Методична розробка на тему: "Тестові технології в процесі викладання української мови та літератури"

 

 

 

 

 

 

Тестові технології в процесі викладання

української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Кам’янець-Подільський індустріальний коледж»

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка на тему:

«Тестові технології в процесі викладання

української мови та літератури»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2013 р.

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Кам’янець-Подільський індустріальний коледж»

 

 

 

У методичній розробці розглядаються тестові технології, особливості їх застосування для оцінювання навчальних досягнень студентів під час викладання української мови та літератури. Подано класифікацію тестових завдань, наведено приклади їх використання під час зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови. 

 

Підготувала: викладач філологічних дисциплін Ю.В. Трачук

Рецензент: голова циклової комісії, викладач філологічних дисциплін Н.М. Ярема

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         Розглянуто і схвалено на засіданні циклової

                                                         комісії філологічних дисциплін

                                                         Протокол № __ від “___”_______20__ р.

                                                         Голова циклової комісії ______Ярема Н.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2013 р.

Вступ

Контроль та оцінювання навчальних досягнень студентів є важливою складовою навчально - виховного процесу у вищому навчальному закладі.

З розвитком педагогіки і поступовим впровадженням нових педагогічних технологій стає нераціональним використання звичайних засобів контролю успішності засвоєння змісту навчання студентами. Потрібні більш сучасні й об’єктивні засоби для вимірювання та оцінювання рівня знань, умінь і навичок студентів. Такі засоби створювались протягом понад ста років, а на сучасному етапі розвитку педагогічної науки вдосконалюються. Мова йде про тестологію як галузь наукових досліджень, що займається: в психології – вимірюванням та оцінюванням здібностей людини; в соціології – вимірюванням, як механізмом, який дозволяє характеризувати індивідів як членів певної визначеної спільноти; в педагогіці – вимірюванням та оцінюванням рівня успішності засвоєння змісту навчання.

Досвід організації у ВНЗ навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи свідчить про те, що проведення вхідного, поточного, модульного та семестрового видів контролю бажано здійснювати в таких формах, які допускають застосування певних засобів, які полегшують процес виявлення результатів перевірки.

Самостійна робота є важливим засобом розвитку пізнавальної діяльності студентів, вдосконалення, закріплення і практичного застосування знань. Вона є невід'ємною частиною заняття, сприяє формуванню стійких і усвідомлених знань, дає можливість кожному студенту працювати в доступному йому темпі, з поступовим переходом від одного рівня розвитку знань до іншого. Тому завдання для самостійних робіт складаються з урахуванням різного рівня підготовки студентів. Завдання містять питання, відповіді на які вимагають всебічного використання набутих знань, а також вправи, які підготують до вирішення нової, більш складного завдання. Також іноді даються деякі поради, приблизний план дій, що веде до досягнення правильного результату найбільш раціональними прийомами. Полегшує і прискорює самостійну роботу тестування. Тестування дає час на усвідомлення того, наскільки засвоєний матеріал, тобто студкнт сам може коригувати систему свого навчання.

Також велике значення в практиці викладання мають узагальнюючі заняття, на яких систематизується досліджуваний матеріал.

На таких узагальнюючих заняттях доцільно проводити самостійні роботи, у які включається повторення теоретичного матеріалу з урахуванням збільшеного рівня знань та практичні заняття.

Аналіз результатів важливий не тільки для того, щоб студенти отримали знання відповідно до навчальної програми, а й для вироблення почуття відповідальності за результати своєї праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До теперішнього часу у практиці перевірки знань студентів склалися дві основні форми контролю: усне опитування та письмова робота. 
Кожна з них, маючи певні позитивні сторони, володіє і цілим рядом істотних недоліків. Так, усне опитування є вибірковою формою контролю знань окремих студентів, що забирають значний обсяг дорогоцінного часу від заняття. Письмова робота надзвичайно трудомістка і неоперативна. Найчастіше викладач, не встигнувши впоратися з перевіркою робіт студентів, починає наступне заняття без інформації про те, які розділи попереднього матеріалу не були засвоєні студентами в достатній мірі. До того ж обидва цих методу не позбавлені від негативних проявів, пов'язаних знеоб'єктивною оцінкою знань.

Вільної від цих недоліків є форма контролю у вигляді тестових завдань. Вона може з успіхом застосовуватися для поточної перевірки знань. Тоді, оперативно перевіривши роботи, викладач зможе своєчасно відкоригувати виклад матеріалу наступного заняття, приділивши більше уваги слабо засвоєним розділам. Відсутність трудомісткою перевірки письмових робіт дозволяє досить часто проводити контрольні заходи, створюючи у студентів відчуття тотального контролю знань. 

Система тестових завдань має і ще одна перевага, тому що дозволяє позбавитися від психологічних проблем, пов'язаних з проектованої на студента справжньої чи уявної

Педагогічний досвід показав, що в поєднанні з іншими видами перевірки, використання тестових завдань є досить ефективним інструментом, що стимулює підготовку студентів до кожного заняття і що підвищує мотивацію до досліджуваного предмета. Усні ж форми контролю найбільш доцільно застосовувати при проведенні заліків, колоквіумів і спитів. При цьому важливо відзначити, що відсутність оцінки відповіді студента на запитання, поставлене під час заняття, знімає психологічний тиск боязніневірної відповіді і дозволяє проводити обговорення питання у творчій атмосфері. Серед різних видів письмового контролю в старшій школі добре зарекомендували себе такі форми, як велике домашнє завдання з цілого розділу (БДЗ), підготовка рефератів і доповідей з окремих тем.

        Успішне та ефективне застосування методів тестування цілком залежить від двох основних чинників. По-перше - це відсутність доступу сторонніх до даних, що містить інформацію про правильні відповіді. Але не можна забувати про те, що ініціативні групи студентів можуть відновити таблицю правильних відповідей до запропонованих варіантів тестових завдань, і обмінятися отриманими даними з студентами інших груп. Тому не рекомендується використовувати одні і ті ж варіанти тестів у різних групах.

По-друге, це якість тестових завдань. На жаль, деякі викладачі вважають, що якщо придумати питання і п'ять відповідей до нього, то тест готовий. Подібний підхід, а також відсутність обліку цілої низки особливостей при складанні тестових завдань призводять до помилок. При цьому достовірність інформації по успішності, отриманої на підставі цихтестів, значно знижується. Зустрічаються варіанти, які поряд з помилками у фактичному матеріалі містять неоднозначне тлумачення питань і пропонованих відповідей, що повторюються або однотипні питання, некоректні формулювання. Дуже часто очевидність наведених невірних відповідей настільки виразно, що тестується, зовсім не важко вгадати правильну відповідь методом виключення невірних варіантів.

         При використанні протягом ряду занять програмованого контролю для оперативної оцінки знань студентів з української мови та літературиї були вироблені рекомендації, які в сукупності можуть служити методикою, яка використовується при складанні питань і відповідей.

Упровадження новітніх технологій навчання, що ґрунтується на нових підходах подання та засвоєння навчальної інформації, потребує нових сучасних методів їх вимірювання й оцінювання.

Пошук досконалих методів вимірювання рівня навчальних досягнень студентів на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій набуває надзвичайної актуальності, оскільки об'єктивізація процесу вимірювання, забезпечуючи зворотний зв'язок, дає можливість координувати цей розвиток. Об'єктивні та точні методи вимірювання й оцінювання знань стають однією з рушійних сил наукового прогресу.

 Порівняльний аналіз методів вимірювання рівня навчальних компетентностей, які використовуються в сучасній педагогіці, - усного

опитування, письмової роботи, інтерв'ю та тестування свідчить про те, що

останній метод більш ніж інші відповідає критеріям якості при визначенні

рівня теоретичних знань, умінь і навичок студентів.

Використання тестів у навчальному процесі надійно увійшло у світову педагогічну практику. В Україні цей процес також набуває сил: розвиваються наші уявлення про призначення та педагогічні можливості тестів, форми тестів, формати запитань, методи обробки результатів тестування та їх інтерпретації.

У 20-і роки ХХ століття, під керівництвом П. Блонського створювались перші вітчизняні шкільні стандарти та тести. І сьогодні існує міфічна думка про те, що для складання тестового інструменту не потрібні спеціальні знання. Доказом цього є величезна кількість книг із тестами, більшість яких є поза критикою.

Упродовж останніх років поряд із традиційними формами контролю все більшого поширення набуває зовнішнє незалежне оцінювання, результати якого учні загальноосвітніх навчальних закладів можуть за бажанням зарахувати як державну підсумкову атестацію та вступний іспит до вищих навчальних закладів.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 та від 31 грудня 2005 року № 312 визначено: ''У 2006-2007 навчальному році провести випробовування технологій зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, у 2007-2008 роках - здійснити запровадження зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступити до вищих навчальних закладів". Процедура проведення незалежного оцінювання навчальних досягнень школярів з української мови регулюється наказами Міністерства освіти і науки України №701 від 13.10.2006 року "Про організаційні заходи щодо підготовки та проведення у 2007 р. зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти", №729 від 27.10.2006 року "Про закріплення за регіональними центрами оцінювання якості освіти областей для обслуговування", №746 від 03.11.2006 року "Про організаційні заходи щодо інституційного розвитку системи зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти".

Іноді помилково всі завдання, що за формою нагадують тестові, називають тестом. Проте педагогічним тестом є система паралельних завдань специфічної форми, які розташовуються за принципом зростання відповідно до складності порядку, що дозволяє якісно й ефективно виміряти рівень і структуру підготовки екзаменованих. З огляду на це, до тесту не можна включити будь-яке завдання. Кожне з них має відповідати чітко визначеній формі, змісту, рівневі складності. Складниками тесту є лише такі завдання, що пройшли попередню фахову та статистичну експертизи й мають відповідні схвальні характеристики. Вони й називаються тестовими завданнями. Тестові завдання - це компоненти, з яких складається ввесь тест. Тільки якісні завдання забезпечують високу валідність (тест справді вимірює те, для чого його призначено) і надійність (наскільки точно тест вимірює досліджуване явище) тесту.

Завдання в тестовій формі - це, власне, те, з чим викладач має справу під час поточного чи тематичного контролю. Воно відповідає певній формі (завдання з вибором однієї чи кількох правильних відповідей, на встановлення відповідності тощо), але не пройшло перевірки статистичними й математичними методами.

Тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю: вони високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням комп'ютерної техніки, потребують невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки, порівняно нескладні в проведенні, що дає змогу спростити саму процедуру контролю від його підготовки та здійснення до перевірки й аналізу, а також вивільнити час для інших видів роботи па уроці, Також вони дозволяють викладачу динамічно визначити рівень засвоєння студентами теоретичного матеріалу й уміння його застосовувати на практиці та відповідно корегувати цей рівень. Як порівняно нова й сучасна освітня технологія тести активізують пізнавальну діяльність студентів, сприяють розвитку в них уміння концентруватися, робити правильний вибір, усувати неточності й неповноту у формулюванні певних тверджень. А найголовніше - саме за їхньою допомогою процес перевірки навчальних досягнень студентів (рівень їхніх знань з предмета, сформованість у них відповідних умінь і навичок) значно об'єктивується й убезпечується від суб'єктивної думки викладача або іншого перевіряючого забезпечують для кожного з учасників освітнього процесу реально рівні умови під час контролю результатів навчання. Ці переваги, тестів над іншими формами контролю є найсуттєвішими, оскільки й студенти, і їхні батьки, і керівники навчальних закладів між усіма іншими вимогами до оцінювання на перше місце ставлять саме його об'єктивність.

Тестові завдання однаковою мірою надаються до використання під час здійснення поточного, тематичного та підсумкового (зокрема й незалежного зовнішнього оцінювання) контролю. Переваги тестування над традиційними формами контролю навчальних досягнень учнів полягають також у тому, що за їхньою допомогою знімається емоційна напруженість, характерна для проведення контрольних робіт, контроль здійснюється у формі, яка створює відчуття комфорту й розвиває позитивну налаштованість  щодо нього.

Дидактична мета поточного оцінювання - відстежувати процес навчання й отримувати оперативну інформацію про відповідність (невідповідність) знань студентів вимогам чинної програми. Найпоширенішою формою проведення поточного контролю, крім усного опитування й самостійних робіт, є виконання педагогічних тестів, які допоможуть викладочу вчасно відкоригувати й удосконалити навчальний процес. Поточний тестовий контроль можна здійснювати за допомогою кількох варіантів тестів, дібраних із спеціальної літератури або розроблених самим викладачем. Систематичне відстеження всіх етапів засвоєння знань у формі тестування стимулюватиме студентів до самостійної роботи під час виконання домашніх завдань, підвищуватиме інтерес до навчання та відповідальність за його результати.

Використання тестових технологій здійснюється в три етапи: теоретична й практична підготовка викладача та студентів до проведення тестування, організація тестування, аналіз і корекція результатів.

Доцільно тренувати студентів читати й аналізувати тексти різних стилів мовлення різноманітної тематики, орієнтувати не їх стільки на запам'ятовування фактологічного матеріалу прочитаного, скільки на усвідомлення причиново-наслідкових зв'язків, розуміння головної думки, будови й комунікативного призначення тексту, прямих і метафоричних значень слів відповідно до контексту, стилістичної ролі окремих елементів тексту, уміння чітко сформулювати відповідь за його змістом тощо. Зрозуміло, що часу на занятті для виконання такої роботи має бути відведено значно більше, ніж передбачено нормативами чинної програми для читання мовчки. Можна порадити викладачам резервний час використовувати саме для вдосконалення навичок читання у формі, аналогічній до тієї, що й на зовнішньому оцінюванні.

Готуючи навчальний матеріал, доцільно розробляти як завдання закритої форми з вибором однієї правильної відповіді (з чотирма варіантами відповідей), так і відкриті завдання з короткою відповіддю. Наприклад, викладач може пропонувати 6 завдань закритої форми (за правильне виконання кожного завдання - 1 бал) і З - з розгорнутою відповіддю (за правильне виконання кожного завдання - 2 бали). Перевіряючи відкриті завдання, викладач повинен оцінювати не тільки те, як правильно студенти розуміють зміст тексту, а й їхню мовленнєву, орфографічну та пунктуаційну грамотність.

Для успішного написання роботи дуже важливо, щоб студенти могли не тільки правильно навести приклади, які розкриватимуть тему, а й пояснити їх, оцінити значення того чи іншого літературного твору чи героя. Важливо вправляти студентів не в переказуванні змісту творів або перебігу історичних подій, а вчити використовувати приклади для аналізу проблеми та переконливої аргументації. Дуже важливо також розвивати у студентів уміння стисло й чітко письмово формулювати власні думки в письмовій формі. Саме тому слід систематично аналізувати на заняттях зміст виконаних робіт, навчати студентів розпізнавати й самостійно виправляти змістові, композиційні, стилістичні неточності й помилки.

Найоптимальнішою і найефективнішою формою тестування є використання його роздрукованих варіантів, яке унеможливлює помилки, що трапляються при сприйнятті завдань на слух, і слугує осмисленому сприйняттю запитання та усвідомленому визначенню відповіді на нього. Важливою передумовою якісного використання тестових завдань є також їх варіювання, яке передбачає звернення до кількох різновидів того самого завдання та убезпечує від списування між самими учнями. Викладачеві слід враховувати, що варіанти тестів неодмінно мають бути рівноцінними; підготовку таких матеріалів полегшить використання єдиного тесту з перекомбінованими завданнями або варіантами відповідей. Викладачеві слід пам'ятати, що впровадження системи незалежного оцінювання з української мови, головною формою якого є саме тестові завдання згаданої вище моделі, не передбачає цілковитого або часткового згортання чи послаблення інтенсивності інших видів навчальної діяльності студентів на заняттях української мови. Навіть саме виконання тестових завдань, розроблених Міністерством освіти і науки України спільно з Українським центром оцінювання якості освіти (а також інших якісних стандартизованих тестів), потребує від студентів глибокої, всебічної мовно-мовленнєвої підготовки, зорієнтованості в мовній теорії та вміння ефективно застосовувати її в практичній діяльності, як і сформованості навичок використовувати мову в різних ситуаціях спілкування.

Іноді помилково всі завдання, що за формою нагадують тестові, називають тестом. Проте педагогічним тестом є система паралельних завдань специфічної форми, які розташовуються за принципом зростання відповідно до складності порядку, що дозволяє якісно й ефективно виміряти рівень і структуру підготовки екзаменованих. З огляду на це, до тесту не можна включати будь-яке завдання. Кожне з них має відповідати чітко визначеній формі, змісту, рівневі складності.

Тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю: вони високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням комп’ютерної техніки, потребують невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки, порівняно нескладні в проведенні.

Тестовий контроль дає можливість викладачеві упродовж досить обмеженого часу перевірити якість знань у значної кількості студентів; за його допомогою стає можливим контроль знань, умінь, навичок на необхідному, заздалегідь запланованому рівні. На підготовчому етапі впровадження тестового контролю реальним є самоконтроль, знання оцінюються більш об'єктивно, варто відзначити, що у процесі тестування увага студентів фіксується не на формулюванні відповіді, а на осмислення її суті, у зв’язку з чим створюються умови для постійного зворотного зв'язку між студентом і викладачем.

Проте тестовий контроль знань має й істотні недоліки, які можна поділити на три групи: 1) недоліки, які лежать в основі сутності контролю

(ймовірність випадкового вибору правильної відповіді або здогадка про неї; можливість при застосуванні тестів закритого типу оцінити тільки кінцевий результат (правильно - неправильно ), у той час як сам процес, що привів до цього, не розкривається); 2) недоліки психологічного характеру (стандартизація мислення без урахування рівня розвитку особистості); 3) недоліки, що ґрунтуються на організаційно-методичних; 3) недоліки, що ґрунтуються на організаційно-методичних показниках (велика затрата часу на складання необхідного «банку» тестів, їх варіантів, трудомісткість процесу; необхідність високої кваліфікації вчителів та експертів, що розробляють тестові завдання).

Існують реальні шляхи усунення цих недоліків. Наприклад, оптимальна кількість варіантів закритого типу (4-5) або ж застосуванням різних за конструкцією тестових завдань. Для того, щоб тестовий контроль знань був результативним, необхідно дотримуватись таких психолого-педагогічних вимог щодо його застосування. Поступове впровадження тестового контролю, що дасть змогу студентові психологічно підготуватися. Розпочинати слід з простих тестів, через деякий час вводячи більш складні конструкції.

Тестування як один із методів контролю засвоєння студентами знань з української мови та літератури має суттєві переваги над іншими формами оцінювання: процес перевірки стає об’єктивним і мінімально залежить від суб’єктивної думки викладача; за допомогою тесту можна отримати більш диференційні оцінки, що забезпечує високу точність вимірів навчальних досягнень; обробка результатів вимагає порівняно незначних часових затрат.

Застосування тестових технологій поруч із традиційними формами контролю на заняттях української мови та літератури забезпечить якісну підготовку  до зовнішнього незалежного оцінювання.

Створення тесту – складна і кропітка робота, яка має певний алгоритм. Різними текстологами пропонуються більш детальні або узагальнені варіанти цього алгоритму, але всі вони передбачають проходження кількох основних етапів. Дотримання цієї послідовності дає можливість отримати саме тест, а не сукупність запитань у тестовій формі, які можуть містити структурні або змістові дефекти, бути у цілому невалідними. Створення надійного тестового інструменту включає: визначення мети тестування; відбір навчального матеріалу, рівень засвоєння якого належить перевірити; побудова специфікації тесту (визначення цілей, завдань, плану, структури тесту, зазначення вимог та правил проведення тестування, обробки результатів та їх інтерпретації); вибір форматів тестових завдань; конструювання бази тестових завдань; конструювання тесту (побудова композиції тесту в цілому) та оцінювання його валідності; визначення логістики тестування, планування часу виконання тесту та темпу виконання окремих завдань; розробка інструктивних матеріалів, форми бланку відповідей; проведення тестування з дотриманням процедур і правил тестування; обробка та аналіз результатів; встановлення валідності методу оцінювання.

Щоб довести тест до повної готовності до застосування, необхідно декілька років збирати статистичні дані. Можливе виникнення й інших труднощів. Досить часто зустрічається значний суб'єктивізм у формуванні змісту самих тестів, у відборі і формулюванні тестових запитань, багато що також залежить від конкретної тестової системи, від того, скільки часу відводиться на контроль знань, від структури включених у тестове завдання запитань і т.ін.

Але, незважаючи на вказані недоліки тестування, як методу педагогічного контролю, його позитивні якості багато в чому свідчать про доцільність використання такої технології.

До переваг слід віднести: велика об'єктивність і, як наслідок, більша позитивна стимулююча дія на пізнавальну діяльність студента; виключається дія негативного впливу на результати тестування таких чинників як настрій, рівень кваліфікації та інші характеристики конкретного викладача; орієнтованість на сучасні технічні засоби, зокрема комп’ютерні тести; універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання.

 

Подається зразок теcтового завдання з української мови для оцінки та виявлення рівня навчальних досягнень студентів зі стилістики та пунктуації у складних реченнях; з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією; оцінити рівень пунктуаційної грамотності.

1. Складним є речення:

А Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.

Б На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.

В Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.

Г Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями.

2. Тире потрібно поставити між частинами складносурядного речення (розділові знаки не розставлено):

А Сині роси зблискували на травах і сонце купалося на левадах.

Б Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

В На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Г Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

3. Кома не ставиться в реченні (розділові знаки не розставлено):

А На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.

Б І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

В Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.

Г Мені потрібне слово а не слава.

4. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Зранку ми почали непокоїтися…» обрати:

А так що настрій зіпсувався на цілий день;

Б проте погода посприяла нам і цього разу;

В й обговорювати можливі перешкоди;

Г передчуваючи серйозні ускладнення.

5. Не слід ставити коми між частинами складносурядного речення (розділові знаки не розставлено):

А Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

Б Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.

В Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі.

Г Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.

6. Кома перед і ставиться в реченні (розділові знаки не розставлено):

А Мова українська сповнена поетичної грації і тому досить важка для перекладу.

Б Доба Мазепи це час економічного політичного і культурного відродження України після Руїни.

В Треба зазначити що економічних понять в останні десятиліття з’являється все більше і більше.

Г Жовто-блакитні барви символізують дві першооснови буття дух і матерія добро і зло вогонь і вода батько і мати.

7. Складнопідрядне речення з підрядним означальним:

А Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

Б А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.

В Духовність — озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя.

Г Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі.

8. Складносурядним є речення:

А Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи — усе це дихало молодою парубоцькою красою.

Б Гляньмо на трепетну землю — і тоді відкриється нам на зелено-голубому обличчі планети край, схожий на серце.

В У дівчині пробуджується мати — творець нового життя.

Г Як простір немислимий без руху, так поезія неможлива без думки.

9. Яке з наведених складносурядних речень має спільний другорядний член?

А Минуло кілька недовгих хвилин, і вони сиділи поруч над водою, у гущавині дикого терника на камені (С. Васильченко).

Б Був час обідньої перерви — і все живе поховалося в затінки, вщухло, принишкло (О. Гончар).

В Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть (Т. Шевченко).

Г Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар).

10. Виділіть складнопідрядне речення, у якому засобом зв’язку є сполучник.

А Де молодий вогонь, що серце пік? (Д. Павличко).

Б У карих очах було стільки щастя, що Оксані за цілий вік не вичерпати його (Я. Качура).

В Збратав нас труд, що творить чудеса (М. Рильський).

Г Історія, що сколихнула душу, здається мені дуже значущою (Ч. Айтматов).

11. Визначте складнопідрядні речення:

А Не видно і самого океану з височини, а тільки гори хмар, то снігових, то сивих, то блакитних… (М. Рильський).

Б Якщо сьогодні я прийду до неї, вона мене в Александрію візьме (Леся Українка).

В Орел мухи не ловить, а слон за мишею не ганяється (Народна мудрість).

Г В моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні (В. Сосюра).

Д Десь на краю села дівчата співали веснянки, гомоніли й галасували діти

(С. Васильченко).

Е Людина відчуває свою слабкість тоді, коли її покидають надії (Б. Харчук).

12. Укажіть, у яких складносурядних реченнях кому поставлено помилково:

А Хай лягають зморшки на обличчя, і все вище тисне кров моя, юності в Вітчизни я позичу і пісень позичу в солов’я (В. Сосюра).

Б Або гори Карпати сповиті в синяві мряки, або непроглядні густі праліси синіють здалека, немов зачарований, замкнений у собі, окремий світ

(О. Кобилянська).

В Ворожа авіація йшла на місто хвиля за хвилею, та особливо спрямовувався удар по головних об’єктах: Дніпрогес, вокзал, «Запоріжсталь» (Я. Баш).

Г Верба ще більше постаріла, зараз у її дуплі нуртує вода, а на вершечку веселкою грає сиворакша (М. Стельмах).

Д В ті грізні й неповторні дні легенди були буденною дійсністю, і творились вони звичайними смертними юнаками й дівчатами, дітьми й дідами

(Ю. Збанацький).

Е На тонкій шиї чорнів шнурок з дукачем, та червоніло дрібне добре намисто (І. Нечуй-Левицький).

13. Укажіть речення, в яких підрядні комою не відділяються (розділові знаки пропущено):

А Я не можу збагнути що саме.

Б Бідні ми як коні на припоні (І. Франко).

В Мене цікавить не як це сталося а які можливі наслідки цього факту.

Г Я не розумію що це.

Д Брат прийде та не знати коли.

Е Я аж почервоніла так засоромилася. (І. Нечуй-Левицький).

14. Укажіть складні безсполучникові речення, в яких між простими реченнями слід ставити двокрапку (розділові знаки пропущено):

А Старий присувається до вікна, зазира всередину й бачить у хаті за столом сидять гості… (М. Коцюбинський).

Б Що за літо заробить Мотря те за зиму і проживуть (Панас Мирний).

В Вона їм не дорога їм дорогі ґрунти та обори.

Г В хаті грека пахло часником та смаженими грецькими ковбасками густий пах ладану не міг подолати ті запахи.

Д Так і його царська милість велів дати гетьману булаву в Переяславі.

Е Учися як слід то й добре буде. (З творів Ю. Мушкетика).

15. У яких реченнях між частинами слід ставити тире (розділові знаки не розставлено)?

А Він вважав себе багатим є молодість є сила є нестерпне бажання працювати (С. Скляренко).

Б Помажу мов медком солодше буде з’їсти (Л. Глібов).

В І досі сниться під горою між вербами та над водою біленька хаточка стоїть (Т. Шевченко).

Г Вітер війнув листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло (П. Тичина).

Д Народ хвилюється і це моя вина (О. Довженко).

Е Фіалки на столі прив’яли, а небо квітне у вікні (М. Рильський).

16. Правильним є твердження:

А У складносурядному реченні може бути лише дві граматичні основи.

Б Частини складносурядного речення обов’язково поєднуються сурядними сполучниками.

В Між частинами складносурядного речення завжди ставиться кома.

Г Частини складносурядного речення залежні одна від одної.

17. У реченні Темніли стрілки щавлю та смачно вабила конюшина

(В. Дрозд) перед виділеним сполучником потрібно поставити:

А тире;

Б кому;

В крапку з комою;

Г розділовий знак ставити не потрібно.

18. Пунктуаційної помилки допущено в реченні:

А І вечір гріє сині руки над жовтим вогнищем кульбаб (Л. Костенко).

Б А він теж усіх обнімав, цілував і, не втримавшись, на радощах таки заплакав (В. Малик).

В Подвір’я аж сяяло чистотою і острівці квітів цвіли по ньому там і там

(М. Красуцький).

Г Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь (Г. Тютюнник).

19. У реченні Хоч козацька держава існувала недовго й займала лише частину української території, однак вона мала вирішальний вплив на розвиток національної свідомості (Із журналу) підрядна частина:

А часу;

Б з’ясувальна;

В допустова;

Г наслідку.

20. Пунктуаційної помилки допущено в реченні:

А Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь

(М. Боровко).

Б Коли до тебе прилечу засяє все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг (Д. Павличко).

В Завжди приємно було згадувати все, що зробив доброго, бо тільки воно вводить нас у коло інших людей, робить їх братами, а не просто сусідами

 (В. Стус).

Г Дикі гуси зчиняють таке верескливе ґелґотання, що, почувши його, надовго не можеш витіснити із серця смутку (Із журналу).

21. Складнопідрядним реченням з підрядним означальним є речення:

А І вже тиха-тиха пісня снується з висоти, де обнялися голубе небо і зелені голови співучих осокорів (І. Цюпа).

Б Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні (Г. Сковорода).

В І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі

(В. Симоненко).

Г Повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом… (Г. Тютюнник).

22. Двокрапку потрібно поставити в реченні (розділові знаки не розставлено):

А Перемелеться лихо добро буде.

Б Вовка боятися в ліс не ходити.

В Раніше встанеш більше діла зробиш.

Г Сказано велика птиця горобець.

Д Любиш їздити люби й сани возити.

23. Тире слід поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки не розставлено):

А Переконатися пора зробивши зло не жди добра.

Б Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду.

В У товаристві лад усяк тому радіє.

Г Добре сказано Сенекою жорстокість народжується з посередності й слабкості.

24. Знайдіть речення, у якому необхідно поставити тире (розділові знаки не розставлено):

А На квартирі було затишно топилася піч горіла лампа на підлозі лежала ціла купа свіжої соломи (І. Багмут).

Б Брязне клинок об залізо кайданів піде луна по твердинях тиранів (Леся Українка).

В Друзі розповіли подробиці утечу готували давно (М. Олійник).

Г І диво дивне сталося з ним совість заговорила! (А. Іщук).

25. Визначте безсполучникове складне речення зі значенням часу:

А Бухта звалася Соколиною, виселок теж звався Соколиним (М. Трублаїні).

Б Біля мосту тінився невеликий млин, до його боку притулилося велетенське колесо (М. Стельмах).

В Вернувся він — уже смеркло (Панас Мирний).

Г Була в цій нічній красі якась тиха урочистість, хотілося мріяти про щось високе, красиве й радісне (Д. Ткач).

26. Складносурядними є речення:

А Над плесом озера я юність пригадав, вечірні небеса і посвист крил качиних… (М. Рильський).

Б Згори гора дивилась у черлінь, і хилитався човен до човниці (М. Вінграновський).

В Нестор ціпенів від страху, притулившись чолом до шибки, та відірвати погляду від вулиці не міг (Р. Іваничук).

Г Лиш гори не стрічаються, а людям зустрітись можна в будь-якій порі (Л. Міріджанян).

Д А соловейко-вакарушка не відмовляється ні від сухого листячка, ні від торішньої трави (Є. Гуцало).

Е Теплий туман слався по полю й наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).

27. Укажіть, у яких складносурядних реченнях кому поставлено помилково:

А Миші бігали по помості, а мухи покинули хати і своїм гудінням не ворушили мертвої тиші (І. Нечуй-Левицький).

Б Все натякало на смерть, скрізь зник дух живоття (І. Нечуй-Левицький).

В А тепер чого так серед ночі море плаче, й темрява тремтить? (Леся Українка).

Г Взимку їхній палац із білими колонами здається казковою будовою, лише неприємне враження справляє чавунний змій у басейні (М. Стельмах).

Д Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Л. Мартович).

Е Хай вітер знамена колише, й співають в садах солов’ї! (В. Сосюра).

28. Укажіть складнопідрядні речення, в яких підрядні комою не відділяються (розділові знаки пропущено):

А Діти почали грати в жмурки і за мить розбіглися хто куди.

Б Тоді зійшлись до стаї всі вівчарі і сіли біля живого вогню щоб в мирності з’їсти свою першу полонинську кулешу…

В Хлопець збився з дороги і не помітив як.

Г А коли врешті показалися люди і підняли угору довгі трембіти, позолочені сонцем щоб привітати полонину серед синіх верхів, коли за блеяли вівці і шумливим потоком залляли всі загороди, ватаг впав на коліна та підняв руки до неба.

Д За ним схилилися до молитви вівчарі й люди що пригнали маржину.

Е Вони прохали у Бога щоб Господь милосердний заступив християнську худібку на росах… (З творів М. Коцюбинського).

29. Укажіть складні безсполучникові речення, в яких між простими реченнями слід ставити двокрапку (розділові знаки пропущено):

А У вузенькій, маленькій кімнаті не виявилося нічого підозрілого вікно було щільно зачинене.

Б Я тут і корчму, і всі ґешефти передав у другі руки і взяв бариш за три дні я з дочкою покину навіки цей край і переселюся в Умань (З творів М. Старицького).

В Людські голови загойдалися козаки розступалися.

Г Тільки вчора він вернувся з Лубен їздив до Пушкаря, запрошував його на раду.

Д Люди хвилювались гомін стояв на все місто.

Е У Чигирині було тихо тривога ходила в глибині (З творів Ю. Мушкетика).

30. Визначте складні безсполучникові речення, в яких між простими реченнями пропущено тире (розділові знаки не розставлено):

А Усі разом посунули далі дехто гуртом (Панас Мирний)

Б Учись змолоду пригодиться на старість.

В Казав овес сій мене в болото.

Г Треба розумом надточити де сила не візьме.

Д Гірко поробиш солодко з’їси (З народної творчості).

Е Голоси малих колядників уже розтиналися по селу гостювальники вертались додому (Панас Мирний).

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Викладачу слід пам’ятати, що складаючи завдання тесту, необхідно дотримуватись низки правил, що забезпечують надійність, збалансованість інструменту оцінювання успішності оволодіння певними навчальними дисциплінами або їх розділами. Так, необхідно проаналізувати зміст завдань з позиції рівної представленности в тесті різних навчальних тем, понять, дій і т.ін. Тест не повинен бути навантажений другорядними термінами, неістотними деталями з акцентом на механічну пам'ять, яка може бути задіяна, якщо в тест включати точні формулювання з підручника або фрагменти з нього. Завдання тесту мають бути сформульовані чітко, коротко і недвозначно, щоб усі учні розуміли сенс того, що у них запитують.

Важливо прослідкувати, щоб жодне завдання тесту не могло служити підказкою для відповіді на інше. Варіанти відповідей на кожне завдання мають підбиратися так, щоб виключалися можливості простого припущення або відкидання явно неправильної відповіді.

Важливо вибирати найбільш прийнятну форму відповідей на завдання. Враховуючи, що запитання, що ставиться, повинне бути сформульоване коротко, бажано також коротко і однозначно формулювати відповіді. Наприклад, зручна альтернативна форма відповідей, коли студент повинен підкреслити слово так або ні.

Завдання для тестів мають бути інформативними, відпрацьовувати одне або декілька понять, визначення і так далі. При цьому тестові завдання не можуть бути дуже громіздкими або дуже простими. Це не завдання для усного рахунку. Варіантів відповідей на завдання повинно бути, по можливості, не менше п'ять. У якості неправильних відповідей бажано використовувати найбільш типові помилки.

Тестування може повністю замінити звичайні форми перевірки знань. Але основна їх перевага – це простота і швидкість, а також те, що тести сприймаються більшістю учнів як своєрідна гра. Тим самим знімається страх, стрес, невпевненість у своїх знаннях. Досвід показує, що застосування тестового контролю дає такі педагогічні результати: раціональніше використання час заняття;  охоплення більшого обсягу навчального матеріалу; швидке встановлення зворотного зв'язку з студентами і визначення рівня засвоєння матеріалу; можливість визначити прогалини в знаннях і уміннях і внесення відповідних коректив; тестова перевірка дисциплінує студентів, індивідуалізує роботу з ними; стимулюється саморозвиток студентів, підвищується їхній інтерес до предмету.

Систематичне проведення контрольних заходів за допомогою складених на вищому рівні інструментів контролю дозволяє навчальним закладам формувати підготовлених студентів у різних галузях знань, готових застосовувати накопичений багаж знань будь-якої хвилини. Саме таких випускників у даний час, і в майбутньому потребує наша країна.

Проте до ефективного використання тестового контролю викладач має бути добре підготовленим та мати високий рівень педагогічної майстерності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді до тестових завдань

1. б
2. г
3. в
4. в
5. в
6. в
7. г
8. б
9. а
10. г
11. в
12. в
13. а, г
14. а, е
15. а,г
16. б, г
17. г
18. б
19. б
20. г
21. а, г
22. а
23. г
24. б
25. в
26. в, г
27. г,а
28. г, д
29. а,е
30. б, г.

 

 

 

Список використаної літератури

1. Коваленко Л. Тестуванню – так! // Методичні діалоги. - 2006. - №1.
2. Коваленко Л. Незалежне оцінювання: результати і наслідки // Методичні діалоги. – 2006. - №7.
3. Коваленко Л. Моніторинг зовнішнього оцінювання навчальних досягнень з української мови // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2006. - №30.
4. Раков С.А. Система оцінювання якості освіти як складник національної системи освіти: педагогічний аспект // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2006. - №30.
5. Українська мова: Зовнішнє оцінювання// Методичні діалоги. - 2006. - №8.
6. Ходацька О., Рождественська Д. Випускні іспити: зовнішнє тестування чи внутрішній переказ? // Методичні діалоги. - 2006. - №3.
7. Кочан І. М., Захлюпана Н. М. Словник-довідник із методики викладання
8. української мови. Друге видання, виправлене і доповнене. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. 306 с.
9. Паращенко Л. І., Леонський В. Д., Леонська Г.І. Тестові технології у навчальному закладі: Метод. посібник. К.: “Майстерня книги”, 2006. 217 с.
10. Українська мова. Збірник завдань для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. Львів: ЛРЦОЯО, 2007. 108 с.
11. Федоренко В., Коваленко Л. Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2006. № 9 - С. 48-56.
12.  Авраменко О.М., Коваленко Л.Т. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. – К.: Грамота, 2009.
13. Безверха B.C. Тестовий контроль знань учнів старших класів з гуманітарних предметів: Дис. канд. пед. наук. – К., 1996. 
14. Коваленко Л. Тестуванню – так! // Методичні діалоги. - 2006. - №1. 
15. Коваленко Л. Незалежне оцінювання: результати і наслідки // Методичні діалоги. – 2006. - №7. 
16.  Коваленко Л. Моніторинг зовнішнього оцінювання навчальних досягнень з української мови // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2006. - №30. 
17.  Раков С.А. Система оцінювання якості освіти як складник національної системи освіти: педагогічний аспект // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2006. - №30. 
18.  Українська мова: Зовнішнє оцінювання// Методичні діалоги. - 2006. - №8.
19.  Тєлєжкіна О.О. Українська мова і література: Навч. посіб. В 2 кн./

     О.О. Тєлєжкіна, В.Ф. Жовтобрюх, В.В. Паращич. – Х: «Літера» ЛТД,

     2010. – Кн. 1: Українська мова: Довідник. Тести. – 2010. – 460 с.