Методична робота "Нестандартні форми роботи на уроках української мови"

 

 

 

 

 

 

 

Методична робота « Нестандартні форми роботи на уроках української мови»

 

 

 

                                                                       Вчитель української мови та літератури

                                            Троїцького ЗЗСО І-ІІІст    

                                                                       Яськівської ОТГ                                                                                                                                                             

                                                                       Одеської обл.                    

                                                                       Проноза Ірина Павлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

 

 

Вступ

І.  Одержання ефекту новизни на уроках мови за допомогою нестандартних ситуацій.

ІІ. Основна частина

Створення нестандартних ситуацій на уроці:

1. під час вивчення та закріплення нового матеріалу;
2. під час узагальнення та систематизації  знань;
3. з розвитку зв’язного мовлення.

ІІІ. Висновок

Значення нестандартних уроків під час вивчення мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

         Методика української мови в середній школі створювалася десятиліттями, увібравши все найкраще, найдоцільніше, чого досягли вчителі-практики, що осмислили науковці. Закономірно, що найбільшої уваги при цьому приділялося уроку.

         І сьогодні проблема уроку, особливо в зв’язку з новим змістом навчання, є однією з найактуальніших у теорії і практиці роботи школи.

         Помітно зросла потреба взаємозв’язку, співробітництва вчителя й учня, вироблення  в учнів уміння вчитися, сприяти розвитку творчого мислення, внутрішніх стимулів до навчання. Проте, ще не забезпечується повне і швидке засвоєння всього навчального матеріалу всіми, не стимулюється активність і стабільний інтерес школярів до навчання. Де вихід з цього становища? Мабуть, єдиного рецепта немає і не може бути. Кожен педагог-практик, виходячи з реальних можливостей шукає власний шлях.

        Основна умова, на мою думку, за якої можна досягти успіху у вивченні мови-мислительна діяльність учня, активна робота думки. А думати учень буде тоді, коли для цього створити певні умови.

        Тому, готуючись до уроку і плануючи його структуру, необхідно насамперед розробляти запитання, що стимулюють інтелектуальний розвиток учнів.

         Необхідно організувати навчальний процес так, щоб матеріал, який потребує міцного запам’ятовування став би безпосереднім об’єктом пізнавальної діяльності.

        Насамперед учня необхідно зацікавити новим матеріалом.

        Для одержання ефекту новизни на уроках мови необхідно створити для учнів проблемну ситуацію, яка активізувала б такі процеси мислення, як розміркування, осмислення та ін.

        На мою думку, уникнути шаблону, схематизму на уроках, досягти атмосфери творчості допоможуть нестандартні уроки, на яких створюватимуться нестандартні ситуації.

        Що ж це таке нестандартні ситуації?

        Це один з дійових засобів через певну наукову парадоксальність, а отже, й проблемність вийти на справжній інтерес до вивчення української мови.

3

      Саме нестандартні уроки допоможуть дітям усвідомити мову як матеріал передачі думки й змісту, відчути красу слова, виховати потребу в творчості, прагнення до точності,  виразності, образності власного мислення, бажання повчитися майстерно оперувати мовою.

         Отже, учитель-організатор нестандартної ситуації  на уроці. При цьому він може йти двома шляхами: перший- це організація нестандартних форм уроку  (уроку-дослідження, уроку-виставки, уроку-консультації, уроки-диспути т.д.), а другий – створення нестандартності через використання самого навчального матеріалу.

          Учитель, що організовує свідомо нестандартну ситуацію на уроці, є господарем становища, а тому може успішно розв’язати будь-яке завдання.

           Хочу поділитися деякими знахідками з власного досвіду.

          Вивчення мови на основі створення й розв’язання нестандартних ситуацій найдоцільніше здійснювати під час пояснення нового матеріалу та закріплення його, при чому не на всіх уроках, бо таке, «задачне вивчення» потребує чимало часу і не завжди доцільне.

         Безліч несподіванок учитель може створити при вивчення теми «Лексичне значення слова» в 5-му класі, побудувати урок у вигляді казки.

        На початку уроку націлюю учнів на те, що сьогодні ми повинні перейти до вивчення нового розділу мови «Лексика». Але вартові, які охороняють це Царство не впустять нас, якщо ми не вирушимо в подорож по Країні Знань. Тільки пройшовши цей шлях і виконавши всі завдання, ми потрапимо в Царство Лексики.

        Подорожуючи по Країні Знань, діти потрапляють у країну Синтаксису і Пунктуації, в Царство Фонетики.

      Створивши проблемну ситуацію, поставити перед учнями завдання, показуємо, що розв’язання їх можливе лише в процесі наполегливої праці.

      Клас пожвавлюється. Учні охоче беруться за розв’язання поставлених перед ними завдань.

      Ряд нестандартних  ситуацій можна створити при вивченні частин мови. Так, вивчаючи тему « Прислівник» в 7 класі, доречним буде таке проблемне запитання: Яка з вивчених частин мови є найголовнішою? А потім провести дослідження разом з учнями.

        Сучасна методика спонукає вчителя якнайбільше приділяти увагу самостійності учнів в опрацюванні навчального матеріалу, і це в свою чергу, без зацікавленості з боку учнів, без їх інтересу до навчального предмета просто неможливо.

4

    При вивченні теми «Дієслово» для визначення граматичних ознак, синтаксичної ролі дієслова пропоную таке завдання:

        На дошці записано текст казки з пропущеними дієсловами:

Один батько … старшого сина на город … картоплю. … син мотику, мішок і … . Слідом за ним … менший брат. … на город і  замість роботи стали … казки.

Трохи згодом … до них батько.

• Ніяк- … старший брат.
• А ти як? – меншого сина.
• … старшому – відповів той, бо не …, що … брат.
• Добрі робітники! - … батько. Один нічого не …, а другий йому … .

         Ставимо завдання перед класом: вписати замість крапок слова, яких не вистачає в тексті.

          Діти захоплено  працюють, бо перед ними посильне і водночас цікаве завдання.

          Часто доручаю учням скласти запитання для самостійної роботи. Такі завдання неодмінно викликають інтерес школярів до уроків мови, вчать творчо мислити, змагатися, хто краще виконає завдання.

          У роботі над засвоєнням орфограм доречними будуть випереджаючі завдання.

          Наприклад, учням повідомлено, що наступний урок буде присвячено вивченню написання прикметників через дефіс. Пояснювати цю тему будуть самі учні, а тому треба кожному підготувати відповідний матеріал.

          Після учнівських виступі підсумовуємо сказане. А на закріплення пишуть самостійну роботу на тему «Різнокольорова осінь», в якій учні змагаються між собою, хто назве найбільше кольорів і відтінків.

          Перед вивченням якоїсь складної теми з правопису пишемо на дошці текст і наголошуємо на тому, що тут допущена помилка, але для її виправлення потрібно опрацювати певні правила (вказуємо параграф).

          Учні шукають цю помилку, вчать потрібні правила і добре їх запам’ятовують.

          А ось при вивченні теми «Розділові знаки в кінці речень» слушно буде запитати учнів, скільки є розділових знаків взагалі? Певні, що таке запитання їм буде несподіванкою, бо й справді: скільки їх?

          Таку роботу можна запропонувати для учнівського дослідження, включивши в нього не лише перелік розділових знаків, в й історію їх використання в письмі людей; зокрема про вживання окремих розділових знаків у мові різних народів.

5

         Під час виконання таких завдань в учнів пробуджується інтерес до пошукової роботи.

         Часто на уроках мови створюються нестандартні ситуації, що зумовлюються появою гумору. Хоча вивчення української мови на уроках – справа серйозна й перетворювати такі уроки на уроки гумору – велика розкіш, але трапляються такі моменти, де гумор бажаний, де він забезпечує результат роботи учнів і учителя.

            Вивчаючи пунктуацію простого речення як матеріал для вправи, наводжу гумореску:

             Частенько малий Василько слухав, як його мати свариться х сусідкою. Ось одного разу в школі учитель запропонував:

• Наведи мені, Васильку, окличне речення, в якому був би гнів або побажання.
• А я наведу таке речення, де буде й те і друге: - Щоб тобі очі повилазили!

Чимало речень використовують з журналу «Українська мова і література в школі», які друкуються під рубрикою « Веселий Лоскотон». Ці речення викликають сміх, але й до певної міри є застереженням учням, як уважно треба стежити за власною мово. Переважна більшість таких речень редагується.

          Учні люблять дотепні вирази в яких захована основна думка, за ради чого й створений даний дотеп. Таке читання між рядками розвиває уяву, мислення. Проте гуморески, речення мають бути пов’язані з тим матеріалом, який розглядається на занятті.

         Без усвідомлення, що і як засвоїв з вивченого кожен учень, неможливо переходити до нових тем.

        Тому важливу роль у навчальному процесі відіграють уроки повторення, узагальнення й систематизації знань. Такі підсумкові заняття, що йдуть після вивчення важливих тем, опанування програмного матеріалу за чверть, можна назвати уроками зворотного зв’язку, оскільки учитель, фактично збирає на них урожай посіяних знань.

         Основним змістом діяльності вчителя й учнів на уроках повторення має бути робота над узагальненням та систематизацією знань. Тому під час таких уроків особливу увагу треба звертати на розвиток розумових здібностей учнів, які лежать в основі умінь : класифікувати мовні факти, абстрагувати й конкретизувати засвоювані поняття, систематизувати знання. Уроки зворотного зв’язку, насичені різними видами контролю, дають змогу школяреві продемонструвати ерудицію, практичне  володіння матеріалом.

          Під час повторення теоретичного матеріалу важливо створювати нові нестандартні навчальні ситуації, що сприятимуть творчому застосуванню вивченого матеріалу в майбутньому.

6

        Так, під час проведення уроку-заліку у 8-му класі з теми «Звертання» і «Вставні слова» доцільно дати самодиктант з наукових термінів, понять, які використовуються в темах «Звертання», «Вставні слова». Слова учні записують на листочках, а потім дають для перевірки консультантам.

          Під час повторення матеріалу проводжу урок запитань-відповідей. До цього уроку учні готуються заздалегідь.

           Підготовка включає підбір різних питань з розділу для учителя й для своїх товаришів. Діти користуються запитання, вміщеними в підручнику, але заохочуємо їх створити власні запитання, як теоретичного так і практичного плану.

           Такі уроки вважаємо доцільними, тому що вони вчать учнів запитувати, отже шукати в матеріалі найсуттєвіше.

           Перша частина уроку – це запитання учнів до вчителя.

           Друга частина уроку – це запитання учнів учням. Коли один з учнів ставить запитання комусь з товаришів, а той, відповівши, своє запитання – комусь іншому. Коли ж хтось не зможе відповісти, то той хто таке запитання поставив, відповідає сам, але знову має право нове запитання іншому учневі. Запитання і відповіді кожного учня оцінюються.

         Звичайно, є й інші форми уроків та методичних прийомів, що викликають інтерес учнів не лише самою формою, а найбільше змістом роботи.

          Наприклад, урок уявної екскурсії, урок наукових повідомлень, урок самоконтролю, на якому учні за допомогою роздавального матеріалу перевіряють свої знання, міцність й глибину  їх засвоєння. Один із критеріїв визначення рівня культури людини є її мислення і мова.

           На жаль, більшість учнів не вміє мислити, а отже, письмово викласти свої думки.

          Перш ніж давати знання, писав В. Сухомлинський, треба навчити думати, сприймати, спостерігати.

          Тому значна частина уроків у шкільному курсі мови відводиться на розвиток зв’язного мовлення учнів. На них вони вчаться будувати текст усний і письмовий, опановувати основні типи мовлення. І вчитель повинен уже з перших уроків подбати про розвиток творчих здібностей учнів, про вироблення в них навичок власного мислення.

        А щоб навчити учнів цього, нам словесникам слід творчо проводити уроки, відходити від схематизму і шаблону.

        Кожен урок повинен відчиняти двері і світ чарівної краси мистецтва, викликати в школярів бажання висловлювати самостійні думки і переконання, виховувати в них високі моральні якості.

7

         Звичними стали на уроках мови творчі роботи за картинами, кінофільмами, радіо- та телепередачами, але твори про музику не дістали ще прав громадянства. А між тим музика – могутній фактор духовного і розумового розвитку дітей. Ще В.О.Сухомлинський  сказав : «Музичне виховання – це не виховання музиканта, а виховання людини».

 

          Адже музика розширює знайомства дітей з навколишнім світом, допомагає краще пізнати його. І нарешті, хороша музика змушує не тільки слухати, а й чути, а головне – відчувати, думати, розмірковувати, співпереживати.

           Школярі прагнуть висловити свої почуття, а коли дитина пише з бажання, пише про те, що її по-справжньому схвилювало, то розвиток мови й інтелекту відбувається набагато швидше.

           Так в 5-му класі застосовуємо такі нестандартні форми, як урок з розвитку мовлення з фарбами і музикою. Діти малюють музику, яка звучить на уроці, а потім записують свої думки щодо прослуханої мелодії.

           Такий урок приносить і користь і радість, розвиває і формує творчу здібність, знімає напругу, допомагає зібратися з думками самоорганізуватися.

           У старших класах пропоную такі теми творів, «Падолист», «Зимовий день», «Ранковий настрій», «Осінній вальс» і ставлю перед ними завдання: скласти художній образ вітру, снігу, сонця, усмішки, радості.

          Під час виконання таких письмових робіт звучить відповідна класична музика, яка допомагає створенню словесних, асоціативних образів, загострює суттєве отримання слова.

          У 8-му класі учні пишуть твір-роздум «Мамина пісня колискова». Як зробити, щоб на цьому уроці дитячі душі і серця збагатилися глибоким почуттям вірності батьківській хаті, маминій пісні,  рідній землі?

          На урок приношу модель колиски, учні  із зацікавленням розглядають предмет.

         Використовуючи знання учнів з народознавства, ставлю питання:

• Що це таке?
• А з чого робили колиски?
• Де їх підвішували?
• Які пісні співали над колисками?
• Які ви знаєте колискові?

        На уроці звучать колискові у виконанні самих учнів, потім слухаємо платівку з колисковими піснями.

8

         Результат на такому уроці буде набагато ефективніший, ніж на звичайних уроках. Музика, пісня сприяє мобілізації й осмисленню дітьми власних життєвих вражень і досвіду, вчить розуміти красу і музики, і пісні, і художнього слова.

         А ось, як проходить урок в 6-му класі під час написання твору-роздуму «У якому місті я б хотів (ла) побувати влітку і чому?»

         Вивішуємо фізичну карту України.

• Сьогодні наш урок незвичайний, - говоримо учням. – Ми побуваємо з вами в багатьох містах нашої країни, дізнаємося про них багато цікавого. Отож вирушаємо у мандрівку на літаку.

       Вважаємо, що такий своєрідний ігровий момент зацікавить дітей, викличе інтерес до дальшої творчої роботи.

• Наш маршрут – продовжуємо, - місто Київ. Що ви знаєте про це місто? Хто із вас був уже в Києві? Що з побаченого запам’яталося найбільше?

      ( Можна розповісти дітям легенду про походження Києва).

• Та ось вдалині видніється старовинний Львів? Які визначні місця Львова вам подобаються?

Мандрівку можна продовжити і до міста чи села, де проживають діти. ПІДСУМУЄМО:

• Ми з вами умовно побували лише в найбільших містах України. А вдома ви напишете твір «У якому місті я б хотів(ла) побувати влітку і чому?»

        Міжпредметні зв’язки української мови і географії – ефективний засіб засвоєння нових знань чи систематизації і закріплення вже вивченого, адже географічні відомості на уроці мови вносять у нього елементи новизни, поглиблюючи інтерес до обох предметів.

        Такі уроки сприяють загальному розвитку учнів, розширюють їх кругозір, бо через мову трансформуються знання, засвоєні ними на уроках х різних дисциплін.

        Розвитку мовлення учнів сприяє спостережливість. Працюючи над зв’язним описом, учні виявляють суттєві ознаки спостережуваних предметів, синтезують. Описи привчають добирати точні слова, додержувати чіткої послідовності викладу, словесно оформляти свої знання. Але часом більшість учнівських творів, наприклад, про пори року, - це неживі, написані з дитячою безпосередністю етюди, а сухий перелік характерних ознак природних явищ. Учень має в творі висловити свої враження, розповісти про переживання від спілкування з природою. Як цього домогтися? За допомогою екскурсій на уроках мови, під час яких ми повинні навчити учнів порівнювати і запам’ятовувати, виховувати потребу уважно вивчати природу, прислуховуватися до неї, а саме головне навчити дітей висловлювати думки про те, що їх оточує.

9

        Пишучи емоційні твори, діти ніби ще раз переживають певні почуття, глибше усвідомлюють чарівність повнолітнього світу.  Системне вивчення мови створює необхідну базу формування, закріплення й практичного використання орфографічних та пунктуаційних навичок учнів.

        Однак практика доводить, що саме підвищення рівня грамотності учнів є чи не найскладнішим завданням, яке спонукає вчителя до пошуку ефективних форм і методів удосконалення мовленнєвої культури учнів.

         Не менш важливо, щоб і уроки аналізу письмових робіт, роботи над помилками були емоційними, пізнавальними, цікавими.

        Основою успішної роботи над помилками є передусім чітке прагнення вчителя знайти оптимальні та ефективні форми і методи подолання труднощів учнів на шляху засвоєння багатств рідної мови.

