Методичка " Дидактичні ігри на уроках ураїнської мови у початкових класах"

                          Міністерство освіти і науки України

             Відділ освіти Корецької районної адміністрації

                                     Залізницька ЗШ I ст.

 

 

 

 

Дидактичні ігри на уроках української   мови у початкових класах

               Навчальний посібник

 Загальноосвітня школа I ступеня с.Залізниця

У даному посібнику зібрані дидактичні ігри, вправи, використання яких зробить уроки в початкових класах цікавими і ефективними.       Розробник: Якимчук.К.В.- вчитель початкових          класів, спеціаліст другої категорії 

 

  Рецензент: Нагорна.С.С.

                 Завідувач Залізницької ЗШ I ступення

                          Спеціаліст вищої категорії

 

 

 

 

 

 

 

                                                Передмова

 

                                               У дитячому віці гра – це норма,

                                                 і дитина повинна завжди гратися,

                                                 навіть коли робить серйозну справу

                                                                                     А.С.Макаренко

Одним із основних завдань загальноосвітньої школи є виховання школяра як життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях. Звичайно, досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє впровадження у навчально – виховний процес активних методів навчання. Сучасність щоденно вимагає від педагогів нових підходів до змісту навчання. Обрати свою навчальну модель та опрацювати її з учнями, впроваджуючи сучасні освітні технології, не просто, але цікаво. Багаторічний досвід роботи заставив мене переосмислити методи та форми роботи. У пошуках відповіді на питання: «Як розвивати інтереси учнів?», - я дійшла висновку, що тільки залучення дітей до активної ігрової діяльності, у якій вони були б не споглядачами, а творцями своєї думки, динамічність та емоційність педагогічного процесу дозволять їх прилучити до нелегкої «професії» учня. Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя – це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль. А для маленької дитини гра – це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом,засіб його пізнання. Недаремно гру називають королевою дитинства. Тому, звичайно, потенціал гри повинен бути використаний і у навчальному процесі. Адже за вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога. Психологи стверджують, що гра може стати одночасно й засобом самооновлення,самовдосконалення, до того ж – й стимулятором доброго настрою. З іншого боку, об’єктивно величезні можливості гри як педагогічного засобу, що збільшує інтелектуальну напруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тренує пам'ять , вміння міркувати логічно тощо. Захопившись грою, діти навіть не помічають, що навчаються. Понад 2400 років тому Конфуцій сказав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю, Те,що я чую,бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок. 6 Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром». Ці слова підтверджують і сучасні наукові дослідження, які доводять, що 10% інформації людина засвоює, коли читає; 20% - коли чує; 30% - коли чує і бачить; 80% - коли людина переживає те, що їй треба зробити. І найбільш результатів можна досягти, коли людина навчає когось - 90%. Гра – іскра, що запалює вогник допитливості, зацікавленості та вимагає концентрації уваги учнів, напруження їх сил. Вона має здатність організувати життя дітей, наповнити його змістом. Гра в навчанні – це спосіб зробити роботу цікавою, а зовсім не спосіб звільнити дитину від неї. Гра – розвага – це зовсім не гра – навчання. О.М.Горький писав: «Гра – творчість, гра – праця. Праця – шлях дітей до пізнання світу». Навчальна гра має структуру, що відрізняє її від інших видів діяльності. Це єдина система впливів, спрямована на формування в дитини потреби у знаннях, активного інтересу, формування більш досконалих пізнавальних навичок і вмінь. Основними елементами навчальної гри, що надають їй форму навчання і гри водночас, є навчальні та ігрові завдання, ігровий задум, правила, ігрові дії, обладнання гри, результат гри. Мета гри – забезпечення переходу від пізнавальної мотивації до професійного зв’язку з появою потреби у знаннях та їх практичного застосування в обстановці навчального процесу. Дійсно, гра – це складне, багатогранне явище, яке дуже важко однозначно трактувати, а тим більше – класифікувати. На сьогодні існує безліч класифікацій ігор за різними ознаками. Найбільш повною є класифікація ігор Г. Селевка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         Зміст

Передмова……………………………………………………..

Вступне слово   ……………………………………………… 

Дидактичні ігри при вивченні частин мови:

іменник  …………………………………………………………

прикметник ……………………………………………………

дієслово …………………………………………………………

 займенник ………………………………………………………

 прислівник …………………………………………………….

 прийменник …………………………………………………….

Ігрові завдання на уроках української мови ….

Використана література……………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     Вступне слово

 

Дидактична гра — гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

Дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.

Використовують дидактичні ігри у навчанні та вихованні дітей усіх вікових груп за необхідності актуалізувати їхній досвід, повторити, уточнити, закріпити набуті знання і уявлення про природні явища, працю і побут людини. Вдаються до них і після спостережень, екскурсій, бесід та інших занять. Нерідко ігри з дидактичними матеріалами є основним засобом навчання і виховання, за допомогою яких вихователь готує дитину правильно сприймати об'єкти і явища навколишнього світу.

Як ігровий метод навчання дидактична гра постає у двох видах:

1) власне дидактична гра. Ґрунтується на автодидактизмі (самонавчанні) та самоорганізації дітей;

2) гра-заняття (гра-вправа). Провідна роль у ній належить вихователю, який є її організатором. Під час гри-заняття діти засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення). Ефективне опанування знань і вмінь відбувається в практичній діяльності за активізації мимовільної уваги і запам'ятовування.

У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього вихователь одночасно навчає дітей і бере участь у їхній грі, а діти граючись навчаються. Здатність дидактичної гри навчати і розвивати дитину через ігровий задум, дії і правила О. Усова визначає як автодидактизм.

Пізнавальний зміст навчання виявляється в його дидактичних завданнях, які педагог ставить перед дошкільниками не прямо, як на занятті, а пов'язує їх з ігровими завданнями та ігровою дією. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, засвоєння пізнавального змісту відбувається не навмисне, а під час цікавих ігрових дій (приховування і пошуку, загадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо).

Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання є не пряма вказівка вихователя чи бажання дітей чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажання досягти ігрової мети, виграти. Саме це спонукає дошкільників до розумової активності, якої вимагають умови і правила гри (краще сприймати об'єкти і явища навколишнього світу, уважніше вслуховуватися, швидше орієнтуватися на потрібну властивість, підбирати і групувати предмети та ін.). Так у старшому дошкільному віці на основі ігрових інтересів виникають і розвиваються інтелектуальні.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття дітьми, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, які, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду. Такими є передумови використання дошкільниками набутих знань про предмети і явища навколишнього світу.

Для того щоб дидактичні ігри стимулювали різнобічну діяльність і задовольняли інтереси дітей, вихователь повинен добирати їх відповідно до програми дитячого садка для кожної вікової групи, враховуючи пізнавальний зміст, ступінь складності ігрових завдань і дій. Творче ставлення педагога до справи є передумовою постійного і поступового ускладнення, розширення варіативності ігор. Якщо у дітей згасає інтерес до гри, вихователь ініціює спільне придумування нових ігрових завдань, ускладнення правил, включення до пізнавальної діяльності різних аналізаторів і способів дій, активізацію всіх учасників гри.

Постійний розвиток самостійних дидактичних ігор неможливий без наявності достатньої кількості ігрового матеріалу. В кожній групі мають бути різних розмірів ляльки з комплектами одягу, посуд, меблі, транспорт, м'які іграшки (тварини, птахи, комахи), настільно-друковані ігри (лото, доміно, шашки, шахи), дидактичні іграшки (матрьошки, кубики, пірамідки та ін.), набори з природного матеріалу, картинки про природу, життя сім'ї, діяльність людей, предмети домашнього вжитку тощо.

Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід дитини, забезпечує розвиток сприймання. Наприклад, розбираючи і збираючи пірамідку, підбираючи парні картинки, малюк вчиться розрізняти і називати ознаки (розмір, форму, колір та ін.) предметів. Розвиток сенсорних здібностей у дидактичній грі відбувається разом із розвитком логічного мислення і вміння виражати думки словами, адже для розв'язання ігрового завдання дитині доводиться знаходити характерні ознаки предметів і явищ, порівнювати, групувати, класифікувати їх, робити висновки, узагальнення. Виконання цікавих ігрових дій і правил сприяє розвитку спостережливості, довільної уваги, швидкого і тривкого запам'ятовування.

Розв'язання дидактичного завдання формує також і волю. Добросовісне виконання правил вимагає витримки, дисциплінованості, привчає до чесності, справедливості, впливає на розвиток довільної поведінки, організованості. Зміст і правила дидактичних ігор допомагають формуванню у дітей моральних уявлень і понять (про бережне ставлення до предметів як продуктів праці дорослих, про норми поведінки, стосунки з однолітками і дорослими тощо).

Ігри з дидактичними іграшками, природним матеріалом, картинками сприяють естетичному розвитку, оскільки, навчившись розрізняти кольори і форми, дитина починає помічати, оцінювати їх. Цікава дидактична гра викликає позитивні емоції, поліпшує самопочуття. В ній зміцнюються м'язи рук, що сприяє підготовці дітей до письма, образотворчої діяльності тощо.

Особливості дидактичних ігор та їх впливу на розвиток дитини свого часу досліджували Є. Тихеєва (ігри з дидактичною лялькою, іншими іграшками, з предметами побуту, природним матеріалом, ігри для мовленнєвого розвитку), Ф. Блехер (ігри для математичного розвитку), Л. Венгер (дидактичні ігри і вправи для сенсорного розвитку), А. Бондаренко (роль словесних дидактичних ігор у розвитку самостійності й активності мислення дитини).

Отже, як і всі інші види ігор, дидактичні ігри стимулюють загальний особистісний розвиток дошкільників. Поєднання в них готового навчального змісту з ігровим задумом і діями вимагає від вихователя майстерного педагогічного керівництва ними.

 

 

 

 

 

 

 

                                       Іменник

Вправи на формування загального поняття про іменник

Гра “Хто? Що?”

Учитель показує предметні малюнки із зображенням людей, тварин, речей, рослин і т.ін. У відповідь учні, сигналізують картками  

                             

                     

 

Гра “Хто більше?”

Клас поділяться на дві команди. Перша команда придумує іменники, які містять один склад із трьох звуків, один з них – м’який приголосний, відповідають на питання що?. Друга команда добирає такі ж за звуко-складною будовою іменники, але відповідати вони мають на питання хто? (Що ? – ліс, йод, лід, ніс, рік, дім. Хто? – дід, віл, кіт, рись).

Гра “Істота чи неістота”.

На магнітофонній стрічці записані іменники. (Україна, кобра, українка, хліб, базіка, кобзар, байкар, спів, хлібороб, будівельник, співачка, будова, аптека, шахта, аптекар).

Учні слухають запис, на кожний іменник сигналізують картками “Хто?” “Що?” або “Істота” “Неістота”.

Гра “Хто швидше?”.

Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу (5-10 хв) слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу). Скільки слів запише учень - стільки дістає очок. Віднімається по два очка за допущені помилки.

Гра “Іменники на одну букву”.

Учитель пропонує на певну букву зібрати і записати іменники, що відповідають на питання що? (або на питання хто?). наприклад, на букву р (рука, редиска, річка, реп’ях, рівень, рослина).

Переможцем вважається той, хто протягом визначеного часу (3-5хв.) правильно запише найбільшу кількість таких слів.

Гра “Хто це? Що це?”.

На дошці записані слова: вовк, лисиця, ясень, лев, горобина, дуб.

Назвати хто це? що це?

Які з цих слів є назвами рослин, а які – назвами тварин?

Як називаються слова, що означають назви предметів і відповідають на питання хто? що? Записати подані іменники у дві колонки: у першу – назви рослин, у другу – тварин.

Гра “Лото назв”.

На картках написано по декілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити.

Для гри можна використовувати такі слова (іменник): акваріум, метро, верблюд, гербарій, театр, вогнище, компас, ліщина.

Для вчителя: 1. Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум). 2. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд). 3. Колекція засушених рослин. (Гербарій). 4. Приміщення, де відбуваються вистави. (Театр). 5. Купа дров або хмизу, які горять. (Вогнище). 6. Прилад для визначання сторін світу. (Компас). 7. Лісовий чагарник, на кущах якого ростуть горішки. (Ліщина). 8. Підземна міська залізниця. (Метро).

Виграє той, хто першим закриє усі назви на своїй картці.

 

 

Вправи на визначення числа іменників

Гра “Множина чи однина?”.

Учитель називає іменники в однині та множині. Учні картками, на яких написано “Множина”, “Однина”, показують число іменників.

Виграє той, хто найменше помилиться. Для гри можна використовувати такі іменники: учитель, учні, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, море, книга, яблуко, сонце, вікна.

Гра “Один - багато”.

На дошці запис:

Зимі кінець, якщо заспівав жайворонок, зацвірінькали горобці, прилетіли дикі голуби, відлетіли в ліси, поля ворони, з’явилися шпаки.

Вийшов з барлоги ведмідь, застрибав на лісовій галявині заєць.

Які прикметники того, що зима кінчається?

Як називаються слова, що відповідають на питання хто? і означають назви предметів? Запишіть у дві колонки іменники, що є назвами птахів і звірів, за зразком:

Один         Багато

Горобець   Горобці

Найактивніший ряд – переможець.

Гра “Хто більше”.

Учні поділяються на дві команди. Перша команда добирає і записує іменники, які вживаються тільки в однині, друга – тільки в множині (в однині – молодь, лічба, читання, ходьба, доброта, сміливість, хоробрість, радість, любов; в множині – ножиці, граблі, ворота, дрова, макарони, гроші, канікули, іменники, жнива, харчі). Перемагає команда, яка дібрала більше відповідних іменників.

 

 

 

Вправи на визначення роду іменників

Гра “Визнач рід іменника”.

Вчитель демонструє малюнки із зображенням тварин, рослин, людей. У відповідь учні сигналізують картками “чол. р.”, “жін. р.”, “сер. р.”.

Гра “Якого роду?”

На магнітофонну плівку записані іменники різних родів. Включати запис. Учні у відповідь сигналізують картками “чол. р.”, “жін. р.”, “сер. р.”.

Гра “Наш рід”.

Учні поділяються на три групи: чоловічий, жіночий та середній. Учитель проказує іменники. Кожна група, плескає у долоні, якщо названий іменник відповідає її роду.

За помилку одного з учнів група дістає зауваження. Виграє та група, яка матиме найменше зауважень.

 

Вправи на змінювання іменників за відмінками

Гра “Наш відмінок”.

Учні поділяються на три групи: родовий, знахідний, місцевий або називний, давальний, орудний відмінки. Вчитель визначає іменники і проказує їх у реченнях. Кожна група плескає у долоні, якщо названий іменник відповідає її відмінку.

За помилку одного з гравців група дістає зауваження. Виграє та група, яка має найменше зауважень.

Гра “Якого відмінка”.

В учнів є картки з першими буквами назви відмінків. Добре, якщо ці картки різнокольорові. Вчитель називає різні відмінки закінчення іменників. Учні картками показують відмінок і називають відповідний іменник.

Якщо закінчення одинакові у двох або трьох відмінків, учасники показують картки з усіма відмінками.

 

Гра “Постав у потрібному відмінку”.

Окремі іменники в тексті учитель диктує у початковій формі, а учні пишуть їх залежно від зв’язку з іменними словами в реченні.

Наприклад: 1. Пішла луна (гай). 2. Червоніє за (гора) калина.

Учні пишуть слова гай і гора в орудному відмінку.

Гра “Відмінковий сполучник”.

Учитель називає іменник у називному відмінку і викликає учня, який повинен сказати іменник у родовому відмінку тієї ж відміни. Другий викликаний учень називає іменник цієї ж відміни у давальному відмінку і т.д. Виграє той, хто матиме найменше помилок.

                          Прикметник

Вправи на формування загального поняття про прикметники

Гра “Який? Яка? Яке?”.

Вчитель називає слово, яке відповідає на питання хто? або що? Гравці записують і добирають до нього та записують слова, які є назвами ознак, відповідають на питання який? яка? яке?

Наприклад: дуб старий, високий, гіллястий, товстий, зелений… скільки слів запише гравець – стільки дістає очок. Знімається по два очка за не правильну відповідь.

 

 

 

              

Гра “Хто більше?”.

Дається завдання дібрати якнайбільше прикметників, які відповідають на питання який? і в корені слова мають ненаголошений голосний (е) чи (и), який перевіряється наголосом. Перший варіант добирається слова з ненаголошеними (е), а другий з ненаголошеними (и). (Медовий, веселий, весняний, зелений, високий, широкий, глибокий).

Гра “Заборонені прикметники”.

Учитель диктує речення. Речення, в яких є прикметники на означення кольору писати не можна.

Виграє той, хто правильно виконає завдання. Для цієї вправи можна використовувати такі речення.

1. Ви знаєте, як тиша пестить у місячні веселі ночі? 2. Ви знаєте, як сплять старі гаї? 3. Як упав же він з коня та й на білий сніг. 4. На призьбі дід старий - як сон. 5. Мій травень золотий, зелений травню! Мій травню голосний – на всі дороги!

 

Вправи на визначення роду прикметників

Гра “Наш рід”.

Учитель включає магнітофонний запис зі словосполученнями іменника з прикметником. У відповідь сигналізує той ряд, який має відповідні картонки: “чол.р.”, “жін.р.”, “серед.р.”.

Гра “З іменників - прикметники”.

На дошці записано 10 іменників.

Завдання: утворити і записати від кожного іменника прикметники чоловічого, жіночого і середнього роду.

Учитель через визначений час перевіряє виконання. За кожен правильно утворений прикметник зараховується по одному очку. За допущену помилку знімається два очка.

Матеріал для вчителя:

Дуб (дубовий, дубова, дубове); холод (холодний, холодна, холодне); сонце (сонячний, сонячна, сонячне); мороз (морозний, морозна, морозне); розум (розумний, розумна, розумне); вітер (вітряний, вітряна, вітряне); щастя (щасливий, щаслива, щасливе); дощ (дощовий, дощова, дощове); літо (літній, літня, літнє); сніг (сніговий, снігова снігове).

Гра “Якого роду прикметники?”.

Учитель називає іменники з прикметниками. Учні картками показують, якого роду іменник і прикметник. На картках написано початкові букви назви роду (“Ч”, “Ж”, “С”).

Для гри можна використовувати такі словосполучення: синє небо, фарфорова ваза, осінній ранок, залізна труба, старий чоловік, ніжна пісня, кремезне дерево, сталеве серце, злі обличчя, квадратний стіл, свіжа зелень.

Виграє той, хто найменше помилятиметься.

 

Вправи на змінювання прикметників за числами

Гра “визнач число”.

На магнітофонну стрічку записані словосполучення іменників з прикметниками в однині і множині. Включаються запис, у відповідь учні сигналізують картками з написами “однина” і “множина”.

Гра “Хто швидше перетворить однину в множину”.

На дошці написано 10 прикметників з іменниками в однині. Треба написати в множині лише прикметники та іменники чоловічого роду.

Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

Матеріал для вчителя:

Темна ніч, круглий місяць, велике вікно, зимовий ранок, запальне сіно, голосний дзвоник, класна кімната, рясний дощ.

                           Дієслово

Вправи на формування загального поняття про дієслово

Гра “Що робити?”.

Учитель називає слово, яке відповідає на питання хто?, учні запитують його, а потім самостійно добирають і записують слова, які відповідають на питання що робити? і т.д..

Скільки слів запише учень, стільки дістає очок.

Знімається два очка за кожну помилку.

Гра “Напиши п’ять прикладів з двома дієсловами”.

Учитель пропонує написати п’ять прикладів в яких має бути два дієслова.

1. Краще не обіцяти, як слова не здержиш. 2. Книжка вчить як на світі жити. 3. Правда й з дна моря виринає, а неправда потопає. 4. Хто з правдою зріднився, той грому не боїться.

 

Вправи на розрізнювання часових форм дієслів

Гра “Наш не наш час”.

Учні поділяються на три групи: теперішній, минулий, майбутній час. Учитель проказує речення чи пише їх на дошці. Коли у реченні, наприклад, є дієслова минулого часу, то учні з групи минулого часу піднімають руки, а решта учнів каже: “Не наш час”. Коли у речення є дієслова двох часів, то руки піднімають обидві групи.

Виграє та група, учні якої найменше помилок.

 

Вправи на визначення особи та дієвідміни дієслова

Гра “Яка дієвідміна”

Вчитель називає дієслова, учні на пальцях показують до якої відміни належать ці слова.

Виграє той, хто найменше помилиться.

Гра “Яка особа”

Вчитель проказує речення, в яких є дієслова. Учні, почувши дієслова, на пальцях чи цифрами, написаними на картках, показують якої вони особи. Виграє той, хто жодного разу не помилиться. Для гри можна використовувати такі речення:

1. Спіють груші по садах, відлетіть зібрався птах. 2. Бачить – не бачить, чути – не чує, мовчки говорить, добре мудрує. 3. Ми дружимо з книжкою. 4. Гарно ти співаєш! 5. Вранці взимку пташка тремтіла, а до неї друга ж прилетіла. 6. Не співаю я бо поточків і земної травиці ожидаю.

Гра “Хто швидше”?

Учитель пише на дошці дієслова в неозначеній формі. Учні повинні списати їх, визначити дієвідміну кожного дієслова і дібрати до кожного антонім. Виграє той, хто першим виконає правильно завдання.

Слова для гри: шити (пороти), падати (вставати), заборонити (дозволити), знайти (загубити), любити (ненавидіти).

                                        Займенник
 

Вправи на вивчення теми “Займенник”

Гра “Спіймай займенник”.

Учитель проказує речення. Учні, почувши займенник, плескають у долоні. Виграє той, найменше помиляється.

Для гри можна використати такі речення: 1. Приколю свою картинку над столом у мами я. 2. Ми для тебе із татом подарунок шукаємо весь день. 3. Ти ж бо гідна дарунку такого, що лиш в казці бува золотим. 4. Ми сміливі, ми правдиві. 5. Пішов йому десятий рік, він працювати добре звик. 6. Якщо в мене є цукерка, пів цукерки другу дам.

Гра “Угадай займенник”.

На дошці написано речення з пропущеними в них займенниками. Учні списують ці речення, вставляючи займенник. Виграє той, хто першим виконає завдання. Для гри можна використати такі речення: 1. … люблю свою Україну. 2. … любить читати книжки. 3. … завжди говоримо правду. 4. … змагаються за честь своєї школи.

Гра “Хто найшвидше напише три займенники з двома е” ?

Учитель пропонує написати три займенники, щоб у кожного з них було по два е, наприклад: мене, тебе, себе. Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

Гра “Хто найшвидше напише три займенники з ьо, йо”?

Учитель пропонує написати три займенники, щоб у кожному з них були ьо чи йо, наприклад: ньому, його, йому.

Виграє той, хто найшвидше правильно виконає завдання.

Гра “Що це за займенник”?

1. Назвіть займенник І особи однини, який вказує на особу, яка сама про себе говорить. 2. Назвіть займенник ІІІ особи однини чоловічого роду, який вказує на особу або предмет, про яких розповідають. 3. Назвіть займенник ІІ особи множини, який вказує на осіб, до яких ми звертаємося. 4. Назвіть займенник, який вказує на особу, до якої ми звертаємося.

                       Прислівник

Вправи на вивчення теми “Прислівник”

Гра “Спіймай прислівник”.

Учитель проказує речення. Учні, почувши прислівник, плескають у долоні. Виграє той, хто найменше помилиться. Для гри можна використати такі речення:

Сьогодні чудова погода. 2. Тихо, тихо Дунай воду несе. 3. Вдома вчи уроки пильно, ранком вчасно йди до школи, точним будь і акуратним, не затримуйся ніколи. 4. Був коваль. І удень і вночі він кував дивовижні ключі.

Гра “Хто швидше”?

Учитель пропонує написати п’ять прислівників, що відповідають на питання як? і п’ять прислівників, що відповідають на питання коли?

Наприклад: бадьоро, весело, сумно, смішно, уважно; восени, влітку, взимку, навесні, вранці.

Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

Гра “Допиши прислівник, протилежний за значенням.”

Учитель пише на дошці десять прислівників. Учні списують їх і до кожного дописують протилежні за значенням (антоніми), наприклад: назад-вперед, вночі-вдень, тихо-голосно, мало-багато, сьогодні-завтра.

Виграє той, хто правильно і швидко виконає завдання.

Гра “Лото  прислівник”.

Учні одержують картки, на кожній з яких написано три речення з пропущеним прислівником. Ці прислівники написані на окремих картках, які тримає вчитель і записує з ним речення.На картках можуть бути такі речення:

Посідали діти на траві (навколо) вогнища. (Зненацька) прилетів вологий вітер. Пострибав горобець (навпростець). 2. (Невдовзі) в стелі підземелля одчинився люк. (Нишком) вибрався він з-під листя. (Багато) шкідливих комах винищують шпаки. 3. Пив тигр (повільно), певний у своїй силі й могутності. Назбирали ми їх (чимало). Я (швиденько) опустився снопові на спину.

                            Прийменник

Вправи на вивчення теми “Прийменник”

Гра “Спіймай прийменник”.

Учитель показує речення з прийменниками. Учні сплеском у долоні ловлять прийменники. Для гри можна використати такі речення:

У лісі під ялинкою жив заєць із зайчихою.

В повітря піднявся літак.

А я у гай ходила по квітку ось таку.

Стоять під білими снігами сосни.

Засиніли проліски у ліску.

Гра “Встав прийменник”.

Усі одержують картки, на яких написано слова, а також набір прийменників. До кожного слова, треба добрати та поставити відповідні прийменники.

Слова на картках і прийменники до них можуть бути такі:

(на) полі, на (дереві), у (лісі), у (виямках), під (хатою), під (ліжком).

 

Ігрові завдання на уроках української мови

                                                                                                                                     «Змійка»

Кожний член групи по черзі виходить до дошки, записує по одному словниковому слову і підкреслює орфограму в ньому. Записи можна робити не тільки на дошці, а й на аркуші паперу. Тоді учень, який записав слово, передає папір однокласникові.

 

«Така цікава буква».

Школярі пригадують і записують якомога більше слів, до складу яких входять дві однакові букви.

Зразок.

Загадка, парасолька,

Україна, українська.

Годинник, корисний.

Лелека, посередині тощо.

Гру «Буква до букви» проводять, використовуючи картки літер розрізної абетки. Грають парами. За допомогою лічилочки вибирають учня, який буде починати гру: класти на парту на свій розсуд картку з написаною на ній буквою. Другий учень додає ще одну картку так, щоб вийшло слово. Настає черга першого учня. Він може прикладати свою картку з лівої, правої сторін або взагалі вставляти картку між картками, що вже лежать на парті. Таким чином, гравці по черзі додають одну картку, намагаючись скласти словникове слово.

Виграє школяр, який першим побудує слово. Якщо гра проводиться декілька разів, бали (які нараховуються за кількістю карток у побудованому словниковому слові) записують на окремому папері.

У такому разі виграє першокласник, який набере найбільшу кількість балів.

«Словограй»

Гра має на меті розвиток орфографічної пильності дітей. Учитель готує декілька наборів карток, які складає у конверти. На картках написані словникові слова. Деякі слова навмисно написані неправильно. Діти працюють у малих групах. Серед запропонованих учителем карток, школярі вибирають тільки ті, на яких словникові слова записані правильно. Один із членів групи називає слова, які вибрано, та пояснює контрольні моменти в них.

Матеріал для гри.

1. Корисний, ґудзик, олівець, цукор. (Корисний, Україна, ґудзик, олівець, цукор).

2. Українська, цукерка, якір, в літку, бабуся. (Українська, цукерка, якір, влітку, бабуся).

3. Порасолька, папір, годинник, лелека, бджола. (Парасолька, папір, годинник, лелека, бджола).

«Ігри Діда-Буквоїда»

Допомагає не тільки розвинути у дітей увагу, орфографічну зіркість, а й привчає працювати з орфографічним словником. Учитель готує набори карток у конвертах. Колектив учнів класу об'єднують у малі групи по чотири школяра у кожній. Діти намагаються відгадати слова за приголосними, або за голосними, перевіряють правильність їхнього написання за орфографічним словником і записують слова у зошити.

«Вилучи зайву літеру»

Один школяр пригадує словникові слова і записує їх у стовпчик, використовуючи зайві літери. Другий - закреслює олівцем літери, які він вважає зайвими, та перевіряє правильність записаних слів за орфографічним словником. Ось варіанти таких слів:

Вудлиця - вулиця,

зйаєць - заєць,

килдим - килим,

меетро - метро,

дознака - ознака,

ясень - ясен

 

«Чарівник»

Педагог каже: «Зараз ви всі - чарівники. Вам треба «оживити» предмети - утворити від іменника, який відповідає на питання «що?» спільнокореневе слово - іменник, який відповідає на питання «хто?».

 

                      

\

 

Наприклад:

Банк - банкір,

бібліотека - бібліотекар,

Київ - киянин,

комбайн - комбайнер,

космос - космонавт,

навчання - учитель.

«Хто (що) заховалося?»

Розвиває у молодших школярів логічне мислення. Вчитель вивішує на магнітну дошку малюнки предметів зворотною стороною до дітей. На зворотній стороні записано кілька ознак предмета, який «заховався». Педагог читає ці ознаки. Учні намагаються назвати предмет. Якщо вчитель відкриває малюнок, то діти із завданням впоралися. Школярі складають речення зі словом, яке позначає названий предмет, у зошитах. Один з учнів коментує правопис словникового слова.

Матеріал для ігор «Хто (що) заховалося?»

1.Стрімкий, залізний, точний... (годинник).

2.Працьовитий, рідний, старенький... (дідусь).

3.Новий, цікавий, словниковий... (диктант).

4.Хижий, маленький, сірий, безхвостий, колючий... (їжак).

5.Легкий, дерев'яний, кольоровий... (олівець).

6.Перший, вихований, мудрий... (учитель).

7.Коричнева, солодка, шоколадна... (цукерка).

 

1)«Знайди букву»

Роздається друкований текст. За командою вчителя треба знайти та підкреслити задану  букву. Після кількох тренувань кількість букв для підкреслювання збільшувати до 2, 3, 4.( Знайди і підкресли в кожному слові букву Р і т.д.)

2)«Запам’ятай слова»

Вчитель зачитує 10-12 слів, не пов’язаних за змістом. Дитина повинна їх запам’ятати та відтворити.

3) «Асоціації»

Вчитель називає 10-15 слів повільно. Діти повинні кожне почуте слово позначити якимось значком, щоб потім глянувши на нього пригадати його.

4)«Що змінилось?»

Вчитель виставляє таблички із словами. За 1 хвилину учні мають запам’ятати порядок їх розміщення. Вчитель міняє місцями таблички, а діти повинні вказати, що змінилось.

5)«Продовж ряд»

Називається ряд слів, який потрібно продовжити.

(Айстра, пролісок, тюльпан…

Собака, корова, кіт,…)

Різновид цієї гри:

« Одним словом»

(шафа, стілець, ліжко -…)

 

6)«Що зайве?»

Пропонується  словесний ряд. Необхідно назвати зайве і довести чому.

(Місто, містечко, місток, місцевий)

 

 

7)«Що спільне?».

 Дається 2-3 слова, серед яких треба указати схожість.

( метелик і літак, сонце і сонячний)

8)«Фотографія»

Показуємо дитині набір букв ( починати з трьох) протягом 1 хвилини. Потім дитина має відтворити побачене. Далі збільшуємо кількість букв.

9)«Що ти бачив?»

Демонструється малюнок протягом 1 хвилини, а учні стараються запам’ятати якомога більше. Коли малюнок прибирається з поля зору дитини, вчитель ставить запитання за малюнком, на які учні мають відповісти.

10)«Злови слово»

 Читається текст, із якого треба вибрати слова на задану тему і плеснути в долоні.

11)«За складом – слово»

Пропонується склад. Діти придумують слова із цим складом. Переможе той ряд, на якому придумано найбільше слів.

!2) «Лото»

Із розкиданих складів( слів) зібрати слова (речення).

13)«Не помились»

Гра на розпізнавання звуків ( голосних – приголосних, твердих - м’яких),  частин мови, роду, відмінка, числа  іменників, особи займенників. Називаються слова, а діти повинні сигналізувати картками або фішками.

14)«Виростимо речення»

Дається одне слово, діти добавляють до нього по одному слову так, щоб вийшло поширене речення.

Аналогічно можна проводити гру на скорочення речення.

 

 

15)«Утвори нове слово»

а) В запропонованих словах замінити одну букву так, щоб вийшло нове слово: Даша ( Маша, каша, Саша, наша…)

б)перестав букви, щоб утворилось нове слово: село ( осел), лісок ( сокіл), ручка ( курча)…

в) поміняй місцями склади, щоб утворилось нове слово:

банка - кабан, сосна – насос, нора – рано,  рама – мара...

г) Додай до слова суфікс (префікс), щоб утворилось нове слово.

16)«Полий квіти»

На краплинках написані відмінки ( можна роди, числа, дієвідміни, особи). Діти повинні з’єднати краплинку з відповідною квіткою.

17)«Добери риму »

Листок - молоток, колобок….

Оса – коса, роса …

 

18)«Два – один»

Утворювати складні іменники з двох простих:

Небо і схил – небосхил;

Ліс і смуга – лісосмуга;

Птах і ферма – птахоферма;

 

19)«Навпаки»

(Підібрати антоніми до даних слів)

Низький – високий;

Холод – тепло;

20)«Такий самий»

(Підібрати синоніми до заданих слів)

Дім – хата, приміщення, будинок…

Штани – шорти, брюки, джинси…

 

 

 

 

21)«Великий – малий»

(Підбір пестливих слів)

Тато – таточко;

Кіт – котик;

Дитина – дитиночка;

 

22)«Знавець слів»

 За певний проміжок часу  назвати якнайбільше слів із заданої теми ( іменники чоловічого роду, займенники 3 особи, дієслова 1 дієвідміни). За кожне слово – фішка. Переможець той, хто набере найбільшу кількість фішок.

 

23)«Є, було чи буде»

Гра на засвоєння часу дієслова. Вчитель називає дієслова, діти визначають, коли відбувається дія.

24)«Добери предмет»

Навчає -                грає -

Лікує –                  співає –

Пече –                   гуде –

Малює –               пиляє -

25) “Мовчанка”

На набірному полотні  надруковано склад, а учні мають додати ще такі склади, щоб утворилось певне слово. Виграє той, хто складе більше слів.

 

 

 

 

 

26) “Ніч-день”

 Учні вголос чи самостійно читають слова з дошки. Потім по команді вчителя “ніч”, діти  закривають очі. У цей час вчитель змінює слово. По команді “День”, діти читають нове слово. Кажуть, що в ньому змінилося порівняно з попереднім.

Слова для гри: голова (голови), рак (лак), голуб (голуби), голос (колос), рана ( рама).

27) “Чарівні клітинки”

Всі учні одержують аркушики паперу з накресленими клітинками. У клітинки учні вставляють букви, щоб вийшли слова. Виграє той, хто першим правильно складе потрібні слова.

28)«Луна»

Діти повторюють за вчителем звуки, слова, речення, фрази.

29)«Звільни слово»

Злий чаклун зачаровує слова у своєму замку. Щоб їх звільнити  треба зробити звуковий аналіз  слова в той час, поки немає чаклуна.

29)«Шторм»

Після бурі на морі розсипались слова (показуємо). Їх слід вставити в текст.

30) «Це-я»

Учасники гри обирають будь - який предмет, розглядають і «перевтілюються» в нього. Через 1 хвилину розповідають про цей предмет від 1 особи.

 

 

 

31)«Який звук загубився?»

 Вчитель називає слово без одного звука  та демонструє малюнок із зображенням цього предмета ( далі без малюнка). Діти називають пропущений  звук.

32) «Естафета»

Вчитель називає слово, а діти продовжують ланцюжок слів,починаючи нове слово із останнього звука попередньго. ( Мак –каша -абрикос- сон -намисто-…)

33)«Змійка»

Кожний член групи по черзі виходить до дошки, записує по одному словниковому слову і підкреслює орфограму в ньому.

34)«Букви-близнюки».

Школярі пригадують і записують якомога більше слів, до складу яких входять дві однакові букви.

(дідусь,сосна, парасолька, Україна, молоко…)

35) «Відшукай помилку».

Кожна група дітей отримує набір карток словникових слів. Потрібно відшукати помилки в цих словах.

35) «Покажи»

 За допомогою сигнальних карток (цифри 1, 2, 3) указати наголошений склад у прочитаному вчителем словниковому слові або кількість складів.

36) «Хто більше?» 

  (Робота в малих групах)  Школярі змагаються, яка група більше пригадає словникових слів із даної теми.

 

37)«Ігри Діда-Буквоїда»

( робота в малих групах)

Діти намагаються відгадати словникове  слово за приголосними (голосними, першим або останнім складом).

К..м..б..й..н..р – комбайнер,..о..и..о..- горизонт.

38) «Вилучи зайву літеру».

Дітям пропонуються словникові слова з помилками, учень повинен знайти помилку, користуючись  орфографічним словником. (Вурлиця — вулиця, зайєць — заєць, килдим — килим)

39) «Аукціон».

Учитель пропонує назвати слова, що починаються, наприклад, складом «за» — загадка, завдання, заєць. Виграє той, хто називає останнє слово.

40) «Чарівник».

Учні — чарівники. Треба «оживити» предмети — утворити від іменника, який відповідає на питання «що?» спільнокореневе слово — іменник, який відповідає на питання «хто?».

 (Банк — банкір, бібліотека — бібліотекар, Київ — киянин)

41) «Хто (що) заховалося?»

 На  дошці висять малюнки предметів зворотною стороною до дітей. На зворотній стороні записано кілька ознак предмета, який «заховався».  За даними ознаками слід розпізнати предмет.

(Хижий, маленький, сірий, безхвостий, колючий... (їжак). Легкий, дерев'яний, кольоровий... (олівець).

 

 

42) «Редактор»

Учитель записує на дошці неправильно побудоване речення. Діти самостійно редагують вирази, записують у зошит правильні.

43) «Пошук».

За текстом-підказкою, що надається учням, потрібно вставити пропущені букви в слова, що знаходяться на контрольному аркуші у кожного учня( прислівники, числівники та ін..)

В.... і, лі.... ч, н... д, в.... у

( вранці, ліворуч, назад,вгору)

 

44)«Впізнай мене».

Учні добирають до запропонованих слів відповідне за змістом словникове слово:

розумний... (директор),

новий... (комп'ютер),

смачна... (кукурудза),

45)“Угадай”.

Вчитель називає іменники ( прикметники, дієслова, займенники,…) Діти за допомогою сигнальних карток показують рід ( число, відмінок, дієвідміну, особу…)

46) “Хто швидше?”.

Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу  слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу). Скільки слів запише учень - стільки дістає очок. Віднімається  очки за допущені помилки.

 

 

 

47) “Іменники на одну букву”.

Учитель пропонує на певну букву зібрати і записати іменники, що відповідають на питання що? (або на питання хто?). наприклад, на букву р (рука, редиска, річка, реп’ях, рівень, рослина).

48)  «Хто це? Що це?»

На дошці записані слова: слон, вовк, лисиця, клен, осика, береза, лев, горобина, дуб. Діти повинні розділити слова на 2 групи (тварини, рослини)

49) “Впізнай слово”.

На картках написано по декілька словникових слів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках та закрити.

Для вчителя: 1. Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум). 2. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд). 3. Колекція засушених рослин. (Гербарій).

50) “Один - багато”.

На дошці записуються слова або промовляються вчителем. Діти ділять їх на 2 колонки та записують в зошити за зразком:

Один                        Багато

хмара                      хмари

51) “Наше слово”.

Учні поділяються на три групи: чоловічий, жіночий та середній (частини мови, дієвідміни, особи і т. д.) Учитель проказує іменники.  Група, плескає у долоні, якщо названий іменник відповідає її роду.

 

 

 

52) “Заборонені слова”.

Учитель диктує речення. Речення, в яких є заборонені слова, писати не можна (займенники, числівники і т. д.). Виграє той, хто правильно виконає завдання.

53) «Утвори ознаку»

Клен (кленовий, кленова, кленове); холод (холодний, холодна, холодне); сонце (сонячний, сонячна, сонячне);

54) “Що робити?”.

Учитель називає слово, яке відповідає на питання хто?, учні самостійно добирають і записують слова, які відповідають на питання що робити? і т.д. Скільки слів запише учень, стільки дістає очок.

55) “Це  наш час”.

Учні поділяються на три групи: теперішній, минулий, майбутній час. Учитель проказує слово. Групи повинні впізнати слово і підняти руку, якщо слово належить до їхньої групи. Коли у реченні є дієслова двох часів, то руки піднімають обидві групи. Виграє та група, учні якої найменше помилок.

56) “Дивись, не помились”

Вчитель називає дієслова, учні на пальцях показують до якої дієвідміни належать ці слова. Виграє той, хто найменше помилиться.

57) “Спіймай займенник”.

Учитель проказує речення. Учні, почувши займенник, плескають у долоні.

 

58)  «Підбери  займенник».

На дошці написано речення з пропущеними в них займенниками. Учні списують ці речення, вставляючи займенник.

59) «Я – найпрудкіший»

Хто швидше зможе написати три займенники з двома е. Наприклад: мене, тебе, себе

60) «Впізнай займенник»

1. Назвіть займенник І особи однини, який вказує на особу, яка сама про себе говорить. 2. Назвіть займенник ІІ особи множини, який вказує на осіб, до яких ми звертаємося. 3. Назвіть займенник, який вказує на особу, до якої ми звертаємося.

61) «Хто швидше?»

 Написати п’ять прислівників, що відповідають на питання як? (шість дієслів 2 особи однини,чотири іменника жіночого роду, т.д.)

62) «Лото прислівників».

Учні працюють в малих групах, одержують картки, на кожній з яких написані  речення з пропущеним прислівником. Ці прислівники написані на окремих картках, які  прикріплені на дошці. Дітям необхідно знайти необхідний прислівник і вставити в своє речення.

63) «Добери прийменник».

Усі одержують картки, на яких написано слова, а також набір прийменників. До кожного слова, треба добрати та поставити відповідні прийменники.

(до) школи, (у) лузі, (на) дереві…

 

64) « Хто це робить?»

Літає…, плаває…, лікує…,співає…,дзижчить…

65) «Займи позицію»

Вчитель ставить запитання, на яке надається декілька варіантів відповідей. Учні повинні підійти до тієї, яку вважають правильною.

66) «Прес»

Працюють одночасно три пари. Кожній необхідно відповісти на поставлене питання за зразком:

1 пара - « я вважаю, що …»

2 пара -2 «…тому,що…»

3 пара –«…наприклад…»

Кінцеве міркування: Я вважаю, що ці члени речення є однорідними, тому що вони відповідають на одне й те саме запитання і відносяться до одного й того ж слова.

67) «Мікрофон»

За допомогою мікрофона діти висловлюють свої думки із запропонованого питання.

68) «Я знаю»

Вчитель починає речення « Я знаю,що іменники відповідають на питання…», а учні повинні його закінчити.

69) «Мозковий штурм»

Учні дають швидко відповіді на різні питання вчителя з даної теми.

70) «Наповни скарбницю»

Назвати якомога більше  кількісних числівників,( дієслів 1 дієвідміни, іменників середнього роду….)

71) «Новосілля»

Розподілити букви ( слова) в « будиночки» згідно завдання. Наприклад, кількісні та порядкові числівники, іменники в однині та множині і т.д.

 

 

Використана література

1.Арсірій А. Відмінюємо іменники і прикметники …граючись// Урок української мови.- 2000.-

№3.-С. 14-18.

2.Арсірій А. Гра зі словом- дієсловом// Урок української .- 2000. - №9.-С. 11-12.

3.Арсірій А.Прислівник у лінгвістичних іграх// Урок української.-2000. - №1. -С. 5-7.

4.Щербань П. Дидактичні ігри у навчально –виховному процесі// Початкова школа.-2005. –

 № 9.-С. 18.

5. Інтернет ресурси