Методична доповідь на тему: Творчість – необхідна умова розвитку дитини

Броварська міська дитяча школа мистецтв

Методична доповідь на тему:

Творчість – необхідна умова розвитку дитини

Будь яка  дитина  певною

мірою є генієм, як і будь

який геній певною мірою

є дитиною.

А.Шопенгауер

Підготувала викладач по класу гітари Шекула Валентина Миколаївна

м. Бровари, 2020 рік

Впродовж кількох десятків років питання, пов’язані з розвитком дитячої творчості, досліджували багато науковців. Відомі психологи і педагоги у своїх наукових працях довели ,що творчі здатності яскраво проявляються в дитинстві і творчість є супутником розвитку дитини.

Творчість – це одна із найзмістовніших форм психічної активності дитини. Її можна розглядати як універсальну здібність, що забезпечує успіх різноманітної діяльності дітей. Відомі вчені (Ветлугіна Н.О., Кульчицька О.І. та інші) досліджували дитячу творчість та сформулювали її визначення. Дитина створює новий, значущий для неї продукт: малюнок, гру, оповідання, конструювання, гру на музичному інструменті та інше. Процес творчості дозволяє проявити ініціативу, зацікавлення, пошук і звичайно дитина прагне привернути увагу до результату своєї творчості. У такій діяльності здійснюється використання і концентрування творчих здібностей. Творчий продукт дитини можно назвати «творчістю для себе» і в подальшому він стане необхідною умовою і складовою «творчості для інших». Втілюючи свої задуми, дитина по-новому розкривається, починає розуміти навколишнє середовище, збагачує свої уявлення, інтереси та здібності.

В сучасному житті з’явився термін «креативність», який можна розглядати як синонім творчості, активності. Кожна дитина має свою траєкторію розвитку, яка проявляється у допитливості, здібностях ,характері та поведінці.

У багатьох педагогічних та психологічних дослідженнях висвітлені особливості художньої та пізнавальної діяльності дитини.

Дитинство є сприятливим періодом для розвитку творчих нахилів дитини. В цей час психічні процеси, зокрема, пам’ять, мислення, сприймання, уява, почуття знаходяться на стадії становлення та розвитку. Саме тому діти рухливі, нестійкі, мінливі. Реалізуючи свій творчий задум, дитина вільна: вона не має досвіду, не обмежена заборонами. Тому і виникають у дітей несподівані зіставлення, узагальнення, оригінальні і неочікувані думки.

На початковому етапі важлива роль у творчому процесі грає наслідування дорослого, як зразок. Р.Стенберг підкреслював: «Творчі здібності розвиваються не тоді ,коли педагог або батьки говорять дітям про необхідність їх розвитку, а тоді, коли дорослі показують їм, як треба робити».

Отже, перша важлива умова розвитку дитини – наслідування, повторення готового. Опиняючись у новій ситуації, поки що не знайомій, дитина використовує готову дію, повторюючи її за дорослими і отримуючи бажаний результат.

Друга важлива умова – внесення нових елементів, які суттєво не змінюють запропоновану іншими схему дій, або зразка чогось. Це і є проявом самодіяльності і елементом наслідування – це прояв творчості, заявка про себе, своє бачення. Тут проявляються варіанти індивідуальних нахилів, вмінь, творчої діяльності.

Третя сходинка – творчість. Вона характеризується вмінням переробити існуючу ідею, додавши до неї істотні зміни, які вносять щось нове і оригінальне.

Четверта умова – безпосередньо творчість, створення нового, оригінального, яке має індивідуальний стиль.

Головна риса творчості дитини – свобода у самовираженні, адже це процес гри, а не створення необхідного творчого продукту.

Отже, початковий творчий потенціал дитини можна охарактеризувати такими показниками:

• Ставлення до творчості: щирі переживання, здатність зануритись в уявлені обставини, захопленість.
• Характерні дії: винахідливість, оригінальність, швидкість дії.
• Якість творчого процесу: вибірковість предметів та явищ, які відображені у творчій діяльності.

Аналізуючи зовнішні прояви творчого розвитку дитини, можна назвати:

1) чутливість до проблеми та бажання розв’язувати її самостійно;

2) інтерес до невідомого;

3)схильність відмовлятись від шаблонів та зразків

4) загострене сприймання неточностей та недоліків;

5) вміння розв’язувати нові завдання, пропонувати оригінальні ідеї;

6) вміння дивуватись, наявність гумору, дотепності

7) вміння робити невимушені припущення

Творче самовираження це спосіб життя дитини, який є результатом спілкування з оточенням( дорослими) та результат власного активного життя.

Поступово у дитини формується його внутрішній світ, за допомогою якого дитяча діяльність набуває творчого характеру. Чим багатший і оригінальніший буде світ дитини, тим яскравішим будуть його творчі досягнення.

Список використаної літератури:

1. Біла І.М. «Психологія дитячої творчості».