Методична розробка на тему "Формування інтересів студентів до хімії на основі реалізації принципу зв’язку навчання з життям"

Формування інтересів студентів до хімії на основі реалізації

принципу зв’язку навчання з життям

                                           ...вчення, позбавлене всякого інтересу

                                            і узяте тільки силою примушення ....

                                            вбиває в учневі бажання до навчання,

                                            без якого він далеко не піде.                                                                                                                    

                                                                               К.Д.Ушинський

Актуальність  проблеми розвитку інтересу студентів можна пояснити тим, що методика і практика навчання почали все більше звертатися до особи студента, учня. Теорія навчання і освіти стала все більш глибоко розробляти питання як готувати людину, яка зможе реалізувати себе в суспільстві, та будувати його ж.

   Для досягнення мети необхідно організувати навчання, використовуючи ефективні методи, прийоми та принципи. Навчання представляє собою різні способи пізнання учнями світу та його різноманіття, пізнання як окремих предметів та явищ, так і зв’язку між предметами і явищами об’єктивного світу. Оскільки метою пізнання являється його перетворення відповідно до потреб людини, то звичайно, одним із головних питань в навчанні  пізнання предметів, явищ, процесів об’єктивного світу є вірне розуміння зв’язку навчання з життям а також різностороннє використання цього принципу в навчальній діяльності.

   В процесі навчання вчитель знайомить студентів з  складними формами зв’язку навчання з життям, розкриває значення теоретичних знань в практичній діяльності і взагалі в житті людини, навчає тому, як слід використовувати теоретичні знання в життєдіяльності.

   При вивченні різних навчальних дисциплін, розповідаючи студентам окремі факти із історії розвитку даної науки, викладачі мають можливість, показати, як наука зароджується в силу життєвих потреб людини. Наприклад, відкриття людиною здатності вогню змінювати природні матеріали, обпалювати глиняні вироби, виплавляти мідь та бронзу, отримувати скло починається за 4000 років до н.е. А з часом це стало «двигуном» науки, водночас з цим нові наукові теорії допомогли та допомагають удосконалювати промисловість, розвивати техніку, в цілому економіку виробництва [2,с. 99].

  Принцип зв'язку навчання з життям передбачає активне включення студентів у соціально значущу виробничу працю на підприємствах, установах, у сільськогосподарському вироб­ництві. Цей принцип сприяє прилученню студентів до суспільно-політичного життя держави, регіону, району; активної участі у розв'язанні соціально-економічних, екологічних, культурно-просвітницьких проблем, проблем освіти, навчання, вихован­ня та розвитку особистості.

  Важливою складовою формування інтересу постає вчитель, який організовує пізнавальну діяльність, рівень його педагогічної майстерності. Зацікавленість вчителя, ораторська обдарованість педагога, емоційність викладення, вміння організувати диференційоване навчання та обрати адекватну рівню розвитку студентів його модель є важливими умовами розвитку пізнавального інтересу. Викладач має не тільки створювати умови для засвоєння студентами певної системи знань, але й навчати прийомів їх застосування і пошуку. Лише тоді можливий перехід від одного етапу розвитку інтересу до іншого [1,с. 126].

    Знання з хімії, як  загальноосвітнього  предмета, студентам необхідні незалежно від їх майбутньої  спеціалізації: по-перше, для розуміння наукової картини світу; по-друге, саме  вони забезпечать раціональну поведінку, а в багатьох випадках і елементарну безпеку в повсякденному житті та діяльності в усіх галузях виробництва; по-третє, є основою  екологічних знань, необхідних для збереження довкілля; по-четверте, знання з хімії необхідні для усвідомлення ролі науки у вирішенні сировинних, енергетичних, харчових та медичних проблем людства, а також для запобігання дещо не виправданої хемофобії у суспільстві. Крім того,  основою технологічних процесів у багатьох галузях народного господарства (металургія, медицина, харчова та легка промисловості, енергетика, будівництво, електроніка, сільське господарство) є хімічні реакції.

   При вивченні хімії викладачу надається можливість показати взаємовідношення між навчанням та життям, коли теоретична думка розвивається самостійно, значно випереджуючи практику, створюючи таким чином науковий фундамент для вирішення в перспективі життєвих завдань великої важливості. Наприклад, значення гігієнічних заходів, яке вперше зрозумів віденський лікар І.Зиммельвейс та зобов'язав сестер у пологовому будинку, де він був головним лікарем, мити руки в розчині хлорного вапна. Смертність серед породілей - знизилася. Таким чином хімія допомогла медицині справитися з небезпечними ворогами - мікробами, яких, власне, ще ніхто як слід не знав. Навколо нас предмети і вироби, виготовлені з матеріалів і речовин , які отримані з допомогою хімічних рекцій. . Щодня кожна людина здійснює хімічні реакції: прання, умивання з милом, гасячи водою вапно, підпалюючи сірник, обпалюючи цеглину, і т.д. Наприклад знаючи, що кисле середовище дуже шкідливе для алюмінію.То ми вже знаємо, які страви слід варити у такому посуду. Якщо Ви варите молочну кашу, то створюється лужне середовище. У таких умовах алюміній повільно покидає стінки каструлі і потрапляє до нас в їжу. Звичайно, в більшості випадків концентрація алюмінію в приготовленої їжі не така вже висока, але якщо їсти таку «металеву їжу» регулярно, то є велика ймовірність того, що можна отримати дуже серйозні захворювання, такі як хвороба Паркінсона і Альцгеймера. Наявність тонкої плівки оксиду алюмінію, перешкоджає надходженню алюмінію в їжу при приготуванні.

     Отже, принцип зв’язку навчання з життям ґрунтується на гносеологічних, соціологічних, психологічних закономірностях, а саме: здатність вирішувати життєві проблеми –  це джерело задоволення і одночасно поштовх до навчальної діяльності.  Лише тоді навчання буде успішним, коли кожна особистість постійно відчуватиме користь здобутих знань у задоволенні життєвих потреб [3,с. 126].

Література

1. Житник Б. О. / Методичний порадник. Форми і методи навчання.  – Х. : Вид. група «Основа», 2005. – 128 с. 

2.   Кондратюк А. П. Педагогіка / А. П. Кондратюк К. : Вища школа, 1982. – 382 с.

3. Кузьмінський А Омеляненко В. Л. / Педагогіка: Підручник. К. : Знання, 2007. - 447 с.                                    

Гайворонський політехнічний коледж

Доповідь на тему: «  Формування інтересів студентів до хімії на основі реалізації

принципу зв’язку навчання з життям»

                                    Розробив :

                                     викладач хімії та біології 

                                     Кільчевська Інна Сергіївна   

                           Гайворон -2020