знаходиться від ..., як туди дістатися ...); як (називається, як це сталося, як це могло трапитися, якими якостями треба володіти .. .); що таке...

3. Робота в парах.

Ведучий. Пропоную вам об’єднатися у пари і скласти по 3 фактичних питання.

Учасники складають питання. Після складання питань ведучий пропонує бажаючим зачитати їх. Питання, які прозвучали, обговорюються на спільному колі.

4. ІІ повідомлення ведучого. Другий тип питань – конвергентні питання

Ці питання не мають однозначної відповіді і вимагають напруження думки. Ані ситуація, ні текст не дають прямої підказки. Найчастіше ці питання формулюються як «Навіщо ...»,« Які причини ...», «Чому ...». Конвергентний питання з’єднує розуміння людини і фактичний матеріал, це перший ступінь інтерпретації тієї ситуації, факту або тексту, щодо яких задаються питання.

5. Робота в парах.

Ведучий. Пропоную вам продовжити працювати в незмінній парі. Ваше завдання буде таким: скласти по 3 конвергентних питання.

Учасники складають питання. Після складання питань ведучий пропонує бажаючим зачитати їх. Питання, які прозвучали, обговорюються на спільному колі.

6. ІІІ повідомлення ведучого. Третій тип питань – дивергентні питання. Суть такого питання полягає в обумовленні ситуації: „Що буде (не буде), якщо ...”, „Як буде ...”, „Що станеться ...”, „Як би сталося (було) ...., як би це вплинуло на ...” . Дивергентні питання дозволяють зрозуміти наявність альтернативи. Уміння задавати такі питання важливо для багатьох фахівців: прийняття рішення про лікування, міру покарання або заохочення обов’язково повинно ґрунтуватися на оцінці наслідків прийнятого рішення. Якщо конвергентне питання спрямоване на пояснення того, що вже сталося, то дивергентне – на пророкування майбутнього.

7. Робота в парах.

Ведучий. Пропоную вам продовжити працювати в незмінній парі. Ваше завдання буде таким: скласти по 3 дивергентних питання .

Учасники складають питання. Після складання питань ведучий пропонує бажаючим зачитати їх. Питання, які прозвучали, обговорюються на спільному колі.

8. ІV повідомлення ведучого. Четвертий тип питань – питання-оцінка (питання на судження і порівняння). Ці питання з’єднують розуміння ситуації і ставлення людини до події, факту, книги, фільму і т.д. Відповідь на таке питання показує виваженість суджень, вміння уникати категоричності. Відповіді на питання на судження дозволяють зробити висновок, наскільки відповідаючий володіє інформацією, що виходить за межі ситуації, небайдужий до предмета розмови і розуміє неоднозначність того, про що йде мова. Такі питання можуть розпочинатися словами: „У чому подібність і відмінність цих героїв...”, „На яких інших героїв схожий...?”, „Чим ... відрізняється від ...?” тощо.

9. Робота в парах.

Ведучий. Пропоную вам продовжити працювати в незмінній парі. Ваше завдання буде таким: скласти по 3 питання-оцінки .

Учасники складають питання. Після складання питань ведучий пропонує бажаючим зачитати їх. Питання, які прозвучали, обговорюються на спільному колі.

10. V повідомлення ведучого. П’ятий тип питань – комбіновані питання (комплексні питання, відповідь на яке може бути дуже довгою). Насправді питання одного типу плавно переходять в питання іншого типу. Так, фактичне питання створює основу для запитань трьох інших типів. Часто в одному питанні можна з’єднати питання на пояснення і питання на припущення.

11. Робота в парах.

Ведучий. Пропоную вам продовжити працювати в незмінній парі. Ваше завдання буде таким: подумайте, як можна з’єднати вже наявні питання в загальне комплексне питання. Ступінь взаємозв’язку заданих вами питань визначається тим, чи є у вас спрямованість у зборі інформації, чи ви виділяєте попередні гіпотези, і наскільки висунуті вами гіпотези варіативні. Комбіновані питання дозволяють зв’язати різні питання і з отриманих відповідей скласти цілісну «картинку» досліджуваної ситуації.

Учасники складають питання. Після складання питань ведучий пропонує бажаючим зачитати їх. Питання, які прозвучали, обговорюються на спільному колі.

12. Вправа „ Естафета”.

Учасники об’єднуються у дві команди. Ведучий називає тему. Команди по-черзі задаються один одному питання на запропоновану тему (відповідати не треба). Переможе та команда, яка задасть останнє питання.

13. Рольова гра.

Ведучий. Пропоную вам відпрацювати вміння формулювати питання у рольовій грі. Ви об’єднані у малі групи. Оберіть серед вас одного, хто буде грати роль вчителя. Решта членів групи будуть учнями. Оберіть тему. Розіграйте ситуацію – на якому вчитель використовує різні типи питань, з метою розвитку мислення учнів, а учні задають питання вчителеві, з метою з’ясування незрозумілих моментів в темі.

Проведення рольової гри. Обговорення вправи.

Ведучий. Які із розглянутих типів питань ви задаєте найчастіше? А найрідше? Які питання ви не задаєте зовсім? Чому? (Обговорення на спільному колі).

14. VІ повідомлення ведучого.

15. Гра „Так! чи Ні!”.

Ведучий. Пропоную вам пограти у гру „Так! чи Ні!”. Я буду називати питання і говорити його тип, наприклад: „Чому змінюється світ?” – ключове, а ви, якщо погоджуєтесь, кажете: „Так!”, а якщо не погоджуєтесь, кажете: „Ні!”.

Приблизні питання для гри:

„Чому змінюється світ?” – ключове (Так!)

„Що буде, якщо в світі настане темрява? – тематичне (Так!)

„Який день ви любете найбільше” – тематичне (Ні! змістове).

...

Учасники грають у гру. Після гри проводиться її обговорення: яка роль ключових і тематичних питаннях в розвитку мислення учнів.

16. VІІ повідомлення ведучого. І наостанку пропоную вам ознайомитися з прийомом критичного слухання, який називається „Сократівське опитування”.

1. Для того, щоб щось прояснити у відповіді учня, уточнити його позицію, можна запитати (запитання для прояснення):

•          Що ти маєш на увазі, коли кажеш..?
•          Який приклад ти можеш навести?
•          Чому ти сказав….?
•          Яке відношення це має до…?

2. Для того, щоб визначити факти, причини та докази, можна запитати (запитання, які визначають факти, причини та докази):

•          Які твої докази для цього?
•          Чому ти віриш у це?
•          Наскільки ти впевнений у цьому?

3. Для того, щоб з’ясувати висновки і результати, можна запитати (запитання, які досліджують висновки та результати):

•          Що є твоїм висновком?
•          Що буде результатом, якщо це станеться?
•          Яким буде ефект від цього?

17. Гра «Обери свою геометричну фігуру»

Кожен за вибором оберає, геометричну фігуру, по якій отримує відповідь, який у мене характер.

ІІІ. Заключна частина.

1. Заключне слово ведучого. Уміння задавати питання допомагає людині навчитися відповідати на питання інших вдумливо і без поспіху; відповідати, розмірковуючи і розвиваючи свою точку зору. Складання плану відповіді на запитання є не що інше, як розбивка одного великого питання на більш «вузькі» питання. Не випадково багато психологів вважають за краще говорити про мистецтво, а не вміння ставити питання: адже питання показує не тільки рівень обізнаності, а й здатність людини підходити до предмета вивчення нестандартно.

2. Вправа „Сенкан”.

Методичний коментар. Метод „Сенкан”. Сенкан використовується для організації узагальнення і систематизації розглянутого матеріалу. Це вимагає ретельного обмірковування на основі глибокого розуміння речей. Сенкан спонукає людину із великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити у стислій формі. Сенкан (синканта,  синквейн) – неримований 5-ти рядковий вірш (синквейн з французької мови означає «п’ять рядків»).

Перший рядок –  тема – іменник (можна словосполучення).

Другий рядок – опис – два прикметника;

Третій рядок –  дія – три дієслова;

Четвертий рядок – відношення (особисте ставлення автора синквейна до описуваного предмету або об’єкта.) або просто речення про іменник з першого рядка (зазвичай з чотирьох слів);

П’ятий рядок –   перефразування суті або слово-асоціація (синонім до першого рядка).

Ведучий. Пропоную вам скласти сенкан до слова „питання”.

Учасники складають сенкани. Бажаючі можуть зачитати свої 5-ти рядкові вірші.

3. Рефлексія.

Очікування. Якщо ваші очікування здійснилися прошу узяти кульку напам'ять, якщо ні то пробийте її.

Враження, думки...

Ведучий. Пропоную вам продовжити речення „Сьогодні мені найбільш всього запам’яталось ...”.

4. Прощання.Тож бажаю вам…

   вміти критично мислити;вміти відповідно ставитись до власної освіти;  вміти працювати у співробітництві з іншими;

 •вміти стати людиною, яка вчиться протягом всього свого життя і знати , що ви найкращі.