13 травня о 18:00Вебінар: Як навчати майбутніх програмістів: практичні кейси для уроків інформатики

Методична доповідь "Розвиток критичного мислення на уроках сольфеджіо"

Про матеріал
У доповіді розкривається актуальність розвитку критичного мислення дітей на уроках сольфеджіо. Також наведені практичні вправи, які використовуються на уроках.
Перегляд файлу

Методична доповідь на тему: « Розвиток критичного мислення на уроках сольфеджіо»

Підготувала викладач музично- теоретичних дисциплін Лапіна А.Ю.

Ми живемо у стрімкому мінливому світі. Кожен день приносить  людству нові знання, нові відкриття. Наявна інформація швидко застаріває. Крім того, завдяки Інтернету, нашим учням відкритий доступ до будь-якої інформації. Все це вимагає нових підходів до навчання. По-перше, тому що за таких умов інформативна функція вчителя відходить на другий план, а основною стає роль організатора роботи в класі. По-друге, і це головне, у школі учні мають навчитися ефективно здобувати знання, критично  осмислювати їх і застосувати на практиці.

Оскільки освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним, першочерговим  є розвиток того типу мислення, що дає змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які можуть виникнути. Таким чином, розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних або інших обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких непередбачувана.

Метою початкової музичної освіти є виховання майбутнього професійного музиканта або музиканта-аматора, грамотного музичного слухача, а також прищеплення дітям інтересу до музичного мистецтва. Загалом музична освіта спрямована на вирішення проблем художнього, морального виховання, духовного розвитку особистості, адже такий тип особистості, який володіє багатим духовним потенціалом, завжди буде затребуваний у суспільстві.

Дисципліна “Сольфеджіо” нарівні з іншими дисциплінами загального обов'язкового курсу навчання в дитячій музичній школі сприяє підвищенню загального музичного й культурного розвитку учнів. Основними завданнями сольфеджіо є розвиток музичного слуху, метро-ритмічного відчуття, вокально-інтонаційних навичок, творчого мислення. Розвивати дані навички доцільно, застосовуючи прийоми критичного мислення.

Що ж таке критичне мислення?

Російський дослідник В. А. Болотов зауважував, що «критичне мислення означає не негативність суджень або критику, а розумний розгляд різноманітності підходів, аби виносити обґрунтовані судження і рішення. «Критичне», у цьому контексті, означає «аналітичне» .

Канадський вчений Ральф Х. Джонсон стверджував, що критичне мислення – це «особливий вид розумової діяльності, що дозволяє людині винести раціональне судження щодо запропонованої їй точки зору або моделі поведінки».

 М. Ліпман зазначав, що самостійність суджень є однією з ознак критичного мислення, він наголошував на тому, що таке мислення спрямоване на творчу мисленнєву діяльність, а не на відтворення, що базується на жорстких алгоритмах і стереотипах.

Критичне мислення - це вміння активно, творчо сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати її, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, застосовувати знання на практиці.

Критичне мислення – не об’єкт вивчення. Це активний процес, який дає можливість учневі аналізувати інформацію, ставити під сумнів, об’єднувати, переробляти, адаптувати або відкидати. Також розвиток критичного мислення  не можливий без творчого  підходу.

Для того, щоб навчитися критично мислити  варто почати зі створення середовища для розвитку критичного мислення. Тут є низка умов, серед них такі:

  • забезпечити для учнів середовище, вільне від негативної оцінки;
  • підтримувати віру кожного учня в його здатність породжувати критичні судження;
  • цінувати критичні міркування учнів.

     -    активізувати мислення;

     -   формулювати цілі навчання;

  • залучати учнів до плідного обговорення, вільного розмірковування;
  • мотивувати навчання учнів;
  • активно залучати учнів до навчального процесу;
  • стимулювати міркування про здійснену роботу;
  • розкрити різні точки зору;
  • допомагати учням ставити власні запитання.

Метою розвитку критичного мислення є:

  • навчити дитину використовувати метод дослідження в навчанні;
  • ставити перед собою питання;
  • шукати на них відповіді;

Завданнями критичного мислення є:

  • будити в дитині прагнення до утворення, перш, ніж утворювати його своїми повчаннями;
  • вчити дитину мислити, починаючи не із відповідей на питання вчителя, а із власних  питань і проблем;
  • виховувати в дитині бажання конструювати своє знання, яке народжується в процесі діяльності, а не привласнювати готове.

Людина, яка критично мислить, володіє такими якостями, як самостійність, допитливість, наявність переконливої аргументації, соціальність, наполегливість. Саме такі якості ми намагаємося розвивати з дітьми під час уроків сольфеджіо.

Щоб розвиток критичного мислення проходив якісно та ефективно, потрібно розпочати з правильної структури уроку.

В своїй роботі я дотримуюсь 3 основних етапів уроку:

  1. вступна частина (актуалізація опорних знань, мотивація,оголошення теми та очікуваних результатів);
  2. основна частина (конструювання учнями знань і навичок, формування власного ставлення до теми);
  3. підсумкова частина ( узагальнення і систематизація учнями отриманої інформації, рефлексія).

На першому етапі актуалізації здійснюються певні важливі пізнавальні операції, а саме: учні активно пригадують, що вони знають за темою. Найважливіше є те, що в результаті цієї діяльності діти встановлюють рівень власного знання, до якого можна додати нове. Отже, завдання першого етапу – пробудити, викликати зацікавленість, схвилювати, спонукати учнів мислити про те, що вони знають. Разом  із оголошенням теми, ми проговорюємо результати, яких ми очікуємо наприкінці уроку. Даний етап передбачає від 5до 7 хвилин, якщо не передбачена перевірка домашнього завдання.