         Адже діти найчастіше сприймають помилку як особисту невдачу, навіть власну провину, тому вчитель має бути не механічним обліковцем дитячих успіхів і помилок, а мудрим наставником учня на шляху подолання помилок.

         Уникнути одноманітності можна і на уроках аналізу роботи.

         Різновидом роботи над помилками може бути малюнковий диктант. Слова, орфограми у яких не може пояснити зображуються на малюнках. Наприклад: ножиці, велосипед, пиріг. Підвищенню грамотності сприяє також «логічний диктант». Учитель читає лексичне значення слів, що містять цікаві орфограми.

        Використовуємо ігри «Упіймай слово», «Е чи и», «Сигнальні картки».

       Виправляючи помилки допущені в переказі або творі, перед уроком аналізу помилок ці речення пишемо на дошці. Прізвища авторів не позначаємо. Учням треба «впізнати» свої помилки.

         Проведення таких уроків дають певні наслідки.

         Нестандартність можна ввести і в зміст навчальних та контрольних письмових робіт: диктантів, переказів, творів, рефератів тощо.

         Зокрема у 6-му класі був запропонований диктант такого змісту.

         З біографії розділових знаків.

Кома і крапка – найдавніші розділові знаки. Вони з’явилися у друкованих книжках 16 століття.

          Кома – слово латинської мови. У латинській мові мало таке значення: кую, б’ю, відсікаю, відділяю.  Крапка – це переклад латинського слова « пенктум». Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація, пунктограма.

         Тире – слово французьке. Означало воно у французькій – тягти.

10

        Апостроф – наймолодший правописний знак нашого письма. З’явився він в українській граматиці і набув правописних прав у наші часи.

        Назва взята з давньої грецької мови. Воно означало кривий зігнутий, повернутий.

        Мета такого диктанту полягає в засвоєнні нової для учнів інформації про розділові знаки.

        Нестандартність можна створити не тільки на уроці, а навіть у домашньому завданні пропонуючи школярам, наприклад, в класі написати твори-мініатюри: «Країна Морфологія» (7 кл) «Пригоди Е та И» ( 5 кл.) «Подорож у країну іншомовних слів» ( 5 кл.) та ін.

        Можна запропонувати дітям скласти до певної теми кросворди.

        Це дасть змогу мислити , розвивати в учнів уяву.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

         Нестандартні уроки, які проводить учитель під час вивчення чи закріплення матеріалу стимулюють мислення учнів, підвищує їхню активність у набуванні знань, виробленні практичних умінь і навичок.

         Взагалі нестандартність – не самоціль у роботі вчителя, а органічний процес, включений в урок.

        Всяка одноманітність призводить до сірості, до омертвіння, шаблонності, що є ознакою поганого ремесла. І навпаки, пошук нових форм, спрямованих на зацікавлення співробітництва учителя й учня, сприяє демократизації навчання, його результативність, доцільності в цій систему роботи школи.

        Мовний матеріал на таких уроках має бути цікавим, не надто складним для сприйняття, який би залучав до співпереживання, розкривав виразність та красу рідної мови, був насичений яскравими граматичними формами й синтаксичними конструкціями.

        Готуючись до таких уроків, потрібно добре продумати кожний етап роботи, добирати методи навчання і види діяльності для кожного учня, щоб розбудити в нього інтерес до здобуття знань і спонукати віру в свої сили і вміння.

          Використання різних нестандартних форм роботи дає позитивні наслідки, сприяє розширенню кругозору учнів, дає можливість урізноманітнювати форми роботи на уроці; фантазію і здібності.

         Але форми роботи ставлять особливі завдання перед учителем. Вони вимагають від нього не тільки великої фахової та методичної підготовки, а й багатої фантазії, творчого вогника, постійного прагнення до невтомного пошуку.

          Зате винагородою за цю кропітку працю будуть вдячні, зацікавлені очі ваших учнів.

         Розроблюючи моделі уроків, я виходжу із того, що дитина має вивчати мову не як збірник правил, а як продукт власної духовної та інтелектуальної діяльності.

         Практика підтверджує, що саме такі уроки забезпечують більш повне володіння дітьми всіма типами усної і писемної мови, правописними навичками і дають бажані наслідки.

         Мова – явище наскільки природне, настільки ж таємниче. Будьмо гідними мудрості пізнавати цю таємницю, утверджувати в собі рідне слово і в слові, високому, доброму, утверджувати себе.

 

 

12