Методична розробка із зарубіжної літератури "Формування в учнів предметних та ключових компетентностей на уроках"

Формування в учнів предметних та ключових компетентностей

 на уроках зарубіжної літератури

Головне завдання уроку зарубіжної літератури полягає у тому, щоб сформувати у кожного учня такі читацькі компетентності, які б надавали йому змогу самостійно орієнтуватися у мистецьких фактах і явищах, грамотно використовувати їх для задоволення своїх духовних потреб.

Тому постійно прагну: - розширювати читацький досвід учнів, розвивати їхні почуття, мислення, мовлення; - виховувати толерантне ставлення до іншої точки зору; - вчити аргументувати свою думку  - вчити дітей визначати своє життєве кредо, керуючись кращими зразками світового мистецтва; - розвивати уміння здобувати інформацію з різних літературних джерел та застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення; - розвивати вміння використовувати набуті знання у житті, бути здатними генерувати нові ідеї, не боятися нестандартних рішень.

У зарубіжній літературі виділяють різні види компетентності: комп'ютерну та інформаційну, організаційну, самоорганізаційну, управлінську, мотивування, міжкультурну та ін..

Формування предметних компетентностей досягаю  засобами використання інноваційних технологій навчання (мультимедійних, методу проектів, прийомів інтерактивного навчання); застосуванням прийомів розвитку критичного мислення; розвитком літературно-творчих здібностей учнів у процесі написання творчих робіт; в позаурочній діяльності.

Основним є вміння організувати роботу з текстом художнього твору.Тому допомагаю учневі максимально наблизитись у сприйнятті твору до авторського задуму. Розуміння учнем значення творчості того чи іншого письменника відбувається безпосередньо через призму власних асоціацій, спостережень, і висновків.

Під час вивчення уроків зарубіжної літератури іноді використовую комп'ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи, можливості системи Інтернет, мультимедійні технології.

 Робота з комп’ютером викликає інтерес учнів

 Використання великої кількості якісної, кольорової наочності

 Задіюється слухова, зорова пам'ять

 Підвищується ефективність використання навчального часу

 Ефективно здійснюються між предметні зв’язки: література – мистецтво – історія – географія.

На уроках музичні твори, живопису, художні тексти, історичні факти можуть бути як об’єктом дослідження, так і першоджерелом у творчому процесі, або фоновим матеріалом, що дозволяє сприймати художній твір і світовідчуття цілісно, « по - іншому», тобто «по - новому» якісно як от історичне дослідження « Рільке і Україна», « Гоголь і Україна». Завдяки таким формам роботи розширюється світогляд учнів, обсяговий матеріал подається лаконічно, чітко, яскраво, сучасно, з використання анімації.

•                 Серед багатьох форм і методів оптимальною вважаю групову форму, адже група для кожного її члена – це суспільство в мініатюрі. Роботу організовую в такий спосіб, щоб досвід (знання, вміння), який набуває дитина в штучно створеному середовищі, вона могла перенести в зовнішній світ і успішно його використати. Така форма роботи розвиває одночасно і соціальні компетенції учнів. Темами для роботи у групах є:

•                Створіть творчий рекламний проект поеми «Одіссея», щоб зацікавити друзів.
•                Створіть творчий проект жіночі образи в….поемі «Одіссея»
•                За інфографікою зі сторінки підручника та іншими джерелами складіть невелике резюме або візитівку доби Відродження
•                Проаналізуйте:» Чі можна Офелію назвати ренесансним ідеалом жінки (Шекспір «Гамлет»)
•                Створіть буктлерейлер  до трагедії «Гамлет»
•                Створіть колаж образів та символів до одного із творів В. Вітмена
•                Складіть асоціативне гроно на тему «Портрет як символ…(чого саме?)» (Портрет Доріана Грея)

З метою розвитку комунікативних компетентностей школярів найчастіше використовую інтерактивні методи: «мозковий штурм», «обери позицію», «мікрофон», асоціації, диспути, інсценізація та ін.. Наприклад, інсценізація важливий елемент уроків за темами «Літературна казка», «Байка у світовій літературі», «Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра»».

Залучаю старших учнів до проектної технології та створення самостійних навчальних продуктів. Під час роботи над проектом у школярів розвиваються уміння узагальнювати проблему, комунікативні компетентності, навички представлення проекту, здатність працювати в групі задля спільного результату, самостійно осмислювати інформацію, інтерпретувати її. У процесі написання творчих робіт вважаю помилковим давати таке письмове завдання учню, яке легко виконати (списати), без внесення чогось свого, власного, самостійно здобутого, тому і пропоную своїм учням завдання з « цікавинками » :

 5 клас – скласти казку «навпаки», де заєць - хитрий, підступний, а лисиця – добра , слабка. Або скласти невеличку розповідь « Якби я був чарівником», кого зі своїх друзів нагородив. За що? Чим?.

 6 клас – написати міф про те , як виникла веселка або роса; спробувати себе у ролі журналіста - написати статтю про події на базарній площі ( інтерв’ю, бесіда з героями твору або з людьми з натовпу), після прочитання оповідання А. Чехова «Хамелеон»; скласти уявний діалог «Розмова з Робінзоном Крузо».

 7 клас – спрогнозувати фінал однієї з балад; написати міні – твір за однією з тем: «Закони Запорозької Січі», « Чи виправдана зрада коханням ?», «Подорож Гуллівера у наш час», «Як порозумітися з людиною ?»; скласти анкету головних героїнь або героїв твору.

  8 клас – написати твір – мініатюру « Прометей – світла людина» про сучасника або історичну особу, чиє життя можна порівняти з життям Прометея; написати листа сучасникам від імені Омара Хайяма , використовуючи його поетичні рядки.

 Використовую ігрові методи навчання і виховання, які впливають і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів. Ігри розвивають увагу, пам'ять, уяву, вміння знаходити залежності та закономірності, класифікувати та систематизувати матеріал, знаходити помилки. Гра може бути як складовою уроку так і окремим уроком (наприклад, урок-інтелектуальна гра за темою «Детектив»). Результативним є використання на уроках пізнавальних та рольових ігор, зокрема таких:  «Четвертий зайвий», знайти зайве слово і пояснити свою думку

  «Упізнай автора» - відгадати ім'я автора за допомогою підказок;

 «Хто це?» - за цитатою впізнати літературного героя

 Літературна вікторина

 Інтерв'ю з письменником, літературним героєм

 Реклама літературного твору

 Кросворд навпаки: скласти питання до розгаданого кросворду

 «Хто краще знає текст» - визначити події твору, з якими пов’язані подані пейзажі.

 «Стрілки» - з'єднати стрілками імена персонажів і властиві їм риси характеру, автора і країну чи назву твору.

Стимулює розвиток літературознавчих компетенцій компаративний аналіз. Формуванню компаративістської компетентності учнів найбільш ефективно сприяє використання прийому порівняння різнонаціональних творів (на рівнях ідейно-тематичної сутності, проблематики, системи образів, сюжету, композиції, характеру), який реалізується в різних видах навчальної діяльності, наприклад, працюючи над «Енеїдою» Вергілія, неможливо було обійтися без згадки про І.Котляревського; вивчаючи англійські народні балади про Робіна Гуда, проводили паралель з українськими легендами про ватажка опришківського руху Олексу Довбуша, а вивчаючи оповідання Дж. Лондона «Любов до життя » – з твором О.Довженка «Воля до життя» Такий компаративний аналіз творів вітчизняного та світового письменства допоможе учням усвідомити цілісність світового літературного процесу і своєрідність нашої культури у ньому, краще засвоїти здобутки українських та зарубіжних письменників.

Приділяю увагу щодо участі учнів у конкурсах. Зокрема у міжнародному конкурсі «Sunflovеr». Адже участь у них – це і своєрідна перевірка сформованості різноманітних навчальних компетентностей школярів. Ситуація конкурсу вимагає вміння спілкуватися з людьми, самостійно приймати рішення, працювати на результат, мати власну позицію, вміти програвати. Участь у таких заходах – це величезний життєвий досвід, цінний у майбутній професійній діяльності та соціальній практиці.

Таким чином, застосування компетентнісного підходу у вивченні зарубіжної літератури сприяє успішному моральному та естетичному розвитку учнів, стимулює їхню творчу активність, сприяє формуванню пізнавальних, творчих, світоглядних компетентностей та готує до самостійного життя у суспільстві.