На даному етапі я використовую такі прийоми, як мозковий штурм, відтермінована розгадка, задай питання сусіду, опитування ланцюжком, ігри « Світлофор», « Так чи ні», «Лови помилку», «Вірні і невірні твердження», «Товсті й тонкі запитання», які спонукають дітей бути уважними та концентрувати свою увагу на кожному слові вчителя.

На другому етапі відбувається активна діяльність учнів з дослідження матеріалу, пошуку відповідей на поставлені запитання, формулювання нових запитань, і пошуку відповідей на них. У цій частині має сенс виокремити 2 етапи: сприйняття нового матеріалу та осмислення нового матеріалу.

На цьому етапі я використовую роботу в парах, групах, командах, метод групової дискусії, метод складання кластера (графічне оформлення певного поняття у формі пучка). Цей  етап займає до 45 хвилин уроку.

Уроки з сольфеджіо проводимо у різних формах: урок-гра, урок-казка, урок-подорож, урок-дослід, урок-порівняння, урок-змагання, квест. Завдання носять переважно творчий характер,  що дає можливість розвитку самостійного творчого мислення дітей.

Третій етап передбачає обмін думками та висловлювання особистого ставлення до окремих моментів уроку. Діти разом з вчителем оцінюють набуті знання й уміння. На цьому етапі я використовую картки із зображенням мобільного телефону « Яке повідомлення ти отримав?».  Діти читають запитання та надають відповіді щодо виконуваних завдань на уроці. Також дуже ефективною є використання рефлексійної вправи «Скажи одним реченням»,  яка спонукає дітей згадати весь перебіг уроку та висловити своє ставлення до теми, окремих завдань, аналізу складності роботи. Також ефективними є прийоми самооцінювання та оцінювання однокласників. Цей етап уроку займає до 10 хвилин уроку.

Отже, якщо використовувати наступні інструменти розвитку критичного мислення,  наші  діти будуть зростати особистостями,  які здатні самостійно та творчо мислити не тільки у стінах  музичної школи, але й  у суспільстві.

5 інструментів розвитку критичного мислення у дітей.

  1. Питайте та спостерігайте. Цей інструмент передбачає не пояснення теми до дрібниць. Щоб активізувати мислення дітей, потрібно ставити відкриті запитання: «Як ти думаєш?».
  2. Повторюйте: «Інформація не є істиною». Інформація - це просто інформація. Лише люди можуть перетворити її на знання. Як тільки дитина почне детальне вивчення і дослідження, вчителю потрібно допомогти їй вибрати правильні джерела. Попросити сформувати її власну точку зору, засновану на доказах, а не тільки на емоціях.
  3. Питайте: «Звідки ти це знаєш?». Таке питання допомагає дітям усвідомити їх власну здатність міркувати. Як тільки дитина пояснить, звідки і чому вона знає що-небудь, прийміть її інформацію та продовжуйте ставити питання, що розкриватимуть її припущення. Не можна казати дітям, що вони помиляються, це паралізує їхнє мислення.
  4. Обговорюйте переконливі та непереконливі аргументи.
  5. Проявляйте повагу до опонентів. Якщо ви не згодні з позицією або думкою іншої людини, поясніть, чому ви не згодні, але намагайтесь не ображати опонента. Демонструйте повагу до людей, чиї ідеї відрізняються від ваших, тоді це допоможе дитині зрозуміти, що можна мислити критично і при цьому успішно соціально взаємодіяти з іншими людьми.

Результатами успішного  розвитку критичного мислення будуть такі пункти:

  • діти усвідомлюють важливість знань, які вони отримують;
  • почувають себе впевнено;
  • роблять відкриття;
  • вільно розмірковують;
  • спокійно приймають зауваження;
  •  є активними учасниками навчального процесу;
  •  використовують набуті знання у нестандартних життєвих ситуаціях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток критичного мислення на уроках сольфеджіо за допомогою гри « Світлофор».

 

Для цього прийому використовується довга смужка картону, з одного боку червона, з іншого – зелена.

Під час опитування учні піднімають «світлофор» червоною чи зеленою стороною до вчителя, сигналізуючи про свою готовність до відповіді.

Спосіб застосування «світлофора» залежить від типу опитування. Є два абсолютно різних типи опитування – назвемо їх умовно А і Б. Вони потребують різних видів розумової діяльності, які краще не змішувати.

Тип А – опитування за базовими питаннями, які учень має знати напам’ять.   І тут червоний сигнал означає « Я не знаю». Це сигнал тривоги. Це начебто учень сам ставить собі двійку. Зелений сигнал – « Знаю».

Тип Б – вчитель ставить творчі запитання, на які учень не зобов’язаний знати відповідь. І тут зелений колір означає одне: « Хочу відповісти». Червоний колір – «Не хочу». У цьому випадку невдалу спробу не оцінюють. Користь від «світлофора» в активній позиції учня: він змушений знову фіксувати свою готовність відповідати на кожне запитання.

Що відрізняє гру « Світлофор» від звичайного підняття руки?

Під час використання «світлофору» учень перебуває в іншій психологічній позиції: пасивність неможлива, чим би вона не була мотивована. Сигналізуючи «світлофором», учень змушений щоразу явно – для себе і для вчителя – зафіксувати готовність, тобто оцінити свої знання. Також за допомогою червоного кольору учень може відмовитись від відповіді з будь-якого питання. Але якщо показав зелений – обов’язково відповідай.

 

1

 

docx
Додано
9 січня
Переглядів
96
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку