МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ВФПО

ВСП «НЕМІШАЇВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ НУБІП УКРАЇНИ»

Епізоотологія з мікробіологією

Методична розробка на тему: «Хвороби риб»

з навчальної дисципліни для студентів спеціальності 211 «Ветеринарна медицина»

Весняна вірусна хвороба коропів

Краснуха коропів

Вірусна геморагічна септицемія лососевих риб

Запалення плавального міхура

Фурункульоз лососевих

Бранхіомікоз риб

 

 

КОНКУРС «Педагогічний оскар -2025»

Номінація «Інноваційні освітні технології у діяльності

викладача закладу фахової передвищої освіти »

Вид роботи: Методична розробка «Хвороби риб»

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ (21 Ветеринарія)

Спеціальність 211 «Ветеринарна медицина»

 

Немішаєве -2025

Автори: Слободчик Валентина Семенівна, викладач дисципліни «Епізоотологія з мікробіологією»; старший викладач, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії».

Пташник Ганна Олексіївна, викладач навчальної дисципліни «Епізоотологія з мікробіологією», кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії».

 

Рецензент: Шинкарук Михайло Степанович, викладач спеціальних дисциплін, викладач-методист, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії».

 

 

 

 

Анотація: Методична розробка розрахована на студентів четвертого курсу напрямку підготовки 211 «Ветеринарна медицина», містить достатню кількість теоретичного матеріалу, високий інформативний рівень. Включає основні поняття, визначення хвороби, поширення, характеристика збудника хвороби, епізоотологію хвороби, патогенез, клінічні ознаки, патологоанатомічні зміни, діагноз, лікування та профілактику захворювання.

 

 

 

 

Рекомендовано цикловою комісією ветеринарних дисциплін.

                      Протокол № ____ від «___» _________2025 року

                               

 

Автори: Валентина Слободчик, викладач спеціальних дисциплін, Відокремлений структурний підрозділ «Немішаївський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України»

Ганна Пташник, викладач спеціальних дисциплін, Відокремлений структурний підрозділ «Немішаївський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України»

 

Епізоотологія з мікробіолгією Методична розробка на тему «Хвороби риб» для студентів спеціальності 211 «Ветеринарна медицина»

 

Опис конкурсної роботи

Методична розробка на тему «Хвороби риб» дає можливість використання її на заняттях з дисципліни «Епізоотологія з мікробіологією» під час опанування нового матеріалу, повторення, закріплення, підготовки до контрольної та самостійної роботи. Спрощує роботу викладача перевірити знання студентам, використовуючи QR- код, що містить 30 тестових запитань та 30 варіантів виробничих ситуацій по хворобам риб. Має на меті допомогти студентам краще засвоїти ілюстрований матеріал, компактно і чітко конспектувати і вивчити дану навчальну інформацію.

 

 

Методична розробка на тему «Хвороби риб»

План

 

ВСТУП                                                                                    5

 

Весняна вірусна хвороба коропів                                          6          

Краснуха коропів                                                                    8

Вірусна геморагічна септицемія лососевих риб                 10

Запалення плавального міхура                                             11

Фурункульоз лососевих                                                       13

Бранхіомікоз риб                                                                  15

Виробничі ситуації на тему: «Хвороби риб»                    17

Тестові завдання на тему: «Хвороби риб»                         21

Висновок                                                                              26

Список використаних інтернет-ресурсів                      27

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Риби є однією з базових груп водних хребетних, що забезпечують функціонування та рівновагу водних екосистем. Їхні анатомічні, фізіологічні та екологічні особливості визначають стійкість популяцій та впливають на розвиток рибного господарства. Важливим аспектом є вивчення хвороб риб, серед яких виокремлюють інфекційні, інвазійні та неінфекційні патології, що виникають унаслідок дії патогенів, паразитів або несприятливих умов середовища. Профілактика таких захворювань ґрунтується на підтриманні належної якості води, оптимальної щільності посадки, повноцінної годівлі, карантині нових особин та регулярному контролі за станом риби. Дослідження цих питань має практичне значення для забезпечення здоров’я риб, підвищення їх продуктивності та раціонального використання водних біоресурсів. У роботі розглянуто основні характеристики риб, чинники, що визначають їх життєдіяльність, а також основні підходи до профілактики захворювань.

 

Весняна вірусна хвороба коропів

Весняна вірусна хвороба коропів (Spring Viremia of Carp, SVC) — це висококонтагіозне вірусне захворювання, що уражає коропа звичайного, коропів кої, золотих рибок, товстолоба, білого амура та інших представників родини коропових. Хвороба проявляється переважно навесні, коли температура води знижується до 10–17 °C, оскільки саме за таких умов вірус має найвищу активність.

 Збудником є Rhabdovirus carpio — вірус із родини рабдовірусів.

Клінічні ознаки весняної вірусної хвороби коропів характеризуються загальною млявістю риби, потемнінням шкірних покривів, скупченням біля поверхні води або на мілководді, а також порушенням координації плавання. Часто спостерігаються випучені очі, збільшення та набряк черевної порожнини, численні крововиливи на шкірі, зябрах і внутрішніх органах. У тяжких випадках смертність може досягати 70–90 %, що робить хворобу серйозною проблемою для рибних господарств.

Рис.1. Збудник весняна віремія коропів

       Шляхи поширення хвороби. Весняна вірусна хвороба коропів поширюється переважно через заражену воду, у яку вірус потрапляє від хворої або безсимптомної інфікованої риби разом зі слизом, калом, сечею та виділеннями зябер. Зараження відбувається при контакті здорової риби з такою водою.

Важливу роль у поширенні вірусу відіграють забруднені інвентар, сачки, ємності для транспортування та інше обладнання, які можуть переносити збудник між різними водоймами або ставами.

Одним із найпоширеніших джерел занесення інфекції є інфікований мальок, який нерідко не має клінічних ознак, але залишається носієм вірусу.

            Перебіг хвороби. Початковий перебіг хвороби характеризується млявістю, зниженням апетиту та відокремленням риби від зграї. Далі з’являються порушення координації плавання, потемніння шкіри, набряк черева та крововиливи на тілі й зябрах. У частини риб можуть відмічатися випучені очі та порушення роботи внутрішніх органів. Хвороба розвивається гостро й зазвичай прогресує протягом кількох днів, приводячи до масової загибелі, особливо серед молоді. За несприятливих умов смертність може досягати 70–90 %. У разі підвищення температури води до 20–22 °C активність вірусу знижується, і частина риби може одужувати, проте окремі особини залишаються носіями збудника.Таким чином, перебіг хвороби зазвичай гострий, швидкопрогресуючий і найнебезпечніший у прохолодну пору весни. Якщо хочеш, можу доповнити розділом про патогенез.

Симптоми хвороби. Симптоми весняної вірусної хвороби коропів включають млявість, втрату апетиту та потемніння шкіри. Риба часто тримається біля поверхні, плаває повільно й нестійко. З’являються випучені очі, набряк черева та численні крововиливи на шкірі, плавниках і зябрах. У більшості випадків симптоми швидко прогресують і можуть призводити до масової загибелі риби.

Профілактика. Профілактика весняної вірусної хвороби коропів полягає в суворому дотриманні правил біобезпеки. Нових риб слід тримати на карантині не менше 30 днів, а інвентар, ємності та обладнання регулярно дезінфікувати. Важливо уникати перенаселення ставів, підтримувати стабільну якість води та купувати малька лише з перевірених господарств. Вакцини в Україні не застосовуються, тому основний захист — це контроль умов утримання та своєчасне виявлення перших ознак хвороби.

 

Краснуха коропів.

 Краснуха коропів (CyHV-3, Koi Herpesvirus) — це високозаразне вірусне захворювання, яке уражає коропа звичайного та декоративних коропів кої. Хвороба проявляється переважно при температурі води 18–28 °C, з піком захворюваності влітку.

   Збудник належить до герпесвірусів і відзначається високою патогенністю та здатністю швидко поширюватися у водоймах.

       Симптоми хвороби. Включають млявість риби, відмову від корму, темне або нерівномірне забарвлення шкіри, набряк очей та черева, крововиливи та виразки на шкірі, плавниках і зябрах. Риба часто плаває повільно, порушується координація плавання, вона може триматися біля поверхні або на дні. Смертність коливається від 30 % до 80 %, особливо серед молодої риби.

Перебіг хвороби. Залежить від температури води та імунного стану риби. Початкові ознаки включають млявість і втрату апетиту, далі з’являються крововиливи, набряки та порушення плавання. За сприятливих умов для вірусу масова загибель риби може відбутися протягом кількох днів.

     Хвороба поширюється переважно через заражену воду, у якій вірус виділяється з тілесними виділеннями інфікованої риби. Джерелом інфекції також є інфікований мальок або доросла риба без симптомів. Значну роль у передачі вірусу відіграють забруднений інвентар, сачки, транспортні ємності, а також дика риба, водоплавні птахи та паразити.

Рис. 2. Збудник бактерії роду Aeromonas

 

     Шляхи поширення хвороби. Бактерії роду Aeromonas поширюються у водоймах через контакт риби з зараженою водою або донним мулом, де бактерії можуть тривалий час зберігати життєздатність. Джерелом інфекції можуть бути хворі або приховано інфіковані риби, а також недотримання санітарних умов при утриманні та транспортуванні риб.Крім того, бактерії легко переносяться через забруднене обладнання, корм, сачки та інвентар, що контактували з зараженими тваринами. Наявність стресових факторів, таких як перевантаження, погана аерація або різкі зміни температури води, сприяє швидкому розповсюдженню інфекції серед популяції.Таким чином, основними шляхами поширення Aeromonas є заражена вода і мул, інфіковані риби, забруднений інвентар та несприятливі умови утримання, що послаблюють імунітет риби.

    Діагноз хвороби. Діагностика краснухи коропів проводиться на основі клінічних ознак та лабораторного підтвердження. Використовують ПЛР-тестування на наявність вірусу, вірусологічні дослідження тканин і виділень, а також оцінку патолого-анатомічних змін при розтині.Специфічного лікування немає. Основними заходами є покращення умов утримання риби, аерація та контроль температури й якості води. Антибіотики застосовують лише для лікування вторинних бактеріальних ускладнень.

   Профілактика. полягає у суворому дотриманні правил біобезпеки: нових риб тримають на карантині не менше 30 днів, інвентар та транспортні ємності регулярно дезінфікують, обмежують контакт з дикою рибою, купують малька лише у перевірених господарствах. Важливо контролювати умови утримання та своєчасно виявляти перші ознаки хвороби, оскільки вакцини в Україні не застосовуються.

   Заходи боротьби й лікування. Aeromonas у риб спрямовані на усунення збудника та створення умов, що зменшують його розмноження. Специфічного лікування немає, тому основними методами є підтримка оптимальних умов утримання риби: забезпечення чистої води, стабільної температури, достатньої аерації та правильного харчування. Для боротьби з бактерією застосовують антибактеріальні препарати, призначені ветеринаром, з урахуванням чутливості збудника. При цьому важливо видаляти хворих та загиблих риб, щоб запобігти подальшому поширенню інфекції.Додатково до лікування застосовують профілактичні заходи: дезінфекцію інвентарю, ємностей, сачків і транспортувальної тари, а також карантин для нових риб перед їх введенням у господарство.Таким чином, боротьба з Aeromonas поєднує лікування антибіотиками, покращення умов утримання та суворі заходи біобезпеки для запобігання повторного зараження.

 

Вірусна геморагічна септицемія лососевих риб.

Вірусна геморагічна септицемія (VHS) лососевих риб — це високозаразне вірусне захворювання, яке уражає різні види лососевих, включаючи лосося, форель та оселедця.

Збудником є Viral hemorrhagic septicemia virus (VHSV), який належить до родини Rhabdoviridae. Хвороба є небезпечною через високу смертність та швидке поширення серед популяцій риби, особливо у молодих особин. Захворювання активно проявляється при температурі води 8–15 °C, хоча вірус здатний залишатися в середовищі протягом тривалого часу.

Симптоми хвороби включають млявість, відмову від корму, потемніння шкіри, крововиливи на шкірі, плавниках і зябрах, набряк черева та очей. Риба часто тримається на поверхні або біля дна, демонструє порушення координації плавання та слабку реакцію на подразники. У тяжких випадках спостерігається масова загибель молоді.

Перебіг хвороби зазвичай гострий або підгострий. Перші ознаки проявляються через 1–3 тижні після зараження залежно від температури води та імунного стану риби. Інфекція швидко поширюється у ставках або садках з високою щільністю посадки. Масова загибель може відбуватися протягом кількох днів, особливо серед молодих особин, у той час як старша риба може переносити хворобу у легкій формі або залишатися носієм вірусу.

Рис.3. Вірусна геморагічна септицемія лососевих риб.

  Шляхи поширення включають контакт із зараженою водою, виділеннями інфікованої риби (слиз, кал, сеча), зараженим мальком або дорослими особинами без симптомів. Вірус може переноситися механічно через забруднений інвентар, транспортні ємності, сачки та обладнання. Дика риба та водоплавні птахи можуть бути додатковими переносниками вірусу між водоймами.

    Діагностика базується на комплексі клінічних, патолого-анатомічних і лабораторних досліджень. Лабораторно підтверджують наявність вірусу методом ПЛР або вірусологічним посівом на клітинних культурах. При розтині виявляють крововиливи у внутрішніх органах, набряк печінки, селезінки та нирок, а також інші характерні патологічні зміни.

  Лікування специфічне відсутнє, тому головними заходами є контроль умов утримання риби, підтримка оптимальної температури та якості води, а також суворі карантинні заходи. Антибіотики можуть застосовуватися лише для профілактики або лікування вторинних бактеріальних інфекцій. Хворі та загиблі особини повинні бути своєчасно видалені, щоб запобігти поширенню вірусу.

 Профілактика включає карантин нових риб протягом 30–60 днів, регулярну дезінфекцію інвентарю та транспортних ємностей, контроль щільності посадки та якості води, а також суворий моніторинг популяції на наявність симптомів хвороби. Вакцини проти VHS застосовуються у деяких країнах, але їх ефективність залежить від виду риби та штаму вірусу. Біобезпека залишається ключовим фактором для запобігання спалахів хвороби

Запалення плавального міхура.

   Запалення плавального міхура — це патологічний стан, при якому у риб виникає інфекційне або неінфекційне запалення плавального міхура, органу, що відповідає за регуляцію плавучості. Хвороба може розвиватися через бактеріальні, вірусні або паразитарні інфекції, а також внаслідок травм, неправильного годування чи стресових факторів. Найчастіше уражуються коропові, карпові та декоративні риби, такі як золоті рибки та коропи кої.

   Симптоми запалення плавального міхура включають порушення плавання: риба тримається на боці, спині або вертикально, не може правильно регулювати положення у воді. Інші прояви — млявість, відмова від корму, здуття черева, набряк тканин у черевній порожнині та нерідко вторинні інфекції шкіри.

Рис. 4. Запалення плавального міхура.

   Перебіг хвороби залежить від причини запалення та стану риби. При гострому бактеріальному або паразитарному процесі симптоми розвиваються швидко і можуть призвести до загибелі. При хронічних формах порушення плавучості зберігаються тривалий час, що негативно впливає на апетит і розвиток риби.

 Збудник хвороби - запалення плавального міхура може бути різним, залежно від природи хвороби. Найчастіше причиною є бактерії, зокрема Aeromonas та Pseudomonas, які викликають бактеріальний свимбладерит. Також можливі вірусні інфекції, що уражають слизову оболонку та тканини міхура, а іноді запалення спричиняють паразити, що потрапляють у черевну порожнину.У разі неінфекційного запалення збудника немає — хвороба розвивається через травми, неправильне годування, стресові фактори або порушення обміну речовин у риби.Таким чином, збудник може бути бактеріальним, вірусним, паразитарним, або запалення може виникати через фізіологічні та механічні причини, без участі мікроорганізмів.

Шляхи поширення та причини: якщо запалення викликане інфекцією (бактeрії, віруси, паразити), то збудники поширюються через воду, заражений інвентар та контакт із хворими рибами. Неінфекційні причини включають травми, стрес, погане годування (надмір або сухий корм, який спричиняє запори) та погану якість води.

Діагностика ґрунтується на клінічних ознаках (порушення плавання, здуття), патолого-анатомічному розтині (запалення слизової оболонки, наявність ексудату) та лабораторному дослідженні на наявність бактерій або паразитів у тканинах.

Лікування та заходи боротьби включають:

Покращення умов утримання (якісна вода, оптимальна температура, аерація)Регулювання годівлі: дробове годування, використання легко засвоюваного корму. Антибактеріальна терапія при бактеріальній природі запалення. Видалення хворих або слабких риб для запобігання поширенню інфекції.

Профілактика полягає у підтримці оптимальних умов утримання, регулярному контролі якості води, правильному годуванні та своєчасному виявленні симптомів хвороби. Біобезпека інвентарю та карантин нових риб допомагають зменшити ризик виникнення інфекційного запалення.

Фурункульоз лососевих.

       Фурункульоз лососевих риб — це бактеріальне захворювання, яке спричиняє Aeromonas salmonicida, грамнегативна бактерія родини Aeromonadaceae. Хвороба уражає різні види лососевих риб, включаючи лосося, форель, оселедця та інших, особливо молодь та ослаблені особини. Фурункульоз характеризується розвитком гнійних запальних процесів у шкірі, м’язах та внутрішніх органах риби, що може призводити до високої смертності та суттєвих економічних втрат у рибництві..

Збудник фурункульозу лососевих риб — це бактерія Aeromonas salmonicida, грамнегативний мікроорганізм родини Aeromonadaceae. Цей збудник є високопатогенним для різних видів лососевих риб, особливо молодих та ослаблених особин.Бактерія викликає розвиток гнійних вузликів (фурункулів) у шкірі та м’язах, запалення внутрішніх органів і септицемію. Вона здатна довго зберігати життєздатність у воді, донному мулі та на забрудненому обладнанні, що сприяє її швидкому поширенню у господарствах.

        Симптоми включають появу червоних плям на шкірі, які з часом перетворюються на гнійні вузлики — фурункули. Пошкоджені ділянки тканин набрякають, стають червоними та болючими. Риба стає млявою, відмовляється від корму, іноді спостерігаються крововиливи на плавниках та зябрах. При тяжкому перебігу хвороба переходить у септицемію, уражаються внутрішні органи, що може призвести до загибелі особин.

  Шляхи поширення фурункульозу включають контакт здорової риби із зараженою водою або інфікованими рибами. Бактерії здатні довго виживати у навколишньому середовищі та поширюються через забруднене обладнання, сачки, транспортні ємності та корм. Стресові фактори, такі як перенаселення, різкі зміни температури, погана якість води або травми, значно послаблюють імунітет риби та сприяють швидкому розвитку хвороби

Діагностика здійснюється на основі клінічних ознак, патолого-анатомічних змін та лабораторного підтвердження. Для цього застосовують бактеріологічний посів із уражених тканин, морфологічну та біохімічну ідентифікацію бактерій, а також серологічні методи для визначення штаму збудника.

 Лікування та заходи боротьби включають використання антибактеріальних препаратів за призначенням ветеринара, покращення умов утримання риби (чиста вода, стабільна температура, достатня аерація), а також своєчасне видалення хворих та загиблих особин. Дезінфекція інвентарю, транспортних ємностей і обладнання допомагає запобігти поширенню бактерій у господарстві.

  Профілактика фурункульозу базується на дотриманні правил біобезпеки: карантин нових риб на 30–60 днів, контроль щільності посадки, підтримка високої якості води, регулярна дезінфекція обладнання та своєчасне виявлення хворих особин. Вакцини проти фурункульозу застосовуються у деяких країнах, але основним методом захисту риби є профілактика та створення оптимальних умов утримання.

Рис. 5. Фурункульоз

Бранхіомікоз риб.

       Бранхіомікоз риб — це грибкове захворювання, яке уражає зябра риб і викликає запальні процеси, що порушують дихання та загальний стан організму.

       Основними збудниками є гриби родів Branchiomyces та Saprolegnia, які активно розмножуються у воді та проникають у тканини зябер при наявності пошкоджень слизової оболонки, ослабленому імунітеті або стресових факторах. Хвороба особливо часто проявляється у ставках, басейнах та рибних господарствах серед молодих та ослаблених риб.

      Симптоми Першими ознаками бранхіомікозу є зміни зябер: вони набувають червоного або темного забарвлення, набрякають, покриваються білим або сірим нальотом грибка. Риба відчуває труднощі з диханням, дихає часто та поверхнево, часто тримається біля поверхні води або біля водозабору. Інші ознаки включають млявість, відмову від корму, втрата активності та повільне зростання. У тяжких випадках грибок проникає глибше у тканини, що може призвести до масової загибелі особин, особливо серед молоді.

Перебіг хвороби Бранхіомікоз може протікати гостро або хронічно. При гострому перебігу симптоми розвиваються швидко, і риба може загинути протягом кількох днів. Хронічна форма характеризується поступовим погіршенням стану риби: зябра залишаються ураженими, риба стає млявою, росте повільно та погано реагує на подразники.

Шляхи поширення Збудники бранхіомікозу поширюються через заражену воду, контакт із хворими або інфікованими рибами та пошкоджені тканини зябер. Погана якість води, високий вміст органічних речовин та низька аерація сприяють активному росту грибка. Крім того, механічні переносники, такі як забруднене обладнання, сачки, транспортні ємності та руки обслуговуючого персоналу, можуть сприяти поширенню інфекції між водоймами.

     Діагностика бранхіомікозу базується на клінічних ознаках, оцінці стану зябер, патолого-анатомічному розтині та лабораторних дослідженнях. Виявляють грибкові гіфи у тканинах зябер, що підтверджує інфекційний характер хвороби. У складних випадках застосовують мікроскопію та культури грибка для ідентифікації виду збудника.

    Лікування та заходи боротьби Основними методами лікування є покращення умов утримання риби: підтримка чистої води, достатньої аерації та оптимальної температури. Використовують протигрибкові препарати, безпечні для риб, а також видаляють хворих та ослаблених особин, щоб запобігти поширенню інфекції. Дезінфекція інвентарю, ємностей та транспортних засобів є обов’язковою для контролю зараження.

Профілактика заходи включають: контроль якості води та органічного навантаження, уникання травмування риби, створення оптимальних умов утримання, карантин нових риб перед введенням у господарство, регулярну дезінфекцію обладнання та інвентарю, а також своєчасне виявлення симптомів хвороби. Біобезпека залишається ключовим фактором у запобіганні спалахам бранхіомікозу.

 

Рис.6. Бранхіомікоз риб

Виробничі ситуації на тему:«Хвороби риб»

 

Виробнича ситуація 1

На рибному господарстві виникла небезпека появи геморагічної септицемії серед 20 ставкових коропів у раніше благополучному ставі. Необхідно обґрунтувати систему профілактичних заходів, які мають бути проведені для запобігання поширенню геморагічної септицемії коропів.

Виробнича ситуація 2

На рибному господарстві, де утримується 55 коропів, потрібно провести профілактичні заходи. Необхідно визначити потребу у препаратах для лікування риб від геморагічної септицемії в розрахунку на кількість корму чи масу риби.

Виробнича ситуація 3

У рибному господарстві утримується 150 ставкових коропів. Необхідно розрахувати можливу економічну шкоду в разі захворювання коропів на геморагічну септицемію, якщо коефіцієнт витрат на 1 рибу становить 110 грн

Виробнича ситуація 4

Є небезпека виникнення весняної вірусної хвороби серед коропів на рибному господарстві. Усього 209 риб. Необхідно визначити порядок постанови первинного і заключного діагнозів на весняну вірусну хворобу . Написати супровідну на патматеріал, який направляється у лабораторію ветеринарної медицини для проведення дослідження на весняну вірусну хворобу.

Виробнича ситуація 5

На рибному господарстві заплановано провести профілактичні заходи відносно запалення плавального міхура. Усього 98 коропів. Необхідно визначити порядок постанови первинного і заключного діагнозів на запалення плавального міхура.

Виробнича ситуація 6

В рибному господарстві 77 коропів. Необхідно визначити потребу у препаратах (в грамах) для лікування запалення плавального міхура протягом року.

Виробнича ситуація 7

На рибному господарстві виявили весняну вірусну хворобу. Необхідно визначити які заходи треба ввести при даній хворобі.

Виробнича ситуація 8

На рибному господарстві 113 ставкових коропів. Необхідно обгрунтувати систему профілактичних та оздоровчих заходів, які потрібно проводити з метою недопущення весняної вірусної хвороби.

Виробнича ситуація 9

На рибному господарстві виявили вірусну геморагічну септицемію лососевих риб. Необхідно визначити які заходи треба ввести при даній хворобі.

Виробнича ситуація 10

На рибному господарстві 88 лососевих риб . Необхідно розрахувати можливу економічну шкоду, яку може спричинити вірусна геморагічна септицемія лососевих риб в разі її появи (коефіцієнт витрат на 1 рибу 369 грн).

Виробнича ситуація 11

На рибному господарстві 69 лососевих риб. Необхідно обгрунтувати систему проведення спеціальних профілактичних заходів, з метою недопущення вірусної геморагічної септицемії лососевих риб.

Виробнича ситуація 12

Виникла загроза появи на рибному господарстві фурункульозу лососевих. Необхідно визначити потребу у ліках (у грамах) для добавки в корм проти фурункульозу лососевих. На господарстві 582 лососевих риб.

Виробнича ситуація 13

На рибному господарстві з 357 голів лососевих риб. Необхідно обгрунтувати систему профілактичних заходів, які спеціально проводили з метою недопущення фурункульозу лососевих.

Виробнича ситуація 14

Необхідно розрахувати можливу економічну шкоду, яку може спричинити фурункульозу лососевих в разі появи на рибному господарстві - 764 лососевих риб. (коефіцієнт витрат на 1 рибу - 622 грн).

Виробнича ситуація 15

В господарстві утримується 666 карасевих риб. Необхідно визначити порядок постанови первинного і заключного діагнозів на бранхіомікоз. Написати супровідну на патматеріал, який направляється у лабораторію ветеринарної медицини для проведення дослідження на бранхіомікоз.

Виробнича ситуація 16

На рибному господарстві знаходиться 750 голів лини. Необхідно обгрунтувати систему профілактичних заходів, які спеціально проводили з метою недопущення бранхіомікозу.

Виробнича ситуація 17

На рибному господарстві 37 коропових риб. Необхідно розрахувати можливу економічну шкоду, яку може спричинити запалення плавального міхура в разі її появи (коефіцієнт витрат на 1 голову 204 грн).

Виробнича ситуація 18

У рибному господарстві утримується 177 сазанових риб . Необхідно розрахувати можливу економічну шкоду в разі захворювання сазанів на бранхіомікоз , якщо коефіцієнт витрат на 1 рибу становить 167 грн.

Виробнича ситуація 19

На рибному господарстві виникла небезпека появи запалення плавального міхура серед 200 ставкових коропів у раніше благополучному ставі. Необхідно обґрунтувати систему профілактичних заходів, які мають бути проведені для запобігання поширеннюзапалення плавального міхура.

Виробнича ситуація 20

Є небезпека виникнення вірусної геморагічної септецемії лососевих риб серед лососів на рибному господарстві. Усього 98 риб. Необхідно визначити порядок постанови первинного і заключного діагнозів на вірусну геморагічну септицемію риб. Написати супровідну на патматеріал, який направляється у лабораторію ветеринарної медицини для проведення дослідження вірусну геморагічну септицемію риб.

Виробнича ситуація 21

Є небезпека виникнення фурункульозу лососевих серед лососей на рибному господарстві. Усього 279 риб. Необхідно визначити порядок постанови первинного і заключного діагнозів на фурункульоз лососевих. Написати супровідну на патматеріал, який направляється у лабораторію ветеринарної медицини для проведення дослідження на фурункульоз лососевих

Виробнича ситуація 22

На рибному господарстві на якому знаходяться 456 лососевих риб виявили фурункульоз лососевих. Необхідно визначити які заходи треба ввести при даній хворобі.

Виробнича ситуація 23

На рибному господарстві на якому знаходяться 174 ставкових коропів виявили бранхіомікоз. Необхідно визначити які заходи треба ввести при даній хворобі.

Виробнича ситуація 24

На рибному господарстві на якому знаходяться 93 ставкових коропа виявили геморагічну септицемію коропів. Необхідно визначити які заходи треба ввести при даній хворобі.

Виробнича ситуація 25

На рибному господарстві на якому знаходяться 45 коропових риб виявили запалення плавального міхура. Необхідно визначити які заходи треба ввести при даній хворобі.

Виробнича ситуація 26

На рибному господарстві на якому знаходяться 76 коропових риб виявили запалення плавального міхура. Необхідно описати які бувають перебіги даного захворювання та чим вони проявляються

 

Виробнича ситуація 27

На рибному господарстві на якому знаходяться 956 лососевих риб виявилифурункульоз лососевих. Необхідно описати які бувають перебіги даного захворювання та чим вони проявляються

Виробнича ситуація 28

На рибному господарстві на якому знаходяться 812 лососевих риб виявиливірусну геморагічну септицемію лососевих риб. Необхідно описати які бувають перебіги даного захворювання та чим вони проявляються

Виробнича ситуація 29

Є небезпека виникнення геморагічної септицемії коропів серед коропів на рибному господарстві. Усього 356 риб. Необхідно визначити порядок постанови первинного і заключного діагнозівна геморагічної септицемії коропів. Написати супровідну на патматеріал, який направляється у лабораторію ветеринарної медицини для проведення дослідження на геморагічну септицемію коропів

Виробнича ситуація 30

На приватному рибному господарстві 286 коропових риб. Необхідно розрахувати можливу економічну шкоду, яку може спричинити весняна вірусна хвороба коропів в разі її появи (коефіцієнт витрат на 1 голову 150 грн).

 

 

Виробничі ситуації на тему: «Хвороби риб»

Тести на тему «Хвороби риб»

1. Що сприяє поширенню збудника хвороби?

А. Зниження густоти посадки риби

Б. Використання чистих кормів

В. Забруднення водойм органічними речовинами

Г. Висока температура води

2. Як здійснюється лабораторна діагностика вірусної геморагічної септицемії?

А. За допомогою бактеріологічних аналізів

Б. За результатами клінічних ознак без лабораторії

В. Виділення вірусу в клітинних культурах та ідентифікація за реакцією нейтралізації

Г. Тільки патологоанатомічне дослідження

3. Які риби найбільш сприйнятливі до весняної вірусної хвороби?
А.Товстолобики
Б.Білі амури
В.Коропи 1-2-річного віку
Г. Лососеві

4. Які заходи використовують для профілактики бранхіомікозу в рибницьких ставках?

А. Протягом року постійно нагрівають воду

Б. Дезінфекція ставів негашеним вапном 150-200 кг на 1 га площі

В. Збільшення кількості органічних речовин у воді

Г. Риб зберігають в спеціальних ваннах з хімічними розчинами протягом місяця

5. Який антибіотик рекомендується для лікування фурункульозу у плідників лососевих риб?

А. Левоміцетин

Б. Тетрациклін

В. Пеніцилін

Г. Ампіцилін

6. Що є основним збудником фурункульозу лососевих?

А. Aeromonas hydrophila

Б. Aeromonas salmonicida

В. Escherichia coli

Г. Vibrio cholerae

7.В якому році фурункульоз лососевих вперше був виявлений в Україні?

А. 1884

Б. 1894

В. 1966

Г. 1976

8. Як проявляється весняна вірусна хвороба у хворих коропів?
А. Втрата координації рухів і витрішкуватість
Б. Летаргія і млявість
В. Утворення на шкірі плям
Г. Смерть риби без клінічних ознак

9. Який чинник сприяє поширенню геморагічної септицемії коропів?

А. Висока температура води

Б. Скупчена посадка коропів

В. Низька якість дезінфекційних засобів

Г. Відсутність корму взимку

10. Який препарат використовують для лікування коропів від геморагічної септицемії?

А. Ібупрофен

Б. Левоміцетин

В. Парацетамол

Г. Амоксицилін

11, Яка риба найбільш чутлива до вірусної геморагічної септицемії?

А. Лосось

Б. Райдужна форель

В. Сом

Г. Карп

12. Хто вперше описав бранхіомікоз?

А. Е. М. Ляйман

Б. П. Хартман

В. К. Лейн

Г. М. Плен

13. Який температурний режим сприяє розвитку бранхіомікозу?

А. Температура води понад 30°C

Б. Температура води понад 18°C

В. Температура води понад 15°C

+Г. Температура води понад 22°C

14. Як можна попередити розвиток весняної вірусної хвороби в рибницьких господарствах?
А. Вивезення риби без карантину
Б. Підтримка санітарно-гігієнічних умов і дезінфекція ставів
В. Завезення риби з неблагополучних водойм
Г. Висока чисельність коропів в ставках

15. Що є збудником вірусної геморагічної септицемії лососевих риб?

А. Бактерія Aeromonas salmonicida

Б. РНК-геномний вірус, некласифікований

В. Паразит Trichodina

Г. Бактерія Vibrio anguillarum

16. Що є основним проявом геморагічної септицемії коропів?

А. Геморагічне запалення шкіри та внутрішніх органів

Б. Погіршення якості води у ставках

В. Зменшення маси тіла риби

Г. Пошкодження плавального міхура

17. Який гриб є збудником бранхіомікозу у коропа, сазана та карася?

А. Branchiomyces demigrans

Б. Branchiomyces sangwinus

В. Fusarium oxysporum

Г. Aspergillus flavus

18. Які профілактичні заходи рекомендуються для запобігання вірусної геморагічної септицемії лососевих риб?

А. Завезення рибопосадкового матеріалу лише з благополучних господарств

Б. Використання антибіотиків для профілактики

В. Очищення ставів лише після спалаху хвороби

Г. Переведення риби в окремі басейни для контролю

19. Що є характерною особливістю зябер хворих риб під час бранхіомікозу?

А. Зябра мають чорний колір

Б. Зябра мають "мармуровість"

В. Зябра мають золотисте забарвлення

Г. Зябра мають блакитне забарвлення

20. Який збудник вважається причиною запалення плавального міхура?

А. Грибки

Б. Бактерії

В. Вірус

Г. Водорості

21.Скільки часу зазвичай триває спалах хвороби?

А. 10 діб

Б. 30 діб

В. 60 діб

Г. 90 діб

22. Який вірус є збудником весняної вірусної хвороби коропів?
А. РНК-геномний рабдовірус

Б. ДНК-геномний рабдовірус
В. РНК-геномний грипозний вірус
Г. ДНК-геномний коронавірус

23. Які клінічні ознаки характерні для гострої форми вірусної геморагічної септицемії?

А. Блідість зябер, здуття черевця

Б. Потемніння шкірного покриву, витрішкуватість

В. Сильне збільшення черевця, чорне забарвлення

Г. Випинання ануса та крововиливи в органах

24. Хто вперше описав хворобу геморагічної септицемії коропів?

А. Г. Д. Гончаров

Б. В. Шеперклаус

В. М. Плен

Г. К. А. Лобунцов

25. Яка оптимальна температура для розвитку фурункульозу лососевих риб?

А. 5–10 °C

Б. 10–15 °C

В. 20–25 °C

Г. 0–5 °C

26. Який спосіб передачі збудника фурункульозу лососевих є найбільш поширеним?

А. Через повітря

Б. Через воду, мул і ґрунт

В. Через харчування

Г. Через укуси комах

27. Які дії здійснюють у випадку появи хвороби у ставках?

А. Підвищують рівень води у ставках

Б. Вводять антибіотики в корм усім рибам

В. Накладають карантин та дезінфікують ложе ставу

Г. Завозять нову партію риб

28. Яка основна вікова група коропів найбільше схильна до хвороби?

А. Мальки

Б. Цьоголітки

В. Дворічні коропи

Г. Коропи старших вікових груп

29. Який метод лікування використовують для запобігання загибелі риби?

А. Вакцинація

Б. Лікувальний корм із метиленовим синім +

В. Хірургічне втручання

Г. Використання вітамінних добавок

30. Як передається збудник весняної вірусної хвороби?
А.Через повітря
Б.Через воду
В. Через пошкоджену шкіру та зябра
Г. Через корми

 

 

Тестові завдання на тему«Хвороби риб»

Ключ до тесту

1.В	7.В	13.Г	19.Б	25.Б
2.В	8.А	14.Б	20.В	26.Б
3.В	9.Б	15.Б	21.Б	27.В
4.Б	10.Б	16.А	22.А	28.В
5.А	11.Б	17.Б	23.Б	29.Б
6.Б	12.Г	18.А	24.В	30.В

 

 

Висновок

Риби в умовах ставків та господарств схильні до різних інфекційних та неінфекційних захворювань, що значно впливають на їхній стан, розвиток та виживаність. Весняна вірусна хвороба коропів і краснуха коропів є вірусними інфекціями, які проявляються млявістю, крововиливами, порушенням росту та високою смертністю молоді. Бактеріальні захворювання, такі як інфекції, викликані Aeromonas, та фурункульоз лососевих риб (Aeromonas salmonicida), спричиняють гнійні процеси, крововиливи, порушення поведінки риби і септицемію. Вірусна геморагічна септицемія у лососевих характеризується масовою загибеллю, крововиливами та ураженням внутрішніх органів. Грибкові інфекції, зокрема бранхіомікоз, уражують зябра риб, викликаючи порушення дихання, набряки та нальоти грибка. Запалення плавального міхура виникає як результат бактеріальної, вірусної чи паразитарної інфекції, а також через травми або порушення харчування, і проявляється порушенням плавучості, млявістю та здуттям черева. Усі ці захворювання поширюються через заражену воду, контакт із хворими або носіями інфекції, забруднене обладнання, транспортні ємності та стресові фактори. Діагностика базується на клінічних ознаках, патолого-анатомічних змінах та лабораторних дослідженнях (бактеріологічних, вірусологічних або мікологічних). Лікування переважно включає застосування антибактеріальних чи протигрибкових препаратів, покращення умов утримання риби та видалення хворих особин. Профілактика ґрунтується на біобезпеці: карантин нових риб, контроль якості води, дезінфекція інвентарю, правильне годування та зниження стресових факторів.

Методична розробка «Хвороби риб» забезпечує такі компетенції

СК 2. Здатність відбирати, етикетувати і упаковувати матеріал для лабораторних досліджень та оформлювати супровідні документи на нього.

СК 3. Здатність аналізувати дані анамнезу, епізоотичної ситуації, результатів клінічних і лабораторних досліджень з метою своєчасної діагностики хвороб різної етіології.

СК 5. Здатність здійснювати облік ветеринарних препаратів, засобів та іншого ветеринарного майна, забезпечувати їхзбереження, раціональне використання.

СК 6. Здатність застосовувати знання з біобезпеки, біоетики, благополуччя тварин у професійній діяльності.

СК 7. Здатність організувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності й охорони праці під час фахової діяльності.

СК 8. Здатність оберігати довкілля від забруднення відходами тваринництва, а також матеріалами та засобами

ветеринарного призначення.

СК 9. Здатність проводити клінічні дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу.

СК10. Здатність використовувати знання й практичні навички у випадках виникнення та ліквідації заразних хвороб.

СК13. Здатність поширювати ветеринарні знання серед населення й працівників тваринництва, господарств різних форм власності.

СК14. Здатність планувати професійну діяльність та оформлювати звітну, облікову і довідкову документацію.

 

Список використаних інтернет ресурсів

1.https://ifr.darg.gov.ua/_branhiomikoz_poshirene_0_0_0_1115_1.html

2.https://ifr.darg.gov.ua/_infekcijni_hvorobi_rib_0_0_0_954_1.html

3. https://studfile.net/preview/4000858/page:105/

4. http://medbib.in.ua/furunkuloz-lososevih-40992.html

5.https://ifr.darg.gov.ua/_infekcijni_hvorobi_rib_0_0_0_953_1.html

6.https://jvm.kharkov.ua/sbornik/100/4_24.pdf

7.https://dn.darg.gov.ua/_vesnjana_viremija_koropiv_0_0_0_1146_1.html