14 липня о 18:00Вебінар: Школа без дискримінації: таємниці гендерного виховання

Методична розробка "Формування ключових компетентностей учнів через впровадження теорії рішення винахідницьких задач (ТРВЗ)"

Про матеріал

Методична розробка знайомить з ТРВЗ - педагогікою, яка ставить за мету формування сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до рішення складних проблем у різних областях діяльності. Її відмінність від відомих засобів проблемного навчання - у використанні світового досвіду, накопиченого в області створення методів рішення винахідницьких задач. Методи і прийоми ТРВЗ - педагогіки дуже актуальні для реалізації задач сучасної школи - формування життєво важливих компетентностей учнів.

Перегляд файлу

Формування ключових компетентностей учнів через впровадження теорії рішення винахідницьких задач (ТРВЗ)

Друпп О.В.,

вчитель географії Бахмутського НВК № 11

 

ТРВЗ - педагогіка як науковий і педагогічний напрямок сформувалася наприкінці 80-х років. У її основу, насамперед , була покладена теорія рішення винахідницьких задач (ТРВЗ), автором якої є Г.С.Альтшуллер. ТРВЗ - педагогіка ставить метою формування сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до рішення складних проблем у різних областях діяльності. Її відмінність від відомих засобів проблемного навчання - у використанні світового досвіду, накопиченого в області створення методів рішення винахідницьких задач. Звичайно, цей досвід перероблений і погоджений з цілями педагогіки.

Під методами рішення винахідницьких задач, насамперед , маються на увазі прийоми й алгоритми, розроблені в рамках ТРВЗ, а також такі закордонні методи, як мозковий штурм, синектика, морфологічний аналіз, метод фокальних об'єктів і їхні різновиди.

Методи і прийоми ТРВЗ - педагогіки дуже актуальні для реалізації задач сучасної школи - формування життєво важливих компетентностей учнів.

Соціальна компетентність -здатність людини повноцінно жити в суспільстві, вироблення конкретних умінь, а саме: уміння приймати рішення, зробити вибір, безконфліктно виходити з життєвої ситуації, приймати діяльність у демократичних інститутах суспільства.

Прийоми ТРВЗ для формування соціальної компетентності: різнорівневі завдання;завдання масивом; творчі завдання; колективна навчальна діяльність.

Ми часто замислюємося над питанням: Що найбільше впливає на успішність? Кваліфікація вчителя? Витрати на навчання? Рівень розвитку однокласників? Чи, скажемо, кількість книг у шкільній бібліотеці?

Результати грандіозного дослідження американського соціолога Коумена Джеймса виявилися однозначними. Все важливо: і кваліфікація вчителя, і обладнання кабінетів... Але більше всього - клас! Розвиток однокласників, їхня успішність і життєві плани більшою мірою важливіше, ніж витрати коштів на одного учня, число учнів у класі, кількість книг у бібліотеці і навіть кваліфікація вчителя. Тому, дуже актуальним є використання групових форм роботи. У вміло організованому колективі кожний працює для кожного. Справа вчителя - допомогти класу вдало організуватися на своїх уроках. Група може бути від 2 до 12 учнів, але оптимальна кількість 4-6 чоловік.

Організація роботи в групах може бути різною.

Перший варіант - групи одержують однакові завдання. У залежності від типу завдання результат роботи групи може бути представлений на перевірку вчителю, чи спікер однієї з груп оголошує результати роботи, а інші учні його доповнюють, або спростовують.

Другий варіант - групи одержують різні завдання. Тоді їхні спікери звітують перед класом. Чи, по черзі міняючись, спікери по колу обходять усі групи і працюють з кожною. Таким чином, на одному уроці можна повторити декілька тем, якщо доручити групам скласти опорні конспекти до них.

Третій вид, коли групи одержують різні завдання, але націлені на загальний результат. Наприклад, при вивченні природних зон материків групи одержують завдання дослідити за допомогою різних карт атласу одну з природних зон і скласти її характеристику за планом. У результаті виступів кожної групи складається загальне представлення про природні зони. Можна внести додаткове завдання показати пантомімою представників фауни кожної зони, заодно вийде і фізкультхвилинка.

Формуванню соціальної компетентності учня також сприяє можливість вибору рівнів і варіантів домашнього завдання, оскільки одним з основних принципів педтехніки є свобода вибору. Ніхто з нас не любить нав'язаних дій, далеких рішень, відсутності вибору. І особливо не люблять цього діти. Тому, де тільки можливо, необхідно надавати учню право вибору. З однією важливою умовою - право вибору завжди врівноважується усвідомленою відповідальністю за свій вибір!

Виходячи з цього, учителю необхідно одночасно задавати домашнє завдання двох чи трьох рівнів.

Перший рівень – обов’язковий мінімум. Головна властивість цього завдання: воно повинне бути абсолютно зрозумілим і під силу будь-якому учню.

Другий рівень завдання - тренувальний. Його виконують учні, що бажають добре знати предмет і без особливих труднощів засвоюють програму. На розсуд вчителя ці учні можуть звільнятися від завдання першого рівня.

Третій рівень використовується вчителем, чи ні в залежності від теми уроку, підготовленості класу. Це – творче завдання. Звичайно, воно виконується добровільно і стимулюється учителем високою оцінкою і похвалою.

Діапазон творчих завдань широкий. Однак серед них можна виділити деякі типові групи. Наприклад, учням пропонується розробити:

            -частівки, байки, казки, фантастичні розповіді по навчальних темах;

-чайнворди, кросворди;

-тематичні збірники цікавих фактів, прикладів і задач;

-збірники анотацій на статті по обраній темі;

-навчальні комікси;

-плакати - опорні сигнали;

-вірші та інше.

Використовуючи прийом "Творчість працює на майбутнє", я пропоную учням виконати творче домашнє завдання по розробці дидактичних матеріалів з різних тем. Це можуть бути тестові завдання для оцінювання по темі, чи питання для вікторини, чи кросворди, чи сценарії ігор типу "О, щасливчик!" чи "Самий розумний". Звичайно такі завдання виконуються з великим задоволенням і інтересом, а ще велику радість викликає, якщо ви використовуєте ці роботи на уроці й обов'язково назвете автора. Такий прийом називається "Дай собі допомогти..." і зводиться він не тільки до розробки дидактики і допомоги в перевірці. Це і доповідь, частина уроку, що проведуть старшокласники в молодших класах, це й учні-лаборанти на практичних роботах.

Комунікативна компетентність - уміння спілкуватися усно і письмово на рідній та іноземній мовах.

Прийоми ТРВЗ: міні-дискусії, семінари, прес-конференції, гра "Так - Ні"

Говорять, "язик до Києва доведе". Так, уміння гарно говорити може привести до успіху. І тут немає нічого важливішого за уміння поставити потрібне запитання в потрібний час, тобто сильне питання - таке, котре позбавить необхідності задавати багато інших питань. Корисним прийомом формування комунікативної компетенції може стати "Прес-конференція". Вона може проходити як ділова гра, а може виступати фрагментом уроку, коли вчитель навмисно неповно розкриває тему, запропонувавши школярам задати такі питання, які допоможуть це зробити. Потім необхідно обговорити з учнями наскільки вдалими були їхні питання і чи цілком розкрита тема. Протипоказано тільки одне - лаяти за невдале питання.

Необхідно заздалегідь розповісти учням, що питання можуть бути репродуктивного характеру, такі, що розширюють знання і розвивають їх.

Репродуктивні питання нецікаві. Відповідь на них - повторення уже відомого.

Питання, що розширюють знання, дозволяють довідатися нове про досліджуваний об'єкт, уточнити відоме, але не претендують на значне ускладнення знань.

Розвиваючі питання розкривають суть, узагальнюють, містять у собі дослідницький початок.

Коли питання складені, їх варто розбити на "купки":

- ті питання, на які ми можемо зараз відповісти і зробимо це на уроці;

- ті, на які можна знайти відповідь у літературі;

-  ті, на які відповідь, можливо, не знає поки ніхто.

Додатково можна:

-провести конкурс на найбільш цікаве, складне (проблемне), найважливіше , найбільш оригінальне питання;

-організувати попарне взаємоопитування учнів по напрацьованим ними питанням;

-використовувати деякі питання як теми майбутніх доповідей учнів.

Далеко не завжди існує взагалі контрольна відповідь на розвиваюче питання. У таких випадках відповіддю може бути тільки власна думка учня чи вчителя.

Для формування комунікативної компетенції також використовую уроки - прес-конференції. Вони дозволяють активізувати самоосвітню роботу учнів, підвищують інтерес до досліджуваної теми, дозволяють дітям самореалізуватися в ролі доповідача чи кореспондента. Конференції проводимо на актуальні теми, найчастіше їх підказують самі учні. Іноді такі конференції виходять за рамки одного предмета і ми проводимо їх разом із учителями біології, хімії. Дуже вдалими вийшли прес-конференції з тем: "Можливості альтернативної енергетики в Україні", "Наслідки впливу глобального потеплення на клімат України", а також "Забезпеченість України природними ресурсами: реальність і перспективи".

Формуванню уміння правильно ставити питання може сприяти універсальна гра "Так-Ні". Цей давно відомий прийом важливий тим, що ставить учнів в активну позицію.

"Так-Ні" учить:

- зв'язувати розрізнені факти в єдину картину;

- систематизувати вже наявну інформацію;

- слухати і чути однокласників.

Можна використовувати цю гру для створення ситуації, що інтригує. Цей прийом в методиці ТРВЗ називається "Дивуй!", а також для організації відпочинку на уроці, і не тільки. Загадувати можна об'єкти, предмети, прилади, явища. Наприклад, я розповідаю дітям історію про те, як нібито один мій знайомий, знаходячись на березі океанічної бухти став свідком такої ситуації: на дерев'яних кілках наче для просушки були розвішані рибальські сітки, але ніде не було видно човнів. Приїхали рибалки на вантажівці і замість того, щоб закинути сітки у воду, ще міцніше прив'язали їх. На питання мого знайомого відповіли, що риба сама приходить до них. Так справді і трапилося.

Щоб знайти відгадку, учні задають питання, на які я даю стверджувальну чи негативну відповідь. Таким чином, вони приходять до висновку, що загадано було явище припливів і відливів. Крім того, учні, які працюють на творчому рівні, за власною ініціативою на наступний урок підготували повідомлення про цікаві факти, пов’язані з цим явищем.

Після гри обов'язковим є коротке обговорення: які питання були сильними? Які (і чому) - слабкими? Адже ми намагаємося навчити дітей виробляти стратегію пошуку, а не зводити гру до безладного перебору питань.

А якщо діти не змогли, чи не встигли знайти відповідь? Тоді можна використовувати прийом "Відстрочена відгадка", коли ключик для розуміння дивного факту буде знайдений на уроці при роботі над новим матеріалом. Крім того, загадку чи дивний факт можна дати наприкінці уроку, щоб почати з неї наступне заняття, і таке введення в тему виявиться ефективнішим, ніж традиційна фраза: "А тепер ми будемо вивчати нову важливу тему..."

Полікультурна компетентність - оволодіння досягненнями культури і розуміння відмінностей між людьми різних національностей, рас, релігій, політичних переконань, соціального стану.

Прийоми ТРВЗ: захист проектів, ділові і рольові ігри, бінарні й інтегровані уроки.

Гарна форма для колективного пізнання - ділові ігри, що моделюють реальну виробничу, наукову чи іншу "дорослу" діяльність. Таких ігор існує досить багато, одна з них називається "Компетентність". Беруть участь конкуренти - дві чи більш команд, наймачі - група учнів, що визначають переможця, якого ніби наймають на роботу й арбітр - учитель, що вирішує спірні питання.

До гри:

1.Учитель знайомить клас зі схемою гри.

2.Формуються команди, визначається склад фірми-наймача

Під час гри:

1.Учитель задає тему.

2.Команди вигадують одна одній по 5 завдань по цій темі.

 Тип завдань регламентується заздалегідь учителем. Наприклад: команди повинні приготувати по 2 репродуктивних питання, по 1 творчому і по 2 задачі.

3.Команди по черзі дають один одному завдання. Суперник його виконує. Якщо суперник не справляється, команда, що задає питання сама повинна на нього відповісти. Одночасно з цим фірма-наймач оцінює, наприклад, по 5-бальній системі кожне завдання і по 10-бальній системі кожну відповідь.

4.Наймачі радяться і приймають рішення - хто прийнятий на роботу. А поки наймачі радяться, учитель робить короткий "розбір польоту", звертає увагу на помилки, робить висновки.

Одним з методів, що дозволяють формувати важливі компетентності учня, є метод проектів. В основі методу - створення проекту, тобто спрямованість на результат, що досягається в процесі рішення значущої проблеми. У проекті учні стають основними діючими особами навчального процесу, є рівноправними членами творчого колективу, вчаться допомагати своїм товаришам у роботі, у них формується вміння самостійної орієнтації в інформаційному просторі.

Метод проекту можна удало використовувати на інтегрованих уроках.

Інформаційно-цифрова компетентність - уміння добувати, осмислювати, використовувати інформацію.

Прийоми ТРВЗ: дослідження, обговорення в групах, виступ у ролі вчителя.

Одним з головних якостей сучасної особистості повинно стати уміння працювати з інформацією, збирати її, обробляти, використовувати. Такі навички допомагають учням створювати творчі роботи – презентації з різних тем, що можуть бути використані на будь-якому уроці. Нещодавно в нашій школі був створений мультимедійний кабінет, який дав можливість проводити уроки з різних предметів з використанням інформаційних комп’ютерних технологій.

Компетентність саморозвитку і самоосвіти (уміння навчатись впродовж життя) - це процес оволодіння за власною ініціативою предметом знань, обсягом і джерелами пізнання.

Прийоми ТРВЗ: дослідження, навчання практикою дії, своя опора.

Навички самоосвіти і саморозвитку можна формувати за допомогою методу "Своя опора". Його можна використовувати як для індивідуального повторення, так і для організації роботи в групах. Наприклад, кілька сильних учнів заздалегідь одержують творче домашнє завдання: скласти опорні конспекти різних вивчених тем. На одному з уроків вони стають тренерами. Клас розбивається на групи, з кожною із них працює такий тренер зі своїм опорним конспектом і дає якесь завдання: скласти список питань з теми, що повторюється, чи знайти помилку, що заздалегідь спеціально внесена в конспект.

Креативна компетентність - це діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей.

Прийоми ТРВЗ: творчі роботи, відкриті задачі, мозковий штурм.

Психологи розрізняють два типи мислення: конвергентне (закрите, нетворче) і дивергентне (відкрите, творче). Тип особистості з перевагою конвергентного мислення називають "інтелектуальним", дивергентного - "креативным". Інтелектуал готовий вирішувати задачі, навіть дуже складні, але вже кимсь до нього поставлені, так називані "закриті задачі". Креатив же здатний сам бачити і ставити задачі, прагне вийти за рамки вузько поставленої умови.

Насправді кожна людина володіє як інтелектуальними, так і креативними здібностями, але в різному ступені. В міру дорослішання креативне мислення "загасає". Велика кількість старшокласників і студентів, лякаються самостійності, тяжіють не до оригінальної думки, а до розжованої і розкладеної строго "по полицях" інформації. Невизначеність умов і варіативність рішення творчої проблеми їх лякає.

Тому необхідно розвивати творчі здібності учнів шляхом рішення так званих "відкритих" задач, в яких в умові допускаються варіанти, вони мають різні шляхи рішення, набір ймовірних відповідей. Саме такі задачі ставить перед людиною життя ,а не "закриті" зі строгим алгоритмом рішення і єдиною вірною відповіддю.

Дуже продуктивний метод рішення творчих задач у групах - це мозковий штурм, популяризація якого почалася в Америці, а потім і в інших країнах після виходу книги Алекса Осборна "Керована уява" у 1953р.

Основна мета навчального мозкового штурму - розвиток творчого стилю мислення.

Звичайно штурм проводиться в групах чисельністю 7-9 учнів. До штурму:

1. Групу перед штурмом інструктують. Основне правило на першому етапі штурму – ніякої критики!

У кожній групі вибирається чи призначається учителем ведучий. Він стежить за виконанням правил штурму, підказує напрямки пошуку ідей. Ведучий може акцентувати увагу на тій чи іншій цікавій ідеї, щоб група не випустила її з виду, попрацювала над її розвитком.

Група вибирає секретаря, щоб фіксувати ідеї (ключовими словами, малюнком, знаком...).

2. Проводиться первинне обговорення й уточнення умови задачі.

3. Учитель визначає час на перший етап. Час, звичайно до 20 хвилин, бажано зафіксувати на дошці.

Перший етап. Створення банку ідей. Головна мета - напрацювати якнайбільше можливих рішень. У тому числі тих, котрі на перший погляд здаються "дикими". Іноді має сенс перервати етап раніш, якщо ідеї явно скінчилися і ведучий не може виправити положення.

Тепер невелика перерва, у яку можна обговорити штурм із рефлексивної позиції: які були збої, чи допускалися порушення правил і чому.

Другий етап. Аналіз ідей.

Усі висловлені ідеї група розглядає критично. При цьому дотримує основного правила: у кожній ідеї бажано знайти щось корисне, раціональне зерно, можливість удосконалити цю ідею чи хоча б застосувати в інших умовах. І знову невелика перерва.

Третій етап. Обробка результатів.

Група відбирає від 2 до 5 самих цікавих рішень і призначає спікера, що розповідає про них класу і вчителю. (Можливі варіанти: наприклад, група відбирає найбільш практичну пропозицію і найбільш "дику"). У деяких випадках метою групи є пошук найбільшого числа рішень, і тоді спікер може оголосити всі ідеї.

Мозковий штурм пройде гарантовано цікаво, якщо задача має велике число можливих рішень. Наприклад: існує небезпека зіткнення Землі з великим астероїдом. Запропонуйте план дій для рішення цієї проблеми. Чи: після аварії корабля ваша команда потрапила на незаселений острів з мінімальною кількістю предметів. Які з них і як допоможуть вижити в цій ситуації?

 

Таким чином, використовуючи ефективні методи і прийоми сучасних педтехнологій, ми зуміємо підготувати підростаюче покоління, що зможе самостійно вирішувати життєво важливі питання, буде соціально активним, критично мислячим, таким, що зуміє використати шкільні знання для рішення реальних проблем.

 

Література:

1. Альтшуллер Г.С. Как научиться изобретать. – Тамбов, 1981.

2. Альтшуллер Г.С. Жизненная стратегия творческой личности. – Москва, 1989.

3. Гин А. Приемы педагогической техники. – Москва, 2002.

4. Злотин Б. Изобретатель пришел на урок. – Киев, 1988.

5. Життєва компетентність особистості: Наук.-метод. посібник/За ред. Л.В.Сохань, І.Г.Єрмакова, Г.Н.Нансен. – К.:Богдана, 2003.

 

1

 

doc
Додано
26 серпня 2018
Переглядів
464
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку