Методична доповідь на тему: "Компетентнісний підхід у підготовці молодших спеціалістів в сучасних умовах"

Про матеріал
В статті наводяться засоби підвищення рівня освітньої діяльності відповідно до вимог стандартів і сучасного виробництва, а також вдосконалення професійної підготовки як студентів, так і викладачів закладу освіти.
Перегляд файлу

Компетентнісний підхід у підготовці молодших спеціалістів в сучасних умовах

 

(Методична доповідь)

 

Законом України «Про вищу освіту» компетентність спеціаліста (молодшого спеціаліста) визначена як динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу особисту навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

Компетентнісний підхід у формуванні змісту навчання Законом покладається в основу галузевих освітніх стандартів спеціальностей (ГСВОУ).

Коледж, як розробник ГСВОУ з трьох спеціальностей, які погоджені і прийняті для застосування, має певний досвід з втілення компетентнісного підходу у освітній процес.

Новітніми стандартами передбачається, що кожні з навчальних дисциплін, включені до Освітньо-професійної програми (ОПП) спеціальності, як нормативної, так і варіативної її частин приймають участь у формуванні відповідних компетенцій. На вимогу стандарту перелік компетенцій повинен відображатись в кожній навчальній програмі дисципліни. Поряд з традиційними вимогами контролю знань і умінь студентів виникає потреба визначати рівень сформованості компетенцій на різних етапах їх навчання: за підсумками вивчення окремих дисциплін або їх циклу, за підсумками курсової підготовки тощо.

В ході впровадження методики, що розглядається, з’ясувалось, що доцільно надавати студентам перші уявлення про зміст майбутньої професійної діяльності вже на першому курсі під час вивчення дисципліни «Вступ до спеціальності». Програмою даної дисципліни передбачається надання переліку основних джерел формування знань, умінь і компетенцій, необхідних для здійснення виробничих функцій і вирішення типових задач діяльності за фахом. Розкривається основний зміст виробничих функцій та задач діяльності. Таким чином студент готується до сприйняття змісту підготовки до майбутньої професійної діяльності на наступних етапах навчання, тобто підвищується умотивованість його навчальної діяльності.

Аналогічно і при вивченні інших навчальних дисциплін на всіх етапах навчання передбачається формування відповідних компетенцій, які зазначені у програмах цих дисциплін.

Слід зауважити, що нові ГСВОУ, які розроблялися за методикою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (МОН України) 2013 року, передбачено поглиблення компетентнісного підходу. Так, якщо раніше компетенції мали витікати зі змісту блоку модулів, то зараз безпосередньо – зі змістових модулів. Тобто кожна тема (модуль) навчальної програми дисципліни повинна вкласти свій внесок у формування відповідної компетенції. На жаль ще не всі викладачі це усвідомлюють.

На наш погляд, недосконалою є і методика визначення компетентності тільки на завершальних етапах навчання у вигляді екзамена зі спеціальності. По-перше, такий екзамен не є нормативним, по-друге, студент може виявити свою компетентність тільки з питань, що є у завданні (тесті), а ми повинні оцінити всі здобуті компетенції на відповідному етапі навчання. Тобто логічно робити виміри компетентності на всіх етапах навчання. Це завдання можуть вирішувати творчі конкурси, проблемні (ситуативні) завдання та інші. Суттєвим є повне охоплення всіх студентів зазначеними заходами, а не тільки конкретних їх представників.

Такі регулярні заходи дозволяють виявити не тільки рівень сформованості компетенцій у студентів, а й визначити певні недоліки у змісті і методиці навчання.

Таким чином, досвід впровадження методики, що розглядається, свідчить, що доцільно не віддаляти демонстрацію здобутих студентами компетенцій на завершальний етап навчання, а стимулювати їх виявлення вже починаючи з першого (другого) року навчання і далі на всіх наступних етапах навчання. Завершальною в процесі демонстрації набутих компетенцій зостається державна атестація.

Із зазначеного витікає доцільність щорічних заходів контролю рівня сформованості компетенцій як практичного і психологічного тренінгу в ході підготовки до завершального етапу навчання і державної атестації.

Виміри рівня сформованості компетенцій з одного боку дають змогу студентам усвідомити свій рівень готовності до професійної дільності, а з другого – викладачам вдосконалювати зміст і методику навчання, орієнтуючись на кінцеву мету формування конкурентноспроможного фахівця.

 

Досвід впровадження методики

 

Враховуючи те, що виміри рівня сформованості компетенцій дещо виходять за межі прийнятих методів поточного і підсумкового контролю, а також, зважаючи на вікові особливості студентів тколеджу, пропонується проводити виміри рівня сформованості компетенцій у вигляді професійних творчих конкурсів студентів.

Конкурсні завдання формуються у вигляді комплексних творчих завдань і передбачають демонстрацію студентами знань, умінь і, головне, здатності застосовувати їх при вирішенні запропонованих проблемних ситуацій, як правило за виробничою тематикою.

Під час підготовки до заходу необхідно силами викладачів-експертів скласти професіограми на завдання, що будуть пропонуватись студентам у вигляді пакету повних стандартних відповідей на завдання.

При формуванні завдань може бути передбачено виявлення як однієї, так і декількох компетенцій, які вже мали бути сформовані на даному етапі навчання.

При складанні творчих завдань доцільно крім ОКХ використовувати діючі посадові інструкції фахівців відповідного профілю, досвід виробничої практики студентів.

Зміст завдань має бути орієнтований на творче використання студентами набутих знань і навичок. Наприклад, у завданні може бути запропоновано розробити професіограму вирішення однієї з типових виробничих задач, ускладненої нетиповими компонентами, ситуаціями, відмінними від штатних ситуацій і вимагаючих оригінальних алгоритмів дій щодо їх вирішення. Запропоновані рішення мають бути обгрунтовані їх авторами з визначенням очікуваних результатів їх впровадження.

При складанні завдань викладачі мають прогнозувати реальні витрати часу на їх виконання, передбачені умовами випробувань.

Досвід таких випробувань є і в інших навчальних закладах. Так, у Механіко-технологічному коледжі ОНАХТ зазначені професіограми пропонуються як послідовність дій або операцій, що мають навести студенти при вирішенні комплексних задач професійного спрямування.

Приклад творчих комплексних завдань наведено у Додатку 1.

Є також досвід колективної роботи студентів над вирішенням професійної задачі (метод мозкового штурму).

Суттєвим в усіх випадках є досконально пророблені критерії оцінювання результатів випробування, наявність пакету стандартних відповідей, які власне, і дадуть змогу оцінити рівень сформованості компетенцій.

Доцільно також при складанні завдань передбачити оцінку здатності студента робити висновки, прогнозувати результати втілення запропонованих рішень. У завданнях має бути передбачено виявлення усіх компетенцій, які повинні бути вже набуті на даному етапі вивчення дисципліни. На наступних етапах навчанння можуть пропонуватись комплексні завдання з групи споріднених дисциплін або зі спеціальності в цілому.

Методом проведення зазначених випробувань, як вже зазначалось, може бути професійний конкурс, ділова гра тощо.

Відповідно до мети виконання завдань може оцінюватись як рівень сформованості окремої компетенції, так і рівень сформованості сукупності компетенцій.

Методикою оцінювання пропонується метод експертних оцінок, який передбачає оцінку ступеню проявлення тих чи інших показників сформованості компетенцій за відповідною шкалою (Додаток 2).

Такий метод обґрунтовується тим, що відповіді студентів, як і самі завдання, мають творчий характер, що також повинно бути враховано експертами.

Досвід впровадження зазначених заходів показує, що під час участі студентів в цих заходах додатково активізується їх досвід, набутий під час виробничих практик. Найбільш вдалі відповіді з використанням виробничої тематики навіть можуть пропонуватись експертами до включення у пакети завдань (контрольних професіограм) для використання у подальшій роботі.

З цією ж метою підбирається відповідна тематика індивідуальних завдань на технологічну і переддипломну практики. Змістовні звіти з практики також є джерелом поповнення пакетів комплексних завдань.

Впровадження компетентнісного підходу у підготовку молодших спеціалістів має певні позитивні наслідки:

  1. Компетентнісний підхід поряд з визначенням професійної підготовки розповсюджуються також на виміри рівня сформованості соціально-особистісних, загальнонаукових та інструментальних компетенцій, що підвищує рівень зацікавленості студентів у вивченні відповідних дисциплін, умотивованість навчального процесу в цілому
  2. Стимулюється спрямованість на дипломне і курсове проектування за реальною виробничою тематикою. Створюються умови для спрямування творчої роботи студентів за наскрізною тематикою: індивідуальне завдання на виробничу практику – курсова робота – дипломна  робота (проект).
  3. Активізуються ділові зв’язки з роботодавцями. З одного боку цілеспрямовано вивчаються сучасні виробничі вимоги до професійної діяльності фахівців, з другого – підвищується зацікавленість роботодавців у фахівцях, підготовлених з урахуванням їх вимог.
  4. Викладачам підготовка і участь у творчих конкурсах, вимірах компетентності студентів дає змогу збагатити зміст навчального процесу, як з окремих дисциплін, так і в цілому за спеціальністю.

Зазначена діяльність має спонукати викладачів частіше звертатись до діючих галузевих стандартів спеціальностей, зокрема, до освітньо-кваліфікаційних характеристик, наближаючи зміст і результати навчання до рівня компетенцій, зазначених у стандартах. Залучати до змісту навчаня новітні досягнення науки, техніки, менеджменту сучасного виробництва.

 

Висновок

 

Зазначене вище, є засобом підвищення рівня освітньої діяльності відповідно до вимог стандартів і сучасного виробництва, а також вдосконалення професійної підготовки як студентів, так і викладачів закладу освіти.

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Лист

оцінювання рівня сформованості компетенцій

за підсумками виконання комплексного завдання

студента ___________________ групи _________

 

№ завдання

(варіант)

Дата

Назва компетенцій

Рівень сформованості компетенції

0

0,25

0,5

0,75

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітка:

Рівень сформованості компетенції визначається експертною оцінкою за п’ятибальною шкалою у такій відповідності:

 

0        -

1

0,25   -

2

0,5     -

3

0,75   -

4

1        -

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
31 травня
Переглядів
79
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку