Методи виховання у педагогіці

Про матеріал
В презентації описані медоти виховання дітей, що будуть корисними для вчителів початкової та середньої школи.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Методи виховання. Лекція з теорії та методики виховання. Підготувала:студентка 51 групи. Левада анастасія. Методист: Смолянко. Ю. М.

Номер слайду 2

План: Поняття про методи і прийоми виховання, їх добір для ефективного здійснення процесу виховання. Різні підходи до класифікації методів виховання. Характеристика методів формування суспільної свідомості. Методика проведення етичної бесіди. Група методів організації діяльності та формування позитивного досвіду суспільної поведінки. Особливості застосування методів стимулювання позитивної поведінки і діяльності молодших школярів. В. О. Сухомлинський про педагогічні вимоги до використання методів виховання. Народна педагогіка про методи виховання. Роль народної гри у формуванні особистості.

Номер слайду 3

Список рекомендованих джерел1. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання: навч. посіб.. Київ: Вища школа, 2005. 343 с. 2. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: навч. посіб. Київ. 2007. 656 с.3. Омеляненко В. Л. Теорія та методика виховання: навчально-методичний посібник. Київ: Знання, 2008. 415 с. 4. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посіб.. Київ: Академвидав, 2009. 560 с.

Номер слайду 4

1. Поняття про методи і прийоми виховання, їх добір для ефективного здійснення процесу виховання.

Номер слайду 5

Метод виховання - це шлях досягнення поставленої мети виховання; спосіб практичної діяльності педагога, який використовується для вироблення у вихованця якостей, заданих метою виховання. Прийом – це частина, деталь методу. Це одиничне, часткове по відношенню до методу – загального. В різних виховних ситуаціях метод може стати прийомом і навпаки.

Номер слайду 6

Метод виховання досягає своєї мети, якщо узгоджений з конкретними умовами, враховує ту чи іншу педагогічну ситуацію – створює оптимальні умови для формування особистості. Методи виховання - категорія історична. У кожній суспільно-економічній формації змінюється характер суспільних відносин, характер форм спілкування між людьми. Напрямки щодо визначення методів виховання: Нині педагогіка орієнтується на гуманістичні методи, в основі яких - любов, повага до дітей, створення умов для їхнього повноцінного розвитку. гуманістичний, демократичний (Песталоцці, Дістервег, Ушинський, Сухомлинський);Реакційний (Гербарт – вимагав тілесних покарань

Номер слайду 7

2. Різні підходи до класифікації методів виховання.

Номер слайду 8

За Болдирєвим, Гончаровим, Корольовим: Методи переконання (формують свідомість)Методи тренування (для формування поведінки)Методи заохочення і переконання (для збудження і розвитку емоційно-чуттєвої сфери).

Номер слайду 9

За Ільїною та Огородніковим: Методи переконання. Методи організації діяльностіМетоди стимулювання поведінки

Номер слайду 10

За Мар’єнковим: Пояснювально-репродуктивні методи. Проблемно-ситуативні методи. Методи привчання і тренування. Методи стимулювання. Методи гальмування. Методи педагогічного керівництва. Методи самовиховання

Номер слайду 11

За щукіною: Методи формування свідомостіМетоди організації діяльності і формування досвіду громадської (суспільної) поведінки. Методи стимулювання поведінки

Номер слайду 12

3. Характеристика методів формування суспільної свідомості.

Номер слайду 13

1. Бесіда – це діалогова взаємодія з учнем „питання – відповідь”. Структура бесіди : Вступ. Основна частина. Підсумок. Вимоги: актуальна тема, що відповідає віку, інтересам (сензитиву) дітей; вчитель має підібрати гарні змістовні запитання (прості та складні); наочність; технічні засоби; емоційні стимули (елементи романтики, гра, поезія, пісня, емоційна мова вчителя); першими робити висновки мають діти, дуже важливе значення мають бесіди які викликають довіру.

Номер слайду 14

2. Лекція - це розгорнуте й доступне для сприймання систематичне викладення суті тієї, чи іншої проблеми.3. Диспут - це дискусійне обговорення проблемної теми, що передбачає гострі суперечки, зіткнення протилежних точок зору.4. Пояснення – це тлумачення якоїсь моральної норми. Воно базується на навіюванні (сугестії). Навіювання непомітно проникає у психіку дитини і створює позитивні установки.

Номер слайду 15

5. Приклад - його психологічною основою є наслідування. Молодші школярі для наслідуванням обирають готові зразки (батько, мати, вчитель). При використанні методів цієї групи необхідно:• при формуванні світоглядних понять слід враховувати існуючу базу знань;• у процесі переконання впливати не тільки на розум, а й на емоційну сферу вихованців;• наводити дітям приклади близькі і зрозумілі їм;• домагатися не лише сприйняття переконання, а й свідомого та глибокого його розуміння;• при використанні даної групи методів значну роль відіграє особа вихователя.

Номер слайду 16

4. Методика проведення етичної бесіди

Номер слайду 17

Номер слайду 18

5. Група методів організації діяльності та формування позитивного досвіду суспільної поведінки

Номер слайду 19

1. Педагогічна вимога — педагогічний вплив на свідомість учнів з метою спонукати їх до позитивної діяльності або гальмування негативних дій і вчинків.

Номер слайду 20

2. Громадська думка — система загальних суджень людей, яка виникає в процесі їх діяльності і спілкування та виражає ставлення до різних явищ, подій, що становлять загальний інтерес.3. Вправляння — виконання учнем певних дій з метою вироблення і закріплення необхідних навичок та позитивних форм поведінки. Смисл вправляння полягає не в тому, щоб учень запам'ятав послідовність етапів своєї діяльності, а щоб норми моральних стосунків стали його звичкою, він швидко і правильно реагував на життєві обставини не тільки внаслідок логічного їх аналізу, а й завдяки почуттям, усвідомленню добра і зла.

Номер слайду 21

4. Привчання — організація планомірного і регулярного виконання дітьми певних дій з метою перетворення їх на звичні форми суспільної поведінки.5. Метод прогнозування — передбачення ситуацій (обставин, процесів, явищ, подій), які раніше не мали місця, але можливі в перспективі.6. Виховуючі ситуації — спеціально організовані педагогічні умови для формування в учнів мотивів позитивної поведінки чи подолання недоліків.

Номер слайду 22

7. Паралельна педагогічна дія - передбачає непрямий вплив на вихованця через колектив, у процесі якого негативні риси характеру чи поведінки долають не завдяки безпосередньому звертанню до учня, а організацією впливу на нього колективу.8. Осуд - як і в інших ситуаціях, тут теж особливо важливими є такт і почуття міри, щоб не спровокувати відчуженості, самозамкнутості, обізленості учня.9. Удавана байдужість - сутність її полягає в тому, що педагог завдяки своїй витримці вдає, що не помітив недостойного вчинку і продовжує свої дії, наче нічого не сталося. Учень, здивувавшись, що на його вчинок не зреаговано, почуває незручність і недоречність своєї поведінки.

Номер слайду 23

6. Особливості застосування методів стимулювання позитивної поведінки і діяльності молодших школярів

Номер слайду 24

1. Гра — один із видів діяльності дитини, що полягає у відтворенні дій дорослих і стосунків між ними.

Номер слайду 25

Номер слайду 26

2. Змагання — природна схильність дітей до здорового суперництва й самоутвердження в колективі. Забезпечує випробування людиною своїх здібностей, від­чуття товариської взаємодопомоги, передбачає облік і порів­няння результатів діяльності, заохочення її учасників, сприяє розвитку нахилів, духовних якостей дитини, спонукає до наслідування загальноприйнятих норм поведінки. Змагання бувають індивідуальними і колективними. Формами індивідуального змагання є предметні олімпіади, конкурси дитячих творів, малюнків тощо. Формами колективного змагання є ігри (футбол, волейбол), конкурси художньої самодіяльності (внутрішкільні, міжшкільні, районні тощо).

Номер слайду 27

3. Заохочення — схвалення позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до їх повторення. Заохочення. Доручення обов’язків. Нагорода. Усна похвала. Умови3. Заохочення — схвалення позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до їх повторення. Заохочення. Справедли-вість. Своєчасність. Дотримання міри

Номер слайду 28

4. Покарання — осуд недостойних дій та вчинків з метою їх припи­нення, запобігання у майбутньому. Покарання, як і заохочення, слід використовувати тільки як виховний засіб. Воно має викликати в учнів почуття сорому і провини, намір не повторювати подіб­ного. Покарання, що принижує їх гідність, не дасть по­зитивного результату. Знаючи учня, розуміючи його духовний стан і мотиви, що спонукають до певних вчин­ків, вчитель може визначити необхідність і міру пока­рання.

Номер слайду 29

7. В. О. Сухомлинський про педагогічні вимоги до використання методів виховання

Номер слайду 30

Номер слайду 31

Гуманістична  основа  педагогічної  системи  В. Сухомлинського  полягає  у  визнанні  цінності людини, її індивідуальної свободи і гідності, права на щасливе життя і творчість,  у  створенні  умов  для  всебічного  гармонійного  розвитку  кожної  особистості.  Тож  В. Сухомлинський визначає такі основні вимоги до виховного процесу:  любов до кожної дитини;  повага до дитини як особистості;  віра в талановитість дитини та її добре начало;  знання дитини, її душі, прагнень, можливостей ;  піклування про всебічний розвиток особистості(розуміння дитини);  розвиток почуття власної гідності дитини;  навчання дитини гуманним взаєминам з іншими людьми.

Номер слайду 32

9. Народна педагогіка про методи виховання. Роль народної гри у формуванні особистості.

Номер слайду 33

Народна педагогіка – система поглядів народу на освіту та виховання дітей і молоді. Вона створювалася протягом ряду століть, збагачувалася, вдосконалювалася й є результатом колективного творчого внеску багатьох поколінь в духовну скарбницю народу, багатющим і невичерпним джерелом людяності, гідності, мудрості, гуманності. 

Номер слайду 34

Методи виховання – способи, шляхи досягнення мети виховання:- практично-дійові (режим праці та відпочинку, гра, вправляння (тренування), товаришування, дружба, мовлене вий етикет);- навіювальні (сугестійні) – казка, легенда, молитва, символ, заповіт (заповідь), вірування, приклад, авторитет, сповідь; 

Номер слайду 35

- переконувальні (бесіда, розповідь, прислів’я і приказки, притча, оповідання, пісня);- попереджувальні (профілактичні) – застереження, догляд (нагляд), контроль, клятва, погроза);- спонукальні (почуття честі та гідності, віра, надія, любов, кохання, змагання, подарунок, вимога, нагадування, доброта, милосердя, обов’язок, гасло (девіз, заклик), порада, настанова, наказ);- оцінювання, схвалення та покарання (похвала, подяка, докір, осуд, догана, прокляття).  

Номер слайду 36

Дякую за увагу!